Кафедра дошкільної та початкової освіти
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/53
Переглянути
10 результатів
Результати пошуку
Документ Формування комунікативних компетенцій у молодших школярів(2024) Міщенко, Дар’я Юріївна; Mishchenko, D. Yu.(ua) У науковій роботі розкрито науково-теоретичний аспект формування комунікативних компетенцій у молодших школярів. Визначено поняття «компетенції», «комунікативна компетентність» та охарактеризовано вікові особливості зазначеної категорії здобувачів освіти, щодо процесу їх формування в освітньому процесу. Особлива увага приділена засобам формування комунікативних навичок, їх впливу на формування колективу здобувачів початкової освіти. Розкрито сучасні підходи й вплив інтерактивних технологій у комплексі із традиційними. У ході вивчення практичного досвіду вчителів початкових класів визначено найбільш ефективні методи, форми та засоби формування комунікативної компетенції учнів початкових класів. (en) The scientific work reveals the scientific-theoretical aspect of the formation of communicative competences in younger schoolchildren. The concepts of «competencies», «communicative competence» are defined and the age characteristics of the specified category of education seekers are characterized, in relation to the process of their formation in the educational process. Special attention is paid to the means of formation of communication skills, their influence on the formation of the collective of students of primary education. Modern approaches and the influence of interactive technologies combined with traditional ones are revealed. During the study of the practical experience of primary school teachers, the most effective methods, forms and means of forming the communicative competence of primary school students were determined.Документ Використання фольклору у вихованні молодших школярів(2024) Медвідь, Яна Юріївна; Medvid, Y. Y.(ua) Кваліфікаційна робота «Використання фольклору у вихованні молодших школярів» була присвячена вивченню та аналізу ролі та значення фольклору як важливого педагогічного засобу у формуванні морально-естетичних і культурних цінностей Росії дітей молодшого шкільного віку. У першому розділі розділу розглядалися теоретичні основи використання фольклору як важливого засобу виховання молодших школярів. Розглянуто термін «фольклор» та проаналізовано жанри фольклору та їх дидактичне та виховне значення. Проаналізовано фольклор як засіб виховання молодших школярів. У дослідженні підкреслюється важливість використання фольклору для розвитку духовності молодших школярів, оскільки він сприяє засвоєнню культурної спадщини, привертає увагу до історії та традицій рідної країни. Аналіз матеріалів загальноосвітнього навчального закладу підтвердив, що використання фольклору в навчально-виховному процесі сприяє формуванню національної самосвідомості дітей, підвищує інтерес до історії та традицій свого народу, розвиває уяву, мову та комунікативні здібності. Фольклор допомагає вчителю. створити емоційно насичене середовище, яке сприяє глибокому засвоєнню морально-етичних цінностей. Друга частина магістерської роботи присвячена розкриттю використання фольклору в навчально-виховному процесі початкової школи. Аналіз сучасних методик показав, що використання фольклорних творів у навчанні молодших школярів є ефективним засобом підвищення мотивації навчання, розвитку емоційної сфери та формування морально-етичних цінностей. Фольклор дозволяє створити на заняттях емоційно насичену атмосферу, яка сприяє кращому засвоєнню навчального матеріалу та активізує інтерес дітей до знань. Вивчення досвіду використання вчителями фольклорного матеріалу в початкових класах показало, що багато вчителів активно використовують у своїй роботі народну творчість. Зазначають, що фольклор позитивно впливає на розвиток особистісних якостей учнів, інтерес до навчання, сприяє підвищенню успішності. Завдяки фольклорним матеріалам навчальний процес стає більш захоплюючим і різноманітним, сприяє формуванню в учнів національної свідомості, поваги до культурних традицій свого народу та розширенню їх світогляду. (en) The qualification work "Use of folklore in the education of younger schoolchildren" was devoted to the study and analysis of the role and significance of folklore as an important pedagogical tool in the formation of moral, aesthetic and cultural values of children of primary school age. The first section of the part examined the theoretical principles of using folklore as an important tool in the education of younger schoolchildren. The term "folklore" is considered and the genres of folklore and their didactic and educational value are analyzed. Folklore is analyzed as a means of educating younger schoolchildren. The study emphasizes the importance of using folklore to develop the spirituality of younger schoolchildren, as it contributes to the assimilation of cultural heritage, draws attention to the history and traditions of their native country. Analysis of materials from a comprehensive secondary school confirmed that the use of folklore in the educational process contributes to the formation of children's national identity, increases their interest in the history and traditions of their own nation, develops imagination, language and communication skills Folklore helps teachers create an emotionally rich environment that contributes to the deep appropriation of moral and ethical values. The second part of the master's thesis is devoted to revealing the use of folklore in the educational process of primary school. Analysis of modern methods showed that the use of folklore works in teaching younger schoolchildren is an effective way to increase motivation for learning, develop the emotional sphere and form moral and ethical values. Folklore allows you to create an emotionally rich atmosphere in classes, which contributes to better assimilation of educational material and activates children's interest in knowledge. A study of teachers' experience in using folklore materials in primary school showed that many teachers actively use folk art in their work. They note that folklore has a positive effect on the development of students' personal qualities, their interest in learning and helps to increase their academic performance. Thanks to folklore materials, the educational process becomes more exciting and diverse, contributes to the formation of national consciousness in students, respect for the cultural traditions of their people and the expansion of their worldview.Документ Формування системи цінностей в учнів молодшого шкільного віку в контексті Нової української школи(2024) Клокова, Людмила Василівна; Klokova, L. V.(ua) У науковій роботі розкрито науково-теоретичний аспект формування системи цінностей у молодших школярів. Визначено поняття «цінності» та охарактеризовано вікові особливості зазначеної категорії здобувачів освіти, щодо процесу формування ціннісних орієнтирів під час виховного процесу. Особлива увага приділена поняттю «наскрізний виховний процес» Розкрито педагогічні умови його організації в контексті НУШ. Охарактеризовано складники системи цінностей молодших школярів. У ході вивчення практичного досвіду вчителів початкових класів визначено найбільш ефективні методи, форми та засоби формування ціннісних орієнтирів учнів початкових класів. (en) The scientific paper reveals the scientific and theoretical aspect of the formation of a system of values in primary school students. The concept of ‘values’ is defined and the age characteristics of this category of students are characterised in relation to the process of forming value orientations during the educational process. Particular attention is paid to the concept of ‘cross-cutting educational process’. The pedagogical conditions of its organisation in the context of the NUS are revealed. The components of the value system of primary schoolchildren are characterised. In the course of studying the practical experience of primary school teachers, the most effective methods, forms and means of forming the value orientations of primary school students are identified.Документ Методика виховної роботи(2024) Андросова, Наталя МиколаївнаДокумент Теорія і методика організації виховної роботи в дитячих оздоровчих закладах(2024) Андросова, Наталя МиколаївнаДокумент Формування соціальної компетентності в учнів початкових класів(2023) Єлдінова, Світлана Миколаївна; Цуканова, Наталія Миколаївна(ua) Статтю присвячено проблемі формування соціальної компетентності в учнів молодших класів у навчальновиховному процесі початкової школи. Визначено, що ступінь розвитку соціальної компетентності є характеристикою освіченості людини й народу загалом. За допомогою соціальних компетентностей людина виражає себе, свій внутрішній світ, світобачення, свій естетичний, етичний, світоглядний та інтелектуальний розвиток. Формування в учнів початкових класів соціальних компетентностей – основне завдання, яке постає перед закладом початкової освіти. У молодших школярів зростає роль аксіологічних засад виховання, адже індивід, який не має сформованих соціальних ціннісних орієнтацій, відчуває недовіру до суспільства, виявляє агресію, втрачає індивідуальність. Тому головне завдання виховання учнів в початковій школі – розкрити дітям соціальний світ і допомогти здобути соціальний досвід, зрозуміти свої місце в соціумі. У процесі формування соціальної компетентності період молодшого шкільного віку надзвичайно важливий. Саме в цей час дитина набуває нових соціальних ролей і вже здатна до самостійної діяльності, розв’язання життєвих проблем, рефлексії, вироблення соціальних стратегій життєдіяльності, встановлення нових соціальних контактів. Охарактеризовано, що молодший шкільний вік є сенситивним для розвитку практично всіх психологічних утворень, що є значущими для позитивного розвитку в подальші вікові періоди. Учень початкової школи орієнтується на загальнокультурні зразки дії, які приймає в діалозі з іншими людьми, адже він швидко переймає моделі поведінки. Мотиви встановлення позитивних взаємин з іншими дітьми набувають великого значення для молодшого школяра, тому одним із головних стає його бажання заслужити схвалення і симпатію. Молодший шкільний вік є сприятливим для виховання у дитини здібності цінувати особистість людини, що відкриває можливість формувати гуманне ставлення до інших людей. Тому для успішної соціалізації молодших школярів потрібні умови, які забезпечують їм можливості критично переосмислювати і відбирати те, що пропонує соціум. Учні молодших класів починають набувати соціальний досвід, який буде впливати на їхні дії, вчинки, на формування їхніх бажань та інтересів, тобто впливати на свідомість. Визначено, що формування соціальної компетентності молодших школярів відбувається у процесі вивчення навчальних дисциплін і в позаурочний час. Найбільшою мірою сприяє цьому освітня галузь «Суспільствознав- ство». Навчальна дисципліна «Я досліджую світ», реалізована цією освітньою галуззю, має інтегрований характер і чітко виражену виховну суспільствознавчу спрямованість. Курс починає вивчатися школярами з першого класу, а тому враховує зростаючі інтелектуальні можливості учнів у засвоєнні і перетворенні інформації соціального спрямування, набутий досвід в оцінці фактів, подій, явищ навколишнього життя, стан вольової регуляції поведінки як основи привласнення морально правових норм. Для того, щоб засвоєні учнями соціальні знання не залишалися на рівні формальної обізнаності з нормами поведінки, а втілювалися в життя, на уроках потрібно створювати такі ситуації, щоб дитина відчула необхідність застосовувати знання на практиці, збагачувала свій практичний досвід. Професійність вчителя виявляється у доцільності й адекватності апелювання до почуттів і досвіду дітей, тактовності та делікатності в обговоренні питань, що їх хвилюють, та вмінні ненав’язливо і точно допомагати дитині у ціннісному освоєнні світу людей. Соціальні компетентності, набуті дитиною в молодших класах, визначають в подальшому весь життєвий шлях людини: входження у соціум, можливість працевлаштування, створення сім’ї, успішність кар’єри. Тому саме робота по формуванню соціальної компетентності молодших школярів сприятиме виконанню головних завдань, поставлених перед сучасними вчителями, соціальними педагогам, які працюють у закладах початкової школи. (en) The article is describes to the problem of forming of social competence for primary school pupils in the educationaleducator process of initial school. Certainly, that a degree of development of social competence is description of form of man and people on the whole. By means of social competences a man expresses itself, the inner world, attitude, aesthetic, ethic, world view and intellectual development. Forming for the primary school pupils of social competences – a basic task that appears before establishment of primary education. The role of principles of axiology of education grows for junior schoolchildren, in fact an individual that does not have the formed social valued orientations feels a mistrust to society, finds out aggression, loses individuality. Therefore main task of education primary school pupils – to expose to the children the social world and to help to get social experience, understand it place in society. In the process of forming of social competence the period of childhood is extraordinarily important. Exactly at this time a child acquires new social roles and already apt at independent activity, decision of vital problems, reflection, making of social strategies of vital functions, establishment of new social contacts. It is described, that a childhood for development of practically all psychological formations that are meaningful for positive development in further ageold periods. The primary school pupils is oriented on the general standards of action, accepts that in a dialogue with other people, in fact he adopts the models of behavior quickly. Reasons of establishment of positive mutual relations with other children acquire a large value for a junior schoolboy, that is why one of main his desire to deserve approval and liking becomes. A childhood is friendly to education for the child of ability to value personality of man that opens possibility to form humane attitude toward other people. Therefore for successful socialization of junior schoolchildren necessary terms, that provide possibilities critically to rethink and take away that offers society to them. Lower boys begin to acquire social experience, that will influence on their actions, acts, on forming of their desires and interests, to influence on consciousness. Certainly, that forming of social competence of junior schoolchildren takes place in the process of study of educational disciplines and in extracurricular time. In a most degree educational industry assists it social “Science”. Educational discipline “I investigate the world”, realized by this educational industry, has the integrated character and clearly expressed educator social science orientation. A course begins to be studied by schoolchildren from the first form, and that is why takes into account growing intellectual possibilities of students in mastering and transformation o information of social aspiration, purchased experience in the estimation of facts, events, phenomena of surrounding life, state of the volitional adjusting of behavior as bases of appropriation morally of legal norms. In order that social knowledge are mastered by students did not remain at the level of formal awareness with the codes of conduct, but made reality of, on lessons it is needed to create such situations, that a child felt compelled to apply knowledge in practice, enriched the practical experience. The professional of teacher appears in expediency and adequacy of appeal to feelings and experience of children, tactfulness and delicacy in the discussion of questions, that they are worried, and ability unobtrusively and exactly to help a child in the valued mastering of the world of people. Social to the competence, purchased by a child in junior classes, determine in future all course of life of man: included in society, employment, creation of family opportunity, success of career. Therefore exactly work on forming of social competence of junior schoolchildren to promote to implementation of the main tasks, put before modern teachers social to the teachers, what work in establishments of initial school.Документ Виховання дітей отроцького віку (7–14 років) за етнографічними джерелами ХІХ – першої чверті ХХ століття(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2020) Окольнича, Тетяна Володимирівна; Окольнича, Татьяна Владимировна; Okolnycha, Tetiana Volodymyrivna(ua) В статті, на основі аналізу етнографічних джерел ХІХ – першої чверті ХХ ст., схарактеризовані особливості виховання дітей-отроків у східнослов’янській народній педагогіці. У статті наголошується, що основним завданням східнослов’янського суспільства була підготовка цієї вікової групи до майбутнього продуктивного трудового життя. Уся увага і зусилля дорослих зосереджувалися на подальшому розвитку фізичних сил, поглибленні досвіду й практичних знань потрібних для майбутньої діяльності у дорослому віці.Документ Східнослов’янська педагогіка про ставлення до малої дитини (в етнографічних джерелах ХІХ – першої чверті ХХ ст.)(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2020) Окольнича, Тетяна Володимирівна; Окольнича, Татьяна Владимировна; Okolnycha, Tetiana Vladimirovna(uk) У статті на основі аналізу етнографічних джерел ХІХ – першої чверті ХХ ст. схарактеризовані особливості ставлення до малої дитини у східнослов’янській народній педагогіці. У статті наголошується, що з першого дня народження на виховання та соціалізацію дитини впливала традиційна сільська сім’я. Спосіб життя родини й особливості спілкування з малям були визначальними щодо формування в дитини перших навичок, від яких значною мірою залежала її майбутня поведінка. Дітей у сім’ї з наймолодшого віку долучали до традицій. Розглядається ставлення східнослов’янських народів до дітей з психічними та фізичними вадами.Документ Початок створення системи позашкільної освіти в Україні (Х ст. – початок ХХ ст.)(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2020) Савченко, Наталія Сергіївна; Савченко, Наталия Сергеевна; Savchenko, Nataliia Serhiyivna(uk) У статті автор торкається проблеми періодизації історико-педагогічного процесу в Україні у період Х ст. – початок ХХ ст., а саме, створення системи позашкільної освіти в Україні. Проаналізовано напрацювання науковців щодо вивчення порушеної проблематики. На основі систематизації та узагальнення розвитку позашкільної освіти виділено послідовні етапи початку створення системи позашкільної освіти в Україні: І етап – до Х ст., який характеризується створенням передумов виникнення позашкільної освіти, а також спрямуванням її змісту на оволодіння елементарними трудовими вміннями і навичками; ІІ етап – Х–ХV ст.ст., де активізація освітньої діяльності призвела до розвитку шкільництва, позашкілля, появи перших методичних настанов, а також відкриття іноземних закладів, ознайомлення з іншими культурами; ІІІ етап – ХVI – початок ХХ ст., що полягав у подальшому розвитку позашкільної освіти, розширенні її змісту на засадах народних традицій, народної та козацької педагогіки, урізноманітненні форм організації в позашкільних та інших навчальних закладах.Документ Східнослов’янська педагогіка про ставлення до малої дитини (в етнографічних джерелах ХІХ – першої чверті ХХ ст.)(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2020) Окольнича, Тетяна Володимирівна; Окольнича, Татьяна Владимировна; Okolnycha, Tetiana Vladimirovna(uk) У статті на основі аналізу етнографічних джерел ХІХ – першої чверті ХХ ст. схарактеризовані особливості ставлення до малої дитини у східнослов’янській народній педагогіці. У статті наголошується, що з першого дня народження на виховання та соціалізацію дитини впливала традиційна сільська сім’я. Спосіб життя родини й особливості спілкування з малям були визначальними щодо формування в дитини перших навичок, від яких значною мірою залежала її майбутня поведінка. Дітей у сім’ї з наймолодшого віку долучали до традицій. Розглядається ставлення східнослов’янських народів до дітей з психічними та фізичними вадами.