Кафедра психології та соціальної роботи
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/52
Переглянути
193 результатів
Результати пошуку
Документ Exploring the role of cognitive and creative factors incareer selection for prospective university students(2024) Шаумян, Олена Геворківна; Shaumian O.(en) The article presents a practical analysis of career choice among future higher education students. In particular, it highlights the trends in cognitive-creative aspects during the career selection process. The attitudes of prospective students at higher education institutions towards contemporary professions from 2019 to 2023 were analyzed using a custom-designed questionnaire. It was found that factors influencing career choice across various fields of knowledge include cognitive-creative (internal), socio-economic, and socio-political (external) factors and military events in the country. The critical factor in determining the future of each young person has become the adaptation phenomenon to current conditions (pandemic, martial law, the status of internally and externally displaced persons). During the research on cognitive-creative aspects of career choice, a trend showed a strong preference for the legal field, as observed in responses to all questions in the custom-designed questionnaire. Respondents from 2019–2023 who chose the legal direction regard the profession of a lawyer as prestigious and aspire to earn substantial income as advocates. The military events in 2022 prompted respondents to choose the most profitable specialization due to the necessity for honest and highly competent specialists in law. Technological progress, high salaries, and demand for software specialists were critical factors in choosing an “Information Technology” profession. Interest in the chosen profession was further enhanced by flexible mobility and the possibility of remote and distance work with stable pay during global quarantine measures related to the spread of COVID-19, martial law, and internal and external displacement of Ukrainian citizens, among other factors. Analysis of the respondents' answers revealed that, following the fields of law and programming, the most popular professions were in “Social and Behavioral Sciences” and “Management and Administration”. It was emphasized that young people demonstrate rapid adaptation to negative changes in life, which directly correlates with their career choices.Документ Navigating Leadership in Virtual Education(2025) Шаумян, Олена Геворківна; Shaumian, O.(en) Thanks to the activities of higher education teachers, the state policy of accumulating future specialists’ intellectual, creative and spiritual potential, as well as the development of modern science, engineering, and technology, is being implemented. In this light, the problem of professional self-realisation of future higher education teachers is of particular importance as one of the most important conditions for their personal and professional development. This article aims to study the ways of self-realisation and self-changing of a higher education teacher in the context of distance learning. The study is based on the empirical experience of teaching in higher education, as well as the theoretical analysis of the role of the teacher in the organisation and implementation of distance learning in higher education institutions of Ukraine. The study was conducted based on empirical experience of teaching in higher education, analysis of educational programmes of higher education institutions in Ukraine and a survey of medical teachers. It has been determined that distance learning, by its very nature, can help the teacher’s self-realisation due to certain features of this educational process, which should be analysed through the prism of the main aspects of self-realisation: autonomy, self-reflection, transgression and creative activity. Using a survey of higher education teachers based on E. Shostrom’s personality self-actualisation test, it was found that the age of the teacher, their teaching experience and professional experience are of fundamental importance and quite specific significance for assessing the possibilities of self-development in distance learning. The ranking of qualities that ensure a high level of self-realisation of teachers in professional activities showed the highest indicators of competence in time and quality of self-respect, creativity, understanding of human nature and cognitive needs.Документ The role of self-change processes in personality formation of students higher education institutions(2025) Шаумян, Олена ГеворківнаДокумент Вплив війни в Україні на дітей підліткового віку ключові аспекти в організації психологічної допомоги засобами гіпнотерапії(2025) Шаумян, Олена Геворківна; Калабанова, Дар’я АндріївнаДокумент The war impact on the adolescent children’ of Ukraine(2025) Шаумян, Олена Геворківна; Калабанова, Дар’я(en) The article defines the key aspects of the war impact on the adolescent children’ of Ukraine: changes in emotional state and value priorities. The proposed adolescent children’ of Ukraine: changes in emotional state and value priorities, and require further more detailed scientific researches.Документ Роль аспектів самозмінювання особистості психолога(2025) Шаумян, Олена ГеворківнаДокумент Вплив війни в Україні на емоційний стан дітей підліткового віку(2025) Шаумян, Олена ГеворківнаДокумент Аспекти застосування штучного інтелекту студентами закладів вищої освіти(2025) Шаумян, Олена ГеворківнаДокумент Вектори формування правосвідомості і самозмінювання студентів закладів передвищої освіти(2024) Шаумян, Олена Геворківна; Нікулічев, Олексій Юрійович; Shaumian, Olena; Nikulichev, Oleksii(ua) У статті висвітлено ключові аспекти самозмінювання та їх роль у процесі формування правосвідомості студентів закладів передвищої освіти. Емпіричне дослідження в рамках окресленої проблематики було проведено у 2023/2024 навчальному році. Основну увагу акцентовано на вивченні провідних векторів взаємозв’язку процесів формування правосвідомості та самозмінювання студентів закладів передвищої освіти, їх вплив на побудову стратегій раціональної правової поведінки. У дослідженні взяли участь 240 респондентів віком від 14 до 19 років. Серед них 138 жінок, 102 чоловіки. Ним були охоплені студенти закладів передвищої освіти, які мешкають на території міста Кропивницького та Кіровоградської області, міста Києва та Київської області, міста Одеси та Одеської області. Результати за діагностикою мотивації (автор Ґ. Ґекґаузен) зафіксували, що студенти-чоловіки зорієнтовані на конкретний результат, незалежно від того, чи-то буде він позитивним, чи-то від’ємним. Студентки-жінки, навпаки, сконцентровані на самому процесі виконання тих чи інших завдань. При цьому вони достатньо часто сумніваються (ще і ще себе перевіряючи й доводячи до досконалості ту чи іншу роботу) або намагаються зменшити ризик від прийнятого рішення. Водночас студентки-жінки, як правило, применшують вагомість власного внеску в кінцевий результат роботи, у якість виконання нагальних завдань. Результати за Шкалою самітності (автори Д. Раселл, Ф. Фергюссон, адаптація Н. Водоп’янова) засвідчили, що у більшості респондентів переважає низька соціальна самітність. Це вказує на наявний достатній рівень самосвідомості та самоконтролю респондентів, увагу до оточення, уміння оцінювати власну поведінку, позитивну ціннісну орієнтацію, саморозвиток як здатність до змін, побудову стратегій раціональної правової поведінки в групі та у закладі передвищої освіти, особисту відповідальність за виконання нагальних завдань. За даними нашої вибірки можна відстежити, що в усіх групах студентів виявлені тенденції до формування правосвідомості та до самозмінювання, зокрема: розуміння і розвиток особистісної свободи (наприклад, «хто я є», «куди я прямую», «який (яка) з іншими» тощо), самодостатності, взаємопідтримки, креативності, відповідальності кожного, зменшення конфліктності та поступове досягнення єдності з групою. За результатами аналізу здійсненого дослідження нами розроблено загальні рекомендації. Перспективою подальших досліджень є ґрунтовне вивчення формування правосвідомості і самозмінювання студентів закладів передвищої освіти задля формування соціально благополучних й успішних громадян. (en) This article highlights the key aspects of self-change and their role in the process of forming legal consciousness among students of pre-higher education institutions. An empirical study on this topic was conducted in the 2023/2024 academic year. The main focus was on examining the leading vectors of the interrelationship between the processes of forming legal consciousness and selfchange among students, as well as their impact on building strategies for rational legal behavior. The study involved 240 respondents aged 14 to 19, including 138 females and 102 males. Participants were students from pre-higher education institutions living in Kropyvnytskyi and Kirovohrad region, Kyiv and Kyiv region, Odesa and Odesa region. Results from the motivation diagnostic (author H. Heckhausen) indicated that male students are oriented towards specific outcomes, regardless of whether they are positive or negative. In contrast, female students focus on the process of completing tasks and often doubt themselves (constantly checking and refining their work) or try to minimize the risks of their decisions. Additionally, female students generally underestimate the significance of their contributions to the final result and the quality of their tasks. According to the Loneliness Scale (authors D. Russell, F. Ferguson, adapted by N. Vodopianova), most respondents exhibited low social loneliness, indicating a sufficient level of self-awareness and self-control, attention to their environment, ability to evaluate their behavior, positive value orientation, and self-development as a capacity for change, which helps in constructing strategies for rational legal behavior within groups and educational institutions, as well as personal responsibility for task completion. Data from our sample reveal tendencies towards the formation of legal consciousness and self-change across all student groups, including: understanding and developing personal freedom (e.g., “who am I”, “where am I heading”, “how do I relate to others”), self-sufficiency, mutual support, creativity, individual responsibility, reduced conflict, and gradual achievement of unity within the group. Based on the analysis of the conducted research, we developed general recommendations. Future research should focus on a thorough study of the formation of legal consciousness and self-change among students in pre-higher education institutions to cultivate socially prosperous and successful citizens.Документ Роль процесів самозмінювання та формування правосвідомості у становленні особистості студентів закладів передвищої освіти освіти(2024) Шаумян, Олена Геворківна; Shaumian, Olena(ua) У статті висвітлено ключові аспекти впливу процесів самозмінювання та формування правосвідомості у становленні особистості студентів закладів передвищої освіти. Емпіричне дослідження в рамках окресленої проблематики було проведено у 2023/2024 навчальному році. У дослідженні були задіяні 240 респондентів віком від 14 до 19 років (138 жінок, 102 чоловіки). Ним були охоплені студенти закладів передвищої освіти, які мешкають на території міста Кропивницького та Кіровоградської області, міста Києва та Київської області, міста Одеси та Одеської області. За результатами Методики дослідження соціальної адаптованості серед респондентів зафіксовано студентів з високим рівнем соціальної адаптованості, студентів з низьким рівнем соціальної адаптованості, а також незначний відсоток студентів з дуже низьким рівнем соціальної адаптованості. У цілому, студенти намагаються розібратися в собі, вчаться долати власні негативні прояви; зрозуміти, у якому напрямі рухатися. Результати за методикою «Який я співрозмовник?» (автор Д. Райгородський) виявили незначну кількість студентів, яким важко слухати, – «незосереджений слухач». Переважна більшість у вибірці – це «посередні слухачі», достатня кількість опитаних – «активних слухачів». Наразі орієнтованість на інформацію не є свідченням того, що вона дійсно є почутою співрозмовником. Насправді багато чого важливого упускається з комунікації. Такі слухачі не є ефективними і погано чують те, що їм говорять: чи-то стосується поради, чито теми лекції або семінару, чи-то онструктивних зауважень. Результати за методикою «Конфліктна особистість (авторка Н. Літвінцева)» засвідчили наявність усіх категорій конфліктної особистості: позаконфліктна, конфліктна та провокатор. Водночас було з’ясовано такі її ключові складові: прагнення до переваги над іншими, прояви агресивності з боку групи чи конкретних осіб, невідповідність конкретної справи певній дії, прояви егоїзму, слабка (недостатня) згуртованість групи, порушення правил чи вимог, несприятливий збіг обставин тощо. З урахуванням результатів дослідження рекомендуємо надавати належну увагу формуванню позитивному нормативно-ціннісному ставленню, ставленню до свого ментального здоров’я, до майбутньої професії, а в підсумку процесам самозмінювання та формування власної правосвідомості у становленні особистості. Доцільно також було б розвивати особистісні і професійні складові, зокрема такі, як: гнучкість у спілкуванні; етичність; цілеспрямованість; доброта; потреба чогось досягати; прагнення – підтримувати одне одного у складних ситуаціях; вивчати інших людей, їхні потреби і мотиви і через це краще пізнати себе; розкрити спектр власних навичок та умінь тощо. Отже, дослідження проблематики щодо ролі процесів самозмінювання та формування правосвідомості у становленні особистості студентів закладів передвищої освіти потребує подальших наукових розвідок. (en)