Факультет математики, природничих наук та технологій
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/58
Переглянути
9 результатів
community.search.results.head
Документ Методика навчання оптики на засадах білінгвального підходу в старшій школі(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2018) Вергун, Ігор Вячеславович; Verhun, Ihor Vyacheslavovich; Трифонова, Олена Михайлівна; Tryfonova, Olena Mykhaylivna; Величко, Степан Петрович; Velichko, Stepan Petrovych(ua) У даній статті акцентована увага на проблемах освіти, що пов’язані з інтенсивним розвитком інформаційно-комунікаційних та хмарних технологій, а також євроінтеграційними процесами в Україні. Обґрунтовано, що формування комунікативної компетентності не лише рідною мовою повинно починатися зі школи, щоб у навчанні та майбутній професійній діяльності учні були успішними та могли брати інформацію з різних джерел. У зв ’язку з цим запропоновано використовувати білінгвальний підхід в освітньому процесі. Розглянута проблема впровадження білінгвального підходу під час навчання оптики у старшій школі. Розроблено елементи методики використання білінгвального підходу при організації лабораторної роботи та запропоновано роботу на тему «Method and technique of experiment for optics / Визначення довжини світлової хвилі». Систематизовані цілі використання білінгвального підходу при навчанні фізики.Документ Особливості використання інформаційно-цифрових технологій в організації змішаного навчання з технологічної освіти(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2019) Рябець, Сергій Іванович; Сергійчук, Олексій Володимирович; Рябец, Сергей Иванович; Сергейчук, Алексей Владимирович; Ryabets, Sergey Ivanovich; Sergiychuk, Alexey Vladimirovich(ua) У статті розглянуті питання, що стосуються застосування змішаного навчання в «Технологіях» за допомогою інформаційно-цифрових засобів на базі предметно-практичної діяльності. При цьому встановлено, що на кожному етапі учнями здійснюється відповідна система послідовних дій у виконанні проекту. Особливу увагу відведено застосуванню інтернет-технологій, як новітнього засобу при проведенні уроку. Узагальнено поняття «змішане навчання», що сприяє покращенню його розуміння для впровадження в навчальний процес. Приведені конкретні приклади використання змішаного навчання у шкільній практиці, які сприяли покращенню засвоєння вивченого матеріалу, завдяки відображенню інформації в нелінійній формі. Наголошено на переваги використання змішаного навчання під час освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти. Зроблено висновок, що змішане навчання є на сьогоднішній день однією з актуальних навчальних технологій, яка дозволяє формувати предметні та ключові компетентності на основі доповнення та поєднання традиційного, дистанційного та мобільного навчання за умови самонавчання та самоконтролю учня.Документ Особливості формування професійної компетентності студентів при вивченні курсу «Основи фізіології та гігієни харчування»(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2019) Царенко, Ірина Леонтіївна; Богомаз-Назарова, Сніжана Миколаївна; Царенко, Ирина Леонтьевна; Богомаз-Назарова, Снежана Николаевна; Tsarenko, Irina Leontyevna; Bogomaz-Nazarova, Snezhana Nikolaevna(ua) У статті розглядаються питання, пов`язані з формуванням професійних компетентностей, зокрема здоров’язбережувальної, які забезпечують ефективність підготовки та конкурентоспроможність майбутнього вчителя у педагогічному закладі вищої освіти. Проведено аналіз способів професійної підготовки сучасного спеціаліста освітньої галузі. Зазначається необхідність використання компетентнісного підходу якій спрямований на підготовку майбутніх педагогів і полягає в набутті та розвитку у студентів під час навчання набору ключових, загальногалузевих та предметних компетентностей, які визначають його успішну професійну діяльність. Визначено, що процес сформованості компетентностей у майбутніх учителів трудового навчання та технологій є багатоступінчастим, тобто таким, що містить: оцінку рівня сформованості компетентності викладачем; самооцінку студента; обговорення результатів і комплекс заходів щодо усунення недоліків. Обґрунтовано, що формування здоров’язбережувальної компетентності відбувається під час проведення практичних занять з дисципліни «Основи фізіології та гігієни харчування» при розробці студентами раціонів лікувально-профілактичного харчування для різних вікових груп населення.Документ Розвиток інформаційно-цифрової компетентності майбутніх фахівців комп’ютерних технологій при розв’язуванні фізико-технічних задач(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2019) Садовий, Микола Ілліч; Рєзіна, Ольга Василівна; Трифонова, Олена Михайлівна; Sadovyі, Mykola Illich; Riezina, Olga Vasylivna; Tryfonova, Olena Mykhaylivna(ua) Сучасне суспільство вимагає фахівців нової генерації, які будуть володіти інформаційно-цифровою компетентністю. Крім цього підвищуються вимоги до рівня фізико-технічної підготовки майбутніх інженерів-педагогів. Фізика і техніка є визначальними факторами науково-технічного прогресу. У статті наголошено, що організація освітнього процесу з фізики і технічних дисциплін при підготовці майбутніх фахівців комп’ютерних технологій має тяжіти у сторону моделювання природних і технологічних процесів. Як засіб створення комп’ютерних програм для моделювання фізичних процесів може бути обрана мова програмування Python. Застосування Python у процесі навчання фізики і моделювання фізичних явищ і систем дає можливість студентам, які не мають попереднього досвіду програмування, розв’язувати цікаві задачі вже на початку курсу. У статті розглянуто декілька задач, які можна запропонувати студентам для здійснення комп’ютерного моделювання з використанням мови програмування Python.Документ Самонавчання майбутніх учителів природничих дисциплін як умова модернізації освіти(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2020) Терещенко, Оксана Василівна; Терещенко, Оксана Васильевна; Tereshchenko, Oksana Vasylivna; Ярова, Лариса Олегівна; Яровая, Лариса Олеговна; Yarova, Larysa Olegivna; Громова, Тетяна Валеріївна; Громова, Татьяна Валерьевна; Gromova, Tatiana Valerievna(uk) В статті розглянуті проблеми самонавчання майбутніх учителів природничих дисциплін. Визначено передумови масового характеру самонавчання. Виявлено умови ефективного самонавчання майбутніх учителів природничих дисциплін: компетентнісний підхід, психолого-педагогічний супровід самостійної роботи студентів, інформатизація освіти, синергетичний підхід до організації освітнього процесу.Документ Умови формування творчого потенціалу майбутнього викладача технологічної освіти(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2020) Богомаз-Назарова, Сніжана Миколаївна; Богомаз-Назарова, Снежана Николаевна; Bohomaz-Nazarova, Snizhana Mykolayivna(ua) У статті розглядаються питання, пов`язані з поняттям творчості, творчого потенціалу, творчих здібностей, творчого процесу, подані рекомендації щодо розвитку творчого потенціалу майбутнього викладача технологій за допомогою методів, прийомів та засобів, що генерують нові ідеї для творчості. Проведено аналіз методів професійної підготовки сучасного спеціаліста освітньої галузі. Зазначається необхідність використання компетентнісного підходу якій спрямований на підготовку майбутніх педагогів і полягає в набутті та розвитку у студентів під час навчання набору ключових, загальногалузевих та предметних компетентностей, які визначають його успішну професійну діяльність. Визначено, що для того, щоб навчати студентів творчості викладач має сам володіти достатнім рівнем творчого потенціалу. Студенти спеціальності «Технології», в більшій мірі, володіють певними творчими задатками та здібностями, мотивацією до вивчення нових прийомів та засобів, та досвідом творчої діяльності, отже роль викладача на практичних заняттях показати нові методи, прийоми та засоби творчої діяльності, розширити горизонти уяви та межі застосування цих методів у подальшій професійній діяльності, довести студентам необхідність і посильність розвитку свого творчого потенціалу. Обґрунтовано, що рівні творчої підготовленості слід використовувати не для оцінки творчого потенціалу школяра, а для обліку викладачем можливостей творчого просування кожного учня та диференційованого підходу до використання наявних методів і прийомів включення учнів у творчий процес.Документ Особливості формування проектно-технологічної компетентності засобами 3D моделювання(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2020) Хомутенко, Максим Володимирович; Хомутенко, Максим Владимирович; Khomutenko, Maksym Volodymyrovych; Садовий, Микола Ілліч; Садовой, Николай Ильич; Sadovyi, Mykola Ilyich; Трифонова, Олена Михайлівна; Трифонова, Елена Михайловна; Tryfonova, Olena Mykhailivna(uk) Сучасне світове товариство стоїть на порозі тотальної цифровізації всіх сфер діяльності людства. У зв’язку з цим на початку ХХІ століття значного поширення отримав процес діджиталізації. Постає проблема перегляду компетентностей, які повинні бути сформовані у здобувачів освіти у відповідності до вимог часу. Однією з таких компетентностей є проектно-технологічна. Тому в статті ми зупинилися на проблемі формування в здобувачів освіти проектно-технологічної компетентності шляхом упровадження 3D-моделювання в освітній процес технічних, фізико-математичних і природничих дисциплін. Для забезпечення формування проектно-технологічної компетентності в освітньому процесі ми пропонуємо використати програму Blender версії 2.82a. Нами запропонований приклад практичної роботи «Прозора ваза та симуляція тканини» виконаної за допомогою програми Blender.Документ Інформаційно-цифровакомпетентність: зарубіжний та вітчизняний досвід(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2018) Трифонова, Олена Михайлівна; Tryfonova, Olena Mykhaylivna(ua) У статті висвітлено результати теоретичного аналізувизначення змісту поняття «інформаційно- цифрова компетентність» та аналіз зарубіжного і вітчизняного досвіду її формування у закладах освіти.ЗгідноКонцепції Нової українського школиінформаційно-цифрова компетентністьпередбачає впевнене, а водночас критичне застосування інформаційно-комунікаційних технологій для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією на роботі, в публічному просторі та приватному спілкуванні. Інформаційна й медіа-грамотність, основи програмування, алгоритмічне мислення, робота з базами даних, навички безпеки в Інтернеті та кібербезпеці. Розуміння етики роботи з інформацією (авторське право, інтелектуальна власність тощо). У статті визначено компоненти інформаційно-цифрової компетентності, зокрема, уміння, ставлення та навчальні ресурси. Акцентовано увагу на перспективності розвитку зазначеної компетентності у майбутніх фахівців спеціальності «Професійна освіта (Комп’ютерні технології)».Документ Особливості організації самостійної роботи майбутніх лікарів при вивченні курсу «мікробіологія, вірусологія, імунологія»(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2018) Терещенко, Оксана Василівна; Громова, Тетяна Валеріївна; Плющ, Валентина Миколаївна; Громова, Татьяна Валериевна; Терещенко, Оксана Васильевна; Плющ, Валентина Николаевна; Gromova, Tatiana Valerievna; Tereshchenko, Oksana Vasylivna; Plyushch, Valentina Nikolayevna(ua) У представленій статті проаналізовано основні погляди вчених у галузі педагогіка на специфіку трактування поняття самостійна робота студентів та основних видів її впровадження у навчальний процес підготовки майбутніх фахівців медичної галузі. Розроблено та впроваджено систему різноманітних форм і видів самостійної роботи для майбутніх лікарів при вивченні такої фахової дисципліни, як «Мікробіологія, вірусологія, імунологія». Визначено педагогічні умови ефективності застосування самостійної роботи майбутніх лікарів у процессі їх професійної підготовки: чітка постановка пізнавальних завдань; знання студентом способів її виконання (алгоритму дії); чітке визначення викладачем форм звітності, обсягу роботи, термінів її подання; визначення видів консультаційної допомоги; різноманітність видів і форм самостійної роботи; визначені критерії оцінки самостійної роботи.