Факультет математики, природничих наук та технологій
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/58
Переглянути
53 результатів
community.search.results.head
Документ Інтеграційний підходдо навчання студентів природничих дисциплін(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2017) Подопригора, Наталія Володимирівна; Podoprygora, Natalia; Klots, Evhen(ua) У статті обговорюється проблема формування інтегральної компетентності майбутніх учителів природничих наук. Проаналізовано тенденції інтеграції окремих дидактик до формування спільного природничого знання. Обґрунтовано доцільність застосування законів та закономірностей інтеграції знань для проектування змісту інтегрованих природничих дисциплін, зокрема фізичної та колоїдної хімії. Доведено, що формування інтегральної компетентності майбутніх учителів природничих наук в циклах природничих дисциплін потребує врахування не лише організаційно-процесуальних аспектів наукового знання, але й формування готовності й здатності до самостійного пошуку інформації, максимально адаптованої до методичної діяльності. Наголошується, що методичний аспект професійної підготовки майбутніх учителів природничих наук є чи не найголовнішим і покликаний вирішити глобальну проблему адаптації природничого наукового знання в практичну площину шкільних умов.Документ Інтеграційний підходдо навчання студентів природничих дисциплін(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2017) Подопригора, Наталія Володимирівна; Клоц, Євген Олександрович; Podoprygora, Natalia; Klots, Evhen(ua) У статті обговорюється проблема формування інтегральної компетентності майбутніх учителів природничих наук. Проаналізовано тенденції інтеграції окремих дидактик до формування спільного природничого знання. Обґрунтовано доцільність застосування законів та закономірностей інтеграції знань для проектування змісту інтегрованих природничих дисциплін, зокрема фізичної та колоїдної хімії. Доведено, що формування інтегральної компетентності майбутніх учителів природничих наук в циклах природничих дисциплін потребує врахування не лише організаційно-процесуальних аспектів наукового знання, але й формування готовності й здатності до самостійного пошуку інформації, максимально адаптованої до методичної діяльності. Наголошується, що методичний аспект професійної підготовки майбутніх учителів природничих наук є чи не найголовнішим і покликаний вирішити глобальну проблему адаптації природничого наукового знання в практичну площину шкільних умов.Документ Інтеграційні процеси природничої освіти(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2018) Подопригора, Наталія Володимирівна; Подопригора, Наталья Владимировна; Podoprygora, Natalia Volodymyrivna; Клоц, Євген Олександрович; Клоц, Евгений Александрович; Klots, Evhen Oleksandrovych(ua) У статті розглядається проблема інтеграції змісту природничих дисциплін. Виявлено дидактичні основи, що забезпечують розв’язання суперечності між вимогами до високого теоретичного рівня навчального матеріалу та його доступністю, наочністю і посильністю в навчанні. Обґрунтовано, що інтеграція як втілення інтегративного підходу до навчання є одним із засобів, який спроможний уніфікувати, об’єднати й сконцентрувати знання на основі взаємопроникнення його елементів, зміцнення й ускладнення зав’язків між ними. Встановлено, що цей процес є набагато ширшим ніж поняття міждисциплінарні зв’язки, та передбачає віддзеркалення в змісті природничих дисциплін тих діалектичних взаємозв’язків, які об’єктивно діють у природі і пізнаються природничими науками. До інтегративних чинників, що забезпечують процес інтеграції в природничій освіті віднесено: складні об’єкти пізнання, методи дослідження, наукові ідеї і теорії, цілі науки і наукові картини світу. До системоутворювальних орієнтирів інтеграції віднесено цілеспрямовану навчально-пізнавальну, науково-практичну, науково-дослідну діяльності студентів. Визначено та схарактеризовано напрями проектування змісту навчання природничих наук відповідно до дидактичних основ розгортання логіки навчальної дисципліни.Документ Формування готовності майбутніх учителів природничих наук до реалізації циклу наукового пізнання засобами навчального фізичного експерименту(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2020) Подопригора, Наталія Володимирівна; Подопригора, Наталья Владимировна; Podoprygora, Nataliia Volodymyrivna(uk) У статті розглянуто проблему підготовки майбутніх учителів природничих наук до формування основних компетентностей в природничих науках і технологіях, наукового розуміння природи і сучасних технологій, а також здатності застосовувати його в практичній діяльності. Готовність майбутніх учителів природничих наук до професійної діяльності розглядається з позицій їхньої природничо-наукової та методичної підготовки. Представлені методичні рекомендації щодо організації і реалізації циклу наукового пізнання застосовувати науковий метод, спостерігати, аналізувати, формулювати гіпотези, збирати дані, проводити експерименти, аналізувати результати на прикладі експериментального завдання з фізики: визначення добротності математичного маятника. До лабораторного обладнання увійшли прості цифрові вимірювальні прилади та авторське саморобне обладнання, що уможливлює реалізацію пропонованого завдання в навчальному фізичному експерименті.Документ Сучасні тенденції оновлення змісту навчання майбутніх вчителів фізики та інформатики(ФОП Гордієнко Є. І., 2019) Подопригора, Наталія Володимирівна; Ткаченко, А. В.; Подопригора, Наталья Владимировна; Ткаченко, А. В.; Podoprygora, N.; Tkachenko, A.(ua) У статті розглянуто питання оновлення змісту навчання майбутніх вчителів фізики та інформатики відповідно до вимог сьогодення. Визначено, що професійно-орієнтовані завдання (зокрема, навчальні проекти) виступають важливим та дієвим засобом реалізації квазіпрофесійної майбутньої педагогічної діяльності.Документ Математичне моделювання як метод навчання фізики: прикладний аспект(2014) Подопригора, Наталія Володимирівна; Подопригора, Наталия Владимировна; Podopygora, N.(uk) В статті представленні практичні розробки автора щодо комплексного вирішення проблеми навчання майбутніх вчителів математичному моделюванню як методу навчання фізики: на початковому етапі систематичного вивчення фізики, ІІ закону Ньютона, закону Ампера.Документ Нестандартні задачі з фізики, як засіб формування та розвитку пізнавальної компетентності студентів(КДПУ ім. В. Винниченка, 2017) Гур’євська, Олександра Миколаївна; Guryevskaya, O. M.; Подопригора, Наталія Володимирівна; Podoprygora, N. V.(uk) У статті розглядається проблема формування та розвитку пізнавальної компетентності студентів у процесі розв’язування нестандартних задач з фізики. Обґрунтовується, що ключовий характер цієї компетентності виявляється в тому, що більшість її складників належать не лише до предметної (спеціальної фахової) компетентності, але й загальних та інтегральної. Пізнавальна компетентність розглядається як готовність і здатність до набуття нових знань в умовах пізнавальної діяльності, продукування та втілення тих чи інших ідей, освоєння нових напрямів діяльності. Психологічна, теоретична та практична складники готовності до пізнавальної діяльності забезпечують можливості переходу до не стимульованої зовні інтелектуальної діяльність. Переорієнтація освіти на розвиток способів самостійного набуття знань в умовах невизначеності актуалізує проблему цілеспрямованого формування та розвитку пізнавальної компетентності, забезпечуючи здатність молодої людини самостійно розв’язувати навчально-пізнавальні проблеми, що можуть виникнути й у повсякденній і майбутній професійній діяльності. З цих позицій очевидні переваги введення в курс загальної фізики нестандартних задач (завдань) з фізики, розв’язання яких потребує залучення евристичних та дослідницьких методів пізнання, сприяючи активізації пізнавальної діяльності студентів, розвитку їхніх творчих здібностей, критичного мислення тощо.Документ Вивчення співвідношень невизначеностей на засадах модельного та реального експериментів(КДПУ ім. В. Винниченка, 2014) Подопригора, Наталія Володимирівна; Ткаченко, Анна Валеріївна(ua) У статті презентується варіант вивчення співвідношень невизначеностей у представленні Гейзенберга на засадах принципу циклічності, реалізований через модельний і реальний навчальні експерименти. Для виконання лабораторної роботи з експериментальної перевірки співвідношення невизначеностей для фотонів, що дифрагують на вузькій щілині, в якості джерела випромінювання фотонів пропонується використати лазерний діод.Документ Системний підхід до розроблення методичної системи навчання теоретичної фізики(КДПУ ім. В. Винниченка, 2017) Подопригора, Наталія Володимирівна; Podoprygora, Natalia(uk) Стаття присвячена дослідженню процесу формування й розвитку фахової компетентності з теоретичної фізики майбутніх учителів і викладачів фізики на засадах системного підходу з метою обґрунтованого вибору адекватних методологічних засад розроблення методичної системи навчання теоретичної фізики в педагогічних університетах. Застосування системного підходу до аналізу процесу формування й розвитку фахової компетентності з теоретичної фізики дає підстави розглядати його системним об’єктом, який володіє більшістю системних ознак (компонентним складом, структурою, інтегративною якістю, функціональними характеристиками, цілеспрямованістю, комунікативними властивостями, управлінням тощо). Обґрунтовується, що процес формування й розвитку фахової компетентності з теоретичної фізики майбутніх учителів і викладачів фізики має відбуватися у відповідній системі, яка належить до класу гнучких, відкритих і динамічних методичних систем навчання.Документ Таксономічний підхід до формування фахової компетентності майбутніх учителів і викладачів фізики в процесі навчання теоретичної фізики(КДПУ ім. В. Винниченка, 2016) Подопригора, Наталія Володимирівна; Подопригора, Наталья Владимировна; Podopryhora, Nataliia(uk) Анотація. У статті здійснено науковий аналіз психолого-педагогічної моделі – таксономії Б. Блума, яка описує процес навчання та мислення в контексті формування в майбутніх учителів і викладачів фізики спеціальної (фахової) компетентності з теоретичної фізики. Виявлено, що багаторівнева структура таксономії дозволяє чітко визначити цілі навчання, формулювати студентам проблеми та ставити завдання, визначати адекватні цілям оціночні інструменти. Установлено, що перевагою такс ономії Б. Блума є доступність її практичної реалізації в навчально-виховному процесі, зокрема в процесі навчання теоретичної фізики таксономія уможливлює формування в студентів навичок мислення високих рівнів, таких як аналіз, синтез, оцінка, створення.