Кафедра історії України та всесвітньої історії
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/26
Переглянути
4 результатів
community.search.results.head
Документ Допоміжні підрозділи охорони та колабораціонізм у Янівському концентраційному таборі(2023) Марченко, Олег Миколайович; Marchenko, Oleg(ua) Янівський концтабір смерті займає важливе місце в історії геноциду єврейського народу під час Другої світової війни, як приклад організації системи «остаточно розв’язання єврейського питання» та створення механізму для масового знищення людей шляхом розроблення специфічних методів покарання, тортур, знущань із в’язнів. У статті показано роль Янівського табору, який став не тільки символом нелюдських страждань, а й місцем, де людина втрачала будь-які цінності, дегуманізуючи не лише невинних єврейських в’язнів, а й винуватців Голокосту. Янівський концентраційний табір був місцем, де відбувалося навчання організаторів екзекуцій над ув’язненими з інших таборів та формувався специфічний їхній практичний досвід: повішення для спійманих втікачів, 25–50 ударів батогом за дисциплінарні порушення, зґвалтування, пияцтво, розстріли (інколи, як розвага для гостей начальника табору), вбивство хворих в’язнів для викорінення епідемій, психологічний терор, наприклад, погрожуючи смертю, нацисти могли нацькувати представників одного етносу на інший, що ще сильніше впливало на психологічну свідомість в’язнів тощо. У статті розглянуто специфіку організації охорони в Янівському концентраційному таборі, яку здійснювали нацистські підрозділи СС та СД, а пізніше спеціальні допоміжні охоронні загони СС (айнзатцгрупи, зондеркоманди), які були сформовані з ув’язнених у межах табору: фольксдойче, українських поліцаїв (поліцистів), єврейської допоміжної охорони, радянських військовополонених та росіян із рот генерала А. Власова, «травників», «кавказької роти» СС. Основну увагу зосереджено на розкритті особливостей повсякденного життя в’язнів табору, умов служби різних допоміжних підрозділів охорони табору. У статті також аналізуються причини, обставини співпраці в’язнів Янівського табору із німцями та прояви колабораціонізму, серед яких можна назвати: жахливі умови існування в таборі під владою нацистів, бажання вижити, страх за своє життя, психологічні чинники, отримання власної вигоди, маргіналізація, вплив агітації тощо. Показана співпраця колаборантів та вчинені ними злочини проти насамперед єврейського народу. Доведено, що, хоча серед добровольців-колаборантів переважала кількість українців, колабораціонізм загалом мав міжнародний характер. Важливо зазначити, що багато колаборантів, зокрема і єврейських поліцейських, намагалися допомогти ув’язненим, навіть під загрозою страти часто відмовлялися виконувати накази есесівців. Зроблено висновок, що події в Янівському концтаборі підкреслюють необхідність постійної суспільної пильності, створення запобіжників від надмірної ненависті, упереджень, особливо в умовах протистоянь і воєн, які часто призводять до розмивання основних людських цінностей. Вивчення історії Янівського табору є важливим уроком для запобігання подібним звірствам у майбутньому та підкреслює важливість сприяння толерантності, розумінню та повазі до прав людини.Документ Поразка 6-ї та 12-ї радянських армій влітку 1941 року у висвітленні україномовних газет часів нацистської окупації(2023) Грінченко, Віктор ГригоровичДокумент «Брама до пекла» – Янівський концентраційний табір смерті(Scientific Collection «InterConf», 2023) Марченко, Олег Миколайович; Marchenko, O. M.(ua) Вивчення Янівського табору має важливе значення в історії Голокосту, що став трагічною подією Другої світової війни, під час якої більш як шість мільйонів євреїв були безжально вбиті нацистським режимом. Повноцінні дослідження Янівського концтабору українськими дослідниками розпочалися після незалежності України, але на сьогодні їх вкрай мало. У радянський період Голокост та геноцид єврейського населення було мало дослідженою темою, саме тому історія Янівського табору залишається і по сьогодення недостатньо висвітленою та розкритою, і залишається в тіні порівняно з іншими таборами смерті нацистської Німеччини. Основними джерелами з вивчення цієї теми виступають спогади в’язнів, які зуміли пережити геноцид, свідчення колаборантів та працівників табору. Саме вони дають змогу описати період «остаточного розв’язання єврейського питання» нацистів у дистрикту «Галичина» та в таборі смерті. Метою статті є описання місця Янівського табору в історії геноциду єврейського народу, з’ясування злочинів, що відбувалися в таборі, розглянути систему, що утворилася всередині табору, показати життя в’язнів у таборі.Документ Тема Другої світової війни в українському художньому кіно(2020) Грінченко, Віктор Григорович; Гринченко, Виктор Григорьевич; Grinchenko, Viktor Hryhorovych(uk) У статті представлено узагальнений перелік художньо-ігрових філь мів, пов’язаних із темою Другої світової війни, знятих у різний час на українських кіностудіях, та зроблена спроба певним чином систематизувати їх. Подається коротка інформація про основний зміст більшості кінокартин і висвітлюється оцінка та значення окремих із них. Виділені періоди в розвитку українського кіно, які відзначені особливостями щодо цієї проблематики в її кількісному та якісному плані.