Кафедра мистецької освіти
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/50
Переглянути
40 результатів
Фільтри
Налаштування
Результати пошуку
Документ Інтеграція різних видів мистецтва у формуванні художнього сприйняття учнів початкової школи(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2025) Шевцова, Олена Борисівна; Shevtsova, Olena(ua) У статті проаналізовано широкий спектр наукового пошуку з питань підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва до застосування інтеграції різних видів мистецтва у формуванні художнього сприйняття учнів молодшого шкільного віку. Підкреслено роль мистецької освіти, яка є могутнім засобом розвитку і формування цілісної особистості, її духовності, творчої індивідуальності й неповторності, інтелектуального й емоційного багатства, потреби духовно-творчого розвитку, саморозитку і самовдосконалення. Відтак, професійна підготовка майбутніх учителів мистецтва має бути спрямована на забезпечення готовності майбутніх фахівців до формування творчого потенціалу, розвитку художньо-творчих якостей, зокрема, уяви, фантазії, художньо-образного мислення учнів у процесі художнього сприйняття мистецьких творів. Охарактеризовано структуру й основні етапи художнього сприйняття, що передбачає органічну єдність інтелектуально-розумової, емоційно-почуттєвої, аналітико-синтетичної діяльності свідомості й відбувається у тісному взаємозв’язку художнього мислення, переживання, оцінки, самооцінки, самоусвідомлення. Підкреслено, що художнє сприйняття розглядається українськими педагогами-музикантами як необхідна умова забезпечення ефективності художнього виховання засобами мистецтва, формування в учнів здатності глибокого розуміння і пізнання духовних цінностей. Досягнення таких педагогічних результатів має забезпечити використання інтеграції різних видів мистецтва у процесі художнього сприйняття музичного твору. Це дасть змогу ефективно вплинути на ціннісно-орієнтаційну сферу учнів, викликати інтерес і потребу в художньо-діалоговому спілкуванні й пізнанні художнього образу різних видів мистецтва, сформувати знання, вміння адекватно сприймати та інтерпретувати зміст твору, а головне – виявити індивідуально-неповторні якості, можливості, таланти, художньо-творчі здібності, сприяти їх формуванню, розвитку здатності до самовираження і самореалізації через мистецтво. (en) The article analyzes a wide range of scientific research on the issues of training future teachers of music to use the integration of various types of art in the formation of artistic perception of primary school students. The role of art education is emphasized, which is a powerful means of developing and forming a holistic personality, its spirituality, creative individuality and uniqueness, intellectual and emotional wealth, the need for spiritual and creative development, self-expression and self -improvement. Therefore, the professional training of future art teachers should be aimed at ensuring the readiness of future specialists to form creative potential, develop artistic and creative qualities, in particular, imagination, fantasy, and artistic and figurative thinking of students in the process of artistic perception of works of art. The structure and main stages of artistic perception are characterized, which involves the organic unity of intellectual-mental, emotional-sensual, analytical-synthetic activity of consciousness and occurs in close interrelationship of artistic thinking, experience, evaluation, self-esteem, and self-awareness. It is emphasized that artistic perception is considered by Ukrainian music teachers as a necessary condition for ensuring the effectiveness of artistic education through the means of art, for forming in students the ability to deeply understand and know spiritual values. Achieving such pedagogical results should ensure the use of integration of various types of art in the process of artistic perception of a musical work. This will make it possible to effectively influence the value-orientation sphere of students, arouse interest and need in artisticdialogical communication and knowledge of the artistic image of various types of art, to form knowledge, the ability to adequately perceive and interpret the content of the work, and most importantly - to identify individually unique qualities, opportunities, talents, artistic and creative abilities, to promote their formation, the development of the ability to self-expression and self-realization through art.Документ Організаційно-методичні засади формування готовності майбутнього вчителя музичного мистецтва до інструментально-виконавської діяльності у закладах вищої освіти(2023) Назаренко, Марина Павлівна; Nazarenko, Maryna Pavlivna(ua) Удосконалення процесу професійної підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва передбачає впровадження у систему навчання на факультетах мистецького спрямування нових підходів і методів, які б відповідали вимогам сьогодення. Питання професійної діяльності вчителя музики знаходяться в руслі проблем, які вирішує сьогодні педагогічна наука. Від того, яким буде сучасний вчитель музики, чи буде він враховувати вимоги, які висуває перед ним суспільство, передова теорія і практика педагогічної освіти, багато в чому залежить рівень освіченості й духовної культури школярів. В основу фахових виконавських якостей учителя музики покладено органічне поєднання багатьох компонентів: розвиток загальномузичних теоретичних знань та вмінь; розвиток практичних навичок гри на інструменті; формування культури звука й техніки виконання; вміння сприймати музику через пізнання її суті та змісту й подальше втілення цього змін у в конкретному звучанні. Аналіз науково-методичних досліджень та узагальнення практичного досвіду роботи в інструментально-виконавських класах на факультетах мистецького спрямування показує, що у цій галузі ще існують проблеми, які потребують наукового підходу до їх розв’язання. Незважаючи на досить широкий спектр наукових досліджень у галузі інструментально-виконавської підготовки студентів музичних і педагогічних вузів, питання виконавської підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва і досі залишаються актуальними. У статті розглянуто організаційно-методичні засади формування готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до інструментально-виконавської діяльності у закладах вищої освіти, висвітлено актуальні питання цього виду фахової підготовки, встановлено необхідність подальшого удосконалення цього процесу шляхом впровадження нових методів, що базуються на принципах інтегративного підходу, досліджено стан даного виду фахового навчання студентів факультетів мистецького спрямування університетів, розглянуті основні знання, уміння й навички, якими повинен володіти сучасний учитель музичного мистецтва, здійснено аналіз науково-методичних досліджень у цій галузі.Документ Спів-творчість у процесі музично-виконавської інтерпретації художнього образу(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2022) Шевцова, Олена Борисівна; Shevtsova, Olena(ua) У статті аналізуються наукові праці відомих педагогів-музикантів, у яких художньо-виконавська інтерпретація визначається як активний творчий процес, індивідуальне, неповторне художньо-образне розуміння змісту музичного твору. Встановлено, що виконавська інтерпретація передбачає творчий пошук, ціннісне осмислення й оцінку музичного твору, завдяки чому створюється адекватний, але не тотожний авторському баченню художній образ, що містить весь потенціал «Я» особистості виконавця в процесі художнього пізнання. Тому наявність високого ступеня творчої самостійності, розвиненості неповторного асоціативного комплексу, фантазії, уяви, мистецтва перевтілення, співпереживання і співтворчості в художньо- інтерпретаційному процесі сприяє нестереотипному розв’язанню творчих завдань, «входженню» в глибинні прошарки музичного твору, діалогічності художнього спілкування, художнього діалогу і спів-творчості з авторм музичного твору.Суб’єктивізація відтворення музичного образу є закономірним явищем, оскільки кожен виконавець відрізняється рівнем обсягу знань, умінь, розвитком емоційно-емпатійної культури, технікою виконання, досвідом художнього сприйняття, розвитком музичних здібностей та іншими виконавськими якостями, що характеризують його як унікальну особистість і детермінують індивідуальний художньо-інтерпретаційний процес. Доведено, що саме завдяки елементам співтворчості, збагаченню художньо-інтерпретаціного процесу неординарним мисленням виконавця, його особистісно-індивідуальним ставленням до твору художня інтерпретація стає не тільки адекватною й переконливою, а особистісно-переконливою, особистісно-адекватною, гармонійно поєднуючи класичне трактування твору з індивідуальним баченням й відчуттям його сутності, реалізується духовно-особистісний потенціал твору, наступає стан, що сприяє розв’язанню особистісного завдання. Через співтворчість здійснюється діалогічність свідомостей, розуміння іншого як самого себе, переживання «духу» музичного твору. Здатність до співтворчості як певний спосіб діалогового спілкування між композитором і тим, хто осягає художній образ, визначає рівень музично-виконавської компетентності майбутнього вчителя музичного мистецтва.Документ Проблемно-пошукові методи навчання в класі основного музичного інструменту (фортепіано)(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2021) Кулікова, Світлана Вікторівна; Kulikova, Svitlana Viktorovna(ua) Устатті автор розглядає можливості застосування проблемно-пошукових методів в роботі над музичним твором в класі основного музичного інструменту (фортепіано). До проблемно-пошукових або евристичних методів відносяться метод маєвтики та метод синектики, які з успіхом можна застосувати на заняттях з основного музичного інструменту.Документ Методичні аспекти музично-теоретичної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва у закладах вищої освіти(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2021) Локарєва, Юлія Валеріанівна; Lokareva, Yuliya Valerianivna(ua) У статті актуалізується проблема музично-теоретичної підготовки у вищих навчальних закладах освіти, розкривається педагогічний потенціал музично-теоретичних дисциплін, досліджуються методичні аспекти оптимізації процесу музично-теоретичної підготовки на засадах інтегрованого підходу.Документ Структурні компоненти творчого розвитку майбутнього вчителя музичного мистецтва(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2021) Кулікова, Світлана Вікторівна; Kulikova, Svitlana Viktorivna(ua) У статті автор розглядає структурні компоненти творчого розвитку майбутнього вчителя музичного мистецтва на заняттях з основного музичного інструменту (фортепіано). До структурних компонентів творчого розвитку студента-музиканта відносяться чуттєво-емоційний, художньо-образний та виконавський.Документ Research work as a factor of creative development of a future music art teacher(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2020) Kulikova, Svitlana Viktorivna; Кулікова, Світлана Вікторівна; Куликова, Светлана Викторовна(uk) У статті автор розглядає науково-дослідну роботу як фактор творчого розвитку майбутнього вчителя музичного мистецтва. Дослідницька компетентність майбутніх учителів музичного мистецтва формується в контексті різноманітних професійних та навчальних заходів, пов'язаних як зі спеціальними виконавськими дисциплінами, так і з різними аспектами гуманітарних наук та музично-теоретичною підготовкою, спрямованими на всебічне вивчення музичного мистецтва.Документ Modern technologies in music education(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2019) Кулікова, Світлана Вікторівна; Куликова, Светлана Викторовна; Kulikova, Svitlana Viktorovna(uk) У статті автор розглядає сучасні технології в музичній освіті України, до яких відносяться: мультимедійні технології, модульне навчання та етнопедагогічні технології.Документ Використання мультимедійних технологій на уроках музичного мистецтва на основі вивчення творчої спадщини композиторів Єлисаветграда- Кіровограда-Кропивницького(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2019) Локарєва, Юлія Валеріанівна; Локарева, Юлия Валериановна; Lokareva, Julia Valerianivna(uk) У статті висвітлюються проблема патріотичного виховання студентів, національної гідності, патріотизму, актуальні питання регіоналістики, музикознавчої ерудованості студентів на основі вивчення творчої спадщини композиторів свого регіону, окремі аспекти впровадження мультимедійних технологій на уроках музичного мистецтва.Документ Формування виконавських навичок у майбутніх учителів музичного мистецтва в процесі фахової підготовки(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2019) Свещинська, Наталя Василівна; Свещинская, Наталья Васильевна; Sveshchinska, Natalya Vasilivna(uk) У статті розглядаються та узагальнюються теоретичні підходи до вирішення проблеми професійної підготовки вчителів музичного мистецтва, акцентується важливість та ефективність використання спеціальних предметів фахового спрямування (основний музичний інструмент, диригування, вокал) для ефективного коригування процесом розвитку виконавських навичок студентів в процесі фахової підготовки.