Кафедра української філології та журналістики
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/6
Переглянути
17 результатів
Результати пошуку
Документ З низин до вершин : спільнослов’янські та самобутні риси української мови(Видав. дім "Гельветика", 2024) Крижанівська, Ольга Іванівна(ua) Складні питання походження людської мови загалом й окремих національних мов зокрема не завжди усвідомлено засвоюються студентами, а тому й учителі-словесники уникають їхнього розгляду на уроках мови, хоч цього вимагає програма. Старша профільна школа, особливо її філологічна складова, передбачає вивчення питань історії походження української мови, її періодизації, виникнення слов’янської писемності, ознайомлення з місцем рідної мови серед інших мов світу. Тому знання про це повинні стати одними із світоглядних переконань про важливість рідної мови, про відповідальність за її збереження. Формування свідомої мовної особистості – це довготривалий процес, який розпочинається в сім’ї, продовжується в освітньо-виховних закладах і триває впродовж усього життя. Попри те, що вчителі-україністи мають достатнє забезпечення традиційними й інноваційними дидактичними матеріалами, їм бракує навчально-методичних напрацювань із загальномовознавчих питань, які донедавна не були у фокусі уваги при вивченні мови в школі. Пропонована стаття може стати для них корисною при вивченні питань про класифікації мов світу, про споріднені мови, про самобутні риси рідної мови. У ній ідеться про збереження праслов’янських і появу нових, особливих рис української мови на прикладі підсистеми її вокалізму. Визначено ті голосні, які засвоєні і збережені українською мовою з її праоснови – А, О, У, Е; описано ті зміни, яких вони зазнали. Окрім того, проаналізовано засвоєні в час розпаду праслов’янської мови протоукраїнськими діалектами звуки, які пізніше були втрачені українською; описано їхні видозміни у вигляді фонем сучасної української літературної мови. За потреби наводяться порівняння фонетичних рис української мови з особливостями інших мов, які належать до слов’янської вітки праіндоєвропейської мовної сім’ї. Заплановано продовження розгляду самобутніх рис української мови на прикладі одиниць інших рівнів мовної системи. (en) Difficult questions about the origin of human language in general andindividual national languages in particular are only sometimes consciously learned by students, and therefore language teachers avoid their consideration in language classes, even though the program requires it. Senior specialized school, especially its philological component, involves the study of issues of the Ukrainian language origin history, its periodization, the emergence of Slavic writing, and familiarization with the place of the native language among other languages of the world. Therefore, knowledge about this should become one of the worldview beliefs about the native language importance, and the responsibility for its preservation. Forming a conscious language personality is a long-term process that begins in the family, continues in educational institutions, and throughout life. Although Ukrainianist teachers have a sufficient supply of traditional and innovative didactic materials, they lack educational and methodological work on general linguistic issues, which until recently were not the focus of attention when learning the language at school. The article can be useful for them when studying questions about the world's language classification, related languages, about the distinctive features of the native language. It deals with the preservation of Proto-Slavic and the emergence of new, special features of the Ukrainian language using the example of its vocalism subsystem. The vowels that have been adopted and preserved in the Ukrainian language from its proto-base are identified – А, О, У, Е; the changes they underwent are described. In addition, the sounds adopted during the disintegration of the Proto-Slavic language by proto-Ukrainian dialects, which were later lost in Ukrainian; their variations in the form of phonemes of the modern Ukrainian literary language are described. If necessary, a comparison of the phonetic features of the Ukrainian language with the features of other languages that belong to the Slavic branch of the Proto-Indo-European language family is provided.It is planned to continue the examination of the distinctive features of the Ukrainian language on the example of units of other levels of the language system.Документ Мовностилістичні ресурси сучасного українського новинного дискурсу(2022) Крижанівська, Ольга ІванівнаДокумент Лінгвістичне есе як форма навчальної діяльності у вищій філологічній школі(2023) Крижанівська, Ольга ІванівнаДокумент До проблеми навчання лексики української мови в старшій профільній школі: професіоналізми(2022) Крижанівська, Ольга ІванівнаДокумент Історична граматика української мови (тренажер для підготовки до різних видів контролю)(2023) Крижанівська, Ольга ІванівнаДокумент Історична граматика української мови(ФОП Піскова М. А., 2023) Крижанівська, Ольга ІванівнаДокумент Навчальні курси історичного мовного циклу в підготовці філологів в українській вищій школі(РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2011) Крижанівська, Ольга Іванівна(uk) У статті привертається увага до необхідності переосмислити місце й роль історичних мовних курсів у процесі фахового навчання майбутніх філологів, пропонується фрагмент структурно-логічної схеми підготовки спеціаліста-словесника.Документ Особливості структури сучасного українського епістолярного тексту: підпис (на прикладі листів Григорія Білоуса)(КОД, 2018) Крижанівська, Ольга Іванівна; Крыжановская, Ольга Ивановна; Ktyzhanivska, Olga(uk) В Україні сьогодні є актуальним вивчення особливостей структури текстів листа на основі дискурсних підходів, оскільки лінгвістично україномовний лист з урахуванням того, хто писав, кому , як і в якій ситуації, практично не вивчено, а тому й добір мовних одиниць не проаналізовано. Частково студійовано, наприклад, тільки засоби вираження інтимізації в листах Павла Тичини до Лідії Попарук. Найчастіше дослідників-мовознавців цікавить структуралиста, а відтак описуються її складники (називають їхню кількість, описують їхні варіанти з підходів «за будовою» – поширені чи непоширені тощо), а не ситуативно зумовлені засоби мовного вираження певної інформації, як власне-комунікативної, так і супроводжувальної. Тобто робиться структурний аналіз тексту. Об'єктом аналізу стають найчастіше епістоли класиків української літератури, а тому ці тексти, природно, писалися в більш чи менш віддалені часові межі. Сучасний лист ще не став джерелом лінгвістичних висновків. У статті запропоновано аналіз текстів листів Григорія Білоуса найближчого до нас часу (злам тисячоліть) і тільки їхньої фінальної частини – підпису, як репрезентанта одразу двох мовних ліній – комунікативної (називає комунікатора-інформатора, тобто автора )і соціокультурної (виражає майстерність автора-письменника через посередництво слова виразити додаткові (фонові )художні значення.Документ Місце теоретико-історичних мовознавчих дисциплін у підготовці вчителя нової української школи(Центр оперативної поліграфії «Авангард», 2017) Крижанівська, Ольга Іванівна; Kryzhanivska, Olga Ivanivna(ua) Статтю присвячено питанню місця в системі підготовки вчителя сучасної школи теоретичних мовознавчих курсів (вступ до мовознавства, загальне мовознавство) та історичних (старослов’янська мова, історичнв граматика української мови, історія української літературної мови). Зроблено спробу визначити їхню роль у формуванні фахових компетентностей майбутніх учителів-словесників та необхідність знань із цих навчальних курсів для формування соціальних і громадянських компетентностей школярів.Документ До проблеми внормування українськомовної документної комунікації (синтаксичний рівень)(КДПУ ім. В. Винниченка, 2011) Крижанівська, Ольга Іванівна(uk) У статті розглянуто сучасні тенденції внормування українського офіційно-ділового мовлення на рівні синтаксичних одиниць (словосполучення і речення).