Сучасні лексикографічні технології опису говірки як мовної системи

Abstract

(ua) Стаття присвячена опису моноговіркових лексикографічних технологій, які науково переосмислюються відповідно до відображення різних стратів мови. При лексикографічному укомплектуванні зафіксованих в усному мовленні діалектних одиниць уточнюються погляди на лексичні, фразеологічні та інші мовні одиниці як об’єкт лексикографічного опису, удосконалюється відтворення їх комунікативної кваліфікації, удокладнюється граматичний аспект відображення контекстів мовлення на основі науково-прагматичного орієнтування на подальші студії. Лексикографічні технології як підґрунтя комплексного дослідження ідіому мають свою специфіку. Діалектологічна лексикографія і підтримує свої традиції, і використовує нові технології творення словників для проведення новітніх досліджень, наприклад, монографічного опису окремого ідіому (говірки) як мовної системи. Визначені аспекти знаходять наукове втілення в авторському проєкті на емпіричному матеріалі досліджуваної степової говірки. У його рамках авторка пропонує концепцію тезауруса, який є спеціалізованим повним словником говірки як мовної системи. Проведене теоретичне узагальнення показує очевидні його переваги як сучасної лексикографічної технології перед традиційним диференційним лексикографічним підходом до аналізу діалектної мови, зокрема говірки. Такий лінгварій у складі моноговіркового лексикографічного комплексу (тезаурус, інші аспектні словники) як основного наукового ресурсу дозволить, з одного боку, вивчати різні аспекти діалектології, а з іншого – забезпечить емпірію для лінгвістичних та нелінгвістичних наукових досліджень як у наш час, так і в перспективі. Говірколінгварій як важливий аспект сучасної лінгвістики може стати найповнішим джерелом і незамінним інструментом наукових досліджень – від повноти фіксації лексикону до монографічного опису говірки як мовної системи, адже має очевидні переваги перед традиційним диференційним лексикографічним підходом. Ключові слова:(en) The article is devoted to the description of monoidiom lexicographic technologies, which are scientifically rethought in accordance with the reflection of different stratum of language. The lexicographic staffing of dialect units recorded in oral subdialect clarifies views on lexical, phraseological and other language units as an object of lexicographic description, improves the reproduction of their communicative qualification, clarifies the grammatical aspect of reflecting the contexts of speech on the basis of scientific-pragmatic action. Lexicographic technologies as a basis for a comprehensive study of the idiom have their own specifics. Dialectological lexicography both maintains its traditions and uses new technologies for creating dictionaries for the latest research, such as a monographic description of a particular idiom (subdialect) as a language system. Certain aspects are scientifically embodied in the author's project on the empirical material of the studied steppe dialect. Within its framework, the author proposes the concept of a thesaurus, which is a specialized complete dictionary of subdialect as a language system. The conducted theoretical generalization shows its obvious advantages of being a modern lexicographic technology to the traditional differential lexicographic approach and the analysis of dialectal language, in particular speech. Such a linguistics as a part of a mono-verse lexicographic complex (thesaurus, other aspect dictionaries) is the main scientific resource which will allow, on the one hand, to study various aspects of dialectology, and on the other – will provide empirics for linguistic and non-linguistic scientific researches. The dialect linguistics as an important aspect of modern linguistics can become the most complete source and indispensable tool of scientific research – from the completeness of lexicon fixation to the monographic description of subdialect as a language system, because it has obvious advantages over the traditional differential lexicographic approach.