Кваліфікаційні роботи каф-ри історії України та всесвітньої історії

Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/5561

Переглянути

Фільтри

20251

Налаштування

Ключові слова: search.filters.subject.collective memory

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Радянський політичний анекдот як історичне джерело та засіб навчання
    (2025) Кіктєва, Каріна Володимирівна; Kiktieva, K. V.
    (ua) У дослідженні розглянуто радянський політичний анекдот як важливий елемент суспільно-політичної комунікації та неофіційної культури СРСР. Проаналізовано історичні етапи формування та еволюції цього жанру – від ленінського періоду та сталінізму до хрущовської «відлиги», доби «застою» і «перебудови». Особливу увагу приділено тому, як анекдот відображав суспільні настрої. Це був своєрідний спосіб говорити правду в умовах цензури та страху. У роботі простежено динаміку функцій політичного анекдоту: від прихованої критики та соціальної розрядки до форми колективної самоіронії та протестної комунікації пізнього СРСР. Окремий розділ присвячено методичним аспектам використання радянських політичних анекдотів у навчанні історії. Розкрито можливості анекдоту як засобу розвитку критичного мислення, ілюстрації повсякденності тоталітарного суспільства та осмислення механізмів пропаганди. Наведено приклади застосування цього жанру на уроках з історії України та всесвітньої історії. (en) The study examines Soviet political anecdotes as an important element of socio-political communication and unofficial culture in the USSR. It analyzes the historical stages of the formation and evolution of this genre—from the Leninist period and Stalinism to Khrushchev's “thaw,” the era of “stagnation,” and “perestroika.” Particular attention is paid to how jokes reflected public sentiment. It was a unique way of telling the truth in conditions of censorship and fear. The work traces the dynamics of the functions of political anecdotes: from hidden criticism and social relief to a form of collective self-irony and protest communication in the late USSR. A separate section is devoted to the methodological aspects of using Soviet political anecdotes in history teaching. The possibilities of anecdotes as a means of developing critical thinking, illustrating the everyday life of a totalitarian society, and understanding the mechanisms of propaganda are revealed. Examples of the use of this genre in lessons on Ukrainian and world history are given.