Кафедра історії України та всесвітньої історії
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/26
Переглянути
32 результатів
community.search.results.head
Документ Костянтин Симонов та Євген Долматовський про Зелену Браму: два погляди на одну проблему(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2019) Чорний, Олександр Васильович; Філоретова, Лариса Мартіївна; Chornyi, Oleksandr Vasylovych; Filoretova, Larysa Martiyivna(ua) Традиційно піонером у дослідженні історії оточених 6-ї й 12-ї армій Південно-Західного фронту вважається Є. А. Долматовський, який на початку 1980-х років підготував та опублікував видання “Зеленая Брама: Документальная легенда об одном из первих сражений Великой Отечественной войни”. Саме його дещо завуальована документальна праця, яку він сам назвав документальною легендою, тоді ознайомила увесь СРСР з трагічними подіями літа 1941 року в лісовому урочищі Зелена Брама на Кіровоградщині. Але, як виявляється Є. А. Долматовський був не першим дослідником в СРСР, який торкався цієї проблеми. У середині 1960-х років активно історією оточених 6-ї й 12-ї армій займався відомий радянський письменник К. М. Симонов, який в СРСР фактично вперше підняв на щит окреслену проблему, але його науково-публіцистичні розвідки про оточенців у Зеленій Брамі, про командарма П. Г. Понєдєліна та комкора М. К. Кириллова в той час в СРСР надруковані не були. Вони побачили світ лише в другій половині 1980-х років. У пропонованій розвідці автори проаналізували причини замовчування в СРСР доробку К. М. Симонова з окресленої проблеми, а також порівняли його погляди і Євгена Долматовського на проблему оточених армій на Кіровоградщині.Документ Невідомі спогади генерала Баграда Ісааковича Арушаняна про бої 12-ї армії в червні-серпні 1941 року (з фондів Народного музею села Підвисокого)(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2019) Чорний, Олександр Васильович; Chornyi, O. V.(ua) Наприкінці липня - на початку серпня 1941 року на Кіровоградщині в оточенні загинули дві радянські армії Південного фронту - 6-а й 12-а. Це був перший великий котел на території України на початковому етапі радянсько-німецької війни 1941 1945 років. Історія оточених 6-ї й 12-ї армій за браком джерел й досі залишається малодослідженою проблемою Другої світової війни. Деякою мірою завісу таємничості над історією оточених армій відкривають спогади начальника штабу 12-ї армії генерала Б. І. Арушаняна - безпосереднього учасника подій. Документ зберігається у фондах Народного музею села Підвисокого Новоархангельського району Кіровоградської області і є повною версією спогадів, що публікувалися в “Военно-историческом журнале” у 1973 році. У пропонованій публікації автор-упорядник, окрім спогадів, подає коротку джерелознавчу довідку про документ та біографічні матеріали про генерала Б. І. Арушаняна. Спогади друкуються в авторській редакції та мовою оригіналу.Документ Доповідь генерал-майора C. І. Іовлєва у військово-науковому товаристві київського військового округу (м. Київ, 1966 р.)(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2019) Чорний, Олександр Васильович; Chornyi, O. V.(ua) Доповідь генерал-майора у відставці С. І. Іовлєва “Бои 6-й и 12-й армии в окружении в районе города Умань (июль-август 1941 г.) ”, виголошена на засіданні Військово-наукового товариства Київського військового округу в 1966році є знаковим і водночас маловідомим дослідженням з історії оточених на Кіровоградщині армій генералів І. М. Музиченка та П. Г. Понєдєліна. Це одне із перших досліджень з історії оточених 6-ї й 12-ї армій, яке ніколи не публікувалося в повній версії на сторінках наукових видань. З огляду на те, що дослідження й досі не втратило актуальності для вивчення оборонних боїв на Кіровоградщині у липні-серпні 1941 року, матеріали підготовлені С. І. Іовлєвим варті представлення в науковій літературі. У пропонованій публікації автор-упорядник, окрім самої доповіді, подає біографічні матеріали про генерала С. І. Іовлєва, коротку сучасну історіографічну оцінку підготовленого генералом матеріалу, а також уточнені та доповнені дані про вищий командний склад армій оточених у Зеленій Брамі. Доповідь С. І. Іовлєва публікується за списком, що зберігається у фондах Народного музею села Підвисокого Новоархангельського району Кіровоградської області, в авторській редакції та мовою оригіналу.Документ Єлисавет: походження назви та історія її вживання (1755 - 1924 рр.)(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2019) Чорний, Олександр Васильович; Chornyi, Oleksandr Vasylovych(ua) Єлисавет - широко вживана назва стосовно фортеці Святої Єлисавети з форштадтом та міста Єлисаветграда у другій половині XVIII - першій чверті X X століття. На це вказують численні документи з архіву Нової Січі, з канцелярії Г. О. Потьомкіна та Катерини II, епістолярні джерела та мемуарна література XIX -початку X X століття, документи Центральної Ради УНР, газети, що виходили у Єлисаветграді у 1918-1924 рр. Назва Єлисавет була популярною в середовищі української громади Єлисаветграда, а також вживалася українською інтелігенцією ще з часів Т. Г. Шевченка. Єлисаветом місто іменували знакові для вітчизняної історії та культури постаті - Т. Г. Шевченко, С. Ф. Русова, М. К. Садовський, I. К. Карпенко-Карий, М. Л. Кропивницький, В. К. Винниченко, М. С. Грушевський, С. В. Шамрай, О. П. Семененко, Ю. I. Липа та інші. У пропонованій публікації автор порушує питання не лише про історію вживання назви Єлисавет у 1755-1924рр., а й про її походження. Щодо останнього, дослідник вважає, що назва Єлисавет походить від назви фортеці Святої Єлисавети та сформувалася під впливом церковної літератури першої половини -середини XVIII століття. Наведені у роботі факти, судження та висновки базуються на широкій та достовірній джерельній основі.Документ Місто Єлисаветград другої половини ХІХ - початку ХХ століття: штрихи з історії та культури(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2019) Чорний, Олександр Васильович; Chornyi, Oleksandr Vasylovych(ua) Єлисаветград у другій половині ХІХ - на початку ХХ століття пройшов шлях від заштатного міста в складі Новоросійського (Херсонського) військового поселення до значного адміністративного, економічного та культурного осередку на півдні України. У цей час місто перейшло до кам’яного будівництва, у його межах було започатковано вимощення бруківкою вулиць та їхнє освітлення, збудовано приміщення зимового театру, облаштовано водогін, телефонну станцію, телеграф, запущено в експлуатацію трамвай, відкрито ряд нових навчальних закладів. У другій половині 1860-х років Єлисаветград був сполучений залізницею з потужними портами і містами Південної України. Ріст міського населення обумовив освітній і культурний підйом Єлисаветграда в останній третині ХІХ - на початку ХХ століття. У пропонованій публікації автор на основі мемуарних джерел і дослідницької літератури, шляхом аналізу конкретних фактів з історії суспільно-політичного та культурного життя Єлисаветграда 1860-х - 1910-хрр., доводить, що місто хоча й було поліетнічним та полікультурним, але воно не було позбавлене ні українського характеру, ні українського духу.Документ Родинний маєток князів Кудашевих у Малій Висці(2018) Грінченко, Віктор Григорович; Чорний, Олександр Васильович; Grinchenko, Viktor; Chornyi, Oleksandr(uk) Стаття присвячена родинному маєтку князів Кудашевих, який знаходиться у Малій Висці на Кіровоградщині. Маловисківська гілка знатного татарського роду бере свій початок від князя Данила Кудашева, який разом із сім’єю оселився у Малій Висці наприкінці XVIII cm. Його нащадки володіли маєтком до початку 80-х pp. XIX ст. Рід Кудашевих дав вітчизняній історії ряд знакових постатей, які чимало зробили для військової та політичної історії, науки, техніки та культури. З-поміж відомих представників роду фіксуються герой наполеонівських війн генерал-майор М. Д. Кудашев, Київський губернатор С. Д. Кудашев, авіаконструктор О. С. Кудашев, всесвітньо відомий філософ М. О. Бердяев, очільник уряду Української Держави С. М. Гербель та інші. Представників роду об’єднують не лише родинні (кровні) зв’язки, а й родинне гніздо маєток у Малій Висці, який зберігся до сьогоднішнього дня. Автори на основі доступних матеріалів зробили спробу узагальнення не лише деяких даних з генеалогії роду Кудашевих, а й описали дім-маєток Кудашевих у Малій Висці та спробували визначити можливий час його побудови. У дослідженні використано порівняльно-історичний, історико-типологічний, історико-оглядовий та історико-описовий методи. Крім того, автори пропонованої розвідки у 2017 р. самостійно обстежили об’єкт, про який йдеться у статті. Це дозволило зробити детальний опис зовнішнього вигляду будинку, орієнтовно визначити час облаштування родинного маєтку князів Кудашевих у Малій Висці, встановити, до якого архітектурного стилю належить споруда, з’ясувати, яким був первинний вигляд головного та заднього (паркового) фасадів, зробити на основі старих фотографій припущення, як виглядала покрівля маєтку. У межах дослідження подаються авторські графічні реконструкції будинку Кудашевих, його фотографії 60-х років минулого століття та сучасні фото. Разом із тим автори визначили перспективні для наукового дослідження складові окресленої проблеми.Документ Військові формування та герої франко-російської війни 1812 – 1814 років в історії Єлисаветградського та Олександрійського повітів херсонської губернії(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2018) Чорний, Олександр Васильович; Чёрный, Александр Васильевич; Chornyi, Oleksandr Vasylovych; Філоретова, Лариса Мартіївна; Филоретова, Л. М.; Filoretova, Larysa Martiyivna(uk) Стаття присвячена участі українського народу у франко-російській війні 1812–1814 років. У пропонованому дослідженні на основі документальних джерел та дотичних до заявленої теми публікацій узагальнено матеріали про участь у франко-російській війні Єлисаветградського та Олександрійського гусарських полків, сформованих на території Центральної України. Також у роботі представлені відомості про окремих учасників війни, життя і військова служба яких тісно пов’язані з історією вище згаданих військових формувань та історією Єлисаветградського і Олександрійського повітів Херсонської губернії. Дослідження розраховане на спеціалістів, які займаються історією Наполеонівських війн, історичною регіоналістикою, генеалогією, історією військових формувань ХІХ століття.Документ Участь 97-ї гвардійської стрілецької дивізії у форсуванні Дніпра в районі с. Власівка(ДП «НВЦ «Пріоритети», 2013) Чорний, Олександр ВасильовичДокумент Метрична книга Успенського кафедрального собору м. Єлисаветград за 1836 рік про місце поховання генерал-майора Г.О. Шостакова(ВМВ, 2013) Чорний, Олександр ВасильовичДокумент Система земляних укріплень в Задніпрських місцях Миргородського полку до утворення Нової Сербії(ПП Буйницький О.А., 2016) Чорний, Олександр Васильович(uk) Стаття присвячена системі фортифікаційних споруд, що були збудовані в Задніпрських місцях у 40-х – на початку 50-х років ХVІІІ століття за підтримки полковника Миргородського полку В.П. Капніста. Автор вперше подає описи Крилівської, Цибулівської, Архангелогородської, Петрівської (Петроострівської) та Миргородської фортець та показує їхню роль в освоєнні Задніпров’я до утворення Нової Сербії. Також у пропонованому дослідженні простежено долю укріплень у другій половині ХVІІІ – ХІХ століттях.