Факультет української філології, іноземних мов та соціальних комунікацій
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/4
Переглянути
3 результатів
community.search.results.head
Документ Алюзія як вияв інтертекстуальності в американському фемінному політичному дискурсі.(2020) Кібальнікова, Тетяна Володимирівна; Kibalnikova, Tetiana(uk) У статті зроблено спробу визначити маніпуляційний потенціал алюзії як вияву інтертекстуальності з урахуванням гендерної маркованості політичного дискурсу на матеріалі передвиборчих промов Г. Клінтон. З’ясовано, що в мовному аспекті політичний дискурс є гендерно маркованим, що дає підстави говорити про «фемінний» і «маскулінний» політичні дискурси. Доведено, що в передвиборчих агітаційних промовах інтертекст є ефективним засобом впливу на слухача. З-поміж основних виявів інтертекстуальності виокремлено цитату, алюзію та ремінісценцію. На відміну від цитати, яка містить пряму вказівку на джерело запозичення, алюзія має імпліцитний зв’язок з текстом-донором шляхом асоціацій. У результаті аналізу передвиборчих промов Г. Клінтон виокремлено три групи алюзій в американському фемінному політичному дискурсі: власні назви, історичні реалії, відгомін цитат і ремінісценції.Документ Семантичні аспекти перекладу поезії Й. Бродського(Видавець Лисенко В. Ф., 2017) Перцова, Інна Василівна(uk) У статті розглядаються актуальні проблеми художнього перекладу: особливості відтворення мовленнєвого стилю автора, співвідношення контексту автора та контексту перекладача, збереження емоційного забарвлення, неспівпадіння стилістичної виразності слів в оригіналі та перекладі тощо. Відтворити у перекладі всі конструктивні елементи оригіналу неможливо – це б призвело до спотворення першотексту. Тож основна мета перекладу – досягти семантичної еквівалентності оригіналу, зберегти його експресивно-стилістичні ознаки та відбити неповторну індивідуальність художнього стилю автора. З одного боку, специфіка перекладу близькоспоріднених мов –спокуса, що вабить своєю легкістю, адже лінгвістична та ментальна близькість слов’ян повинна полегшувати процес перекладу. З іншого, навіть переклад на рівні близькоспоріднених мов, якими є російська та українська, також має свої особливості в функціонально-естетичному та формально-лінгвістичному аспектах. Ігнорування національно-мовних традицій, що визначають сутність хоч і генетично близької, але все ж таки іншої мови, при перекладі може призвести до значних ідейно-художіх втрат. Справжній перекладач, вносячи свої інтерпретації, використовуючи певні семантичні трансформації, через призму мови перекладу повинен відтворити національний дух оригіналу. У статті на конкретних прикладах аналізуються семантичні перетворення у процесі перекладу поезії російського поета Й. Бродського українською мовою. Бродському властиве недискриміноване ставлення до різних пластів російської мови. Його мова –сплав незвичайно різнорідних елементів: поет вводить у свої вірші архаїзми та вульгаризми, технічну термінологію та іншомовні слова. Тож, перекладати Бродського –справа складна, адже необхідно максимально передати російський текст, відтворити завуальовані цитати, гру слів та алюзії. Серед семантичних трансформацій найбільш поширені: семантичні заміни (у тому числі контекстуально-семантичні); антонімічні трансформації; опущення.Документ Вияви інтертекстуальності в заголовках сучасної американської преси(КДПУ ім. В. Винниченка, 2013) Кібальнікова, Тетяна ВолодимирівнаУ статті розглянуто проблему інтертекстуальності як ключовий принцип породження тексту. Зроблено спробу довести, що заголовки газетних статей марковані певним ступенем прецедентності.