Кафедра психології та соціальної роботи
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/52
Переглянути
161 результатів
Результати пошуку
Документ Механізм партиципації як мова несвідомого(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Яценко, Тамара Семенівна; Yatsenko, Tamara Semenivna(ua) Механізм партиципації (об’єктивування інформації шляхом співпричетності речей) залишається дотепер поза увагою психологів. Це може бути зумовлено тим, що в сучасній психології превалює академізм у дослідженнях психіки. Глибинний же підхід до пізнання феномену психічного, методом «Активного соціально-психологічного пізнання» (АСПП), передбачає створення сприятливої емпіричної платформи для проявів партиципації, яка охоплює як вербальні, так і невербальні аспекти психіки. Партиципація є мовою пралогічного мислення, котре не володіє чутливістю до будь-яких суперечливостей феномену психіки. У форматі раціональних аспектів психіки функціонування феномену партиципації дотепер не перебуває в полі зору сучасних психологів. Партиципація залишається поза увагою і для послідовників ортодоксального психоаналізу. Однією із істотних причин необізнаності науково-психологічної спільноти із феноменом партиципації пояснюється тим, що дослідження психологів здійснюється у академічно-раціональних параметрах, в котрих провідним чинником об’єктивування змісту психіки є – слово. «Слово» було провідним і у фрейдівській системі пізнання психіки за умов її підлеглості «принципу реальності». Дослідження у річищі розробленої нами психодинамічної теорії охоплює ще дословесно-архаїчний спадок людства, якого не торкався З. Фрейд. Функція інформування забезпечувалась через «опредметнення» психіки, зокрема, через співставлення та поєднання предметів, або ж їхніх зображень. Співпричетність речей була провідною і в інформативному полі первісних. Процес інформування набув назву партиципація. Презентована робота переконує читача у збереженості архаїчно-заданих можливостей психіки, котрі реалізуються завдяки дієвості механізму партиципації, який і є лейтмотивом змісту даної статті. Робота презентує результати досліджень феномену партиципації в її енергетичному потенціалі. Основою більш як сорокарічних досліджень є розроблений нами метод «Активного соціально-психологічного пізнання» (АСПП). Зміст статті розкриває функціональне навантаження механізму партиципації, як і його роль в синтезі філогенетичних надбань психіки в онтогенезі. У первісний період розвитку людства набув функціонального навантаження механізм партиципації, який спроможний об’єктивувати зміст психічного через співпричетність речей. Обмеженість пізнання психіки лише вербальними засобами унеможливлює вихід на глибинний рівень розуміння її детермінації архаїчним потенціалом. Ми виходимо із припущення, що використання в АСПП психомалюнків в якості тематичної самопрезентації психіки респондента каталізує прояви архаїзмів. Наш півсторічний досвід практики АСПП доводить наявність у психіці людини енергетично-мотиваційного потенціалу, пов’язаного із результативністю тематичної її візуалізації. За цим криється не лише архаїчно задана мотивація об’єктивування глибинних параметрів психіки, але й здібності сучасної людини до малюнково-тематичної самопрезентації. Остання сприяє розкриттю смислових параметрів і їх можливостей проявлятись у тематично-малюнкових зображеннях. Організаційні принципи груп АСПП є близькими до принципів «гуманістичної психології», котра була далекою від глибинної психології. Психоаналітичний формат досліджень архаїчного походження партиципації дозволяє дійти висновку, що вона фактично є мовою архаїчно заданого спадку людства. (en) The mechanism of participation (objectification of information through the complicity of things) remains outside the attention of psychologists. This may be due to the fact that in modern psychology academicism prevails in the research of the psyche. In-depth cognition by the method of «Active social-psychological cognition» (ASPP) creates a favorable platform for manifestations of participation, which covers both verbal and non-verbal aspects of the psyche. Participation functions in the format of pre-logical thinking, which is not sensitive to any contradictions of the mental phenomenon. In the format of thinking aspects of the psyche, the functioning of the phenomenon of participation is still not under consideration of modern psychologists. The phenomenon of participation remains for orthodox psychoanalysis. One of the significant reasons for the ignorance of the scientific and psychological community about the phenomenon of participation is explained by the fact that the researches of scientist psychologists are carried out in the format of academic psychology, in which the leading factor in the objectification of content is the word. The «word» was also leading in the Freudian system of cognition of the psyche in its subordination to the «principle of reality». Our research in the format of psychodynamic theory embraces the literal-archaic heritage of humanity, in which awareness was provided through «objectification», in particular through the combining and matching objects. It was through the complicity of things that the primitive people were informed, which is called participation. The presented work convinces the reader of the preservation of opportunities beyond verbal informing people, carried out in the form of the above-mentioned mechanism of participation, which is the leitmotif in writing this article. We tried to present a psychoanalytic view of the understanding and functional load of the participation mechanism, which is actually the language of the archaically given, inherent in the psyche of the heritage of human development.Документ Дослідження особливостей тривожності підлітків в умовах воєнного конфлікту(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Міненко, Ольга Олександрівна; Minenko, Oleksandrivna Olha(ua) Стаття присвячена актуальній для сучасної української психології проблемі особливостей тривожності підлітків в умовах воєнного конфлікту. Метою стало емпіричне дослідження особливостей переживання тривожності підлітків в умовах воєнного конфлікту в Україні. Для аналізу особливостей тривожності у підлітків було застосовано «Шкали соціально-ситуаційної тривоги» Кондаша (1973) та «Шкала тривоги Спілбергера-Ханіна». Відповідно, було продіагностовано та виявлено особливості загальної, шкільної, самооцінної та міжособистісної тривожності, а також рівень реактивної та особистісної тривожності у підлітків. У результаті проведеного емпіричного дослідження було виявлено, що найбільше у підлітків проявляється шкільна тривожність, у значної кількості підлітків виявлено завищений рівень загальної та само-оцінної тривожності, і менш вираженою є міжособистісна тривожність. У значної кількості підлітків виявлено надмірно спокійний рівень загальної та міжособистісної тривожності, що також може бути негативним явищем і потребує додаткового дослідження психологів. Емпірично доведено, що у більшості українських підлітків спостерігається значне підвищення ситуативної тривожності, тоді як рівень особистісної тривожності залишається в цілому невисоким. На основі проведеного дослідження було зроблено висновки про те, що проблема тривожності підлітків в умовах воєнного конфлікту в Україні є вкрай актуальною. Подальшою перспективою повинні стати науково достовірні дослідження, які б розкривали всі аспекти психологічних особливостей тривожності дітей підліткового віку в умовах воєнного конфлікту. Актуальним питанням є розробка теоретико-експериментальної та методичної бази для профілактики та корекції тривожності підлітків в умовах воєнного конфлікту (en)The paper looks at the problem of psychological features of adolescents’ anxiety in conditions of military conflict, which is topical for modern Ukrainian psychology. It was aimed at empirical study of the peculiarities of adolescents’ anxiety in the conditions of the military conflict in Ukraine. To analyze the characteristics of anxiety in adolescents, O. Kondash Scale of Socio-Situational Anxiety (1973) and the Spielberger-Khanin Anxiety Scale were applied. Hence, there were diagnosed and identified the features of general, school, self-esteem and interpersonal anxiety, as well as the level of reactive and personal anxiety in adolescents. As a result of an empirical study, it was determined that most adolescents show school anxiety, while a significant number of adolescents showed an overestimated level of general and self-rated anxiety, and interpersonal anxiety is less pronounced. A certain number of adolescents demonstrate an extremely calm level of general and interpersonal anxiety, which can also be a negative phenomenon and requires additional research by psychologists. It has been empirically proven that most Ukrainian adolescents have a significant increase in situational anxiety, while the level of personal anxiety remains generally low. On the basis of the conducted study, it was concluded that the problem of anxiety in adolescents in the conditions of the military conflict in Ukraine is extremely relevant, since the growth of certain aspects of anxiety can lead to the formation of anxiety as a stable personality trait that detriments the development and formation of the entire personality of a teenager. Scientifically reliable studies that would reveal all aspects of the psychological characteristics of anxiety of adolescent children in conditions of military conflict are seen as prospects for furtherresearch. A topical issue is the development of theoretical-experimental and methodological basis for the prevention and correction of anxiety in adolescents in conditions of military conflict.Документ Багатовимірність упевненості в собі : суть, значення та критерії її розвитку у процесі професійної підготовки студентів(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Мельничук, Сергій Костянтинович; Melnychuk, Serhii Kostyantynovich(ua) У статті досліджено психологічні характеристики впевненості, ідентифіковано та детально описано її різновиди. Зазначено науково-теоретичні підходи до вивчення різновидів упевненості. Визначено різні типи впевненості в собі, як-от: когнітивний, мотиваційний, емоційний, демонстративний, когнітивно-мотиваційний, когнітивно-емоційний, когнітивно-поведінковий, мотиваційно-емоційний, мотиваційно-поведінковий, емоційний, поведінковий, інтуїтивний, невиправданий, емоційно-нестійкий, прихований і непевний. У статті розглядаються характеристики цих типів упевненості. Визначено та проаналізовано критерії розвитку впевненості в собі (когнітивний, емоційний, соціальний, фізичний, професійний, духовний, ґендерний, самоідентифікації), що надає можливість вивчати впевненість у собі в більш глибокому та комплексному контексті, охоплювати різні сфери життя та взаємозв’язки між ними. Основні завдання програми психологічного супроводу пов’язані зі структурою впевненості в собі, включаючи мотиваційно-цільовий, когнітивний, емоційно-оцінний і поведінковий компоненти. Реалізація програми враховує виявлені особливості розвитку структурних компонентів упевненості в юнацькому віці. (en) This article examines the psychological characteristics of confidence, identifies and describes its varieties in detail. Scientific and theoretical approaches to the study of types of confidence are indicated. Different types of self-confidence are defined, such as: cognitive, motivational, emotional, demonstrative, cognitive-motivational, cognitive-emotional, cognitive-behavioral, motivational-emotional, motivational-behavioral, emotional, behavioral, intuitive, unjustified, emotionally unstable, hidden and uncertain. The article examines the characteristics of these types of confidence. The criteria for the development of self-confidence are defined and analyzed (cognitive, emotional, social, physical, professional, spiritual, gender, self-identification), which provides an opportunity to study self-confidence in a deeper and more complex context, covering different areas of life and the relationships between them. The main tasks of the psychological support program are related to the structure of self-confidence, including motivational-goal, cognitive, emotional-evaluative and behavioral components. The implementation of the program takes into account the identified features of the development of structural components of confidence in youth.Документ Мотиваційно-глибинне пізнання феномену "втеча у хворобу" як внутрішньої стабілізованої суперечності психіки суб'єкта(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Галушко, Любов Ярославівна; Halushko, Lyubov Yaroslavivna(ua) У статті здійснено теоретико-методологічний аналіз категорій «втеча» та «втеча у хворобу». Конкретизовано заданість системи психологічних захистів, яка породжує відступ від реальності та спотворення соціально-перцептивної інформації. Наголошено, що механізм «вимушеного повторення», який пов'язаний із фіксацією на драматичній ситуації життя минулого досвіду суб'єкта поєднаний з інтеграційно-дезінтеграційними процесами. Акцентовано у вагу на формуванні механізму вимушеного повторення спричиненого із переживанням суб'єктом едіпової ситуації. Виділено, що слідові ефекти травмуючих подій дитинства визначають виникнення фіксацій на драматичних переживаннях. Суб'єкт не усвідомлює витоків дисгармонії відносин із оточенням і те, що переживання дитинства, які супроводжувалися відчуттям образи, ненависті, фатуму життя (слабкості), переносяться у реальність за ставленням до себе та до навколишнього світу. Підкреслено, що психіка людини шукає реалізацію у заміщеннях лібідних об'єктів через моделювання емоційного клімату в реальне життя. Увиразнено, що енергія, фіксована під впливом едипальних конфліктів, характерна для динаміки, яка узгоджується з необхідністю соціальної адаптації суб'єкта. Виокремлено, що між психічним та соматичним простежується латентний зв'язок. Окреслено форму психогенної реакції, яка виявляється психічними, соматовегетативними та іншими розладами, які виникають і зберігаються у зв'язку з несприятливою для індивідуума ситуацією, що надає можливість своєрідного ухилення від неї. Діагностико-корекційний робота передбачає контекстність і опосередкованість ведення процесу, логічну послідовність у використанні методик активного соціально-психологічного пізнання. Така особлива функція у психокорекційному процесі відводиться діалогічній взаємодії психолога з респондентом і вибудовується на основі інтерпретаційного психоаналізу поведінкового матеріалу протагоніста. (en) The article provides a theoretical and methodological analysis of the categories “escape” and “escape into illness”. The task of the system of psychological defenses, which creates a deviation from reality and distortion of socio-perceptual information, is specified. It is emphasized that the mechanism of “forced repetition”, which is connected with fixation on the dramatic situation of the subject's past life experience, is combined with integration-disintegration processes. Emphasis is placed on the formation of the mechanism of forced repetition of the Oedipal situation caused by the subject's experience. It was highlighted that the residual effects of traumatic childhood events determine the emergence of fixations on dramatic experiences. The subject is not aware of the origins of the disharmony of relations with the environment and the fact that the experiences of childhood, which were accompanied by a feeling of resentment, hatred, the fate of life (weakness), are transferred into reality by the attitude towards oneself and the surrounding world. It is emphasized that the human psyche seeks realization in substitutions of libidinous objects through simulation of the emotional climate in real life. It is highlighted that the energy fixed under the influence of oedipal conflicts is characteristic of the dynamics, which is consistent with the need for social adaptation of the subject. It is outlined that there is a latent connection between mental and somatic. The form of psychogenic reaction is outlined, which manifests itself as mental, somatovegetative and other disorders that arise and persist in connection with an unfavorable situation for the individual, which provides the possibility of a kind of evasion from it. Diagnostic-corrective work involves the contextuality and indirectness of conducting the process, logical sequence in the use of methods of active social-psychological cognition. Such a special function in the psychocorrective process is assigned to the dialogic interaction ofthe psychologist with the respondent and is built on the basis of interpretive psychoanalysis of the behavioral material of the protagonist.Документ Формування цілісності особистості майбутніх психологів на етапі підготовки у ЗВО(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Гейко, Євгенія Вікторівна; Geiko, Yevhenii Viktorivna(ua) У статті на основі системного цілісного підходу розглянуто історичні передумови становлення психології цілісності, виявлено особливості поняття «цілісність особистості» та умови розвитку цілісності у майбутніх психологів на етапі підготовки у ЗВО. Емпіричні дані підтверджують особливості формування цілісності особистості майбутніх психологів в процесі опанування людинознавчих професій. Особливу увагу приділено історичному внеску Лейпцизької школи, яка ввела в науковий обіг поняття цілісності та виокремила важливі структурні компоненти цілісності особистості. На основі результатів математико-статистичного аналізу отриманих емпіричних даних виявлено основні чинники цілісності сучасних майбутніх психологів. (en) The article considers the historical background of the formation of integrity psychology on the basis of a systemic holistic approach, reveals the peculiarities of the concept of «personality integrity» and the conditions for the development of integrity in gifted youth at the stage of preparation for scientific research. The empirical data confirm the peculiarities of the formation of the integrity of the personality of future psychologists in the process of mastering humanities professions. Particular attention is paid to the historical contribution of the Leipzig School, which introduced the concept of integrity into scientific circulation and identified important structural components of personality integrity. Based on the results of the mathematical and statistical analysis of the empirical data obtained, the main factors of integrity of modern future psychologists are identified.Документ Формування особистості дітей дошкільного віку під впливом сучасних інформаційних технологій(Середняк Т. К., 2024) Міненко, Ольга ОлександрівнаДокумент Формування та розвиток самоосвітньої діяльності в системі професійної культури майбутніх психологів(Середняк Т. К., 2024) Кушнір, Наталія СергіївнаДокумент Справедливість у педагогічних взаємодіях як чинник ментального здоров’я учасників освітнього процесу(Середняк Т. К., 2024) Клочек, Лілія ВалентинівнаДокумент Мистецтво як засіб збереження ментального здоров’я в системі психокорекційної роботи зі зниження агресивної поведінки в ранньому юнацькому віці(Середняк Т. К., 2024) Галушко, Любов ЯрославівнаДокумент Розвиток ціннісного ставлення вчителя до справедливості у взаємодії з учнями в контексті входження України в європейський освітній простір(Середняк Т. К., 2023) Клочек, Лілія Валентинівна