Кафедра психології та соціальної роботи
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/52
Переглянути
178 результатів
Результати пошуку
Документ Психологічні механізми справедливості в соціальних взаємодіях підлітків(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Клочек, Лілія Валентинівна; Козін, Євгеній Сергійович; Klochek, Liliia Valentynivna; Kozin, Yevgeny Serhiiovych(ua) У статті презентуються результати вивчення проблеми розвитку психологічних механізмів справедливості в соціальних взаємодіях підлітків. Зазначається, що ознакою підліткового віку є лібералізація цінностей, що позначається на моральних виявах особистості, яка зростає, й особливостях взаємодій з навколишніми людьми. Актуалізується проблема побудови чесних, правдивих взаємин зі значущими іншими – ровесниками, батьками, учителями – на засадах справедливості. Згідно з науковими поглядами авторів, її досягнення в соціальних взаємодіях підлітка забезпечується завдяки активізації психологічних механізмів ціннісної рефлексії, соціальної ідентифікації, ціннісної саморегуляції. У роботі психологічні механізми розглядаються як способи перетворень ціннісної сфери особистості підлітка, що зумовлюють розвиток моральної якості справедливості, яка об’єктивується в процесі його соціальних взаємодій з іншими людьми. Зазначається, що завдяки механізму ціннісної рефлексії активізуються процеси розвитку ціннісної самосвідомості особистості, яка зростає. Рефлексуючи на себе як носія цінності справедливості, підліток осмислює та переосмислює свою ціннісну орієнтацію, визначається з правильністю морального вибору й окреслює вектор побудови соціальних взаємодій з іншими людьми. Механізм соціальної ідентифікації розглядається як такий, що «запускає» встановлення підлітком емоційних зв’язків з навколишніми, сприяє розвитку здатності перейматися їхніми інтересами й переживаннями, розуміти та приймати особистісну позицію кожного, налагоджувати діалогічність у взаємодіях. Зауважується, що ціннісна саморегуляція активізує процес довільного керування підлітком власними діями та вчинками згідно з прийнятими в суспільстві нормами справедливості у взаємодії з іншими людьми. Здійснивши ціннісну рефлексію, виявивши себе як суб’єкт ідентифікації зі значущими для себе навколишніми людьми, удаючись до ціннісної саморегуляції, він досягає гуманізації міжособистісних взаємин. (en) The article presents the study of the problem of the development of psychological mechanisms of justice in the social interactions of adolescents. It is noted that a feature of adolescence is the liberalization of values, which affects the moral manifestations of the growing personality and the features of interactions with others. The problem of building honest, truthful relationships with significant others – peers, parents, teachers on the principles of justice is highlighted. According to the scientific views of the authors, its achievement in the social interactions of a teenager is ensured by activating the psychological mechanisms of value reflection, social identification, and value self-regulation. Psychological mechanisms are considered as ways of transforming the value sphere of the teenager's personality, which determine the development of the moral quality of justice, which is objectified in the process of social interactions of a teenager with other people. It is noted that thanks to the mechanism of value reflection, the processes of development of value self-awareness of a growing personality are activated. Reflectingon himself as a bearer of the value of justice, the teenager understands and rethinks his value orientation, is determined by the correctness of the moral choice and outlines the vector of building social interactions with other people. The mechanism of social identification is considered as one that “launches” the establishment of emotional ties with others by the teenager, contributes to the development of the ability to be concerned with their interests and experiences, to understand and accept the personal position of each, to establish dialogicity in interactions. It is noted that value self-regulation activates the process of arbitrary control by the teenager of his own actions and deeds in accordance with the norms of justice accepted in society in interactions with other people. Having carried out value reflection, having revealed himself as a subject of identification with others significant to him, resorting to value self-regulation, he achieves the humanization of interpersonal relationships.Документ Чинники психологічної резильєнтності : процесуальна психодіагностика та глибинна психокорекція(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Дметерко, Наталія Володимирівна; Dmeterko, Natalia Volodymyrivna(ua) У статті порушено проблему чинників психологічної резильєнтності особи, їх психодіагностики та глибинної психокорекції. Показано, що чинниками, які блокують розвиток психологічної резильєнтності як особистісної властивості й процесу подолання та відновлення після стресових ситуацій, є особистісна проблема (внутрішня суперечливість психіки) і психологічні захисти, що мають глибинно-психологічні витоки. Свідченням особистісної проблеми є амбівалентність почуттів, підвищена тривожність, агресія, почуття провини, почуття меншовартості тощо. Ці негативні переживання будуть лише посилювати вплив стресових ситуації або життєвих негараздів, у яких може опинитися людина, ослаблювати її адаптивні можливості, блокувати здатність до відновлення. У зв’язку із цим розвиток психологічної резильєнтності як особистісної властивості, характеристики людини розглянуто в контексті глибинно-психологічного пізнання внутрішньої суперечливості психіки (особистісної проблеми). Глибинно-психологічне пізнання ґрунтується на методології психодинамічного підходу, який розвивається в дослідженнях академіка НАПН України Т.С. Яценко. Психодинамічний підхід презентує закономірності функціонування цілісної психіки у взаємозв’язку сфер свідомого й несвідомого. Психодинамічна методологія визначає принципи організації та методи глибинно-психологічного пізнання. Показано, що глибинно-психологічне пізнання характеризується єдністю психодіагностики і психокорекції, які мають процесуальний характер і реалізуються в ході діалогічної взаємодії психолога з респондентом на основі аналізу й інтерпретації висловлювань останнього з використанням візуалізованих репрезентантів, зокрема комплексу тематичних психомалюнків, неавторських малюнків, опредметнених репрезентантів. (en) The problem of factors of person’s psychological resilience, their psychodiagnostics and depth psychocorrection is posed in the article. It’s shown that factors, which blocked the development of psychological resilience as personal characteristic and a process of overcome and recover after stressful situation, are personal problem (internalpsychic contradiction) and psychological defenses. It’s depth psychological origin. Indicators of personal problem are ambivalence of feelings, increased anxiety, aggression, feeling of guilt, inferiority, etc. This negative experience will boost influence of stressful situations or life troubles that a person may fall into. It can weaken their adaptive capacity and block ability to recover. In connection with these developments of psychological resilience as a personal feature, characteristic of person is considered in the context of depth-psychological cognition of internal-psychic contradiction (personal problem). Depth-psychological cognition is based on the methodology of psychodynamic approach, which is developed by the researches of academician of the NAPS of Ukraine T.S. Yatsenko. The psychodynamic approach reveals the patterns of functioning of the integral psyche in the interconnection of the spheres of the conscious and unconscious. Psychodynamic methodology determines of organization’s principles and methods of depth-correction cognition. It’s shown that depth-psychological cognition is characterized by the unity of psychodiagnostics and psychocorrection, which are realized during the dialogical interaction of the psychologist with the respondent on the basis of analyses and interpretation his statement with using of visualized representatives, such as complex of thematic psychodrawings, non-author's drawings, objectified representatives.Документ Особливості психологічних станів батьків дітей з особливими освітніми потребами(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Кушнір, Наталія Сергіївна; Kushnir, Nataliia Serhiyivna(ua) У статті проаналізовано психологічні стани батьків, які виховують дітей з особливими освітніми потребами (ООП), з урахуванням впливу хронічного стресу, емоційного вигорання й утоми. З’ясовано, що вивчення цієї проблематики зумовлено викликами, що зростають, сучасного суспільства, що пов’язані з інноваційними змінами в освітньому середовищі та соціальною ізоляцією таких сімей. Актуальність теми підсилюється потребою у своєчасному впровадженні ефективної психолого-педагогічної підтримки, яка сприятиме покращенню якості життя батьків і дітей. Аналіз даних дослідження засвідчив, що більшість батьків перебувають у стані підвищеного стресу, який супроводжується емоційним виснаженням і депресивними проявами. Більшість із них демонструє тенденцію до уникнення травматичних ситуацій, що посилює їхню соціальну ізоляцію. Визначено, що втома й виснаження є поширеними серед респондентів, що зумовлено високими фізичними та психоемоційними навантаженнями під час догляду за дітьми. Виявлено, що симптоми емоційного вигорання проявляються у вигляді хронічної втоми, зниження емпатії до навколишніх і негативного оцінювання власних досягнень. Дослідження підтверджує, що основними чинниками емоційного вигорання є соціальна ізоляція, потреба в адаптації до специфічних вимог дитини й обмеженість можливостей для відновлення психоемоційного стану. Наслідки хронічного стресу та виснаження включають депресивні розлади, погіршення емоційного стану й зниження якості життя. Виявлено, що найбільш вразливою групою є батьки, які виховують дітей із важкими формами порушень розвитку. Вони демонструють значно нижчий рівень адаптаційних можливостей, а також підвищений ризик розвитку психосоматичних симптомів, зокрема порушень сну, апатії, емоційного виснаження. Крім того, у цих батьків виявляється тенденція до обмеження соціальних контактів, що сприяє поглибленню психологічних труднощів. Підкреслено, що для подолання вищеописаних проявів необхідне застосування комплексного підходу до їх профілактики й подолання, що включає як психологічну, так і соціальну підтримку сімей із дітьми з ООП. (en) The article analyzes the psychological states of parents raising children with special educational needs (SEN), taking into account the impact of chronic stress, emotional burnout, and fatigue. It has been established that the relevance of studying this issue is driven by the increasing challenges of modern society, linked to innovative changes in the educational environment and the social isolation of such families. The importance of this topic is further emphasized by the need for the timely implementation of effective psychological and pedagogical support to improve the quality of life of both parents and children. The analysis of the study data revealed that most parents experience elevated stress levels accompanied by emotional exhaustion and depressive symptoms. The majority of them exhibit a tendency to avoid traumatic situations, which exacerbates their social isolation. It has been determined that fatigue and exhaustion are common among respondents, caused by the high physical and psycho-emotional demands of caring for their children. Symptoms of emotional burnout manifest as chronic fatigue, reduced empathy toward others, and negative self-assessment of achievements. The study confirms that the primary factors of emotional burnout include social isolation, the need to adapt to the specific demands of the child, and limited opportunities for psycho-emotional recovery. The consequences of chronic stress and exhaustion include depressive disorders, deteriorated emotional states, and reduced quality oflife. It was found that the most vulnerable group consists of parents raising children with severe developmental disorders. They demonstrate significantly lower levels of adaptive capacity and an increased risk of developing psychosomatic symptoms, including sleep disturbances, apathy, and emotional exhaustion. Furthermore, these parents tend to limit social interactions, which deepens their psychological difficulties. The article emphasizes that overcoming the described challenges requires a comprehensive approach to their prevention and resolution, encompassing both psychological and social support for families with children with SEN.Документ Розвиток духовного потенціалу особистості засобами позитивної психотерапії(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Мельничук, Ірина Ярославівна; Melnychuk, Іryna Yaroslavivna(ua) У статті висвітлено наукові підходи до розвитку духовної сфери особистості. Духовний потенціал розглядається як внутрішній ресурс людини, який визначає її здатність до самопізнання, розвитку, самовдосконалення та взаємодії з вищими цінностями й сенсами. Він включає емоційний, інтелектуальний, духовний, моральний, культурний та етичний аспекти, які сприяють усвідомленню себе і свого місця у світі. Обґрунтовано доцільність використання методу позитивної психотерапії для становлення, розвитку й корекції духовної сфери особистості. Розкрито специфіку використання методу позитивної психотерапії для духовного розвитку особистості, наведено приклади технік, які може використати психолог у роботі з клієнтом. У методі позитивної психотерапії духовний потенціал активізується через фокус на ресурсах людини, розвиток гармонії, усвідомлення цінностей і сенсу життя, через практики саморефлексії. Основними складниками позитивної психотерапії є такі: рositum-підхід, що базується на принципі надії до позитивного вирішення будь-якої проблеми; психодинамічний диференційний аналіз змісту конфліктів, що базується на принципі балансу актуальних і базових здібностей «знати» й «любити»; п’ятикроковій стратегії психотерапевтичної допомоги на основі принципу самодопомоги. Для гармонізації та духовного розвитку людини рекомендовано застосовувати методи й техніки позитивної психотерапії, які спрямовані на розвиток розуміння та приймання себе, усвідомлення свого потенціалу, перспектив розвитку й духовного самовдосконалення. Метод спрямований на навчання створення майбутнього через усвідомлене прийняття повсякденних обставин. Прийняття повної відповідальності за своє життя дає змогу клієнту здійснювати конкретні дії для трансформації власної реальності. Пози- тивна психотерапія допомагає людині зрозуміти, як вона може активно впливати на своє життя, змінити свої звички і ставлення для досягнення гармонії й розвитку духовного потенціалу. (en) The article highlights scientific approaches to the development of the spiritual sphere of the individual. Spiritual potential is considered as an internal resource of a person, which determines his ability to self-discovery, development, self-improvement and interaction with higher values and meanings. It includes emotional, intellectual, spiritual, moral, cultural and ethical aspects that contribute to the awareness of oneself and one's place in the world. The expediency of using the method of positive psychotherapy for the formation, development and correction of the spiritual sphere of the individual is substantiated. The specifics of using the method of positive psychotherapy for the spiritual development of the individual are revealed, and examples of techniques that a psychologist can use in working with a client are given. In the method of positive psychotherapy, spiritual potential is activated through a focus on human resources, the development of harmony, awareness of values and the meaning of life, through the practice of self-reflection. The main components of positive psychotherapy are: Positum-approach based on the principle of hope for a positive solution to any problem; psychodynamic differential analysis of the content of conflicts, based on the principle of balance of actual and basic abilities to “know” and “love”; five-step strategy of psychotherapeutic assistance based on the principle of self-help. For the harmonization and spiritual development of a person, it is recommended to use the methods and techniques of positive psychotherapy, which are aimed at the development of self-understanding and acceptance, awareness of one's potential, prospects for development and spiritual self-improvement. The method is aimed at teaching the creation of the future through conscious acceptance of everyday circumstances. Accepting full responsibility for his life allows the client to take concrete actions to transform his own reality. Positive psychotherapy helps a person understand how he can actively influence his life, change his habits and attitudes to achieve harmony and develop spiritual potential.Документ Коропоративний коучинг як психологічний інструмент бізнесу у сфері дитячої розважальної індустрії(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Радул, Ірина Геннадіївна; Radul, Iryna Hennadiivna(ua) Персонал на сучасному розвитку бізнесу визначено як найцінніший бізнес-ресурс. Від мотивації персоналу залежить якість його роботи, рівень продуктивності, прибуток, успіх бізнесу. На нашу думку, одним із потужних інструментів у системі бізнесу, який допомагає розв’язати всі перераховані вищі завдання, є корпоративний коучинг. Цей вид коучингу передбачає проведення заходів, спрямованих на стимулювання власної активності працівників і пасивне оволодіння ними навичками, необхідними для успішної роботи у сфері розважальних послуг. Корпоративний коучинг ми розглядаємо як ефективний інструмент у системі мотивації праці сучасного бізнесу. Корпоративний коучинг дає змогу побачити нові стратегії поліпшення ділової ефективності. Це найбільш вигідний вид інвестицій у поліпшення корпоративної культури введення бізнесу, тому що при цьому основна увага зосереджується на найціннішому активі – людях. Сьогодні, з огляду на жорсткі вимоги до результатів бізнесу, старі моделі управління персоналом стають неефективними, а саме авторитарність в управлінні, яка виражається в одноосібному ухваленні рішень, постановці завдань шляхом інструктажу. Одним із джерел конкурентних переваг діяльності бізнесу є формування потенціалу, талантів працівників. Розвиток персоналу, у тому числі прихованих навичок і здібностей усіх працівників, стає можливим за умови використання інноваційних технологій управління персоналом. У результаті дослідження з’ясовано, що після проведення корпоративних коуч-сесій із персоналом дитячого розважального закладу встановлено ефективність використання коучингового інструментарію в роботі з персоналом дитячого розважального центру. Ми дійшли висновку, що після коучингової сесії в роботі з персоналом рівень мотивації, самооцінки став вищим, зменшилось прагнення до невдач і самозахисту, підвищилася здатність швидко й нестандартно вирішувати проблеми. Таким чином, корпоративний коучинг у дитячих центрах розваг є соціально-управлінським інструментом розвитку персоналу, спрямованим на поліпшення кількісних і якісних характеристик діяльності, удосконалення професійних та особистісних навичок. (en) Personnel in modern business development are defined as the most valuable business resource. The quality of their work, the productivity level, profit, and business success depends on the staff motivation. In our opinion, corporate coaching is one of the powerful techniques in the business system that helps to solve all the abovementioned tasks. This type of coaching involves conducting activities aimed at stimulating the employees' own activity and passively mastering the skills necessary for successful work in the field of entertainment services. We consider corporate coaching as an effective method in the labour motivation system of modern business. Corporate coaching allows you to see new strategies for improving business efficiency. This is the most profitable type of investment in improving the corporate culture of business introduction. At the same time, the main focus is on the most valuable asset – people. Today, taking into account the strict requirements for business results, old models of personnel management are becoming ineffective, namely authoritarianism in management, which is expressed in individual decision-making, setting tasks through instruction. One of the sources of competitive advantages of business activities is the formation of the potential and talents of employees. Personnel development, including the hidden skills and abilities of all employees, becomes possible with the use of innovative personnel management technologies. We recorded the following. After conducting corporate coaching sessions with the staff of children's entertainment institution, the effectiveness of using coaching techniques in working with staff was established. We came to the conclusion that after a coaching session in working with personnel, the level of motivation and self-esteem became higher, the desire for failure and self-defense decreased, and the ability to quickly and non-standardly solve problems increased. Thus, corporate coaching in children's entertainment centers is a social-management technique for personnel development, aimed at improving the quantitative and qualitative characteristics of activities, improving professional and personal skills.Документ Психодинамічний підхід до глибинного пізнання психіки з використанням психомалюнків(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Галушко, Любов Ярославівна; Євтушенко, Ірина Володимирівна; Ткаченко, Катерина В'ячеславівна; Сергата, Інеса Олегівна; Бульченко, Дмитро Володимирович; Halushko, Lyubov Yaroslavivna; Yevtushenko, Iryna Volodymyrivna; Tkachenko, Kateryna Vyacheslavivna; Sergata, Inesa Olegivna; Bulchenko, Dmytro Volodymyrovich(ua) У статті стверджується, що використання у процесі функціонування груп активного соціально-психологічного пізнання (АСПП) візуалізованої самопрезентації психіки (за тематичної її диференціації) актуалізує дієвість пралогічного мислення. Вищесказане виявляється не лише в тому, що кожна людина (без винятку) легко візуалізує психіку, крізь призму тематичних психомалюнків, як і впорядковує їх послідовність для психоаналізу. У статті стверджується, що таке впорядкування є підлеглим механізму партиципації. Практика засвідчує, що немає різниці, чи підібрані малюнки з наявних, чи намальовані власноруч. Кожна людина здатна бездоганно впорядкувати послідовність психомалюнків для їх аналізу (ранжувати за їхньою психологічною значущістю). Респондент візуалізує психіку згідно з тематикою психомалюнків. Зміст статті доводить ефективність глибинного пізнання психіки за умов її тематичної візуалізації. У статті презентовано оновлений варіант «Моделі внутрішньої динаміки психіки» з доповненням її категорією «Зверх-Ід». Остання є значущим відкриттям у форматі розуміння сутності психодинамічної парадигми, яка стосується закономірності відступів від реальності земного світу у психомалюнках. У статті доведено активність впливу на психіку ще доедіпального періоду розвитку психіки, поза підкореністю «принципу реальності». У статті наводиться відповідний емпіричний матеріал, який доводить вплив на психіку сучасної людини архаїчного спадку, який не є підлеглим «принципу реальності». Емпіричний багаж статті доводить той факт, що візуалізована самопрезентація учасників групи активного соціально-психологічного пізнання є вкрай необхідною передумовою глибинного пізнання психіки. (en) The article states the fact that the use of visualised self-presentation of the psyche (with its thematic differentiation) in the process of functioning of ASPC groups actualises the effectiveness of pratological thinking. The above is manifested not only in the fact that each person (without exception) easily visualises the psyche through the prism of thematic psycho-drawings, as well as arranges their sequence for psychoanalysis. The article argues that such an ordering is subordinate to the mechanism of participation. Practice shows that it makes no difference whether the drawings are selected from existing ones or drawn by oneself. Each person is able to perfectly arrange the sequence of psycho-drawings for their analysis (to rank them according to their psychological significance). The respondent visualises the psyche according to the subject of the psycho-drawings. The content of the article proves the effectiveness of deep cognition of the psyche in terms of its thematic visualisation. The article presents an updated version of the “Model of the Internal Dynamics of the Psyche” with the addition of the “Super-Id” category. The latter is a significant discovery in the format of understanding the essence of the psychodynamic paradigm, which touches upon the pattern of deviations from the reality of the earthly world in psycho-drawings. The article proves the activity of influence on the psyche in the pre-edipal period of mental development, beyond the subordination to the “principle of reality”. The article provides relevant empirical material that proves the impact on the psyche of a modern person of an archaic heritage that is not subject to the “principle of reality”. The empirical background of the article proves the fact that the visualised self-presentation of the participants of the ASPC group is an extremely necessary prerequisite for deep knowledge of the psyche.Документ Теоретико-методологічні основи розвитку та корекції резильєнтності(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Мельничук, Ірина Ярославівна; Melnychuk, Іryna Yaroslavivna(ua) У статті проаналізовано вітчизняні та зарубіжні наукові підходи до поняття резильєнтності. Резильєнтність розглядається як здатність особистості протистояти складним життєвим обставинам та знаходити ресурси для відновлення після стресової події. Головними ознаками резильєнтності є менталітет уцілілого, ефективна емоційна регуляція, відчуття контролю, навички вирішення проблем, співчуття до себе, соціальна підтримка. Здійснено аналіз трьох основних етапів становлення і застосування у наукових дослідженнях терміну «резильєнтність» з 1970-х років по теперішній час. Резильєнтність розглядається як багатогранна система, що включає когнітивні, афективні та поведінкові складники. Проаналізовано основні фактори, які впливають на резильєнтність: біологічні, психологічні, соціальні та культурні аспекти, які взаємодіють між собою та визначають, як людина реагує на стресові ситуації. Становлення резильєнтності залежить від досвіду успішного подолання труднощів, моральної стійкості, гнучкості, уміння регулювати емоційні стани та культивувати позитивні емоції, наявності гідної та важливої цілі, вміння турбуватися про свій фізичний стан, здатності проявляти і приймати соціальну підтримку. Проаналізовано теоретичні підходи до розвитку резильєнтності, такі як: модель Его-психології, модель характерних особистісних рис і контекстуальна модель. Аналіз зарубіжних і вітчизняних програм для формування, розвитку та корекції резильєнтності служить основою для визначення пріоритетних цілей та завдань психологічної допомоги, які включають: осмислення цінностей та сенсу життя; сприяння здатності використовувати внутрішні та зовнішні ресурси і спиратися на набуті навички; удосконалення вмінь контролювати власні емоції та думки; навчання оптимістичному мисленню; планування різних видів діяльності; розвиток соціальних зв'язків та стосунків, а також прояв співчуття і допомоги тим, хто її потребує. Програма корекції та розвитку резильєнтності повинна бути спрямована на формування стійких адаптаційних ресурсів особистості та підвищення її психологічного здоров’я, а також розвиток навичок самодопомоги. (en) The article analyzes domestic and foreign scientific approaches to the concept of resilience. Resilience is considered as an individual's ability to face difficult life circumstances and find resources to recover from a stressful event. The main signs of resilience are a survivor mentality, effective emotional regulation, a sense of control, problem-solving skills, self-compassion, and social support. An analysis of the three main stages of the formation and application of the term "resilience" in scientific research from the 1970s to the present is carried out. Resilience is viewed as a multifaceted system that includes cognitive, affective, and behavioral components. The main factors that affect resilience are analyzed: biological, psychological, social and cultural aspects that interact with each other and determine how a person reacts to stressful situations. The development of resilience depends on the experience of successfully overcoming difficulties, moral stability, flexibility, the ability to regulate emotional states and cultivate positive emotions, the presence of a worthy and important goal, the ability to worry about one's physical condition, the ability to show and accept social support. Theoretical approaches to the development of resilience are analyzed, such as: the Ego-psychology model, the model of characteristic personal traits, and the contextual model. The analysis of foreign and domestic programs for the formation, development and correction of resilience serves as the basis for determining the priority goals and tasks of psychological assistance, which include: understanding the values and meaning of life; promoting the ability to use internal and external resources and build on acquired skills; improving the ability to control one's own emotions and thoughts; learning optimistic thinking; planning of various activities; the development of social ties and relationships, as well as the manifestation of compassion and help to those who need it. The program of correction and development of resilience should be aimed at the formation of sustainable adaptive resources of the individual and improvement of his psychological health, as well as the development of self-help skills.Документ Розуміння сутності ментального здоров’я в контексті комплексного підходу(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Калашникова, Людмила Володимирівна; Kalashnykova, Liudmyla Volodymyrivna; Руденко, Юлія Юріївна; Rudenko, Yulia Yuriivna; Руденко, Сергій Анатолійович; Rudenko, Serhii Anatoliyovych(ua) У статті проаналізовано негативний вплив повномасштабного російського вторгнення в Україну на ментальне здоров’я українців. Автори розглянули сутність ментального здоров’я згідно з результатами наукових доробок у медицині, психології та соціальній роботі. Висвітлено сучасні тенденції дослідження ментального здоров’я у вітчизняній психології: вплив ментального здоров’я на життєдіяльність особистості загалом та в контексті викликів воєнного часу зокрема. Вказано на основні положення комплексного підходу, згідно з яким ментальне здоров’я варто розглядати як полідетерміноване та складноструктуроване явище, що вивчається в ракурсі міждисциплінарних досліджень і лежить в основі благополуччя та якості життя людини. Узагальнено позиції науковців щодо сутності здоров’я на біологічному, психологічному та соціальному рівнях, спільною тенденцією яких є розуміння цього явища як умови благополуччя людини загалом, успішної адаптованості до мінливих умов життя та реалізації її життєвого потенціалу. Вказано на існування в науковій літературі тенденції щодо ототожнення поняття «ментальне здоров’я» із термінами «психічне здоров’я», «психологічне здоров’я» та «духовне здоров’я». Автори проаналізували погляди науковців на сутність психічного здоров’я, що має дві суттєві ознаки: відсутність психічних розладів і психічне благополуччя особистості, що лежить в основі реалізації життєвого потенціалу людини. У статті розглянуто сутність психологічного здоров’я, що характеризує особистість людини загалом і демонструє її зв’язок з вищими проявами людського духу. Вказано на необхідність розуміння духовності як суттєвої ознаки психологічного здоров’я особистості. Автори статті стоять на позиції, відповідно до якої в основі ментального здоров’я лежить ментальність, що виступає загальною духовною налаштованістю особистості на власне благополуччя та благополуччя оточення. Висвітлено сутність ментальності як інтегральної характеристики особистості. Узагальнено позиції науковців щодо критеріїв ментального здоров’я, що стосуються соціально-психологічної, індивідуально-психологічної та ціннісно-смислової сфер особистості. У статті зазначено, що в основі ментального здоров’я, окрім ментальності, лежать два системоутворювальні компоненти: баланс між емоційним, психологічним, соціальним і духовним благополуччям особистості та стан гармонії людини з навколишнім світом та із собою. Єдність вказаних компонентів сприяє успішній адаптації та духовній налаштованості особистості на себе та на оточення. (en) The article analyzes the negative impact of the full-scale Russian invasion of Ukraine on the mental health of Ukrainians. The authors study the essence of mental health based on the results of scientific developments in medicine, psychology and social work. Current trends in the study of mental health in Ukrainian psychology are highlighted: the impact of mental health on the life of an individual in general and in the context of wartime challenges in particular. The main provisions of the integrated approach are indicated, from the point of view of which mental health should be considered as a multi-determined and complex-structured phenomenon, which is studied from the perspective of interdisciplinary research and is the basis of well-being and quality of human life. The positions of scientists regarding the essence of health at the biological, psychological and social levels are summarized, the common tendency of which is the understanding of this phenomenon as a condition of human wellbeing in general, successful adaptation to changing living conditions and realization of the life potential. There is a tendency in the scientific resources to equate the concept of “mental health” with “mental health”, “psychological health” and “spiritual health”. The authors analyzed the views of scientists on the essence of mental health, which has two essential features: the absence of mental disorders and the mental well-being of an individual, which is the basis of the realization of a person’s life potential. The article examines the essence of psychological health, which characterizes a person’s personality as a whole and demonstrates its connection with higher manifestations of the human spirit. It is pointed out the need to understand spirituality as an essential sign of the psychological health of an individual. The authors of the article consider mentality to be the basis of mental health, while it presents the general spiritual attitude of an individual to his / her own well-being and the well-being of others. The essence of mentality as an integral characteristic of the individual is highlighted. The authors summarized the positions of scientists regarding the criteria of mental health affecting the social-psychological, individual-psychological and value-meaning spheres of the personality. The article states that, in addition to mentality, mental health is based on two system-forming components: the balance between the emotional, psychological, social and spiritual well-being of the individual and the state of harmony of the person with the surrounding world and with himself. The unity of these components contributes to the successful adaptation and spiritual orientation of the individual to himself and others.Документ Вплив процесів самозмінювання на досягнення професійної успішності фахівців сфери інформаційних технологій(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Шаумя, Олена Геворківна; Shaumian, Olena Gevorkivna(ua) У статті висвітлено ключові аспекти дослідження самозмінювання фахівців сфери інформаційних технологій. У вибірці представлено кількість опитаних, які проживали в м. Дніпрі, м. Кривому Розі, м. Кропивницькому, м. Одесі, м. Харкові та м. Полтаві. Загалом було опитано 394 респонденти, які працюють в організаціях сфери інформаційних технологій, серед них 286 чоловіків і 108 жінок віком від 20 до 52 років. Дослідження проводилося з березня 2023 року по червень 2024 року у 20 організаціях сфери інформаційних технологій. У результаті проведеного дослідження за методикою «Діагностика соціально-психологічної адаптації» (автори: К. Роджерс, Р. Даймонд) респондентів з високим рівнем соціальної адаптованості не виявлено. Водночас середній рівень соціальної адаптованості складає більшу частину всієї групи. Наразі є незначний відсоток респондентів групи, які продемонстрували низький рівень соціальної адаптованості. До причин, які зумовлюють такий низький рівень, передусім відносять зміну обстановки, специфіку роботи, низьку самооцінку, невпевненість у собі, психофізіологічні вікові зміни тощо. Результати методики за Шкалою негативного впливу роботи (автор Д. Ватсон) засвідчили показники на низькому, нижчому за середній, середньому, вищому за середній рівнях. Високого рівня негативного впливу роботи не було виявлено у респондентів, що є сприятливим для організації сфери інформаційних технологій. За методикою «Індекс організаційної напруженості» (автори: Р. Кан, Д. Вольф) встановлено середній показник організаційної напруженості. У цілому жінки в організації відчувають більше напруженості, тривожності, схвильованості. Вони частіше, аніж чоловіки, висловлюють деякі невдоволення щодо роботи. Разом за вибіркою середній показник організаційної напруженості становить 241, який є на середньому рівні. За результатами аналізу здійсненого дослідження нами розроблено загальні рекомендації. Перспективою подальших досліджень є ґрунтовне вивчення самозмінювання фахівців сфери інформаційних технологій задля формування соціально благополучних громадян. (en) The article reveals the key aspects of the specialists’ self-change study in the field of information technologies. The sample includes the number of respondents who lived in Dnipro, Kryvyi Rih, Kropyvnytskyi, Odesa, Kharkiv, and Poltava. Generally, 394 respondents working in IT organizations were interviewed, among them 286 men and 108 women aged 20 to 52. The study was conducted from March 2023 to June 2024 in 20 organizations in the field of information technologies. As result of the research conducted using the method “Diagnostics of social and psychological adaptation” method (authors: K. Rogers, R. Diamond), no respondents with high level of social adaptation were found. At the same time, the average level of social adaptability makes up most of the entire group. Currently, there is small percentage of group respondents who demonstrated low level of social adaptability. The reasons for such low level include, first of all, a change in the environment, specifics of work, low self-esteem, self-doubt, psychophysiological age-related changes, etc. The results of the method according to the Scale of negative impact of work (author D. Watson) showed indicators at low, lower than average, average, higher than average levels. A high level of negative work impact was not found among the respondents. This is favorable for the organization of the IT sector. According to the “Index of Organizational Tension” method (authors: R. Kahn, D. Wolf), the average indicator of organizational tension was established. In general, women in the organization experience more tension, anxiety, and perturbation. They express some dissatisfaction with work more often than men. The overall sample average organizational tension is 241. It is at an average level. Based on the results of the conducted research analysis, we have developed general recommendations. The prospect of further research is well-grounded study of the specialists’ self-change in the IT sector for the formation of socially prosperous citizens.Документ Соціально-психологічні особливості економічної свідомості українців в умовах воєнного стану(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Мамчур, Ірина Вікторівна; Міненко, Ольга Олександрівна; Мельничук, Ірина Ярославівна; Mamchur, IrynaVictorivna; Minenko, Oleksandrivna Olha; Melnychuk, Iryna Yaroslavivna(ua) У статті систематизовано та проаналізовано дефініції поняття «економічна свідомість». На основі здійсненого аналізу найбільш доцільним та актуальним до мети дослідження є розуміння економічної свідомості як центральної категорії сучасної економічної психології, яка означає результати відображення суб’єктом тієї частини навколишньої дійсності, яка пов’язана з економікою, а також його свідомі дії та стани нею обумовлені. Визначено особливості суб’єктивної економічної свідомості в умовах невизначеності, зумовлених воєнним станом в Україні. Узагальнено основні класифікації та структурні компоненти економічної свідомості. Посилену увагу приділено суб’єктивним когнітивним, поведінковим, емоційним аспектам економічної свідомості. У статті актуалізується думка про те, що задоволення економічних потреб особистості відображає самооцінку індивіда, рівень задоволеності власним матеріальним добробутом, економічні потреби людини в життєвих благах і потенційні можливості для їх задоволення є рушійними силами економічної свідомості та економічної поведінки. Важливою теоретичною тезою є думка про те, що у кожної людини формується індивідуальна суб’єктивна перцепція соціально-економічної реальності, яка представлена рівнем знань, суджень, переконань, що визначає в подальшому її економічну, споживчу поведінку. Представлено та здійснено кількісний і якісний аналіз авторського опитувальника, який розкриває глибинні соціально-психологічні особливості економічної свідомості українців в умовах економічної невизначеності. Особливої наукової уваги заслуговують характерні тенденції в економічній свідомості громадян: підвищення рівня важливості заощадження, зміна набутих впродовж життя споживчих звичок, скептичне ставлення до соціально-економічних заходів уряду країни, зменшення попиту на купівлю нерухомого й рухомого майна в Україні, песимістичні настрої щодо майбутнього вітчизняної економіки. Автори дослідження дійшли висновку, що суб’єктивна економічна свідомість є динамічним феноменом, який відображає соціально-економічні реалії життя індивіда. (en) The article systematizes and analyzes the definitions of the concept of “economic consciousness”. Based on the analysis, the most appropriate and relevant to the purpose of the study is to understand economic consciousness as a central category of modern economic psychology, which means the results of the subject's reflection of that part of the surrounding reality which is related to the economy, as well as his conscious actions and states caused by it. The features of subjective economic consciousness in the conditions of uncertainty caused by martial law in Ukraine are determined. The main classifications and structural components of economic psychology are generalized. Special attention is paid to the subjective cognitive, behavioral, and emotional aspects of economic consciousness. The article actualizes the idea that the satisfaction of economic needs of a person reflects the self-esteem of an individual, the level of satisfaction with his or her own material well-being, economic needs of a person for life's goods and potential opportunities for their satisfaction are the driving forces of economic consciousness and economic behavior. An important theoretical thesis is the idea that each person forms an individual subjective perception of socio-economic reality, which is represented by the level of knowledge, judgments, and beliefs that determine their economic and consumer behavior in the future. The author's questionnaire is presented and analyzed quantitatively and qualitatively, revealing the deep socio-psychological features of the economic consciousness of Ukrainians in the context of economic uncertainty. Particular scientific attention should be paid to the characteristic trends in the economic consciousness of citizens: an increase in the importance of savings, a change in lifelong consumer habits, a skeptical attitude towards the socio-economic measures of the government, a decrease in demand for the purchase of real and personal property in Ukraine, and pessimistic sentiments about the future of the domestic economy. The authors of the study concluded that subjective economic consciousness is a dynamic phenomenon that reflects the socio-economic realities of an individual's life.