Кафедра української філології та журналістики
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/6
Переглянути
15 результатів
community.search.results.head
Документ Система займенникових граматичних форм за текстографічними даними говірки(Вертикаль, видавець С. Г. Кандич, 2020) Громко, Тетяна Василівна; Hromko, T.(ua) У статті описується система займенникових форм, зафіксованих в усному мовленні української степової говірки села Піщаний Брід Добровеличківського району Кіровоградської області. Говірковий матеріал репрезентує значний ряд граматичних особливостей, що сприяє лінгвістичній інтепретації усього набору одиниць говірки як мовної системи через набір релевантних структурних рис, їх системні зв’язки в контекстах тощо. Аналіз говіркових текстів як комунікативно зумовлених діалектних характеристик мовлення показав переваги у діагностиці спонтанних виявів у різноманітних виражальних конструкціях. Представлені у дослідженні займернникові форми на основі текстографічних джерел виявляють як релевантні риси степового говору південно-східного наріччя української мови, так і окремі граматичні вузькодіалектні явища. З’ясовано, що займенникова словозміна в говірковому дискурсі зумовлена в основному фонетичними явищами та аналогійними впливами. Опис займенників граматичної системи говірки проєктує у застосуванні сучасних лінгвістичних дослідницьких процедур екстраполяцію моноговіркових займенникових форм у подальших діалектологічних морфологічних студіях.Документ Сучасні лексикографічні технології опису говірки як мовної системи(Гельветика, 2021) Громко, Тетяна Василівна; Hromko, T.(ua) Стаття присвячена опису моноговіркових лексикографічних технологій, які науково переосмислюються відповідно до відображення різних стратів мови. При лексикографічному укомплектуванні зафіксованих в усному мовленні діалектних одиниць уточнюються погляди на лексичні, фразеологічні та інші мовні одиниці як об’єкт лексикографічного опису, удосконалюється відтворення їх комунікативної кваліфікації, удокладнюється граматичний аспект відображення контекстів мовлення на основі науково-прагматичного орієнтування на подальші студії. Лексикографічні технології як підґрунтя комплексного дослідження ідіому мають свою специфіку. Діалектологічна лексикографія і підтримує свої традиції, і використовує нові технології творення словників для проведення новітніх досліджень, наприклад, монографічного опису окремого ідіому (говірки) як мовної системи. Визначені аспекти знаходять наукове втілення в авторському проєкті на емпіричному матеріалі досліджуваної степової говірки. У його рамках авторка пропонує концепцію тезауруса, який є спеціалізованим повним словником говірки як мовної системи. Проведене теоретичне узагальнення показує очевидні його переваги як сучасної лексикографічної технології перед традиційним диференційним лексикографічним підходом до аналізу діалектної мови, зокрема говірки. Такий лінгварій у складі моноговіркового лексикографічного комплексу (тезаурус, інші аспектні словники) як основного наукового ресурсу дозволить, з одного боку, вивчати різні аспекти діалектології, а з іншого – забезпечить емпірію для лінгвістичних та нелінгвістичних наукових досліджень як у наш час, так і в перспективі. Говірколінгварій як важливий аспект сучасної лінгвістики може стати найповнішим джерелом і незамінним інструментом наукових досліджень – від повноти фіксації лексикону до монографічного опису говірки як мовної системи, адже має очевидні переваги перед традиційним диференційним лексикографічним підходом. Ключові слова:Документ Народна тельмографічна термінологія в українському мовознавстві(2020) Громко, Тетяна Василівна; Данилюк, Оксана Климівна; Громко, Татьяна Васильевна; Данилюк, Оксана Климовна; Hromko, Tetyana; Danyliuk, Oksana(uk) Народна тельмографічна термінологія – назви об’єктів, пов’язаних з болотом, болотистою місцевістю – як частина народної географічної термінології приваблює українських мовознавців, адже у ній відображено всі природні об’єкти: рельєф, водні об’єкти, рослинництво в їх народному баченні. З одного боку, цей географічний бік мовної картини світу відзначається значною розгалуженістю, самобутністю лексичного фонду, а також певною структурною організацією; йому властиві будь-якого роду ономасіологічні і семасіологічні процеси, що протікають у сфері конкретної, денотативної лексики. Народні географічні терміни у порівнянні з іншими мовними пластами не відзначаються образністю або емоційно-експресивними засобами. Одна з найдавніших за походженням, народна географічна термінологія почасти залишає слід і в топоніміці. До того ж, крім мовознавчих студій, дослідження народних географічних термінів може бути принагідним і для природничих, історичних, етнологічних наук тощо. З іншого боку, народні географічні терміни можуть поповнити склад наукової географічної термінології, адже вони детально представляють географічний об’єкт, у даному випадку «болото», природне явище тощо. Становлення, розвиток і функціонування народної тельмографічної термінології визначається рядом позамовних і власне мовних факторів, які перебувають у тісному взаємозв’язку. Системну організованість досліджуваної географічної лексики засвідчують різні внутрішньолінгвальні (динамічність семантики лексем, явища синонімії, антонімії, звуження чи розширення семантики номінації реалій) та позалінгвальні чинники (геоморфологічні, гідрографічні особливості території, історичні, соціально-економічні). Сфера функціонування, семантичні зрушення й особливості значення тельмографічних термінів впливають на ареальне закріплення народних географічних термінів. Ядром аналізованого лексичного класу є загальновідомі терміни, здебільшого праслов’янського походження, які відзначаються ширшими семантичними можливостями. В аналізованих ареалах народні географічні терміни на позначення болота представлені семантичними, фонетичними та граматичними варіантами та дериватами. Подальші дослідження лексем на позначення географічних об’єктів матимуть важливе значення не лише для мовознавчих студій, а й для природничих, історичних, етнологічних тощо.Документ Автоетнографічне маркування у текстах говіркового мовлення Центральної України(2019) Громко, Тетяна Василівна; Hromko, Tetiana(uk) Автоетнографічне маркування в контексті діалектної текстографії має ряд особливостей. Наведені приклади автоетнографічно маркованих текстів (або їх фрагментів) однієї говірки Центральної України – джерело унікальних даних, які почасти складно отримати, використовуючи краєзнавчі методи, наприклад, при дослідженні усних історій, родоводів, біографічних, а також автобіографічних студій тощо. У контексті загальнонаукового пізнання вони носять маргінальний характер вивчення краєзнавства й родинної пам’яті, історії й соціології, текстографії й діалектології, автобіографії й етнографії.Документ Сучасна текстографія діалектоносіїв степової говірки(КОД, 2019) Громко, Тетяна Василівна; Громко, Татьяна Васильевна; Hromko, Tatiana(uk) У статті описується сучасний стан текстографії говірки села Піщаний Брід Добровеличківського району Кіровоградської області степового говору південно-східного наріччя. Наводяться приклади уже висвітлених і досі не опублікованих зразків діалектних текстів цієї говірки. З’ясовано значення діалектних текстів для вивчення української мови та її говорів, а також окреслено перспективи збирання матеріалів для текстотеки говірки і створення належної емпіричної бази для досліджень діалектного мовлення, поповнення корпусу текстів української діалектної мови. Автор підкреслює перспективність цього напрямку мовознавчого дослідження в плані опублікування текстів місцевого мовлення.Документ Українські словники народної географічної термінології і проблеми діалектології(Ліра, 2017) Громко, Тетяна Василівна; Громко, Татьяна Васильевна; Hromko, T. V.(ua) Аналіз лексикографічних видань слов’янської географічної термінології засвідчує недостатнє з цього погляду дослідження українського діалектного континууму. Проаналізовано два словники народної географічної термінології. Констатовано регіональні лексикографічні начала до заповнення лакун народної географічної термінології на всеукраїнському континуумі, які сприятимуть створенню Словника народної географічної термінології України.Документ Лексикографія народної географічної термінології України(Четыре четверти, 2017) Громко, Тетяна Василівна; Громко, Татьяна Васильевна; Hromko, T. V.; Данилюк, О. К.; Danyliuk, O. K.(ru) Анализ лексикографических изданий славянской географической терминологии подан с констатацией недостаточного исследования с этой точки зрения украинского диалектного ареала. Проанализированы авторские словари. Констатируются региональные лексикографические начала к заполнению лакун народной географической терминологии на всеукраинском континууме, которые будут способствовать созданию Словаря народной географической терминологии Украины.Документ HISTORY OF STUDY OF FOLK GEOGRAPHICAL TERMS IN UKRAINE(2017) Громко, Тетяна Василівна; Hromko, T.; Danylyuk, O.(en) An analysis of lexicographic publications of the Slavic geographical terminology is presented with the statement of inadequate research from this point of view of the Ukrainian dialectal area. The author's dictionaries are analyzed. It is stated the regional lexicographic principles to fill the lacunae of the national geographic terminology on the all-Ukrainian continuum, which will contribute to the creation of the Dictionary of Folk Geographical Terminology of Ukraine.Документ Географическая лексика центральноукраинского региона как объект украинской диалектологии(Vědecko vydavatelské centrum «Sociosféra-CZ», 2018) Громко, Тетяна Василівна; Громко, Татьяна Васильевна(en) This article observes the author's study of the popular geographic vocabulary of the Central Ukrainian region (based on the material of the Kirovohrad region), which showed the numerous dialectal formations. The identification of the factors shaping and functioning of regional geographic vocabulary demonstrates the influence of extralinguistic and intralinguistic factors. The geographical vocabulary of Central Ukraine is characterized by polysemanticism, expressiveness, wide variability.Документ Народні географічні терміни на позначення річки та її частин у центральноукраїнських говірках(КОД, 2018) Громко, Тетяна Василівна; Громко, Татьяна Васильевна; Hromko, Tetiana(uk) У статті аналізуються народні географічні терміни на позначення річки та її частин. У результаті проведеного дослідження зафіксовані в центральноукраїнських говірках Кіровоградщини ці назви мають широку репрезентацію. Аналізовані слова об’єднані в семантичні ряди окремими релевантними ознаками: місце, розмір і походження. Діалектні особливості зумовлюють значну варіативність народних географічних термінів на позначення річки та її частин за фонетичним та словотвірним оформленням, що спричиняється до їх синонімічного використання, увиразнення місцевого мовлення тощо. До складу аналізованої групи ввійшли найменування, що виникли внаслідок впливу інтралінгвальних і екстралінгвальних чинників. В межах проаналізованої групи слів, як однозначні, позбавлені переносно- образних значень і емоційно-експресивної функції, так і ті, що мають свою специфіку, зумовлену тісним зв'язком, по-перше, з топонімічними утвореннями і, по-друге, з реаліями географічного середовища, що динамічно змінюються. Дослідження їхнього походження та семантичних відтінків показало як спільне, так і відмінне на матеріалі інших українських діалектів. Українська народна географічна термінологія, як і в слов’янських мовах, допоки вивчена в аспектах співвідношення української і запозиченої лексики, в етимологічному та системному. Перспективу всебічного аналізу цієї групи лексики вбачаємо у збиранні матеріалу з усього українського простору та всебічному дослідженні процесів у народній географічній термінології в просторі й часі.