Факультет математики, природничих наук та технологій
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/58
Переглянути
5 результатів
community.search.results.head
Документ Формування особистості майбутнього педагога(КДПУ ім. В. Винниченка, 2017) Величко, Степан Петрович; Velichko, S. P.; Сірик, Едуард Петрович; Siryk, E. P.(uk) Стаття спрямована на окреслення основних напрямів дослідження проблеми формування компетентностей майбутнього вчителя фізико-математичного профілю та управління процесом формування особистості педагога на основі принципів особистісно орієнтованого навчання. У дослідженні мають бути розроблені концептуальні засади формування особистості педагога, методика і технологія навчання, що відповідають сучасному світовому рівню підготовки фахівця зі збереженням переваг національної системи освіти, в основу яких ставляться засади психолого-педагогічного, а згодом – змістово-процесуального характеру. Передбачається, що проблему формування особистості педагога можна реалізувати на основі уявлень про інтеграцію й оптимізацію та закономірності організації, контролю й управління навчально-пізнавальною діяльністю студентів та формування у них професійного компетентнісного досвіду.Документ Науковий центр як основа розвитку сучасних технологій і засобів науково-дослідницької діяльності(КДПУ ім. В. Винниченка, 2017) Величко, Степан Петрович; Величко, Степан Петрович; Velichko, S. P.(uk) У статті аналізується діяльність створеного при кафедрі фізики та методики її викладання Кіровоградського державного педагогічного університету за спільною угодою з Інститутом інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України Наукового Центру розробки навчального обладнання для ефективного вивчення природничо-математичних дисциплін у поєднанні з інформаційно-комунікаційними технологіями. Показано, що у сучасних умовах прогресивного розвитку інноваційних технологій зазнає помітних змін і навчальний процес, а навчальне обладнання розробляється з метою осучаснення будови і принципів роботи його на основі інтеграції з процесуальними аспектами реалізації його, що складають основу програмно-педагогічного забезпечення. Такий напрямок слід трактувати як основу розвитку пошукової науково-дослідницької діяльності.Документ Активізація самостійної роботи студентів у фізичному практикумі з атомної фізики(КДПУ ім. В. Винниченка, 2016) Шульга, Сергій Володимирович; Шульга, Сергей Владимирович; Shulga, S. V.; Величко, Степан Петрович; Величко, Степан Петрович; Velichko, S. P.(uk) Упровадження кредитно-трансферної системи у процесі підготовки висококваліфікованих фахівців з вищою освітою, і зокрема підготовки вчителів фізики, передбачає значне розширення самостійної пізнавальної діяльності у навчально-виховному процесі кожного студента, включаючи і виконання фізичного практикуму з усіх розділів загального курсу фізики, де особливе місце посідає фізика атома і атомного ядра. На основі детального аналізу попередніх досліджень, навчальних посібників і методичних рекомендацій зроблено узагальнення про доцільність розвитку самостійної роботи студентів з фізики в педагогічних університетах на основі широкого впровадження засобів інформаційно-комунікаційних технологій, що актуалізують проблему інтеграції реального і віртуального навчальних експериментів з розділу фізики атома і атомного ядра. Показано,що з цією метою створювані програмні продукти мають бути розробленими з урахуванням наявності різних модулів, що забезпечують багатофункціональність запропонованого навчального комплекту для виконання фізичного практикуму й індивідуальних навчальних завдань з відповідного розділу.Документ Вимоги до створення програмно-педагогічного забезпечення та їх реалізація на прикладі процесу створення навчального комплекту «Кулька-01»(КДПУ ім. В. Винниченка, 2016) Величко, Степан Петрович; Velichko, S. P.; Ковальов, Сергій Григорович; Kovalev, S. G.; Ковальова, Олеся Сергіївна; Kovalevа, О. S.(uk) У статті проаналізовано вимоги до створення засобів ІКТ, що використовуються у навчальному процесі з вивчення загального курсу фізики, які обумовлені виникненням нових напрямків та підходів у методиці фізики, а також наведено можливі варіанти реалізації таких вимог на прикладі процесу розробки навчального комплекту «Кулька-01». До таких вимог крім загальноприйнятих (психолого-педагогічних, санітарно-гієнічних, екологічних, ергономічних і т.д.) ми відносимо такі, що пов’язані із суттєвими відмінностями саме програмованих засобів, а саме: створення і реалізація багатомодульних ПЗ для забезпечення STEM навчання, хмарних технологій у навчанні, синергетичного підходу у навчанні, що реалізують у навчальному процесі багатофункціональність відповідного засобу навчання.Документ Методичні особливості вивчення нанотехнологій у шкільній фізичній освіті(КДПУ ім. В. Винниченка, 2016) Величко, Степан Петрович; Іваній, Володимир Степанович; Мороз, Іван Олексійович; Ткаченко, Юлія Анатоліївна; Величко, Степан Петрович; Velichko, S. P.; John, V. S.; Frost, I. A.; Tkachenko, Y. A.(uk) Автори статті переконливо доводять, що така нова наукова галузь, як нанотехнології, є пріоритетним науковим напрямком розвитку технологій у ХХІ столітті. Доводиться, що актуальність цієї галузі не викликає сумнівів. Відтак, підготовка майбутніх фахівців у галузі нанотехнологій повинна передбачати ознайомлення учнів із основами нанотехнологій уже у загальноосвітній школі і має стати актуальним завданням шкільної фізичної освіти.Поряд із зазначеним сучасні обставини, що пов’язані із постійним реформуванням та вдосконаленням змісту і методики навчання фізики в середній школі у світлі вимог науково-технічного прогресу, породжують і вельми вагому для шкільної освіти суперечність між потребою формування уявлень про нанотехнології в учнів і недостатньою розробленістю низки методичних питань, які пов’язані як зі змістом, так і з процесом представлення їх у шкільній фізичній освіті. У статті розглянуто методичні особливості вивчення нанотехнологій у шкільному курсі фізики, що обумовлені на сьогодні можливостями розробки спеціальних курсів. Такі курси можуть бути обов’язковими у ході вивчення курсу фізики, можуть бути навчальним предметом за вибором учнів, що реалізується за рахунок шкільного компонента навчального плану. У статті даються конкретні рекомендації щодо методів, форм і засобів для такого елективного курсу. Разом з тим зазначається, що у процесі викладання подібного спецкурсу з нанотехнологій можуть бути широко запровадженні засоби інформаційно-комунікаційних технологій, як це має місце у посібнику для вчителів фізики, який рекомендовано Міністерством освіти і науки України для вивчення рідких кристалів у середній загальноосвітній школі і був відзначений у 2015 році Почесним дипломом лауреата на конкурсі «Видатні науково-практичні досягнення в освіті»