Функціонування географічної лексики в малій прозі Михайла Стельмаха (за збіркою оповідань «Березовий сік»)
Дата
2017
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
ТОВ «фірма Планер»
Анотація
(uk) У статті з’ясовано особливості використання географічної лексики в оповіданнях збірки «Березовий сік» М. Стельмаха. Проаналізовано специфіку функціонування географічної лексики в малій прозі свідчить про любов автора до свого краю, обізнаність із життям земляків у воєнні роки, розуміння ним ужитих назв географічних об’єктів для розкриття характеру персонажа, його світосприйняття, естетичних смаків. Відзначена географічна лексика закономірно вплітається, в мовну тканину оповідань, адже вони поряд з іншими лексико-семантичними групами створюють цілісну картину життя мешканців під час окупації.
(ru) В статье описывается использование М. Стельмахом географической лексики в рассказах сборника «Березовый сок». Использование их писатель обусловливает темой, идеей, смыслом контекста, который выполняет важную функцию создания художественного целого. Анализ функционирования, географической лексики в малой прозе свидетельствует о любви автора к своему краю, об осведомленности с жизнью земляков в военные годы, о понимании им употребленных названий географических объектов для раскрытия характера персонажа, его мировосприятия, эстетических вкусов. Отмеченная географическая лексика закономерно вплетается в языковую ткань рассказов, ведь они рядом с другими лексико-семантическими группами создают целостную картину жизни жителей во время оккупации.
(en) The article describes the use of M. Stelmakh geographical vocabulary in the stories of the collection «Birch Juice». By means of geographical vocabulary the writer determines the theme, the idea, the meaning of the context, which fulfills an important function of creating an artistic whole. The analysis of the functioning of geographical vocabulary in the prose of Mykhailo Stelmakh evidence about the author's love for his native land, about the awareness with the life of fellow countrymen in the war years, about the understanding of the names of geographic objects used to reveal the nature of the character, his worldview, and aesthetic tastes. Marked geographic vocabulary naturally woven into the fabric of the language of the stories, because they are next to other lexical-semantic groups provide a comprehensive picture o f the life of the inhabitants during the occupation. Used names designate a geographical realities with the information perceived by the reader in various aspects: semantic, emotional, associative, geographic. The combination o f these plans, the stylistic potential of the geographical vocabulary, it’s ability to form a variety of connotations, the implementation of the feasibility of refinine the space of actions and traits of characters are features of the Podillia geographical space in the short stories of Mykhailo Stelmakh. The prospect of the further scientific researches in a certain direction we can see in the content analysis of the geographical vocabulary of the works of other writers.
(ru) В статье описывается использование М. Стельмахом географической лексики в рассказах сборника «Березовый сок». Использование их писатель обусловливает темой, идеей, смыслом контекста, который выполняет важную функцию создания художественного целого. Анализ функционирования, географической лексики в малой прозе свидетельствует о любви автора к своему краю, об осведомленности с жизнью земляков в военные годы, о понимании им употребленных названий географических объектов для раскрытия характера персонажа, его мировосприятия, эстетических вкусов. Отмеченная географическая лексика закономерно вплетается в языковую ткань рассказов, ведь они рядом с другими лексико-семантическими группами создают целостную картину жизни жителей во время оккупации.
(en) The article describes the use of M. Stelmakh geographical vocabulary in the stories of the collection «Birch Juice». By means of geographical vocabulary the writer determines the theme, the idea, the meaning of the context, which fulfills an important function of creating an artistic whole. The analysis of the functioning of geographical vocabulary in the prose of Mykhailo Stelmakh evidence about the author's love for his native land, about the awareness with the life of fellow countrymen in the war years, about the understanding of the names of geographic objects used to reveal the nature of the character, his worldview, and aesthetic tastes. Marked geographic vocabulary naturally woven into the fabric of the language of the stories, because they are next to other lexical-semantic groups provide a comprehensive picture o f the life of the inhabitants during the occupation. Used names designate a geographical realities with the information perceived by the reader in various aspects: semantic, emotional, associative, geographic. The combination o f these plans, the stylistic potential of the geographical vocabulary, it’s ability to form a variety of connotations, the implementation of the feasibility of refinine the space of actions and traits of characters are features of the Podillia geographical space in the short stories of Mykhailo Stelmakh. The prospect of the further scientific researches in a certain direction we can see in the content analysis of the geographical vocabulary of the works of other writers.
Опис
Ключові слова
географічна лексика, географічний об'єкт, Поділля, герой твору, персоніфікація, художній пейзаж, діалектизм, географическая лексика, географический объект, Подолье, герой, произведения, персонификация, художественный пейзаж, диалектизм, geographical vocabulary, geographical object, Podillia, Personification, artistic, landscape, dialecticism
Бібліографічний опис
Громко Т. В. Функціонування географічної лексики в малій прозі Михайла Стельмаха (за збіркою оповідань «Березовий сік») / Тетяна Василівна Громко // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Філологія (мовознавство) : збірник наукових праць / гол. ред. І. Я. Завальнюк. – Вінниця : ТОВ «фірма Планер», 2017. – Вип. 24. – С. 219-227.