Емоційно-оцінні найменування особи говірки села Хащувате

Abstract

(uk) В статті подано лексико-семантичний аналіз діалектизмів села Хащувате Кіровоградської області, котрий протягом тривалого часу був політико-адміністративним центром регіону. Географічно населений пункт належить до волинсько-подільської групи говорів; у його структурі чітко проступає загальноукраїнська мовна основа, помітний вплив польської мови. Матеріал дослідження було зібрано польовим методом у корінних мешканців села різного віку. Найбільш виразні риси цього говору можна простежити на фонетичному рівні. Певною мірою фонетичне обличчя подільського говору творить інтенсивність вияву окремих фонетичних ознак, зокрема в подільському говорі високою є частотність використання протетичного приголосного г. На лексичному рівні одне і те ж значення в говірці може реалізуватися кількома паралельними утвореннями. Отримані дані вказують на те, що лексика на позначення людини та її рис належить до найбільш уживаних діалектизмів. Лексеми цього типу, що мають негативну модальність схильні до утворення великих синонімічних ряди, компоненти яких можна розрізнити за емоційно-оцінним компонентом. Слова- найменування позитивних характеристик людини є менш синонімічно розгалудженими.(en) The paper presents lexical-semantic analysis of the village Khashchuvate dialectisms (Kirovohrad region), which for a period of time had been a political-administrative district center. The goal of the research is to survey and summarize the features of lexemes naming people and character. The research material has been collected within Khashchuvate village. The gained data and other sources makes it possible to characterize historical and geographical peculiarities of Khashchuvate village development; summarize typical features of the East Podil dialect; classify the collected dialect words; conduct lexical-semantic analysis of the words naming people and their features. Khashchuvate settlement belongs to the Volyn-Podil group of Ukrainian dialects; literary Ukrainian lingual basis is vividly seen within its structure. The research material was collected among indigenes of different ages with the help of the field method. The most precise features of this dialect can be traced at a phonological level. To some extent, phonetic nature of the Podil dialect makes up intensity of manifestation of a number of phonetic features. Thus, high frequency of using protothetic consonant г is typical for the Podil dialect. The obtained data claim that lexis naming a person and her features belong to the most common dialect words. The same meaning within the dialect can be realized by several parallel forms. Lexis of this type, possessing negative modality, tend to create numerous synonymic rows. The components of these rows can be differentiated stylistically and semantically, due to differences in emotional-evaluative shades in meaning. The words naming positive characteristics of an individual are less synonymously branched. In total, the research states that dialect speakers tend to create much more negatively colored lexis to name a person, than those possessing positive coloring.