Кафедра германських мов, зарубіжної літератури та методик їхнього навчання
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/7
Переглянути
1 результатів
community.search.results.head
Документ Іменник та його категорії через призму стилістики (на матеріалі німецької мови)(КОД, 2018) Токарєва, Тетяна Станіславівна; Токарева, Татьяна Станиславовна; Tokaryeva, T. S.(uk) У статті подається огляд стилістичної сторони категоріально-граматичних форм іменника в німецькій мові (категорія відмінка, роду, числа, артикль) та розглядаються особливості їх вживання у різних функціональних стилях. На основі аналізу опрацьованого фактичного матеріалу подані основні характерні ознаки іменника та його категорій з точки зору створення стилістичного ефекту. Граматична стилістика, зокрема морфологічна, зосереджує свою увагу головним чином на стилістичних аспектах варіантних граматичних форм, на стилістичних функціях граматичних категорій, на інших стилістичних явищах, викликаних морфологічною структурою, тобто досліджуються ті морфологічні одиниці, які мають виразне стилістичне забарвлення і порівняно легко підлягають лінгвістичному аналізу. Особливості морфологічного складу німецької мови в аспекті стилістики виявляються у кількісному розподілі тих чи інших морфологічних структур і форм у функціональних стилях та у «прив ’язці» окремих морфологічних форм до певного функціонального стилю. Завдання статті полягає у розгляді стилістичної сторони категоріально-граматичних форм іменника в німецькій мові та їх вживання у різних функціональних стилях. Іменник дозволяє охоплювати у формі слова певні данності як окремі речі і робить їх доступними у мовленні при допомозі категорій відмінка, роду та числа. Оскільки різний ступінь частотності вживання тих чи інших морфологічних форм пов'язаний з їх приналежністю до книжно-писемного чи усно-розмовного типу мовлення, те у писемному мовленні більш активними є саме іменники, що дає змогу визначення такої організації мовлення, як «номінативного стилю». Іменниковий стиль часто є типовим для офіційно-ділової мови, мови науки, законів, бюрократії, але водночас саме іменники надають таким текстам чіткості та компактності У результаті дослідження виявлено, що використання частин мови фактично не залежить від мовця та його вподобань, а визначається об’єктивно, зумовлюється тим, що саме стало об’єктом і причиною мовлення. Стилістико-морфологічні прийоми, в основі яких лежить іменник та його категоріальні ознаки, такі як рід, число, відмінок, означеність та неозначеність, є досить широковживаними у різних функціональних стилях сучасної німецької мови. Завдяки їх використанню досягається головна мета спілкування — вплив на читача або слухача. Суб’єктивно-модальні відтінки морфологічних структур з іменниками сягають від вираження динамізму — до створення статичних картин.