Кафедра дошкільної та початкової освіти
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/53
Переглянути
4 результатів
Фільтри
Налаштування
Результати пошуку
Документ Народная этимология и лексическая архаика в формах донского гидронима Нетриус(2020) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, A.Документ Miscellanea etymologica: toponymica(КОД, 2021) Iliadi, A.; Іліаді, Олександр Іванович(uk) Статтю присвячено перегляду кількох версій етимологічного тлумачення гідронімів (назв водних географічних об’єктів) давньої Словаччини, раніше віднесених до іранського (сармато-аланського) субстрату в місцевому слов’янському історичному топоніміконі. Автор порівнює наявні в науковому обігу етимології, виявляючи вразливі місця в їхній аргументації, а також констатує недостатність доказів для тих чи тих тверджень. Спеціальну увагу приділено проблематичному питанню неоднозначності орфографії документальних форм гідронімів, яка часто дає підстави для кількох (абсолютно різних) тлумачень одного слова. Відповідно, акцентується на проблемі вибору якогось певного варіанта як найбільш «авторитетного» (максимально наближеного до питомої, етимологічної форми) для дослідження. Критична оцінка етимологій, запропонованих раніше, виявила нові ресурси для генетичної інтерпретації розглянутих п’яти водних назв, які досить упевнено можна віднести до кельтського та германського лексичного спадку в гідронімії Словаччини. З-поміж них виділяється питомо германський гідронім, дооформлений середньоіранським терміном географічної номенклатури, що свідчить про лексичну рецепцію залишків германського топонімічного стратуму в мовленні сармато-аланського населення і, відповідно, про мовну взаємодію двох етносів.Документ Хорв. Корана и др.-рус. Корана, Карана: генезис и первоначальный ареал(КОД, 2018) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, A.(uk) Стаття має на меті етимологічний аналіз кількох структурно тотожних гідронімів, які локалізуються у двох частинах слов’янського мовного простору: маються на увазі хорв. Корана (річка у басейні Купи) і д.-рус. Корана, Карана (річка у басейні Дніпра). Погляди щодо їхньої етимології, які існують у науці, не мають опори в апелативній лексиці, що допомагає прив’язати топонім до словника певної мови та прояснює ономасіологію наведених гідронімів. Саме з цієї причини досить імовірна слов’янська етимологія проаналізованих лексем лишається гіпотезою, чия верифікація цілком залежить від уведення до наукового обігу раніш е невідомих свідчень слов’янського апелятивного вокабулярія. Ми пропонуємо нове пояснення цих річкових назв, а саме – як іранських лексем, які прийшли зі словника сармато-аланського населення Подунав’я (р-н Паннонії) і Наддніпрянщини, тобто обидва гідроніми консервують давні іранські форми, близькі до авест. karana- ‘кінець’, ‘межа, край, берег, сторона’, осет. k&ron ‘кінець, край, межа’ та ін., які сягають праіранського *karana-. Поява відповідної східноіранської форми в ареалі дніпровської (басейн Трубежу) і дунайської (басейн Купи) гідронімії цілковито пов’язана з просуванням сарматських племен з межиріччя Волги й Дону спочатку в Наддніпрянщину, а звідти – у Подунав’я. Таким чином, питання про примарність/секундарність двох ареалів вирішується на користь наддніпрянського як первісного, тоді як паннонський виявляється переселенським.Документ Праслов’янська гідронімія Карпат. ІІ*(2004) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, A.