Кафедра дошкільної та початкової освіти
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/53
Переглянути
46 результатів
Фільтри
Налаштування
community.search.results.head
Документ Слов’янські топоніми на території Греції (етимологічний коментар). І(Кий, 2002) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, Alexandr IvanovichДокумент Типология в семантике: ирано-славянские семасиологические встречи(«Астропринт», 2019) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, Alexandr Ivanovich(uk) Статтю присвячено актуальній проблемі загальної семасіології — до слідженню феномена регулярності семантичного розвитку в лексиці мов двох груп індоєвропейської генетичної сім’ї. Підхід до аналізу семантики з позицій охоплення кількох лексико-семантичних систем дає досліднику повнішу картину поширення мовних явищ і міцний ґрунт для узагальнень. Особливо цікаві спостереження за лексикою мов, носії яких представля ють різні культури, в тому числі культури й традиції спілкування. Ти пологічні аналогії в семантиці комунікації етносів із різною культурою вказують або на типологію мовного мислення, або на реалізацію спільних семантичних закономірностей, що почали діяти ще за часів прамови, або на мовні контакти різного часу. За об’єкт спостережень взято лексику іранських і слов’янських мов, чий вокабулярій ще порівняно мало розроблений на предмет порівняльно семасіологічного опису й виділення типологічно спільних рис у кореляції базового та похідного значень. Попередні спостереження дають підстави виділити такі семасіологічні паралелі: 1) обіґрування ситуації знахідки дитини на дорозі як спосіб обдурити смерть, що переслідує новонаро джених у сім’ї; 2) наділення символічною значимістю зав’язки, вузла, що розуміються як договір, обітниця, клятва і пов’язують суб’єктів право вої ситуації; 3) зв’язок руки з поняттям допомоги (імовірно, також і в ритуальному смислі). Решта семасіологічних зустрічей: відображене в семантиці прагнення осмислити й описати об’єкти довкілля шляхом по рівняння їх із частинами людського тіла; збереження семантикою слідів архаїчного погляду на зв’язок членів роду через кров (сім’я —> рід = ‘.люди однієї крові’); перехід verba facere —> verba dicere; переносне вживання ді єслів із питомою семантикою ‘хитати, хилитати’як ‘ходити’, ‘гуляти’; реалізацію семантичної потенції позначати непотрібне через каритивний префікс і корінь зі значенням ‘діло’; зміна ‘мести’ —► ‘викрадати’ та ‘мес т и’—* ‘проганяти’ тощо.Документ Народная этимология и лексическая архаика в формах донского гидронима Нетриус(2020) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, Alexandr IvanovichДокумент Irano – Slavica: историко-словообразовательные параллели(«Астропринт», 2019) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, A. I.(uk) У статті наведені результати дослідження, присвяченого вивченню словотвору в іранських та слов’янських мовах у порівняльно-історичному аспекті. Завданням статті був зіставний аналіз іранських та слов’янських лексем, що мають спільні індоєвропейські корні, в синхронії та діахронії. В частності, розглядалась їх етимологія та особливості функціонування на сучасному етапі. У процесі дослідження було підтверджено гіпотезу про спільну індоєвропейську спадщину для словотвору двох груп мов (іранських і слов’янських). У той же час було знайдено докази наявності спільних іновацій доби слов’яно-іранських контактів. Було здійснено детальний аналіз прототипів і дериватів із виокремленням типологічно спільних і конкретно мовних особливостей дерівації. Методологія цього дослідження включала індуктивний та дедуктивний методи, а також метод контрастивного аналізу. Проаналізовані словотвірні паралелі та одержані висновки мають велике значення для порівняльно-історичного та загального мовознавства. Компаративістика оперує також типологічним орієнтиром: не завжди важлива тільки наявність морфологічно ідентичних і хронологічно близьких комплексів (послідовностей морфем) у двох близько споріднених мовах; важлива типологічна близькість процесів модифікації структури слова, коли для цього використовується той самий елемент. Це свідчить про потенційну можливість однакового розвитку групи близькоспоріднених одиниць різних мов. Перспектива у дослідженні цієї проблеми в різних групах індоєвропейських мов.Документ Miscellanea etymologica: toponymica(КОД, 2021) Iliadi, Alexander; Іліаді, Олександр Іванович(uk) Статтю присвячено перегляду кількох версій етимологічного тлумачення гідронімів (назв водних географічних об’єктів) давньої Словаччини, раніше віднесених до іранського (сармато-аланського) субстрату в місцевому слов’янському історичному топоніміконі. Автор порівнює наявні в науковому обігу етимології, виявляючи вразливі місця в їхній аргументації, а також констатує недостатність доказів для тих чи тих тверджень. Спеціальну увагу приділено проблематичному питанню неоднозначності орфографії документальних форм гідронімів, яка часто дає підстави для кількох (абсолютно різних) тлумачень одного слова. Відповідно, акцентується на проблемі вибору якогось певного варіанта як найбільш «авторитетного» (максимально наближеного до питомої, етимологічної форми) для дослідження. Критична оцінка етимологій, запропонованих раніше, виявила нові ресурси для генетичної інтерпретації розглянутих п’яти водних назв, які досить упевнено можна віднести до кельтського та германського лексичного спадку в гідронімії Словаччини. З-поміж них виділяється питомо германський гідронім, дооформлений середньоіранським терміном географічної номенклатури, що свідчить про лексичну рецепцію залишків германського топонімічного стратуму в мовленні сармато-аланського населення і, відповідно, про мовну взаємодію двох етносів.Документ Забытый персонаж восточнославянской демонологии: *Кантысар (реконструкция формы мифонима и семантики образа)(Астропринт, 2020) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, A. I.(ru) В статье предлагается этимологический анализ имени мифологического персонажа Царь Хан из текста малорусского заклинания от змеиного укуса. Ряд признаков подсказывает, что мы имеем дело с расщепленной в результате переосмысления формой *Кантысар, след которой угадывается в архаичной украинской лексике похоронного обряда. В частности, тут упомянут хозяин могил, взимающий плату с умерших за место под землёй. Дальнейшие поиски источника слова приводят к выводу об отражении в *Кантысар аланского *Kanti sar «Хозяин могил» или «Подземный хозяин». Учет контекста слова и сопутствующей семиотики позволяет в общих чертах установить семантику его образа и поставить его в один ряд с другими фигурами славянской демонологии, также воспринятыми из иранского источника. Адаптация инородной мифологической фигуры к системе образов славянской мифологии стала возможной благодаря функциональной близости *Кантысар к местным хтоническим персонажам, с которыми он был отождествлен. Попутно с этимологией имени Кантысар устанавливается генезис имени украинского демонологического персонажа довгомýд ʻнаполовину – зверь, наполовину – человекʼ (< алан. *dewaga-mand, *dewga-mand ʻодержимый демономʼ).Документ Miscellanea etymologica: Slavica. II(2020) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, A. I.(ru) В статье предложена этимологическая интерпретация группы славянских диалектных слов, которые ранее либо не попадали в поле зрения исследователей, либо не получили удовлетворительного истолкования в профильной литературе. Наблюдение за структурой указанных лексем позволило автору прийти к нескольким выводам. 1. Некоторые из упомянутых славянских слов обнаруживают архаичные особенности, выдающие в них единицы праславянского возраста (відь, вíра, вíритися, масéса, чукíрни(й), чумак, чупірдáти, чутíти). 2. Семантика нескольких диалектных слов сохраняет реликты старой системы смысловых отношений периода славяноиранских языковых контактов (закарп., бойк. бог, поднепр. закон). 3. Пути, прототипы заимствований из неславянских языков могут уточняться при введении в практику этимологии новых фактов (вост.-слав. казнá). 4. Один из примеров показывает интересную особенность лексико-семантической системы славянских языков – деонимизацию крёстных антропонимов, причем семантический диапазон новообразованных имен нарицательных оказывается ограниченным характеристикой внешних признаков человека или его интеллектуальных свойств (сапетóн).Документ Заметки по лексической реконструкции. І(КОД, 2019) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, Alexandr(uk) Дослідження присвячене проблемам реконструкції реліктових лексем, які були втрачені в апелятивному словнику,проте збереглися в ономастичному середовищі через його здатність консервувати мовну архаїку (лексичну, морфологічну). Будучи практично невичерпним ресурсом для досліджень із етимології та лінгвістичної реконструкції, ономастика (топонімія й антропонімія) постачає цінний матеріал, корисний не лише для відновлення елементів власного, питомого словника (і навіть цілих фрагментів генетичних гнізд) певної мови, ай для виділення найдавнішого лексичного прошарку, залишеного в ній іншою мовною культурою.Документ Аланська спадщина у слов’янському словнику(2020) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, А. І.(uk) Статтю присвячено досвіду виявлення аланських слів у слов’янському вокабулярії. Аланські племена протягом тривалого часу мали тісні контакти зі слов’янським світом на різних територіях, які нині входять у межі слов’янських країн. Закономірним є припущення, що контакти відображені в мовах обох етносів, хоча би на рівні взаємного лексичного збагачення, що обслуговує взаємний обмін культурними реаліями. З об’єктивних причин пошукслідів слов’янської лексичної інфільтрації в аланський словник сьогодні практично неможливий. Натомість пошук аланських запозичень різного часу в лексиконі слов’янських мов має не аби які перспективи з урахуванням багатства сучасного слов’янського вокабулярія, що зберіг реліктове лексичне ядро, до якого належать у тому числі давні запозичення, й з огляду на багатий лексичний ресурс слов’янських пам’яток писемності різного жанру, що досі не освоєні етимологією повною мірою.Документ Буковинські етимології(Наукова думка, 2012) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, A. I.