Факультет української філології, іноземних мов та соціальних комунікацій
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/4
Переглянути
5 результатів
Результати пошуку
Документ Сучасний зміст фонологічної компетенції в компетентнісній моделі підготовки вчителів англійської мови в Україні(2020) Паращук, Валентина Юліївна; Parashchuk, Valentyna(uk) Статтю присвячено опису сучасного змісту поняття “фонологічна компетенція” вчителя іноземної мови, представленого в “Супровідному томі” (2018) до “Загальноєвропейських Рекомендацій з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання”(далі – ЗЄР) (2001) та новітніх наукових дослідженнях оволодіння іншомовною вимовою в межах компетентнісної моделі підготовки вчителя. Інновації у змісті фонологічної компетенції, які репрезентовано в Супровідному томі до ЗЄР, охоплюють відмову від використання вимови носія мови як еталону й інструменту контролю та введення нового критерію ‘intelligibility’ (дослівно: розбірливості), тобто коректності й адекватності вимови, необхідних і достатніх для успішного спілкування іноземною мовою, а також розробку нових дескрипторів фонологічної компетенції. Ці зміни зумовлюють особливу увагу до навчання тих сегментних і просодичних засобів іншомовної вимови, які, у першу чергу, впливають на зрозумілість мовлення.Документ До питання про вплив системи мови на варіювання дифтонгів (на матеріалі лексикографічних джерел).(2020) Поліщук, Ганна Віталіївна; Polishchuk, Ganna(uk) У статті запропоновано основні результати дослідження особливостей системної вмотивованості вільного фонемного варіювання дифтонгів у фонемному складі власних назв в аспекті південноанглійської та загальноамериканської норм вимови на матеріалі лексикографічних джерел, яка полягає в існуванні тісного зв’язку між варіюванням дифтонгів і такими характеристиками слова як його складова, морфемна структур, акцентні характеристики, довжина слова в фонемах, етимологія. За результатами комплексного аналізу системотворчих факторів, які впливають на процес варіювання дифтонгів, автором узагальнено його основні кількісно-якісні особливості.Документ Емоційно-оцінні найменування особи говірки села Хащувате(КОД, 2018) Волчанська, Ганна Василівна; Volchanska, Hanna; Мельник, Іванна; Melnyk, Ivanna(uk) В статті подано лексико-семантичний аналіз діалектизмів села Хащувате Кіровоградської області, котрий протягом тривалого часу був політико-адміністративним центром регіону. Географічно населений пункт належить до волинсько-подільської групи говорів; у його структурі чітко проступає загальноукраїнська мовна основа, помітний вплив польської мови. Матеріал дослідження було зібрано польовим методом у корінних мешканців села різного віку. Найбільш виразні риси цього говору можна простежити на фонетичному рівні. Певною мірою фонетичне обличчя подільського говору творить інтенсивність вияву окремих фонетичних ознак, зокрема в подільському говорі високою є частотність використання протетичного приголосного г. На лексичному рівні одне і те ж значення в говірці може реалізуватися кількома паралельними утвореннями. Отримані дані вказують на те, що лексика на позначення людини та її рис належить до найбільш уживаних діалектизмів. Лексеми цього типу, що мають негативну модальність схильні до утворення великих синонімічних ряди, компоненти яких можна розрізнити за емоційно-оцінним компонентом. Слова- найменування позитивних характеристик людини є менш синонімічно розгалудженими.Документ Pronunciation dimensions of an idiolect(Видавець Лисенко В. Ф., 2017) Parashchuk, Valentyna; Паращук, Валентина Юліївна(uk) Стаття присвячена визначенню сукупності параметрів для аналізу й опису вимовного аспекту ідіолекту мовця, які корелюють із фонетичними та фонологічними змінними у вимові. Виокремлено чотири групи маркерів: антропологічні, соціальні, мовні та комунікативні, які зумовлюють індивідуальний вибір вимовних засобів мовцями. Кожна із зазначених груп інкорпорує чинники нижчих класифікаційних рівнів.Документ Ойконімія Полісся в акцентуаційному висвітленні(КДПУ ім. В. Винниченка, 2014) Гуцул, Лариса Іванівна(uk) У статті досліджується наголос поліських назв населених пунктів. Аналізується акцентно-фонетичні, акцентно-інтонаційні та акцентно-морфемні особливості, виявляється система акцентуаційних моделей ойконімів Полісся. Встановлюється специфіка системи наголошення цих онімів.