Факультет математики, природничих наук та технологій
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/58
Переглянути
6 результатів
Результати пошуку
Документ Методологічні та методичні аспекти навчання діджиталізації(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2025) Садовий, Микола Ілліч; Трифонова, Олена Михайлівна; Sadovyi, Mykola Illich; Tryfonova, Olena Mykhaylivna(ua) Стаття присвячена проблемі формування методологічних і методичних аспектів навчання діджиталізації. В Україні цифрова трансформація у сфері освіти і науки – це комплексна робота над побудовою екосистеми цифрових рішень у сфері освіти та науки, включно зі створенням безпечного електронного освітнього середовища, забезпеченням необхідної цифрової інфраструктури закладів та установ освіти і науки, підвищення рівня цифрової компетентності. З методологічної точки зору під діджиталізацією освіти розуміється формування у здобувачів освіти сучасного уявлення про принципи, інструменти і методи цифрової трансформації освітнього процесу, розвиток навичок використання цифрових технологій для організації, управління та оцінювання навчання, а також підготовка до навчання впродовж усього життя. Досить поширеним в освітньому обігу є поняття «цифрові технології» та «цифрова економіка», що виникли одночасно після технологічних змін XXI століття, як результат запровадження інновацій внаслідок об’єднання телекомунікацій з інформаційними та комунікаційними технологіями. Узагальнюючи надбання дослідників найбільш загальним визначенням діджиталізації з позиції освітнього виміру доцільно розуміти сукупність процесів інноваційного розвитку, які знаходять своє вираження у відповідних техніко-технологічних новаціях, націлених на здійснення цифровізації множини ключових процесів та явищ: забезпечення їх максимальної автоматизації та винесення людського фактору поза межі управлінського фокусу з метою зменшення, потреб у відслідковуванні керованості таких процесів та уникненні, породжених цим фактором помилок. Тоді за своїм змістовим наповненням, зазвичай, представляють певний набір повторюваних ітерацій, у межах якого людська праця набуває механічного, позбавленого інтелектуальної складової процесу, слугуючи тим самим додатковим резервом зростання продуктивності праці. Визначено, що не всі інновації є раціональними, а тому діджилітація, як і цифровізація мають для здобувачів освіти і певні небезпеки. Створена структура цифрової компетентності, де окремо виокремлено поняття цифровізації та діджиталізації та відмінність між ними, що трактується як формування психолого-педагогічної готовності й здатності вільно поводитися у цифровому середовищі, окреслена роль діджиталізаційних технологій для пошуку, обробки та ін. (en) The article is devoted to the problem of forming methodological and methodological aspects of digitalization training. In Ukraine, digital transformation in the field of education and science is a comprehensive work on building an ecosystem of digital solutions in the field of education and science, including the creation of a safe electronic educational environment, ensuring the necessary digital infrastructure of educational and scientific institutions, and increasing the level of digital competence. From a methodological point of view, digitalization of education is understood as the formation of a modern understanding of the principles, tools and methods of digital transformation of the educational process among subjects of education, the development of skills in using digital technologies for organizing, managing and assessing learning, as well as preparation for lifelong learning. Quite common in educational circulation are the concepts of «digital technologies» and «digital economy», which arose simultaneously after the technological changes of the 21st century, as a result of the introduction of innovations resulting from the combination of telecommunications with information and communication technologies. Summarizing the achievements of researchers with the most general definition of digitalization from the perspective of the educational dimension, it is advisable to understand the set of processes of innovative development, which find their expression in the relevant technical and technological innovations aimed at implementing the digitalization of a set of key processes and phenomena: ensuring their maximum automation and removing the human factor beyond the scope of the management focus in order to reduce the need to track the controllability of such processes and avoid errors generated by this factor. Then, in terms of their content, they usually represent a certain set of repeated iterations, within which human labor acquires a mechanical, devoid of the intellectual component of the process, thereby serving as an additional reserve for increasing labor productivity. It is determined that not all innovations are rational, and therefore digitization, like digitalization, also have certain dangers for subjects of learning. A structure of digital competence has been created, where the concepts of digitalization and digitization and the difference between them are separately distinguished, which is interpreted as the formation of psychological and pedagogical readiness and the ability to behave freely in a digital environment, the role of digitalization technologies for search, processing, etc. is outlined.Документ Modern education: key factor in global innovation in higher education(2024) Абрамова, Оксана Віталіївна; Abramova, Oksana; Maksymchuk, Anatolii; Shvets, Olena; Shtainer, Tetiana; Petrova, Inna; Inna Petrova,; Kravchenko, Nataliia(ua) Показано роль освіти в освітньому просторі вищої школи і розглянуто її як фактор глобального процесу інформатизації вищої освіти. Виокремлено головні риси сучасного суспільства та основні тенденції, що змінюють образ освіти. Розглянуто основні моделі освітнього процесу як фактору глобального процесу інформатизації вищої освіти, які побудовані на основі мережних комп’ютерних технологій. Для якісної освіти виокремлено основні критерії відбору засобів організації навчального процесу; основні дидактичні та специфічні принципи. Наголошено на позитивних рисах сучасної освіти. З метою з’ясування дієвих шляхів удосконалення вищої освіти її розглянуто як фактор глобального процесу інформатизації. Було проведено анкетування студентів різних спеціальностей у закладах вищої освіти для з’ясування головних шляхів глобальної якісної підготовки майбутніх конкурентоздатніх фахівців в інноваційномупроцесі вищої освіти. Розглянуто перспективи розвитку сучасної освіти та шляхи, засоби форми освіти, які дозволяють повністю реструктуризувати освітню галузь, удосконалити і навіть змінити освітній процес. Розкрито сутність найбільш доступних і ефективних у сьогоденні онлайн-проектів освіти. (en) The role of education in the educational space of a higher school is shown and it is measured as a aspect in the international procedure of informatization of higher education. The main features of modern society and the main trends that change the image of education are highlighted. The leading models of the educational progression as a factor of the global process of informatization of higher education, which are built based on network computer technologies, are considered. For quality education, the main criteria for selecting means of organizing the educational process are recognized; basic didactic and specific principles. Positive features of modern education are emphasized. Finding effective ways to improve higher education, is considered a factor of the global informatization process. A survey of students of various specialties in institutions of higher education was conducted to find out the key traditions of global quality training of future competitive specialists in the innovative process of higher education. The prospects for the growth of modern education and the ways and means of education, which allow for a complete restructuring of the educational sector, improve and even change the educational process, are considered. The essence of today's most accessible and effective online education projects is revealed.Документ Ключові компетентності як інтеграційний чинник у проєктній діяльності(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2021) Абрамова, Оксана Віталіївна; Вдовенко, Вікторія Віталіївна; Abramova, O. V.; Vdovenko, V.(ua) У статті розглядається проєктна діяльність школярів, яка здійснюється на засадах інтеграції та має компетентнісне тло. Звернуто увагу на особливості побудови нового Державного стандарту базової середньої освіти (2020) та його направленість на формування ключових компетентностей, результати навчання, наскрізні уміння, що є спільними для усіх компетентностей тощо. Окреслено сутність побудови навчального інтегрованого проєкту на основі інтеграції змісту та діяльності. Розв’язання комплексних завдань, формування ключових компетентостей, розвиток пізнавальних інтересів учнів, опановування нових способів мислення і дії досягається завдяки проєктній діяльності школярів. Зазначено, що різнопланова колективна проєктна діяльність дозволяє широко практикувати принципи змінності, кооперації і вільного вибору у функціонуванні цільових учнівських мікро груп, а також допомагає навчитися координувати спільні дії всіх її учасників. Досліджено трансформацію ролі вчителя та учнів під час навчальної проєктної діяльності. Окремо наведено приклад фрагменту плану інтегрованого навчального проєкту та можливості його реалізації у школі. Автори звернули увагу на значення самооцінювання та взаємного оцінювання діяльності учнів під час роботи над навчальним інтегративним проєктом.Документ Наскрізні уміння притаманні ключовим компетентностям: умови та шляхи формування на уроках технологій(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2022) Абрамова, Оксана Віталіївна; Терещук, Андрій Іванович; Пуляк, Ольга Василівна; Abramova, Oksana Vitalyevna; Tereshcuk, Andriy Ivanovich; Puliak, Olha Vasilivna(ua) Статтю присвячено розкриттю умов та шляхів формування наскрізних умінь, які притаманні усім ключовим компетентностям у здобувачів та здобувачок освіти на заняттях з технологій (трудового навчання). Теоретичним підґрунтям дослідження стало вивчення педагогічного досвіду й загальноєвропейських засад побудови освітніх стандартів та вітчизняних державних стандартів, зокрема Державного стандарту початкової освіти (2018) та Державного стандарту базової середньої освіти (2020) України. Саме ці документи ґрунтуються на компетентнісному підході, результатах навчання та наскрізних уміннях спільних для усіх компетентностей. На думку авторів, м’які навички є співзвучними до формулювання наскрізних умінь Держстандарту, які є притаманними усім ключовим компетентностям. До таких наскрізних умінь належать: читати з розумінням; висловлювати власну думку в усній і письмовій формі; критично і системно мислити; логічно обґрунтовувати позицію; діяти творчо, що передбачає креативне мислення; родукування нових ідей; виявляти ініціативу; конструктивно керувати емоціями, що передбачає здатність розпізнавати власні емоції та емоційний стан інших; оцінювати ризики; приймати рішення; розв’язувати проблеми; співпрацювати з іншими. Авторами було детально розглянуто потенційні можливості технологічної освітньої галузі та однойменного предмету технології у формуванні наскрізних умінь, притаманних усім ключовим компетентностям Нової української школи. Характеристику умінь здійснено з огляду на особливості предмету технології, застосування проєктної та інтерактивної технологій, відповідні методичні особливості роботи вчителя трудового навчання та технологій. Зазначено, що кожне наскрізне уміння потребує окремої уваги та дослідження з метою розроблення спеціальної методики для його формування в учнів та учениць. Автори рекомендують розроблення системи спеціальних завдань на основі інтерактивних вправ у поєднанні з проєктною діяльністю учнів, яка для уроків трудового навчання (технологій) має усталені етапи проєктування. Також більш конкретно згрупувати наскрізні уміння за цими етапами проєктування з метою їх розподілу у часі, що дозволить вчителю розвивати необхідні м’які навички.Документ Ключові компетентності як інтеграційний чинник у проєктній діяльності(РВВ ЦДПУ В. Винничека, 2021) Абрамова, Оксана Віталіївна; Вдовенко, Вікторія Віталіївна(ua) У статті розглядається проєктна діяльність школярів, яка здійснюється на засадах інтеграції та має компетентнісне тло. Звернуто увагу на особливості побудови нового Державного стандарту базової середньої освіти (2020) та його направленість на формування ключових компетентностей, результати навчання, наскрізні уміння, що є спільними для усіх компетентностей тощо. Окреслено сутність побудови навчального інтегрованого проєкту на основі інтеграції змісту та діяльності. Розв’язання комплексних завдань, формування ключових компетентостей, розвиток пізнавальних інтересів учнів, опановування нових способів мислення і дії досягається завдяки проєктній діяльності школярів. Зазначено, що різнопланова колективна проєктна діяльність дозволяє широко практикувати принципи змінності, кооперації і вільного вибору у функціонуванні цільових учнівських мікро груп, а також допомагає навчитися координувати спільні дії всіх її учасників. Досліджено трансформацію ролі вчителя та учнів під час навчальної проєктної діяльності. Окремо наведено приклад фрагменту плану інтегрованого навчального проєкту та можливості його реалізації у школі. Автори звернули увагу на значення самооцінювання та взаємного оцінювання діяльності учнів під час роботи над навчальним інтегративним проєктом.Документ Вивчення лазерних технологій в процесах обробки металевих матеріалів студентами(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2021) Ткачук, Андрій Іванович