Кафедра психології та соціальної роботи
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/52
Переглянути
175 результатів
Результати пошуку
Документ Exploring the role of cognitive and creative factors incareer selection for prospective university students(2024) Шаумян, Олена Геворківна; Shaumian O.(en) The article presents a practical analysis of career choice among future higher education students. In particular, it highlights the trends in cognitive-creative aspects during the career selection process. The attitudes of prospective students at higher education institutions towards contemporary professions from 2019 to 2023 were analyzed using a custom-designed questionnaire. It was found that factors influencing career choice across various fields of knowledge include cognitive-creative (internal), socio-economic, and socio-political (external) factors and military events in the country. The critical factor in determining the future of each young person has become the adaptation phenomenon to current conditions (pandemic, martial law, the status of internally and externally displaced persons). During the research on cognitive-creative aspects of career choice, a trend showed a strong preference for the legal field, as observed in responses to all questions in the custom-designed questionnaire. Respondents from 2019–2023 who chose the legal direction regard the profession of a lawyer as prestigious and aspire to earn substantial income as advocates. The military events in 2022 prompted respondents to choose the most profitable specialization due to the necessity for honest and highly competent specialists in law. Technological progress, high salaries, and demand for software specialists were critical factors in choosing an “Information Technology” profession. Interest in the chosen profession was further enhanced by flexible mobility and the possibility of remote and distance work with stable pay during global quarantine measures related to the spread of COVID-19, martial law, and internal and external displacement of Ukrainian citizens, among other factors. Analysis of the respondents' answers revealed that, following the fields of law and programming, the most popular professions were in “Social and Behavioral Sciences” and “Management and Administration”. It was emphasized that young people demonstrate rapid adaptation to negative changes in life, which directly correlates with their career choices.Документ Вектори формування правосвідомості і самозмінювання студентів закладів передвищої освіти(2024) Шаумян, Олена Геворківна; Нікулічев, Олексій Юрійович; Shaumian, Olena; Nikulichev, Oleksii(ua) У статті висвітлено ключові аспекти самозмінювання та їх роль у процесі формування правосвідомості студентів закладів передвищої освіти. Емпіричне дослідження в рамках окресленої проблематики було проведено у 2023/2024 навчальному році. Основну увагу акцентовано на вивченні провідних векторів взаємозв’язку процесів формування правосвідомості та самозмінювання студентів закладів передвищої освіти, їх вплив на побудову стратегій раціональної правової поведінки. У дослідженні взяли участь 240 респондентів віком від 14 до 19 років. Серед них 138 жінок, 102 чоловіки. Ним були охоплені студенти закладів передвищої освіти, які мешкають на території міста Кропивницького та Кіровоградської області, міста Києва та Київської області, міста Одеси та Одеської області. Результати за діагностикою мотивації (автор Ґ. Ґекґаузен) зафіксували, що студенти-чоловіки зорієнтовані на конкретний результат, незалежно від того, чи-то буде він позитивним, чи-то від’ємним. Студентки-жінки, навпаки, сконцентровані на самому процесі виконання тих чи інших завдань. При цьому вони достатньо часто сумніваються (ще і ще себе перевіряючи й доводячи до досконалості ту чи іншу роботу) або намагаються зменшити ризик від прийнятого рішення. Водночас студентки-жінки, як правило, применшують вагомість власного внеску в кінцевий результат роботи, у якість виконання нагальних завдань. Результати за Шкалою самітності (автори Д. Раселл, Ф. Фергюссон, адаптація Н. Водоп’янова) засвідчили, що у більшості респондентів переважає низька соціальна самітність. Це вказує на наявний достатній рівень самосвідомості та самоконтролю респондентів, увагу до оточення, уміння оцінювати власну поведінку, позитивну ціннісну орієнтацію, саморозвиток як здатність до змін, побудову стратегій раціональної правової поведінки в групі та у закладі передвищої освіти, особисту відповідальність за виконання нагальних завдань. За даними нашої вибірки можна відстежити, що в усіх групах студентів виявлені тенденції до формування правосвідомості та до самозмінювання, зокрема: розуміння і розвиток особистісної свободи (наприклад, «хто я є», «куди я прямую», «який (яка) з іншими» тощо), самодостатності, взаємопідтримки, креативності, відповідальності кожного, зменшення конфліктності та поступове досягнення єдності з групою. За результатами аналізу здійсненого дослідження нами розроблено загальні рекомендації. Перспективою подальших досліджень є ґрунтовне вивчення формування правосвідомості і самозмінювання студентів закладів передвищої освіти задля формування соціально благополучних й успішних громадян. (en) This article highlights the key aspects of self-change and their role in the process of forming legal consciousness among students of pre-higher education institutions. An empirical study on this topic was conducted in the 2023/2024 academic year. The main focus was on examining the leading vectors of the interrelationship between the processes of forming legal consciousness and selfchange among students, as well as their impact on building strategies for rational legal behavior. The study involved 240 respondents aged 14 to 19, including 138 females and 102 males. Participants were students from pre-higher education institutions living in Kropyvnytskyi and Kirovohrad region, Kyiv and Kyiv region, Odesa and Odesa region. Results from the motivation diagnostic (author H. Heckhausen) indicated that male students are oriented towards specific outcomes, regardless of whether they are positive or negative. In contrast, female students focus on the process of completing tasks and often doubt themselves (constantly checking and refining their work) or try to minimize the risks of their decisions. Additionally, female students generally underestimate the significance of their contributions to the final result and the quality of their tasks. According to the Loneliness Scale (authors D. Russell, F. Ferguson, adapted by N. Vodopianova), most respondents exhibited low social loneliness, indicating a sufficient level of self-awareness and self-control, attention to their environment, ability to evaluate their behavior, positive value orientation, and self-development as a capacity for change, which helps in constructing strategies for rational legal behavior within groups and educational institutions, as well as personal responsibility for task completion. Data from our sample reveal tendencies towards the formation of legal consciousness and self-change across all student groups, including: understanding and developing personal freedom (e.g., “who am I”, “where am I heading”, “how do I relate to others”), self-sufficiency, mutual support, creativity, individual responsibility, reduced conflict, and gradual achievement of unity within the group. Based on the analysis of the conducted research, we developed general recommendations. Future research should focus on a thorough study of the formation of legal consciousness and self-change among students in pre-higher education institutions to cultivate socially prosperous and successful citizens.Документ Роль процесів самозмінювання та формування правосвідомості у становленні особистості студентів закладів передвищої освіти освіти(2024) Шаумян, Олена Геворківна; Shaumian, Olena(ua) У статті висвітлено ключові аспекти впливу процесів самозмінювання та формування правосвідомості у становленні особистості студентів закладів передвищої освіти. Емпіричне дослідження в рамках окресленої проблематики було проведено у 2023/2024 навчальному році. У дослідженні були задіяні 240 респондентів віком від 14 до 19 років (138 жінок, 102 чоловіки). Ним були охоплені студенти закладів передвищої освіти, які мешкають на території міста Кропивницького та Кіровоградської області, міста Києва та Київської області, міста Одеси та Одеської області. За результатами Методики дослідження соціальної адаптованості серед респондентів зафіксовано студентів з високим рівнем соціальної адаптованості, студентів з низьким рівнем соціальної адаптованості, а також незначний відсоток студентів з дуже низьким рівнем соціальної адаптованості. У цілому, студенти намагаються розібратися в собі, вчаться долати власні негативні прояви; зрозуміти, у якому напрямі рухатися. Результати за методикою «Який я співрозмовник?» (автор Д. Райгородський) виявили незначну кількість студентів, яким важко слухати, – «незосереджений слухач». Переважна більшість у вибірці – це «посередні слухачі», достатня кількість опитаних – «активних слухачів». Наразі орієнтованість на інформацію не є свідченням того, що вона дійсно є почутою співрозмовником. Насправді багато чого важливого упускається з комунікації. Такі слухачі не є ефективними і погано чують те, що їм говорять: чи-то стосується поради, чито теми лекції або семінару, чи-то онструктивних зауважень. Результати за методикою «Конфліктна особистість (авторка Н. Літвінцева)» засвідчили наявність усіх категорій конфліктної особистості: позаконфліктна, конфліктна та провокатор. Водночас було з’ясовано такі її ключові складові: прагнення до переваги над іншими, прояви агресивності з боку групи чи конкретних осіб, невідповідність конкретної справи певній дії, прояви егоїзму, слабка (недостатня) згуртованість групи, порушення правил чи вимог, несприятливий збіг обставин тощо. З урахуванням результатів дослідження рекомендуємо надавати належну увагу формуванню позитивному нормативно-ціннісному ставленню, ставленню до свого ментального здоров’я, до майбутньої професії, а в підсумку процесам самозмінювання та формування власної правосвідомості у становленні особистості. Доцільно також було б розвивати особистісні і професійні складові, зокрема такі, як: гнучкість у спілкуванні; етичність; цілеспрямованість; доброта; потреба чогось досягати; прагнення – підтримувати одне одного у складних ситуаціях; вивчати інших людей, їхні потреби і мотиви і через це краще пізнати себе; розкрити спектр власних навичок та умінь тощо. Отже, дослідження проблематики щодо ролі процесів самозмінювання та формування правосвідомості у становленні особистості студентів закладів передвищої освіти потребує подальших наукових розвідок. (en)Документ Психологічні механізми справедливості в соціальних взаємодіях підлітків(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Клочек, Лілія Валентинівна; Козін, Євгеній Сергійович; Klochek, Liliia Valentynivna; Kozin, Yevgeny Serhiiovych(ua) У статті презентуються результати вивчення проблеми розвитку психологічних механізмів справедливості в соціальних взаємодіях підлітків. Зазначається, що ознакою підліткового віку є лібералізація цінностей, що позначається на моральних виявах особистості, яка зростає, й особливостях взаємодій з навколишніми людьми. Актуалізується проблема побудови чесних, правдивих взаємин зі значущими іншими – ровесниками, батьками, учителями – на засадах справедливості. Згідно з науковими поглядами авторів, її досягнення в соціальних взаємодіях підлітка забезпечується завдяки активізації психологічних механізмів ціннісної рефлексії, соціальної ідентифікації, ціннісної саморегуляції. У роботі психологічні механізми розглядаються як способи перетворень ціннісної сфери особистості підлітка, що зумовлюють розвиток моральної якості справедливості, яка об’єктивується в процесі його соціальних взаємодій з іншими людьми. Зазначається, що завдяки механізму ціннісної рефлексії активізуються процеси розвитку ціннісної самосвідомості особистості, яка зростає. Рефлексуючи на себе як носія цінності справедливості, підліток осмислює та переосмислює свою ціннісну орієнтацію, визначається з правильністю морального вибору й окреслює вектор побудови соціальних взаємодій з іншими людьми. Механізм соціальної ідентифікації розглядається як такий, що «запускає» встановлення підлітком емоційних зв’язків з навколишніми, сприяє розвитку здатності перейматися їхніми інтересами й переживаннями, розуміти та приймати особистісну позицію кожного, налагоджувати діалогічність у взаємодіях. Зауважується, що ціннісна саморегуляція активізує процес довільного керування підлітком власними діями та вчинками згідно з прийнятими в суспільстві нормами справедливості у взаємодії з іншими людьми. Здійснивши ціннісну рефлексію, виявивши себе як суб’єкт ідентифікації зі значущими для себе навколишніми людьми, удаючись до ціннісної саморегуляції, він досягає гуманізації міжособистісних взаємин. (en) The article presents the study of the problem of the development of psychological mechanisms of justice in the social interactions of adolescents. It is noted that a feature of adolescence is the liberalization of values, which affects the moral manifestations of the growing personality and the features of interactions with others. The problem of building honest, truthful relationships with significant others – peers, parents, teachers on the principles of justice is highlighted. According to the scientific views of the authors, its achievement in the social interactions of a teenager is ensured by activating the psychological mechanisms of value reflection, social identification, and value self-regulation. Psychological mechanisms are considered as ways of transforming the value sphere of the teenager's personality, which determine the development of the moral quality of justice, which is objectified in the process of social interactions of a teenager with other people. It is noted that thanks to the mechanism of value reflection, the processes of development of value self-awareness of a growing personality are activated. Reflectingon himself as a bearer of the value of justice, the teenager understands and rethinks his value orientation, is determined by the correctness of the moral choice and outlines the vector of building social interactions with other people. The mechanism of social identification is considered as one that “launches” the establishment of emotional ties with others by the teenager, contributes to the development of the ability to be concerned with their interests and experiences, to understand and accept the personal position of each, to establish dialogicity in interactions. It is noted that value self-regulation activates the process of arbitrary control by the teenager of his own actions and deeds in accordance with the norms of justice accepted in society in interactions with other people. Having carried out value reflection, having revealed himself as a subject of identification with others significant to him, resorting to value self-regulation, he achieves the humanization of interpersonal relationships.Документ Чинники психологічної резильєнтності : процесуальна психодіагностика та глибинна психокорекція(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Дметерко, Наталія Володимирівна; Dmeterko, Natalia Volodymyrivna(ua) У статті порушено проблему чинників психологічної резильєнтності особи, їх психодіагностики та глибинної психокорекції. Показано, що чинниками, які блокують розвиток психологічної резильєнтності як особистісної властивості й процесу подолання та відновлення після стресових ситуацій, є особистісна проблема (внутрішня суперечливість психіки) і психологічні захисти, що мають глибинно-психологічні витоки. Свідченням особистісної проблеми є амбівалентність почуттів, підвищена тривожність, агресія, почуття провини, почуття меншовартості тощо. Ці негативні переживання будуть лише посилювати вплив стресових ситуації або життєвих негараздів, у яких може опинитися людина, ослаблювати її адаптивні можливості, блокувати здатність до відновлення. У зв’язку із цим розвиток психологічної резильєнтності як особистісної властивості, характеристики людини розглянуто в контексті глибинно-психологічного пізнання внутрішньої суперечливості психіки (особистісної проблеми). Глибинно-психологічне пізнання ґрунтується на методології психодинамічного підходу, який розвивається в дослідженнях академіка НАПН України Т.С. Яценко. Психодинамічний підхід презентує закономірності функціонування цілісної психіки у взаємозв’язку сфер свідомого й несвідомого. Психодинамічна методологія визначає принципи організації та методи глибинно-психологічного пізнання. Показано, що глибинно-психологічне пізнання характеризується єдністю психодіагностики і психокорекції, які мають процесуальний характер і реалізуються в ході діалогічної взаємодії психолога з респондентом на основі аналізу й інтерпретації висловлювань останнього з використанням візуалізованих репрезентантів, зокрема комплексу тематичних психомалюнків, неавторських малюнків, опредметнених репрезентантів. (en) The problem of factors of person’s psychological resilience, their psychodiagnostics and depth psychocorrection is posed in the article. It’s shown that factors, which blocked the development of psychological resilience as personal characteristic and a process of overcome and recover after stressful situation, are personal problem (internalpsychic contradiction) and psychological defenses. It’s depth psychological origin. Indicators of personal problem are ambivalence of feelings, increased anxiety, aggression, feeling of guilt, inferiority, etc. This negative experience will boost influence of stressful situations or life troubles that a person may fall into. It can weaken their adaptive capacity and block ability to recover. In connection with these developments of psychological resilience as a personal feature, characteristic of person is considered in the context of depth-psychological cognition of internal-psychic contradiction (personal problem). Depth-psychological cognition is based on the methodology of psychodynamic approach, which is developed by the researches of academician of the NAPS of Ukraine T.S. Yatsenko. The psychodynamic approach reveals the patterns of functioning of the integral psyche in the interconnection of the spheres of the conscious and unconscious. Psychodynamic methodology determines of organization’s principles and methods of depth-correction cognition. It’s shown that depth-psychological cognition is characterized by the unity of psychodiagnostics and psychocorrection, which are realized during the dialogical interaction of the psychologist with the respondent on the basis of analyses and interpretation his statement with using of visualized representatives, such as complex of thematic psychodrawings, non-author's drawings, objectified representatives.Документ Особливості психологічних станів батьків дітей з особливими освітніми потребами(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Кушнір, Наталія Сергіївна; Kushnir, Nataliia Serhiyivna(ua) У статті проаналізовано психологічні стани батьків, які виховують дітей з особливими освітніми потребами (ООП), з урахуванням впливу хронічного стресу, емоційного вигорання й утоми. З’ясовано, що вивчення цієї проблематики зумовлено викликами, що зростають, сучасного суспільства, що пов’язані з інноваційними змінами в освітньому середовищі та соціальною ізоляцією таких сімей. Актуальність теми підсилюється потребою у своєчасному впровадженні ефективної психолого-педагогічної підтримки, яка сприятиме покращенню якості життя батьків і дітей. Аналіз даних дослідження засвідчив, що більшість батьків перебувають у стані підвищеного стресу, який супроводжується емоційним виснаженням і депресивними проявами. Більшість із них демонструє тенденцію до уникнення травматичних ситуацій, що посилює їхню соціальну ізоляцію. Визначено, що втома й виснаження є поширеними серед респондентів, що зумовлено високими фізичними та психоемоційними навантаженнями під час догляду за дітьми. Виявлено, що симптоми емоційного вигорання проявляються у вигляді хронічної втоми, зниження емпатії до навколишніх і негативного оцінювання власних досягнень. Дослідження підтверджує, що основними чинниками емоційного вигорання є соціальна ізоляція, потреба в адаптації до специфічних вимог дитини й обмеженість можливостей для відновлення психоемоційного стану. Наслідки хронічного стресу та виснаження включають депресивні розлади, погіршення емоційного стану й зниження якості життя. Виявлено, що найбільш вразливою групою є батьки, які виховують дітей із важкими формами порушень розвитку. Вони демонструють значно нижчий рівень адаптаційних можливостей, а також підвищений ризик розвитку психосоматичних симптомів, зокрема порушень сну, апатії, емоційного виснаження. Крім того, у цих батьків виявляється тенденція до обмеження соціальних контактів, що сприяє поглибленню психологічних труднощів. Підкреслено, що для подолання вищеописаних проявів необхідне застосування комплексного підходу до їх профілактики й подолання, що включає як психологічну, так і соціальну підтримку сімей із дітьми з ООП. (en) The article analyzes the psychological states of parents raising children with special educational needs (SEN), taking into account the impact of chronic stress, emotional burnout, and fatigue. It has been established that the relevance of studying this issue is driven by the increasing challenges of modern society, linked to innovative changes in the educational environment and the social isolation of such families. The importance of this topic is further emphasized by the need for the timely implementation of effective psychological and pedagogical support to improve the quality of life of both parents and children. The analysis of the study data revealed that most parents experience elevated stress levels accompanied by emotional exhaustion and depressive symptoms. The majority of them exhibit a tendency to avoid traumatic situations, which exacerbates their social isolation. It has been determined that fatigue and exhaustion are common among respondents, caused by the high physical and psycho-emotional demands of caring for their children. Symptoms of emotional burnout manifest as chronic fatigue, reduced empathy toward others, and negative self-assessment of achievements. The study confirms that the primary factors of emotional burnout include social isolation, the need to adapt to the specific demands of the child, and limited opportunities for psycho-emotional recovery. The consequences of chronic stress and exhaustion include depressive disorders, deteriorated emotional states, and reduced quality oflife. It was found that the most vulnerable group consists of parents raising children with severe developmental disorders. They demonstrate significantly lower levels of adaptive capacity and an increased risk of developing psychosomatic symptoms, including sleep disturbances, apathy, and emotional exhaustion. Furthermore, these parents tend to limit social interactions, which deepens their psychological difficulties. The article emphasizes that overcoming the described challenges requires a comprehensive approach to their prevention and resolution, encompassing both psychological and social support for families with children with SEN.Документ Розвиток духовного потенціалу особистості засобами позитивної психотерапії(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Мельничук, Ірина Ярославівна; Melnychuk, Іryna Yaroslavivna(ua) У статті висвітлено наукові підходи до розвитку духовної сфери особистості. Духовний потенціал розглядається як внутрішній ресурс людини, який визначає її здатність до самопізнання, розвитку, самовдосконалення та взаємодії з вищими цінностями й сенсами. Він включає емоційний, інтелектуальний, духовний, моральний, культурний та етичний аспекти, які сприяють усвідомленню себе і свого місця у світі. Обґрунтовано доцільність використання методу позитивної психотерапії для становлення, розвитку й корекції духовної сфери особистості. Розкрито специфіку використання методу позитивної психотерапії для духовного розвитку особистості, наведено приклади технік, які може використати психолог у роботі з клієнтом. У методі позитивної психотерапії духовний потенціал активізується через фокус на ресурсах людини, розвиток гармонії, усвідомлення цінностей і сенсу життя, через практики саморефлексії. Основними складниками позитивної психотерапії є такі: рositum-підхід, що базується на принципі надії до позитивного вирішення будь-якої проблеми; психодинамічний диференційний аналіз змісту конфліктів, що базується на принципі балансу актуальних і базових здібностей «знати» й «любити»; п’ятикроковій стратегії психотерапевтичної допомоги на основі принципу самодопомоги. Для гармонізації та духовного розвитку людини рекомендовано застосовувати методи й техніки позитивної психотерапії, які спрямовані на розвиток розуміння та приймання себе, усвідомлення свого потенціалу, перспектив розвитку й духовного самовдосконалення. Метод спрямований на навчання створення майбутнього через усвідомлене прийняття повсякденних обставин. Прийняття повної відповідальності за своє життя дає змогу клієнту здійснювати конкретні дії для трансформації власної реальності. Пози- тивна психотерапія допомагає людині зрозуміти, як вона може активно впливати на своє життя, змінити свої звички і ставлення для досягнення гармонії й розвитку духовного потенціалу. (en) The article highlights scientific approaches to the development of the spiritual sphere of the individual. Spiritual potential is considered as an internal resource of a person, which determines his ability to self-discovery, development, self-improvement and interaction with higher values and meanings. It includes emotional, intellectual, spiritual, moral, cultural and ethical aspects that contribute to the awareness of oneself and one's place in the world. The expediency of using the method of positive psychotherapy for the formation, development and correction of the spiritual sphere of the individual is substantiated. The specifics of using the method of positive psychotherapy for the spiritual development of the individual are revealed, and examples of techniques that a psychologist can use in working with a client are given. In the method of positive psychotherapy, spiritual potential is activated through a focus on human resources, the development of harmony, awareness of values and the meaning of life, through the practice of self-reflection. The main components of positive psychotherapy are: Positum-approach based on the principle of hope for a positive solution to any problem; psychodynamic differential analysis of the content of conflicts, based on the principle of balance of actual and basic abilities to “know” and “love”; five-step strategy of psychotherapeutic assistance based on the principle of self-help. For the harmonization and spiritual development of a person, it is recommended to use the methods and techniques of positive psychotherapy, which are aimed at the development of self-understanding and acceptance, awareness of one's potential, prospects for development and spiritual self-improvement. The method is aimed at teaching the creation of the future through conscious acceptance of everyday circumstances. Accepting full responsibility for his life allows the client to take concrete actions to transform his own reality. Positive psychotherapy helps a person understand how he can actively influence his life, change his habits and attitudes to achieve harmony and develop spiritual potential.Документ Коропоративний коучинг як психологічний інструмент бізнесу у сфері дитячої розважальної індустрії(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Радул, Ірина Геннадіївна; Radul, Iryna Hennadiivna(ua) Персонал на сучасному розвитку бізнесу визначено як найцінніший бізнес-ресурс. Від мотивації персоналу залежить якість його роботи, рівень продуктивності, прибуток, успіх бізнесу. На нашу думку, одним із потужних інструментів у системі бізнесу, який допомагає розв’язати всі перераховані вищі завдання, є корпоративний коучинг. Цей вид коучингу передбачає проведення заходів, спрямованих на стимулювання власної активності працівників і пасивне оволодіння ними навичками, необхідними для успішної роботи у сфері розважальних послуг. Корпоративний коучинг ми розглядаємо як ефективний інструмент у системі мотивації праці сучасного бізнесу. Корпоративний коучинг дає змогу побачити нові стратегії поліпшення ділової ефективності. Це найбільш вигідний вид інвестицій у поліпшення корпоративної культури введення бізнесу, тому що при цьому основна увага зосереджується на найціннішому активі – людях. Сьогодні, з огляду на жорсткі вимоги до результатів бізнесу, старі моделі управління персоналом стають неефективними, а саме авторитарність в управлінні, яка виражається в одноосібному ухваленні рішень, постановці завдань шляхом інструктажу. Одним із джерел конкурентних переваг діяльності бізнесу є формування потенціалу, талантів працівників. Розвиток персоналу, у тому числі прихованих навичок і здібностей усіх працівників, стає можливим за умови використання інноваційних технологій управління персоналом. У результаті дослідження з’ясовано, що після проведення корпоративних коуч-сесій із персоналом дитячого розважального закладу встановлено ефективність використання коучингового інструментарію в роботі з персоналом дитячого розважального центру. Ми дійшли висновку, що після коучингової сесії в роботі з персоналом рівень мотивації, самооцінки став вищим, зменшилось прагнення до невдач і самозахисту, підвищилася здатність швидко й нестандартно вирішувати проблеми. Таким чином, корпоративний коучинг у дитячих центрах розваг є соціально-управлінським інструментом розвитку персоналу, спрямованим на поліпшення кількісних і якісних характеристик діяльності, удосконалення професійних та особистісних навичок. (en) Personnel in modern business development are defined as the most valuable business resource. The quality of their work, the productivity level, profit, and business success depends on the staff motivation. In our opinion, corporate coaching is one of the powerful techniques in the business system that helps to solve all the abovementioned tasks. This type of coaching involves conducting activities aimed at stimulating the employees' own activity and passively mastering the skills necessary for successful work in the field of entertainment services. We consider corporate coaching as an effective method in the labour motivation system of modern business. Corporate coaching allows you to see new strategies for improving business efficiency. This is the most profitable type of investment in improving the corporate culture of business introduction. At the same time, the main focus is on the most valuable asset – people. Today, taking into account the strict requirements for business results, old models of personnel management are becoming ineffective, namely authoritarianism in management, which is expressed in individual decision-making, setting tasks through instruction. One of the sources of competitive advantages of business activities is the formation of the potential and talents of employees. Personnel development, including the hidden skills and abilities of all employees, becomes possible with the use of innovative personnel management technologies. We recorded the following. After conducting corporate coaching sessions with the staff of children's entertainment institution, the effectiveness of using coaching techniques in working with staff was established. We came to the conclusion that after a coaching session in working with personnel, the level of motivation and self-esteem became higher, the desire for failure and self-defense decreased, and the ability to quickly and non-standardly solve problems increased. Thus, corporate coaching in children's entertainment centers is a social-management technique for personnel development, aimed at improving the quantitative and qualitative characteristics of activities, improving professional and personal skills.Документ Психодинамічний підхід до глибинного пізнання психіки з використанням психомалюнків(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Галушко, Любов Ярославівна; Євтушенко, Ірина Володимирівна; Ткаченко, Катерина В'ячеславівна; Сергата, Інеса Олегівна; Бульченко, Дмитро Володимирович; Halushko, Lyubov Yaroslavivna; Yevtushenko, Iryna Volodymyrivna; Tkachenko, Kateryna Vyacheslavivna; Sergata, Inesa Olegivna; Bulchenko, Dmytro Volodymyrovich(ua) У статті стверджується, що використання у процесі функціонування груп активного соціально-психологічного пізнання (АСПП) візуалізованої самопрезентації психіки (за тематичної її диференціації) актуалізує дієвість пралогічного мислення. Вищесказане виявляється не лише в тому, що кожна людина (без винятку) легко візуалізує психіку, крізь призму тематичних психомалюнків, як і впорядковує їх послідовність для психоаналізу. У статті стверджується, що таке впорядкування є підлеглим механізму партиципації. Практика засвідчує, що немає різниці, чи підібрані малюнки з наявних, чи намальовані власноруч. Кожна людина здатна бездоганно впорядкувати послідовність психомалюнків для їх аналізу (ранжувати за їхньою психологічною значущістю). Респондент візуалізує психіку згідно з тематикою психомалюнків. Зміст статті доводить ефективність глибинного пізнання психіки за умов її тематичної візуалізації. У статті презентовано оновлений варіант «Моделі внутрішньої динаміки психіки» з доповненням її категорією «Зверх-Ід». Остання є значущим відкриттям у форматі розуміння сутності психодинамічної парадигми, яка стосується закономірності відступів від реальності земного світу у психомалюнках. У статті доведено активність впливу на психіку ще доедіпального періоду розвитку психіки, поза підкореністю «принципу реальності». У статті наводиться відповідний емпіричний матеріал, який доводить вплив на психіку сучасної людини архаїчного спадку, який не є підлеглим «принципу реальності». Емпіричний багаж статті доводить той факт, що візуалізована самопрезентація учасників групи активного соціально-психологічного пізнання є вкрай необхідною передумовою глибинного пізнання психіки. (en) The article states the fact that the use of visualised self-presentation of the psyche (with its thematic differentiation) in the process of functioning of ASPC groups actualises the effectiveness of pratological thinking. The above is manifested not only in the fact that each person (without exception) easily visualises the psyche through the prism of thematic psycho-drawings, as well as arranges their sequence for psychoanalysis. The article argues that such an ordering is subordinate to the mechanism of participation. Practice shows that it makes no difference whether the drawings are selected from existing ones or drawn by oneself. Each person is able to perfectly arrange the sequence of psycho-drawings for their analysis (to rank them according to their psychological significance). The respondent visualises the psyche according to the subject of the psycho-drawings. The content of the article proves the effectiveness of deep cognition of the psyche in terms of its thematic visualisation. The article presents an updated version of the “Model of the Internal Dynamics of the Psyche” with the addition of the “Super-Id” category. The latter is a significant discovery in the format of understanding the essence of the psychodynamic paradigm, which touches upon the pattern of deviations from the reality of the earthly world in psycho-drawings. The article proves the activity of influence on the psyche in the pre-edipal period of mental development, beyond the subordination to the “principle of reality”. The article provides relevant empirical material that proves the impact on the psyche of a modern person of an archaic heritage that is not subject to the “principle of reality”. The empirical background of the article proves the fact that the visualised self-presentation of the participants of the ASPC group is an extremely necessary prerequisite for deep knowledge of the psyche.Документ Теоретико-методологічні основи розвитку та корекції резильєнтності(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Мельничук, Ірина Ярославівна; Melnychuk, Іryna Yaroslavivna(ua) У статті проаналізовано вітчизняні та зарубіжні наукові підходи до поняття резильєнтності. Резильєнтність розглядається як здатність особистості протистояти складним життєвим обставинам та знаходити ресурси для відновлення після стресової події. Головними ознаками резильєнтності є менталітет уцілілого, ефективна емоційна регуляція, відчуття контролю, навички вирішення проблем, співчуття до себе, соціальна підтримка. Здійснено аналіз трьох основних етапів становлення і застосування у наукових дослідженнях терміну «резильєнтність» з 1970-х років по теперішній час. Резильєнтність розглядається як багатогранна система, що включає когнітивні, афективні та поведінкові складники. Проаналізовано основні фактори, які впливають на резильєнтність: біологічні, психологічні, соціальні та культурні аспекти, які взаємодіють між собою та визначають, як людина реагує на стресові ситуації. Становлення резильєнтності залежить від досвіду успішного подолання труднощів, моральної стійкості, гнучкості, уміння регулювати емоційні стани та культивувати позитивні емоції, наявності гідної та важливої цілі, вміння турбуватися про свій фізичний стан, здатності проявляти і приймати соціальну підтримку. Проаналізовано теоретичні підходи до розвитку резильєнтності, такі як: модель Его-психології, модель характерних особистісних рис і контекстуальна модель. Аналіз зарубіжних і вітчизняних програм для формування, розвитку та корекції резильєнтності служить основою для визначення пріоритетних цілей та завдань психологічної допомоги, які включають: осмислення цінностей та сенсу життя; сприяння здатності використовувати внутрішні та зовнішні ресурси і спиратися на набуті навички; удосконалення вмінь контролювати власні емоції та думки; навчання оптимістичному мисленню; планування різних видів діяльності; розвиток соціальних зв'язків та стосунків, а також прояв співчуття і допомоги тим, хто її потребує. Програма корекції та розвитку резильєнтності повинна бути спрямована на формування стійких адаптаційних ресурсів особистості та підвищення її психологічного здоров’я, а також розвиток навичок самодопомоги. (en) The article analyzes domestic and foreign scientific approaches to the concept of resilience. Resilience is considered as an individual's ability to face difficult life circumstances and find resources to recover from a stressful event. The main signs of resilience are a survivor mentality, effective emotional regulation, a sense of control, problem-solving skills, self-compassion, and social support. An analysis of the three main stages of the formation and application of the term "resilience" in scientific research from the 1970s to the present is carried out. Resilience is viewed as a multifaceted system that includes cognitive, affective, and behavioral components. The main factors that affect resilience are analyzed: biological, psychological, social and cultural aspects that interact with each other and determine how a person reacts to stressful situations. The development of resilience depends on the experience of successfully overcoming difficulties, moral stability, flexibility, the ability to regulate emotional states and cultivate positive emotions, the presence of a worthy and important goal, the ability to worry about one's physical condition, the ability to show and accept social support. Theoretical approaches to the development of resilience are analyzed, such as: the Ego-psychology model, the model of characteristic personal traits, and the contextual model. The analysis of foreign and domestic programs for the formation, development and correction of resilience serves as the basis for determining the priority goals and tasks of psychological assistance, which include: understanding the values and meaning of life; promoting the ability to use internal and external resources and build on acquired skills; improving the ability to control one's own emotions and thoughts; learning optimistic thinking; planning of various activities; the development of social ties and relationships, as well as the manifestation of compassion and help to those who need it. The program of correction and development of resilience should be aimed at the formation of sustainable adaptive resources of the individual and improvement of his psychological health, as well as the development of self-help skills.