Кафедра германських мов, зарубіжної літератури та методик їхнього навчання

Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/7

Переглянути

community.search.results.head

Зараз показуємо 1 - 6 з 6
  • Ескіз
    Документ
    Фразеологізми як засіб стилістичної виразності
    (КОД, 2021) Токарєва, Тетяна Станіславівна; Tokaryeva, Tetyana
    (uk) У статті розглядаються та узагальнюються основні групи фразеологізмів з огляду на їх можливості для створення стилістичного ефекту в текстах різних функціональних стилів німецької мови. Увага акцентується на таких видах фразеологічних зворотів, як фразеологізми, що мають ознаки групи слів, до яких належать ідіоми, подвійні форми, та зворотів, які мають ознаки речення, до яких відносяться прислів’я, приказки, афоризми, крилаті вирази, сентенції та лозунги. Підкреслюється, що, в основному, фразеологізми слугують для вираження образно-емоційної оцінки предметів та явищ у текстах різних функціональних стилів.
  • Ескіз
    Документ
    Стилістичні можливості словотвору в німецькій мові
    (КОД, 2019) Токарєва, Тетяна Станіславівна; Tokaryeva, Tetyana
    (uk) У статті розглядаються особливості основних видів словотвору в німецькій мові, таких як деривація, словоскладання та утворення нових слів з точки зору стилістики. Головна увага зосереджена на закономірностях вживання слів, утворених за певним типом, у текстах різних функціональних стилів сучасної німецької мови. Зокрема, вживання дериватів є типовим для офіційно-ділового та публіцистичного стилю; основною сферою вживання складних слів і новоутворень є тексти художнього стилю та фахова література.
  • Ескіз
    Документ
    Синонімія з точки зору стилістики
    (2020) Токарєва, Тетяна Станіславівна; Tokaryeva, Т.
    (uk) У статті розглядається явище синонімії через призму стилістики; головна увага присвячена таким групам синонімів, як: смислові (ідеографічні), стилістичні (емоційно-експресивні) та контекстуальні (оказіональні). Також вказується на особливості реалізації їх значень та функціонування у текстах різних стилів, щоб із достатньо великої кількостіможливих слів, виразів та конструкцій вибрати такі, які будуть більш доречними у семантичному та стилістичному плані для використання у будь-якій ситуації. Важливим аспектом розгляду проблеми синонімії є розширення сфери синонімів через процес наближення літературної та розмовної мови, завдяки залученню слів іншомовного походження та вживання номінативних конструкцій.
  • Ескіз
    Документ
    Іменник та його категорії через призму стилістики (на матеріалі німецької мови)
    (КОД, 2018) Токарєва, Тетяна Станіславівна; Токарева, Татьяна Станиславовна; Tokaryeva, T. S.
    (uk) У статті подається огляд стилістичної сторони категоріально-граматичних форм іменника в німецькій мові (категорія відмінка, роду, числа, артикль) та розглядаються особливості їх вживання у різних функціональних стилях. На основі аналізу опрацьованого фактичного матеріалу подані основні характерні ознаки іменника та його категорій з точки зору створення стилістичного ефекту. Граматична стилістика, зокрема морфологічна, зосереджує свою увагу головним чином на стилістичних аспектах варіантних граматичних форм, на стилістичних функціях граматичних категорій, на інших стилістичних явищах, викликаних морфологічною структурою, тобто досліджуються ті морфологічні одиниці, які мають виразне стилістичне забарвлення і порівняно легко підлягають лінгвістичному аналізу. Особливості морфологічного складу німецької мови в аспекті стилістики виявляються у кількісному розподілі тих чи інших морфологічних структур і форм у функціональних стилях та у «прив ’язці» окремих морфологічних форм до певного функціонального стилю. Завдання статті полягає у розгляді стилістичної сторони категоріально-граматичних форм іменника в німецькій мові та їх вживання у різних функціональних стилях. Іменник дозволяє охоплювати у формі слова певні данності як окремі речі і робить їх доступними у мовленні при допомозі категорій відмінка, роду та числа. Оскільки різний ступінь частотності вживання тих чи інших морфологічних форм пов'язаний з їх приналежністю до книжно-писемного чи усно-розмовного типу мовлення, те у писемному мовленні більш активними є саме іменники, що дає змогу визначення такої організації мовлення, як «номінативного стилю». Іменниковий стиль часто є типовим для офіційно-ділової мови, мови науки, законів, бюрократії, але водночас саме іменники надають таким текстам чіткості та компактності У результаті дослідження виявлено, що використання частин мови фактично не залежить від мовця та його вподобань, а визначається об’єктивно, зумовлюється тим, що саме стало об’єктом і причиною мовлення. Стилістико-морфологічні прийоми, в основі яких лежить іменник та його категоріальні ознаки, такі як рід, число, відмінок, означеність та неозначеність, є досить широковживаними у різних функціональних стилях сучасної німецької мови. Завдяки їх використанню досягається головна мета спілкування — вплив на читача або слухача. Суб’єктивно-модальні відтінки морфологічних структур з іменниками сягають від вираження динамізму — до створення статичних картин.
  • Ескіз
    Документ
    Особливості вживання дієслів у різних функціональних стилях (на матеріалі німецької мови)
    (Видавець Лисенко В. Ф., 2017) Токарєва, Тетяна Станіславівна
    (uk) У статті розглядаються стилістичні властивості дієслів із точки зору їх вживання у текстах різних функціональних стилів як засобів виразності. На основі опрацювання та аналізу фактичного матеріалу подано основні характерні ознаки дієслова як стилістичного засобу, його роль у передачі подій та динаміки тексту, деякі виразні особливості категорії особи та словотворчі можливості дієслова в німецькій мові.
  • Ескіз
    Документ
    До питання про категорію темпоральності у текстах різних функціональних стилів сучасної німецької мови
    (Видавець Лисенко В. Ф., 2016) Токарєва, Тетяна Станіславівна
    (uk) У статті розглядається питання категорії темпоральності, роль та функції часових форм дієслова у різних функціональних стилях сучасної німецької мови та їх вплив на реалізацію комунікативного наміру.