Кафедра української філології та журналістики
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/6
Переглянути
12 результатів
Фільтри
Налаштування
Результати пошуку
Документ Міжрівневий характер категорії особи в українській мові(Видавничий дім «Гельветика», 2025) Нестеренко, Тетяна Анатоліївна; Кричун, Людмила Петрівна(ua) У статті зроблено спробу на засадах функційно-категорійної граматики визначити міжрівневий характер категорії особи в українській мові. Доведено, що категорія особи становить центр семантики особовості, відображена в морфологічній структурі дієслова за допомогою спеціальних морфологічних і синтаксичних показників; притаманна не лише дієслову, а й іменнику; відіграє вагому роль у структурно-семантичній та комунікативній організації речення. Проаналізовано значення особи, відображені в морфологічній структурі дієслова за допомоги власних граматичних показників у їхньому зв’язку з семантикою займенникових іменників, та здійснено їхню проєкцію у сферу комунікативного синтаксису. Аналіз формально-граматичних та семантичних аспектів категорії особи засвідчує їхні зв’язки з іншими мовними рівнями. У формальному плані обсяг категорії особи дієслова в сучасній українській мові обмежується лише особовими формами, які мають у своєму складі маркери особи – особові закінчення, водночас дієвідмінювані дієслова перебувають у тісному зв’язку із займенниковими іменниками. Центр морфологічного втілення особовості як міжрівневого категорійного утворення становить невласне-дієслівна категорія особи дієслова, а семантично центральною є особа іменника. Категорія особи знаходить свій вияв і на синтаксичному рівні. Грамеми мовця та адресата безпосередньо підпорядковані підкатегорії особи, а грамеми неучасника виділяють людей, інших істот або предмети, які не беруть участі в комунікативних актах. Категорію особи можна кваліфікувати як міжрівневу, що знаходить вияв на рівні морфології, семантико-синтаксичної структури речення та комунікативного синтаксису. На формальному рівні ядро міжрівневої категорії особи становить відповідна невласне-дієслівна морфологічна особа, а на рівні семантики центральною є особа іменника. (en) The article attempts to determine the interlevel nature of grammatical person category in Ukrainian language on the basis of functional-categorical grammar. Grammatical person constitutes the center of semantics of personhood, it is reflected in morphological structure of the verb with the help of special morphological and syntactic indicators; it is inherent not only to the verb, but also to the noun; plays a significant role in the structural-semantic and communicative organization of the sentence. The article analyses the meanings of grammatical person reflected in the morphological structure of the verb with the help of its own grammatical indicators in their connection with the semantics of pronominal nouns, and projects them into the sphere of communicative syntax. The analysis of the formal-grammatical and semantic aspects of grammatical person attests to their connection with other linguistic levels. In formal terms, the scope of grammatical person of the verb in modern Ukrainian language is limited only to personal forms that have in their composition markers of person: personal inflectional suffixes. At the same time, inflected verbs are in close connection with pronominal nouns. The center of the morphological embodiment of personhood as an interlevel categorical formation is the grammatical person category that has been adopted by the verb, and semantically grammatical person of the noun is central. The category of person also finds its expression at the syntactic level. The tagmemes of the speaker and the addressee are directly subordinate to the subcategory of person, while the tagmemes of the non-participant distinguish people, other beings, or objects that do not participate in communicative acts. Grammatical person can be qualified as interlevel, as it is manifested at the levels of morphology, semanticsyntactic structure of the sentence and communicative syntax. At the formal level, the core of the interlevel category of grammatical person corresponds to morphological person, and at the level of semantics, the person of the noun is central.Документ До питання гейміфікації на уроках української мови(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Кричун, Людмила Петрівна; Нестеренко, Тетяна Анатоліївна(ua) Наукова розвідка присвячена опрацюванню одного із сучасних підходів до організації та проведення уроків української мови в закладі загальної середньої освіти – гейміфікації. Авторами визначено ефективні способи інтеграції ігрових елементів в освітній процес, проаналізовано потенційні виклики та перспективи гейміфікації в контексті сучасної української освіти. Також у роботі репрезентовано найпоширеніші освітні платформи та застосунки, які можуть стати в пригоді для проведення навчальних занять із використанням ігрових технологій. У статті представлено приклади імплементації гейміфікованих завдань у різні етапи уроку мови – у ході проведення повторення вивченої теми / розділу, під час узагальнення та систематизації знань, на етапі перевірки рівня засвоєння матеріалу, а також у процесі додаткових занять, спрямованих на подолання освітніх утрат і розривів. У роботі акцентовано на функції гейміфікації як фактора, що спрямовує сучасний освітній процес на формування особистості здобувача освіти, який використовує гру як інструмент для пізнання нового, набуття знаннєвих і комунікативних компетентностей та підвищення мотивації до навчання. У розвідці представлено, з одного боку, опис позитивних моментів, пов’язаних із застосуванням ігрових технологій на уроках української мови, а з іншого – застереження щодо перенасичення грою навчальних занять, а також виклики, котрі стоять перед учителем сучасного українського закладу загальної середньої освіти. Наукова публікація може стати в пригоді вченим, які працюють в галузі освіти / педагогіки, методистам інститутів післядипломної педагогічної освіти, учителям закладів загальної середньої освіти, здобувачам вищої та передвищої педагогічної освіти та всім, хто цікавиться питаннями організації ментально комфортного освітнього середовища. (en) The research is dedicated to the study of gamification – one of the modern approaches to organizing and conducting Ukrainian language lessons in a secondary education institution. The authors have identified effective ways to integrate game elements into the educational process, analyzed potential challenges and prospects of gamification in the context of modern Ukrainian education. The paper also presents common educational platforms and applications that can be useful for conducting educational classes using game technologies. The article presents examples of implementing gamified tasks at different stages of a language lesson – during the repetition of the studied topic / section, during the generalization and systematization of knowledge, at the stage of checking the level of assimilation of the material, as well as in the process of additional classes aimed at overcoming educational losses and gaps. The work focuses on gamification as a factor that directs the modern educational process to the formation of the student’s personality. The student uses the game as a tool for learning new things, acquiring knowledge and communicative competencies, and increasing motivation for learning. The research presents both a description of the positive aspects associated with the use of edutainment in Ukrainian language lessons, and a warning about the oversaturation of educational activities with games, as well as the challenges that a teacher of a modern Ukrainian institution of general secondary education faces. The scientific publication may be useful to scientists working inthe field of education/pedagogy, methodologists of institutes of postgraduate pedagogical education, teachers of secondary education institutions, applicants for higher and pre-higher pedagogical education, and everyone who is interested in the issues of organizing a mentally comfortable educational environment.Документ Особистісно орієнтоване навчання: технологія «мозкового штурму» в практиці навчання української мови й літератури в ЗЗСО(Видавничий дім «Гельветика», 2023) Кричун, Людмила Петрівна(ua) Публікація присвячена описові практики застосування однієї з технологій інтерактивного особистісно орієнтованого навчання – «мозкового штурму». У ній розглядається коротка передісторія виникнення технології й основні закономірності її використання в освітньому процесі навчання української мови й літератури в закладі загальної середньої освіти. Автор проаналізував сучасні досягнення у сфері вивчення підходів до організації особистісно орієнтованого навчання, а також інноваційних інтерактивних практик. У розвідці пропонуються варіанти застосування брейншторму на уроках української мови в шостому класі (під час вивчення теми «Словотвір), у сьомому класі (під час опрацювання теми «Дієприслівник як форма дієслова), у дев’ятому класі (на уроці української літератури під час аналізу образу Катерини з одно- йменної поеми Тараса Шевченка). Також у роботі представлено варіанти зорових опор, які апробовані авто- ром у процесі власної практичної діяльності як учителя та репетитора з української мови й літератури. У статті наведено конкретні рекомендації щодо застосування технології «мозкового штурму», крім того, проаналізовано як методичні зиски від її реалізації, так і проблемні моменти, що можуть виникнути в ході опрацювання окремих мовно-літературних тем за допомогою цієї технології. Наукова публікація окреслює перспективи досліджень у сфері особистісно орієнтованих підходів до навчання здобувачів освіти в сучасній школі загалом, з-поміж яких, зокрема, на особливу увагу заслуговує реалізація інтерактивної технології брейншторму на інтегрованих уроках у школі. Це дослідження може бути цікавим для викладачів методик української мови й літератури, а також для вчителів-філологів закладів загальної середньої освіти, оскільки воно містить своєрідні алгоритми структурування етапів уроків різних типів із застосуванням технології «мозкового штурму».Документ Сучасна українська літературна мова. Словотвір. Морфеміка.(2022) Кричун, Людмила Петрівна; Огарєнко, Тетяна АнатоліївнаДокумент Стилістика особового імені в українській сатирико-гумористичній прозі(РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2011) Кричун, Людмила Петрівна(uk) У статті здійснено спробу узагальнити стилістичне навантаження особового імені в тканині українського сатирико-гумористичного роману. Розглянуто найпромовистіші випадки онімного тексто- й змістотворення, установлено загальні стилістичні функції особового імені в прозі заявленого жанру.Документ Pedagogical views of V. Sukhomlyns’kyi and the development of creative personality of students in the educational process of xxi century(КОД, 2018) Кричун, Людмила Петрівна; Krychun, Liudmyla Petrivna; Габелко, Олена Миколаївна; Habelko, Olena Mykolayivna(uk) У науковій публікації розглядаються педагогічні погляди Василя Сухомлинського на розвиток творчої особистості школяра крізь призму формування мовленнєвої компетентності учня ХХІ століття. Авторами запропоновано три моделі-підходи до розвитку лінгвістичної творчості учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Ці підходи було виокремлено з роздумів В. О. Сухомлинського, опублікованих у різних виданнях, та трансформовано на сучасні освітні реалії. Досліджено й підтверджено думку про те, що лінгвістичні бачення вчителя та директора Павлиської середньої школи залишаються актуальними і в наш час, незважаючи на розвиток інформаційних технологій.Документ До проблеми культури мовлення вчителя(КОД, 2018) Кричун, Людмила Петрівна(uk) У науковій публікації представлено дослідження найтиповіших мовленнєвих помилок, яких припускаються вчителі сучасних закладів освіти. Констатуючи той факт, що мовою викладання й спілкування у таких закладах є лише державна, автор публікації зазначає найпоширеніші мовні огріхи, які наразі можна почути в українських школах. Такі помилки, звичайно, не впливають ані на методику викладання навчальних предметів, ані на саму якість їх засвоєння. Проте саме вони, спотворюючи літературну норму, призводять до казусів, непорозумінь, а подекуди й зниження педагогічного статусу вчителя. У статті як висновки пропонуються основні шляхи уникнення досліджуваного типу помилок: бездоганне знання української літературної мови; доречне використання слів, зворотів, фраз в особистому мовленні; володіння інтонаційними нормами української мови; дотримання стратегій мовного спілкування; застосування у власному мовленні форм та інтонації ввічливості; уникання менторського тону спілкування; гуманістичний метод комунікації; розуміння того факту, що мовна економія може бути не завжди доречною; прагнення бути взірцем у спілкуванні для своїх учнів та колег. Така наукова студія може слугувати своєрідним застереженням для тих учителів, які спілкуються українською мовою, проте неохайно до неї ставляться.Документ Компетентісний підхід до навчання в магістратурі майбутніх викладачів української мови(Авангард, 2017) Кричун, Людмила Петрівна; Krychun, Lyudmila(ua) Нинішня українська освіта продовжує інтегруватися в європейський освітній простір, у якому, згідно з Болонською декларацією, чи не першочергове місце відводиться системі таких освітніх програм, де чітко й недвозначно виписані найголовніші професійні компетентності випускника будь-якого освітнього рівня. Наукова розвідка присвячена дослідженню компетентісного підходу до навчання майбутніх викладачів української мови вищих навчальних закладів. У роботі узагальнено сучасні тлумачення понять «компетенція» та «компетентність», визначено мінімальне коло професійних компетентностей викладачів української мови, необхідних для реалізації їхніх професійних прав. Виокремлюючи з-поміж багатьох дві ключові компетентності та спираючись на освітньо-професійну програму й освітньо-кваліфікаційну характеристику майбутнього викладача української мови, автор статті описує зміст цих компетентностей та їхнє місце в системі підготовки сучасного магістра-філолога. Публікація також містить опис перспектив у дослідженні шляхів і способів формування професійних компетентностей майбутніх викладачів української мови.Документ Транспозиція часових дієслівних форм у романі Тані Малярчук «Забуття»(Видавець Лисенко В. Ф., 2017) Кричун, Людмила Петрівна(uk) Для наукової розвідки було обрано один із найбільш обговорюваних у сучасних літературних колах твір –роман Тані Малярчук "Забуття", який визнаний переможцем літературної премії Книга року ВВС (2016). Цей роман став об’єктом дослідження з двох причин: по-перше, він новий і сучасний, по-друге, він викликає (і ще довго викликатиме) інтерес лінгвостилістів, оскільки написаний якісною українською мовою. Метою публікації було дослідження метафоричного функціонування часових форм дієслова, здійснене на матеріалі заявленого роману у комунікативно-прагматичному аспекті. У статті аналізується явище дієслівної часової транспозиції, тобто вживання однієї часової дієслівної форми у значенні іншої. Цей аспект наукових досліджень у сучасній лінгвостилістиці не новий і вже досить розроблений, однак для автора наукового дослідження цікавим аспектом став саме текст нового сучасного українського роману. Шляхом лінгвостилістичного аналізу у роботі виявлено варіанти функціонування в художньому тексті кожної з відомих у граматиці часових форм дієслова, а також представлено найбільш поширені випадки вживання однієї часової форми узначенні іншої. Наукова розвідка містить приклади вживання в сучасному тексті форм давноминулого часу. У публікації проведено детальний стилістико-текстуальний аналіз тканини роману, установлено особливості, а також художні причини часової транспозиції дієслів. Також автором статті окреслено коло можливих подальших наукових досліджень у галузі граматики та стилістики тексту сучасного українського роману.Документ Місце і роль технології модульного навчання у підготовці майбутніх викладачів(КДПУ ім. В. Винниченка, 2014) Кричун, Людмила Петрівна(uk) У статті розглядається питання особливостей організації модульної технології навчання студентів ОКР "Магістр" у вищій школі. Автором запропоновано власне бачення такого підходу до підготовки майбутніх викладачів української мови. Публікація містить систему змістових блоків і прийоми їх вивчення в курсі методика навчання української мови у вищій школі.