Кафедра української філології та журналістики
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/6
Переглянути
44 результатів
Результати пошуку
Документ Психоавтобіографізм малої прози Валерія Підмогильного(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Михида, Сергій Павлович; Гонтар, А. І.(ua) У статті досліджено специфіку психоавтобіографізму Валер’яна Підмогильного в малій прозі. Це дозволяє наблизитися до розуміння психопортрету митця в авторській рефлексії за допомогою синтезу літературознавчого осмислення художніх прийомів і засобів з елементами психологічного аналізу. Методологічно дослідження вписано в психопоетикальну парадигму, що визначає теоретичну основу та прикладний інструментарій. Для визначення чіткого вектору розвідки опрацьовано літературно-критичні знахідки щодо поетики та філософії В. Підмогильного. Окреслено поточний стан психопоетикального осмислення письменника та перспективи подальших досліджень, які передбачають детальну роботу з текстом «під мікроскопом» із метою виокремлення психологічних деталей, які забезпечують психоавтобіографізм художньої прози митця. У практичній частині дослідження на матеріалі двох оповідань («Важке питання» і «Військовий літун») проілюстровано динаміку психофізіологічного розвитку особистості та становлення світогляду В. Підмогильного й визначено авторський інструментарій, який уможливлює такі спостереження. Для цього виокремлено повторювані психічні феномени й проаналізовано, яким чином це відображає штрихи до авторського психосвіту. Зокрема, виявлено тенденції до змалювання колізії між мораллю та природою, яку символізує конфлікт головного героя оповідання «Важке питання» Андрія та його товариша Миколи як персоналізованого Ід із мефістофелівським началом. Це розщеплення повторюється також у творі «Військовий літун». На текстуальному матеріалі оповідань окреслено особливості застосування художніх прийомів та засобів (композиційної домінанти, групування персонажів, внутрішнього конфлікту) в інтелектуальній прозі В. Підмогильного для оприявлення персональних переживань самого автора. Крім цього помічено використання біографічних елементів, як от навчання в церковно-приходській школі, юнацькі душевні перипетії тощо. (en) The article examines the specifics of Valerian Pidmohylnyi's psychoautobiography in short fiction. This allows us to come closer to understanding the psychoportrait of the artist in the author's reflection through the synthesis of literary comprehension of artistic techniques and means with elements of psychological analysis. Methodologically, the study is based on the psychopoetical paradigm, which determines the theoretical basis and applied tools. In order to define a distinct vector of the research, the literary and critical findings on the poetics and philosophy of V. Pidmohylnyi are processed. The current state of the writer's psychopoetical comprehension and prospects for further research, which involve detailed work with the text “under a microscope” in order to highlight the psychological details that provide psychoautobiographical prose of the artist, are outlined. In the practical part of the study, on the basis of two stories (“A Hard Question” and “The Military Flyer”), the author illustrates the dynamics of psychophysiological development of the personality and the formation of V. Pidmohylnyi's worldview and identifies the author's tools that make such observations possible. To this purpose, recurring mental phenomena are singled out and analyzed how they reflect the author's touches on the psychological world. In particular, the author reveals a tendency to depict the conflict between morality and nature, symbolized by the conflict between the protagonist of the story “A Hard Question” Andriy and his friend Mykola as a personalized Id with a Mephistophelean beginning. This split is also repeated in “The Military Flyer”. On the basis of the textual material of the stories, the article outlines the peculiarities of the use of artistic techniques and means (compositional dominance, grouping of characters, internal conflict) in V. Pidmohylnyi's intellectual prose to reveal the author's personal experiences. In addition, the use of biographical elements, such as studying in a parochial school, youthful emotional turmoil, etc. is noticed.Документ Соматичні маркери психологічного портрету Ольги Кобилянської (на основі малої прози)(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Михида, Сергій Павлович; Замороз, С. О.(ua) У статті досліджено соматичні маркери психологічного портрету Ольги Кобилянської на основі малої прози, зокрема, новел «Некультурна», «Природа», «Impromptu phantasie», «Valse melancolique» та мемуарів. Наукова новизна виявилася в розкритті зв’язку між тілесним і духовним у мегатексті письменниці, що відкриває нові аспекти її художньої саморефлексії. Застосування психопоетикального підходу дозволяє проаналізувати автобіографічний та психоавтобіографічний матеріал через призму класичних та сучасних психологічних теорій, що корелюють із літературознавчими прийомами. Стаття обґрунтовує, що тілесні маркери, представлені у творах письменниці, виступають символами глибоких психічних станів, розширюючи традиційне уявлення про її літературну спадщину. Авторка систематично актуалізує фізичні вияви переживань героїв, що сумірні з її психоемоційною сферою. На матеріалі описів зовнішності та соматичних станів авторка новел підкреслює інтроспективну природу характерів персонажів, які часто відтворюють особистісні риси самої письменниці. Особливу увагу приділено використанню фізіогномічних методів аналізу, зокрема теорії Ернста Кречмера, яка дозволяє увиразнити залежність між статурою та характером. На основі мемуарних описів, світлин та образів героїнь творів підкреслено астенічний тип тілесності Ольги Кобилянської, що зумовлює шизотимічні риси характеру: інтроспективність, емоційну стриманість, чутливість до рефлексії та дистанційованість від соціуму. Результати дослідження дозволяють краще визначити психологічні аспекти творчості Ольги Кобилянської, зокрема роль тілесного досвіду у формуванні авторського художнього світу. Це відкриває нові можливості для подальшого інтердисциплінарного аналізу її доробку. (en) The article examines the somatic markers of Olga Kobylianska's psychological portrait based on her short fiction, in particular, the novels «Uncultured», «Nature», «Impromptu phantasie», «Valse melancolique», and her memoirs. The scientific novelty was revealed in the disclosure of the connection between the corporeal and the spiritual in the writer's megatext, which opens up new aspects of her artistic self-reflection. The application of the psycho-poetic approach allows us to analyze autobiographical and psycho-autobiographical material through the prism of classical and modern psychological theories that correlate with literary techniques. The article substantiates that the bodily markers presented in the writer's works are symbols of deep mental states, expanding the traditional understanding of her literary heritage. The author systematically actualizes the physical manifestations of the characters' experiences, which are commensurate with her psycho-emotional sphere. The author of the short stories emphasizes the introspective nature of the characters' characters, who often reproduce the personal traits of the writer herself, using descriptions of their appearance and somatic states. Particular attention is paid to the use of physiognomic methods of analysis, in particular the theory of Ernst Kretschmer, which allows to emphasize the relationship between physique and character. On the basis of memoir descriptions, photographs, and images of the heroines of the works, the author emphasizes the asthenic type of Olha Kobylianska's physicality, which determines schizotypal character traits: introspection, emotional restraint, sensitivity to reflection, and distance from society. The results of the study allow us to better define the psychological aspects of Olha Kobylianska's work, in particular the role of bodily experience in shaping the author's artistic world. This opens up new opportunities for further interdisciplinary analysis of her work.Документ Смак у тексті й поза текстом: естетичний та літературознавчий аспекти(Видавничий дім «Гельветика», 2023) Михида, Сергій Павлович(ua) Стаття присвячена вивченню поняття естетичного смаку, що є беззаперечним і вагомим чинником форму-вання людської культури. Зважаючи на багатогранність і складність його прояву, розглянуто взаємозв’язок між їжею, культурою та суспільством. Звернено увагу на те, що їжа є потужною ознакою соціального стано-вища і етнічної приналежності людини, може багато «розказати» про її сімейні стосунки, ґендер, міграцію, засвоєння чи опір культурним феноменам. Розглянуто історичні аспекти формування та функціонування смаку, проаналізовано найбільш знакові та еволюційні уявлення про смак в контексті філософії та мис-тецтва. Акцентовано увагу на теоріях Ф. Хатчесона, О. Джерарда, А. Елісона, І. Канта. Окремо виділено працю Д. Юма «Про норми смаку», у якій прописані рекомендації як абстрагуватися від «тиску» обставин, середовища, моральності, релігійності, раціоналізму, скептицизму, моди і заздрості та систематизувати мис-тецькі смаки. Проведено паралелі між смаком і красою, красою і користю, потворним і красивим. Проаналі-зовано основні тези «Теорії естетики» Т. Адорно та «Естетики потворного» К. Розенкранца. З’ясовано, що основним критерієм аналізу мистецького твору виступає не естетичний смак, а його особлива модифікація – художній смак. Доведено, що людські смаки суттєво змінює історія, контекст і світогляд. Так у ХVІІІ ст. смако-естетичні теорії знаходилися на піку популярності, пізніше авторитет Ніцше з його закликом до пере-оцінки всіх цінностей відкинув питання смаку на маргінальні позиції, а постмодерн зробив смак потужним важелем споживчого маніпулювання і переніс його у область нейромаркетингу. Проте, як і колись, так і тепер смак залишається важливим культуроформуючим фактором людства, дзеркалом епохи і показником індивідуального рівня осягнення дійсності. Зроблено висновок, що естетичний смак – це чуттєва та розу-мова оцінка навколишнього світу й мистецтва, продиктована потребами, інтересами і світоглядом людини. Він залежить від цілого комплексу культурних цінностей, духовних орієнтирів, рівня соціалізації та індиві-дуального вибору особистості.Документ Художній світ Тараса Шевченка: рецепція тексту і підтексту(Мачулін, 2019) Клочек, Григорій Дмитрович; Буряк, Олена Федорівна; Вечірко, Оксана Леонідівна; Гольник, Оксана Олександрівна; Лаврусенко, Марія Іванівна; Михида, Сергій Павлович; Перцова, Інна Василівна; Ратушняк, Олександр Михйлович; Рибальченко, Валентина Костянтинівна ,; Цепа, Олександра Володимирівна(ua) У монографії системно осмислюються актуальні проблеми рецепції творчості Тараса Шевченка у вітчизняному та діаспорному літературознавстві: розглядається специфіка художнього світу митця, особливості психопоетики його внутрішніх конфліктів; виокремлюються концептуальні складники його художнього мислення; розкривається феномен потужної енергетики його текстів, значимість підтекстових смислів; виявляються прийоми психологізму, особливості конструювання ідилічного простору. Рання творчість поета постає у зіставленні з доробком Адама Міцкевича та Фрідріха Шиллера. Книга зацікавить студентів філологічних факультетів, учителів української мови і літератури, усіх, хто захоплюється енергетикою і мудрістю поетичного слова Тараса Шевченка.Документ Актуалізація ідей В. О. Сухомлинського в контексті управління закладом освіти(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2018) Михида, Сергій Павлович; Mikhida, Sergiy Pavlovich(uk) Стаття присвячена актуалізації ідей В. О. Сухомлинського щодо управління закладом освіти. Акцент ставиться на функціях управління та посадових функціональних обов’язках педагогічних працівників, принципах управління закладом освіти, особистісних якостях керівника закладу освіти,організації менеджменту в сфері освіти.Документ Психопоетика: проблема кореляції психологоспрямованих літературознавчих технологій(Пороги, 2007) Михида, Сергій Павлович; Mykhyda, S. P.(uk) У статті досліджюється зв’язки між літературознавством та психологією у всьому спектрі її мистецькоспрямованіа проявів та їх роль у розвитку гуманітарної парадигми знань у сучасному світі.Документ «Воно живе в кожнім з нас...» (Про п’єсу В. Винниченка, яка вважалася загубленою)(1996) Михида, Сергій Павлович; Mykhyda, S. P.Документ У психопоетикальному світі Лесі Українки (Стаття третя)(РВВ «Вежа» Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2007) Михида, Сергій Павлович; Михида, Сергей Павлович; Mykhyda, S. P.(uk) Розглядаються окремі аспекти психічного буття Лесі Українки, виявляються внутрішні поетикотворчі чинники.Документ Дискурс жіночого образотворення у драмах В. Винниченка: прояви авторського духовного світу(Акцент, 2004) Михида, Сергій Павлович; Mykhyda, S. P.; Ковалик, Марина ОлексівнаДокумент Іван Франко: психопоетикальна характеристика(ЛНУ ім. І. Франка, 2008) Михида, Сергій Павлович; Михида, Сергей Павлович; Mykhyda, Sergij