Факультет математики, природничих наук та технологій
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/58
Переглянути
38 результатів
community.search.results.head
Документ Розв’язування задач інтегративного змісту: контекст підготовки вчителів математики та економіки(2023) Пасічник, Наталя Олексіївна; Ріжняк, Ренат Ярославович; Яременко, Юрій Вікторович(ua) Стаття присвячена висвітленню методики реалізації інтегративного підходу через формування у майбутніх вчителів математики та економіки здатностей організовувати розв’язування та дослідження задач інтегративного змісту з математики та економіки. Одним із завдань математико-економічної підготовки майбутніх вчителів математики та економіки є формування у них готовності до застосування здобутих знань, що забезпечується прикладною спрямованістю навчання і реалізується через розв’язуванню задач прикладного характеру. В ході експериментального дослідження використовувалися як теоретичні методи – аналіз психолого-педагогічної та фахової літератури з проблеми дослідження, так і емпіричні – педагогічне спостереження за навчально-пізнавальною діяльністю учнів, бесіди з вчителями математики та економіки. В результаті аналізу розв’язування задачної серії та доповнення «множини задач» новими напрямками аналізу компонентів змісту матеріалу авторами були сформульовані такі методичні умови: а) формування інтегрованого образу задачної теми відбувається у результаті вибору необхідної та виправданої цілями навчального процесу «множини задач»; б) вибір конкретної задачі або «множини задач» даної задачної теми проводиться з врахуванням загальної мети організації підготовки фахівців у конкретно вибраному її епізоді; в) при формуванні інтегрованого образу задачної теми шляхом породження необхідної «множини задач» доцільно організувати процес мисленого об’єднання компонентів інтегрованого образу задачної теми за їх істотними ознаками; а тому при проведенні описаної навчальної роботи продуктивним для використання є метод узагальнення; г) у процесі безпосереднього формування інтегрованого образу задачної теми відбувається систематизація – об’єднання класів компонентів інтегрованого образу в єдину цілісність з подальшим синтезом нових знань. При дотриманні сформульованих методичних умов організація роботи над породженою задачною темою «множиною задач» буде набувати методичної доцільності у контексті формування у майбутніх вчителів математики та економіки здатностей інтегративної діяльності при продуктивному оперуванні задачним матеріалом. (en) The article is dedicated to highlighting the methodology of implementing an integrative approach by shaping the organization skills of the future teachers of mathematics and economics to solve and research the problems of integrative content in mathematics and economics. In the course of the experimental research, the theoretical methods were used – the analysis of psychological-pedagogical and professional literature on the research problem, as well as the empirical – pedagogical observation of the educational and cognitive activity of the students, conversations with the teachers of mathematics and economics. As a result of the analysis of solving the problem series and supplementing the "set of tasks" with new the directions of analysis of the components of the content of the material, the authors formulated the following methodological conditions: a) the formation of an integrated image of the task topic occurs as a result of the selection of the "set of tasks" necessary and justified by the goals of the educational process; b) the selection of a specific task or "set of tasks" of a given topic is carried out taking into account the general goal of the organization of the specialists training in a specifically selected episode; when forming an integrated image of the task topic by generating the necessary "set of tasks" it is important to organize the process of the mental unification of the components of the integrated image of the problem topic according to their essential features; and therefore, when conducting the described educational work, the method of generalization is productive for the usage: d) in the process of direct formation of an integrated image of the problem topic, systematization takes place – the unification of the classes of the components of the integrated image into a single whole with the further synthesis of new knowledge. Complying to the formulated methodological conditions the organization of work on a “set of tasks” will acquire the methodological expediency in the context of the formation of the abilities of integrative activity in the future teachers of mathematics and economics during the productive handling of the task material.Документ Експертна діяльність в закладах освіти(2024) Пасічник, Наталя Олексіївна; Ботузова, Юлія Володимирівна; Ріжняк, Ренат Ярославович(ua) Незалежна та компетентна експертиза освітнього процесу – необхідний елемент для становлення цивілізованих відносин між суб’єктами діяльності, замовниками, виробниками та споживачами цих послуг. Розглядаючи освіту як складну динамічну систему, що проєктується та організована у відповідності до суспільних запитів громадськості на відтворення певних якостей та умінь, актуальним стає завдання визначення відповідності одержаних результатів тим, які заплановані від початку. Саме реалізація такого завдання є змістом підготовки фахівців за освітньою програмою «Організація освітнього процесу: управління та експертиза». Навчальний посібник, у якому розкриваються особливості організації експертної діяльності в закладах освіти, буде корисним для здобувачів вищої освіти другого (магістерського) рівня освіти галузі знань 01 Освіта / Педагогіка, а також для студентів, вчителів та викладачів, які цікавляться організацією експертної діяльності в освітній галузі.Документ Моніторингові дослідження якості освіти в цду ім. В. Винниченка: набутий досвід, сучасний стан і перспективи(2023) Пасічник, Наталя Олексіївна; Яременко, Людмила Іванівна; Pasichnyk, Natalia Oleksiivna; Yaremenko, Lyudmila Ivanivna(ua) У статті розглядається процес становлення, поточний стан і визначаються перспективи моніторингових досліджень якості освіти у Центральноукраїнському державному університеті імені Володимира Винниченка. Актуальність цієї тематики зумовлена необхідністю підвищення якості вищої освіти, що має не лише освітній чи педагогічний, а й соціальний, політичний та управлінський контекст. Важливою складовою забезпечення якості вищої освіти в межах університету є розбудова ефективної системи внутрішнього моніторингу якості освіти. Організація дієвого внутрішнього моніторингу є складним завданням, проте його становлення й реалізація в межах університету проходила результативно завдяки успішній участі викладачів навчального закладу у міжнародному проєкті «Освітні вимірювання адаптовані до стандартів ЄС» (“Educational Measurements Adapted to EU Standards”, TEMPUS IV, 2009–2012). У результаті проєкту було здійснено підготовку науково-педагогічних працівників до викладання курсів у галузі освітніх вимірювань і моніторингу якості освітньої діяльності й запроваджено підготовку магістрів з освітніх вимірювань. Викладачі, які були задіяні в цьому проєкті, залучені до проведення моніторингових досліджень якості освіти в університеті. Моніторинг освітньої діяльності в ЦДУ ім. В. Винниченка здійснюється відділом забезпечення якості та цифрового супроводу освіти методом анкетного опитування за допомогою веборієнтованої системи LimeSurvey. Моніторингові дослідження вибудовуються на базових принципах моніторингу, мають студентоцентрований характер, залежно від мети моніторингових опитувань поділяться на різні види (первинне, діагностичне, підсумкове). Участь здобувачів освіти в опитуваннях є добровільною та анонімною і ґрунтується на засадах відповідальності студентів і їхній академічній доброчесності. Основні результати цих локальних моніторингових досліджень якості освіти регулярно оприлюднюються на офіційному веб-сайті університету, аналізуються освітніми менеджерами різних ланок закладу вищої освіти й виступають основою для прийняття управлінських рішень. Перспективними напрямами моніторингових досліджень якості освіти в університеті є урізноманітнення тематики моніторингу, забезпечення публічності й прозорості інформації про його результати та посилення взаємозв’язку між результатами моніторингових досліджень якості освіти та прийняттям управлінських рішень.Документ Інтегративні аспекти розвитку економічної думки в Російській імперії у ХІХ ст.(Вид-во ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2014) Пасічник, Наталя Олексіївна(ua) У статті на основі ретроспективного аналізу теоретичних і прикладних джерел економічної думки обґрунтовується її інтегративність як самостійної сфери наукового пізнання.Документ Вплив камералістики на становлення фінансової та фінансово-правової науки в українських університетах в ХІХ столітті(2014) Пасічник, Наталя Олексіївна(ua) У статті аналізується влив камеральної науки на розвиток фінансів і фінансового права як самостійних наукових сфер та особливості викладання камералістики в університетах українських губерній Російської імперії впродовж ХІХ ст.Документ Подушне оподаткування селян в фінансовій думці Російської імперії ХІХ століття(Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького, 2014) Пасічник, Наталя Олексіївна(ua) У статті розглядається подушна система оподаткування селян Російської імперії та подається інтерпретація цього прямого податку в роботах теоретиків і практиків фінансової діяльності ХІХ століття М. Сперанського, М. Тургенєва, В. Лебедєва. Характеризується трактування подушного податку, розроблене професором Харківського університету М. Алексєєнком, який заклав теоретичні основи концепції податкової системи у вітчизняній і російській фінансовій літературі.Документ Вплив представників німецької школи фінансів на становлення фінансової науки і освіти в Харківському університеті в першій чверті ХІХ століття(ЗНУ, 2014) Пасічник, Наталя Олексіївна(ua) У статті на прикладі діяльності Харківського університету першої чверті ХІХ ст. простежено становлення фінансової та фінансово-правової науки, як процесу інтеграції знань політикокамеральних наук і політичної економії. Визначено історіографічні праці, дотичні до теми дослідження. Характеризується діяльність та вплив Л. Якоба та Й. Ланга – представників німецької школи фінансів на становлення фінансово-економічної думки і фінансової практики Російської імперії.Документ Становлення і розвиток фінансово-правової освіти в Харківському університеті (1805 – 1863 рр.)(Вид-во ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2014) Пасічник, Наталя Олексіївна(ua) У статті досліджується становлення фінансової та фінансово-правової освіти і науки в Харківському університеті у період дії статутів 1804–1863 рр. Визначається внесок німецьких науковців у сфері економіки, права та фінансів – Й. Ланга і Л. Якоба, які працювали у першій чверті ХІХ ст. в університеті і своєю діяльністю охоплювали значну кількість дисциплін економічної та фінансово-правової складової. Аналізується викладання фінансів як навчального предмету після виокремлення кафедри законів про державні повинності й фінанси (за статутом 1835 р.) та вклад Т. Степанова і М. Клобуцького у процес виокремлення фінансів і фінансового права як самостійних сфер наукового дослідження й університетських навчальних дисциплін.Документ Фінансова і правова освіта в Харківському університеті в дослідженнях сучасників(2014) Пасічник, Наталя Олексіївна(ua) У статті аналізується становлення і розвиток фінансової і фінансово-правової освіти в Харківському університеті у дослідженнях О. Рославського-Петровського, К. Фойгта, Д. Багалія, Н. Сумцова, В. Бузескула, М. Чубинського до п’ятдесятилітнього і столітнього ювілеїв вищого навчального закладу. В цих історіографічних дослідженнях подано цінне зібрання значного фактичного матеріалу щодо діяльності кафедр, по яких викладалися дисципліни фінансово-економічної та фінансово-правової складових та різноманітна інформація про викладачів курсів фінансового профілю.Документ Актові промови викладачів фінансово-економічних дисциплін Харківського університету як форма науково-просвітницької діяльності(2015) Пасічник, Наталя Олексіївна(ua) Аналізуються урочисті промови викладачів Харківського університету, які були оприлюднені в процесі проведення урочистих актів у першій третині ХІХ ст.