Факультет української філології, іноземних мов та соціальних комунікацій
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/4
Переглянути
3 результатів
community.search.results.head
Документ Географічна лексика в збірці оповідань Михайла Стельмаха «Березовий сік»(Нілан-ЛТД, 2017) Громко, Тетяна Василівна; Громко, Татьяна Васильевна; Hromko, T. V.(uk) У статті описується використання М. Стельмахом географічної лексики в оповіданнях збірки «Березовий сік». Аналіз їх свідчить про любов автора до свого краю, обізнаність із життям земляків у воєнні роки, розуміння ним ужитих назв географічних об’єктів для розкриття характеру персонажа, його світосприйняття, естетичних смаків. Відзначена географічна лексика закономірно вплітається в мовну тканину оповідань, адже вони разом з іншими лексико-семантичними групами створює цілісну картину життя мешканців під час окупації.Документ Функціонування географічної лексики в малій прозі Михайла Стельмаха (за збіркою оповідань «Березовий сік»)(ТОВ «фірма Планер», 2017) Громко, Тетяна Василівна; Hromko, Т.(uk) У статті з’ясовано особливості використання географічної лексики в оповіданнях збірки «Березовий сік» М. Стельмаха. Проаналізовано специфіку функціонування географічної лексики в малій прозі свідчить про любов автора до свого краю, обізнаність із життям земляків у воєнні роки, розуміння ним ужитих назв географічних об’єктів для розкриття характеру персонажа, його світосприйняття, естетичних смаків. Відзначена географічна лексика закономірно вплітається, в мовну тканину оповідань, адже вони поряд з іншими лексико-семантичними групами створюють цілісну картину життя мешканців під час окупації.Документ Структурно-семантичні особливості вживання болгаризмів у Вільшанських говірках Центральної України (на матеріалі народної географічної термінології)(Вид-во ЧНУ імені Петра Могили, 2017) Громко, Тетяна Василівна; Hromkо, Т. V.; Громко, Т. В.(uk) Особливості болгаризмів на прикладі народних географічних термінів Центральної України зумовлені близькоспорідненими мовними зв’язками. Будучи ізольованими від основного болгарського мовного масиву, ці говірки певний час функціонують в іншомовному оточенні, набувають його впливу – і це відображається навіть у ландшафтній лексиці. Cтруктура і семантика їх пов’язані з історичними та соціально-культурними умовами функціонування цих говірок. На семантичному рівні спостерігається явище синкретизму (як різновиди семантичної деривації), що є типовими для системи народ-них географічних термінів. Словотвірні моделі аналізованих слів доповнюють загальну картину словотвору слов’янської географічної термінології. Вивчення болгаризмів, зафіксованих у мовленні компактно проживаючих болгар у Вільшанському районі Кіровоградської області, подає цікаві матеріали не тільки для діалектології, етнолінгвістики, культурології, а й історії, географії та інших дотичних наук. Водночас такі студії є ключем до розробки загальномовної проблеми взаємодії контактуючих мовних систем.