Факультет педагогіки, психології та мистецтв

Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/48

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 12
  • Ескіз
    Документ
    Використання комп’ютерних технологій в процесі навчання математики в початковій школі
    (2024) Репало, Ірина Леонідівна; Repalo, I.L.
    (ua) Робота викладена на 82 сторінках, містить 2 розділи, 51 джерело та 3 додатки. Об’єктом дослідження є процес навчання математичної освітньої галузі у початковій школі. Предметом дослідження є педагогічні умови, методи та технології використання ІКТ на уроках математики в початковій школі. Метою дослідження є вивчення ефективності використання ІКТ у навчанні математики в початковій школі та розробка рекомендацій щодо їх застосування для підвищення якості навчання. Перший розділ роботи присвячений теоретичним основам використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у навчальному процесі початкової школи. У ньому розкрито сутність поняття ІКТ, проаналізовано їх значення для навчання математики та особливості впровадження у початковій освіті. Досліджено психолого-педагогічні аспекти застосування цифрових технологій, акцентується увага на вікових особливостях учнів та способах адаптації матеріалу до їхніх потреб. Розглянуто педагогічні умови ефективного використання ІКТ, зокрема технічне забезпечення, рівень підготовки педагогів та вибір оптимальних методичних підходів. У другому розділі роботи описано експериментальне дослідження, яке мало не меті перевірити ефективність використання ІКТ у процесі навчання математики учнів початкової школи. Розкрито особливості організації сучасного уроку математики з використанням цифрових технологій, структуру та етапи експерименту. Результати дослідження демонструють позитивний вплив використання ІКТ на навчальні досягнення учнів із математики, зокрема підвищення їхньої мотивації та покращення математичних компетенцій. Розроблено практичні рекомендації для вчителів щодо використання ІКТ під час викладання математики з метою підвищення ефективності навчального процесу. За результатами роботи зроблено висновки щодо використання комп’ютерних технологій на уроках математики в початковій школі. (en) The thesis consists of 82 pages, includes 2 chapters, 51 references, and 3 appendices. The object of the study is the process of teaching mathematics in primary school, implemented through information and communication technologies (ICT). The subject of the study is the pedagogical conditions, methods, and technologies for using ICT in mathematics lessons in primary school. The aim of the study is to examine the effectiveness of ICT in teaching mathematics in primary school and to develop recommendations for their application to improve the quality of education. The first chapter of the work is dedicated to the theoretical foundations of using information and communication technologies (ICT) in the educational process of primary school. It explores the concept of ICT, analyzes its importance for teaching mathematics, and examines the specifics of its implementation in primary education. Psychological and pedagogical aspects of technology application are discussed, focusing on the age characteristics of students and methods of adapting materials to their needs. The chapter considers pedagogical conditions for the effective use of ICT, including technical support, teacher training, and the selection of optimal methodological approaches. The second chapter focuses on an experimental study of the effectiveness of ICT in teaching mathematics to primary school students. It describes the organization of modern mathematics lessons using technologies, the structure, and stages of the experiment. The study results demonstrate the impact of ICT integration on students’ academic achievements, particularly their increased motivation and improved mathematical competencies. The chapter provides practical recommendations for teachers on using ICT in mathematics instruction, which can enhance the efficiency of the educational process. The study concludes with findings regarding the use of computer technologies in mathematics lessons in primary school.
  • Ескіз
    Документ
    Формування вокально-хорових навичок учнів у позашкільній діяльності
    (2024) Лисак, Ярослав Анатолійович; Lysak Ya. А.
    (ua) Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню проблеми формування вокально-хорових навичок учнів у позашкільній діяльності. У першому розділі магістерської роботи здійснено огляд наукових праць з проблеми дослідження, розкрито психолого-педагогічні засади проблеми формування вокально-хорових навичок учнів, особливості вокально-хорової роботи у позашкільній діяльності, схарактеризовано критерії та показники сформованості вокально-хорових навичок учнів. У другому розділі магістерської роботи визначено педагогічні умови формування вокально-хорових навичок учнів у позашкільній діяльності (створення творчо-комунікативного освітнього середовища, здійснення особистісно-творчого підходу, залучення учнів до концертно-виконавської діяльності), подано методику їх формування. (en) The qualification work is devoted to the study of the problem of formation of students' vocal and choral skills in extracurricular activities. In the first chapter of the master's thesis, a review of scientific works on the research problem was carried out, the psychological and pedagogical foundations of the problem of forming students' vocal and choral skills are revealed, the peculiarities of vocal and choral work in extracurricular activities, the criteria and indicators of the formation of students' vocal and choral skills are characterized. In the second chapter of the master's thesis, the pedagogical conditions for the formation of students' vocal and choral skills in extracurricular activities are determined (creation of a creative and communicative educational environment, the implementation of a personal and creative approach, the involvement of students in concert and performing activities), the methodology of their formation is presented.
  • Ескіз
    Документ
    Педагогічні умови управління освітніми проєктами майбутніх викладачів математичного профілю
    (ЦДУ ім. В. Винниченка, 2024) Черненко, Олександр Володимирович; Chernenko, Oleksandr
    (ua) Стаття присвячена актуальній проблемі педагогіки вищої школи – управління освітніми проєктами в процесі професійної підготовки майбутніх викладачів математичного профілю. Автор обґрунтовує важливість цієї теми в контексті сучасних вимог до якості педагогічної освіти та необхідності формування конкурентоспроможних фахівців, здатних організовувати групове навчання школярів. У роботі здійснено ґрунтовний аналіз наукової літератури з питань педагогіки вищої школи, професійної підготовки вчителів та управління освітніми проєктами. На основі проведеного аналізу автор формулює авторське визначення поняття «педагогічні умови управління якістю освітніх проєктів майбутніх викладачів математичного профілю». Ключовим результатом дослідження є виділення та наукове обґрунтування п'яти педагогічних умов ефективного управління освітніми проєктами: формування мотивації та професійної зацікавленості студентів; забезпечення міждисциплінарної інтеграції педагогічних та математичних знань; впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій; забезпечення творчого підходу та можливостей для професійного саморозвитку; налагодження ефективної ділової комунікації та зворотного зв'язку. Автор детально розкриває зміст кожної педагогічної умови, наводячи конкретні приклади їх реалізації в освітньому процесі. Особлива увага приділяється використанню спеціалізованого програмного забезпечення та цифрових платформ для навчання математичних дисциплін. Наукова новизна дослідження полягає у комплексному підході до розгляду проблеми управління освітніми проєктами в контексті підготовки викладачів математики, а також у розробці конкретних рекомендацій щодо впровадження педагогічних умов. У статті автором запропоновано систему кількісних та якісних показників для оцінки ефективності впровадження визначених педагогічних умов. Підкреслюється важливість педагогічного аналізу як інструменту управління якістю освітніх проєктів. Практичне значення роботи визначається можливістю використання її результатів для вдосконалення системи професійної підготовки майбутніх викладачів математичного профілю у закладах вищої освіти України. Стаття може бути корисною для науковців, що досліджують проблеми педагогіки вищої школи та перспектив впровадження проєктного навчання, а також керівників освітніх закладів, викладачів математичних дисциплін та студентів педагогічних спеціальностей, шкільних вчителів. (en) This article addresses a pertinent issue in higher education pedagogy – the management of educational projects in the professional training of future mathematics teachers. The author substantiates the importance of this topic in the context of modern requirements for the quality of pedagogical education and the need to develop competitive specialists capable of organizing group learning for schoolchildren. The paper provides a thorough analysis of scientific literature on higher education pedagogy, teacher training, and educational project management. Based on this analysis, the author formulates an original definition of "pedagogical conditions for managing the quality of educational projects for future mathematics teachers". The key result of the study is the identification and scientific justification of five pedagogical conditions for effective management of educational projects: fostering motivation and professional interest among students; ensuring interdisciplinary integration of pedagogical and mathematical knowledge; implementing modern information and communication technologies; providing creative approaches and opportunities for professional self-development; and establishing effective business communication and feedback. The author elaborates on each pedagogical condition, providing concrete examples of their implementation in the educational process. Special attention is given to the use of specialized software and digital platforms for teaching mathematical disciplines. The scientific novelty of the research lies in its comprehensive approach to addressing the issue of educational project management in the context of mathematics teacher training, as well as in developing specific recommendations for implementing pedagogical conditions. The article proposes a system of quantitative and qualitative indicators to assess the effectiveness of the identified pedagogical conditions. The importance of pedagogical analysis as a tool for managing the quality of educational projects is emphasized. The practical significance of the work is determined by the possibility of using its results to improve the system of professional training for future mathematics teachers in higher education institutions in Ukraine. The article may be useful for researchers studying higher education pedagogy and the prospects of implementing project-based learning, as well as for educational institution leaders, mathematics teachers, pedagogy students, and school teachers.
  • Ескіз
    Документ
    Педагогічні умови формування професійної мобільності майбутніх учителів
    (РВВ ЦДУ ім. В. Винниченка, 2023) Філоненко, Оксана Володимирівна; Filonenko, Oksana
    (ua) Сучасні зміни в освіті ведуть за собою реформування всієї педагогічної системи, відповідно мобілізуються інші професійні компетенції вчителя, актуалізуються інші цінності й нове бачення себе у професії. Майбутній педагог повинен приймати рішення і відповідати за них, розвивати в собі не тільки професійно значущі якості, що мають полі професійний, полі функціональний характер, але й суб’єктивну готовність до неперервної самоосвіти, що дозволяє закцентувати на прогностичній функції професійної мобільності. У статті розкрито педагогічні умови формування професійної мобільності майбутніх учителів в умовах закладу вищої освіти. Виходячи зі специфіки процесу формування готовності до професійної мобільності, що передбачає внутрішню організацію студента як суб'єкта свого професійного розвитку та його готовність бути мобільним, свідому рефлексію та зовнішню корекцію у вигляді педагогічної підтримки, здійснено обґрунтування педагогічних умов, що сприяють ефективному формування готовності до професійної мобільності майбутніх педагогів. У цілому педагогічні умови формування у студентів ЗВО первинної професійної мобільності можна визначити як сукупність обставин (об'єктів та заходів) освітнього процесу, а також деяких значущих внутрішніх особливостей особистості студентів, від розвитку та реалізації яких залежить вироблення у них у процесі навчання первинної професійної мобільності. Педагогічні умови в такому випадку виступають необхідним компонентом вироблення в студентів елементів їх професійної мобільності. Ефективність формування професійної мобільності майбутніх учителів спирається на забезпечення таких педагогічних умов: залучення студентів до виконання професійно орієнтованих ситуацій, завдань, проєктів, що стимулюють творчий потенціал у майбутнього педагога, діалогізація освітнього процесу, створення освітнього середовища, що запускає механізм розвитку професійної мобільності майбутнього вчителя через включення в діяльність, у якій людина проживає та освоює соціокультурний досвід, побудова процесу професійної підготовки майбутніх педагогів на основі принципу коеволюції, що забезпечує одночасний розвиток професійної та особистісної мобільності. Перспективи подальших розвідок убачаємо у визначенні критеріїв, показників та рівнів сформованості професійної мобільності майбутніх педагогів. (en) Modern changes in education lead to the reformation of the entire pedagogical system, accordingly, other professional competencies of the teacher are mobilized, other values and a new vision of oneself in the profession are actualized. The future teacher must make decisions and be responsible for them, develop in himself not only professionally significant qualities that have a semiprofessional, semi-functional character, but also a subjective readiness for continuous self-education, which allows to emphasize the prognostic function of professional mobility. The article reveals the pedagogical conditions for the formation of professional mobility of future teachers in the conditions of a higher education institution. Based on the specifics of the process of formation of readiness for professional mobility, which involves the internal organization of the student as a subject of his professional development and his readiness to be mobile, conscious reflection and external correction in the form of pedagogical support, the substantiation of pedagogical conditions that contribute to the effective formation of readiness for professional mobility of future teachers. In general, the pedagogical conditions for the formation of primary professional mobility among students of higher education institutions can be defined as a set of circumstances (objects and activities) of the educational process, as well as some significant internal features of the personality of students, the development and implementation of which depends on their development in the process of learning primary professional mobility . Pedagogical conditions in such a case act as a necessary component of developing elements of professional mobility in students. The effectiveness of the formation of the professional mobility of future teachers is based on the provision of the following pedagogical conditions: the involvement of students in the performance of professionally oriented situations, tasks, projects that stimulate the creative potential of the future teacher, the dialogization of the educational process, the creation of an educational environment that triggers the mechanism of the development of the professional mobility of the future teacher through inclusion in the activity in which a person lives and learns socio-cultural experience, building the process of professional training of future teachers based on the principle of co-evolution, which ensures the simultaneous development of professional and personal mobility. We see the prospects for further research in the definition of criteria, indicators and levels of formation of professional mobility of future teachers.
  • Ескіз
    Документ
    Формування самоосвітньої компетентності майбутнього вчителя математики у рамках дослідно-експериментальної роботи
    (2017) Демченко, Юлія Миколаївна
    (ua) У статті розкрито зміст і особливості дослід-но-експериментальної роботи щодо формування самоосвітньої компетентності майбутнього вчи-теля математики під час професійної підготовки. Обґрунтовано, що формування самоосвітньої компе-тентності майбутнього вчителя математики буде ефективним, зважаючи на вплив визначених та експе-риментально перевірених педагогічних умов.
  • Ескіз
    Документ
    Художньо-творче середовище у процесі формування музично-виконавської компетентності майбутнього вчителя музичного мистецтва
    (РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2021) Шевцова, Олена Борисівна; Shevtsova, Olena
    (ua) У статті обґрунтовано педагогічні умови, що детерміновані сутністю і змістом музично-виконавської діяльності майбутнього вчителя музичного мистецтва. Ефективною педагогічною умовою визначено створення художньо-творчого середовища, що інтегрує компетентнісний та особистісно зорієнтований наукові підходи і ґрунтується на принципі художньо-педагогічного діалогу.
  • Ескіз
    Документ
    Особистісна самореалізація майбутнього вчителя в навчально-виховному середовищі педагогічного університету
    (2003) Краснощок, Інна Петрівна; Krasnoschoc, I.
    (ua) Дисертація присвячена актуальній проблемі становлення особистісно ї самореалізації майбутніх учителів в навчально-виховному середовищі педагогічного університету. Обґрунтовано зміст, структуру та досліджено ефективні умови розвитку цього явища. Доведено, що особистісна самореалізація – це поняття, яке фіксує стан розвитку “соціальності” особистості майбутнього фахівця за допомогою характеру, спрямованості його діяльності на реалізацію суспільних ідеалів. Зазначено, що поступовий розвиток особистісної самореалізації майбутніх учителів досягається за рахунок активної їхньої включеності в середовище педагогічного університету. На основі теоретичних узагальнень та в результаті експериментальної роботи обґрунтовано та запропоновано рівні становлення особистісної самореалізації майбутніх учителів. Встановлено найбільш ефективні види діяльності стосовно розвитку особистісної самореалізації студентів педагогічного університету в мікросередовищі їхньої життєдіяльності, формуванні педагогічної культури та в умовах участі у науково -дослідній роботі. Педагогічний експеримент підтвердив ефективність запропонованих умов становлення особистісної самореалізації майбутніх учителів у навчально -виховному середовищі.
  • Ескіз
    Документ
    Модель формування готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до виховання національної самосвідомості учнів основної школи
    (РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2020) Черкасов, Володимир Федорович; Черкасов, Владимир Федорович; Cherkasov, Vladimir
    (uk) У статті здійснено спробу схарактеризувати модель формування готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до виховання національної самосвідомості учнів основної школи. Обмотивовано вибір методологічно-цільового, змістово-процесуального, діагностичнорезультативного блоків дослідження. Визначено педагогічні умови, з-поміж яких: цілеспрямована мотивація майбутніх учителів в процесі вивчення фахових дисциплін; оволодіння теоретичними знаннями про сутність, зміст національної самосвідомості та методику її виховання в учнів основної школи; удосконалення практичних умінь і навичок у подальшій педагогічній практиці. Для діагностики рівнів готовності уточнено й обґрунтовано відповідні критерії: мотиваційноціннісний, когнітивний і практично-діяльнісний.
  • Ескіз
    Документ
    Формування фахового професіоналізму в сучасних умовах підготовки майбутнього вчителя образотворчого мистецтва
    (КДПУ ім. В. Винниченка, 2017) Кулініч, Лариса Олександрівна; Кулинич, Лариса Александровна; Kulinich, Larіsa Oleksandrivna
    (uk) У статті розглянуто особливості формування фахового професіоналізму майбутніх художників-педагогів та визначені педагогічні умови навчально-творчої діяльності студентів, що сприяють їхньому професійному становленню, у процесі вивчення курсу художнього конструювання. Розглянуто такі умови, як зв'язок теорії з практикою, набуття студентами власного досвіду професійної діяльності і апробація його результатів на практиці, використання у навчальному процесі широкого комплексу додаткових організаційних форм навчально-пізнавальної діяльності.
  • Ескіз
    Документ
    Development prospects of creative and performing preparation of future teachers musicians
    (КДПУ ім. В. Винниченка, 2017) Stratan-Artyshkova, Tetiana Borysivna; Стратан-Артишкова, Тетяна Борисівна; Стратан-Артышкова, Татьяна Борисовна
    (uk) У статті розкривається значення творчо-виконавської підготовки як складного багатоаспектного процесу, що передбачає спрямованість на індивідуалізований розвиток професійно значущих якостей майбутнього фахівця, його творче самовираження. Доведено, що характеризуючись здатністю до інноваційного пошуку, до відтворення музичного образу у різних формах художнього мислення, результативність і перспективність творчо-виконавської підготовки полягає у сформованості авторської спроможності як професійно-особистісної якості майбутнього фахівця.