Факультет української філології, іноземних мов та соціальних комунікацій
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/4
Переглянути
9 результатів
Фільтри
Налаштування
Результати пошуку
Документ Особливості роботи над лексикою на заняттях з практичного курсу німецької мови(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2024) Токарева, Тетяна Станіславівна; Tokaryeva, Tetyana Stanislavivna(ua) У статті розглянуто роботу із засвоєння та удосконалення лексичних навичок на заняттях з практичного курсу німецької мови на мовному факультеті вищого навчального закладу. Для вироблення комунікативної компетентності філолога, вчителя іноземних мов, обов’язковою складовою є формування лексичної компетентності. На основі аналізу теоретичних джерел встановлено, що ключовими поняттями проблеми наукової статті є такі : лексика (як практичний, так і теоретичний аспект), лексична навичка, лексична компетентність та лексичні знання. Навчання лексики є засобом для оволодіння вміннями з усіх видів мовленнєвої діяльності, таких як говоріння, аудіювання, читання та письмо, які формують комунікативну компетентність. Зокрема, зазначено труднощі у засвоєнні іншомовної лексики, як то: довгі, багатозначні, службові слова; абстрактні поняття та сталі словосполучення, які слід враховувати у процесі роботи над лексикою. Автор також пропонує до уваги короткий аналіз навчально-методичних комплексів DU 2 та DU 3, який включає в себе основні вимоги до здобувачів освіти у плані оволодіння лексичним складом німецької мови та приклади вправ і завдань з окремих розділів підручника, які спрямовані на закріплення лексичних знань та удосконалення процесів оперування вокабул яром, визначеним програмою та тематикою. Особливу увагу приділено розгляду питань, які стосуються технології опрацювання лексичних одиниць, які можуть виступати у вигляді 1) окремих слів та лексем; 2) стійких сполучень (прислів’їв та приказок, ідіоматичних виразів, стилістичних або контекстуальних підсилювачів, стійких виразів, мовленнєвих зразків та ін. Вказано на важливість дотримання критеріїв для відбору лексичного мінімуму (сполучуваність, семантична цінність, стилістична необмеженість). Одним із аспектів статті обрано пояснення використання викладачем різних способів, які мають ефективність щодо запам’ятовування слів, що є важливою запорукою їх подальшого використання у різних видах мовленнєвої діяльності. Виокремлено характерні риси лексичного складу німецької мови, такі як: особливості вимови слова, способи утворення слів, правила слововживання. У результаті здійснення теоретико-практичного аналізу зазначеної проблеми встановлено, що робота, спрямована на розвиток та удосконалення лексичних навичок, є важливою складовою та засобом формування лексичної компетентності, яка реалізується у виконанні відповідних видів вправ та завдань на заняттях з практичного курсу німецької мови. (en) The article deals with the acquisition and improvement of lexical skills during the practical course of the German language at the language faculty of a higher educational institution. To develop the communicative competence of a philologist, teacher of foreign languages, the formation of lexical competence is a mandatory component. Based on the analysis of theoretical sources, it was established that the key concepts of the problem of a scientific article are the following: vocabulary (both practical and theoreticalaspect), lexical skill, lexical competence and lexical knowledge. Vocabulary learning is a means of mastering skills in all types of speech activities, such as speaking, listening, reading and writing, which form communicative competence. In particular, difficulties in learning foreign vocabulary are indicated, such as: long, multi-meaning, official words; abstract concepts and fixed phrases that should be taken into account in the process of working on vocabulary. The author also offers a brief analysis of the educational and methodological complexes DU 2 and DU 3, which includes the main requirements for students in terms of mastering the vocabulary of the German language and examples of exercises and tasks from individual sections of the textbook, which are aimed at consolidating lexical knowledge and improving the processes of operating the vocabulary defined by the program and subject matter. Special attention is paid to consideration of issues to the technology of processing lexical units, which can appear in the form of 1)separate words and tokens; 2) stable combinations (proverbs and sayings, idiomatic expressions, speech samples etc. One of the aspects of the article is the explanation of the teacher’s use of various methods that are effective in memorizing words, which is an important guarantee of their further use in various types of speech activities. The following are the characteristics features of the German language such as: features of word pronunciation, ways of forming words, rules of word usage. As a result of the theoretical-practical analysis of the mentioned problem, it was established that the wort aimed at developing and improving lexical skills is an important component and means of forming lexical competence, which is realized in the performance of the appropriate types of exercises and tasks in classes on the practical course of the German language.Документ Народна тельмографічна термінологія в українському мовознавстві(2020) Громко, Тетяна Василівна; Данилюк, Оксана Климівна; Громко, Татьяна Васильевна; Данилюк, Оксана Климовна; Hromko, Tetyana; Danyliuk, Oksana(uk) Народна тельмографічна термінологія – назви об’єктів, пов’язаних з болотом, болотистою місцевістю – як частина народної географічної термінології приваблює українських мовознавців, адже у ній відображено всі природні об’єкти: рельєф, водні об’єкти, рослинництво в їх народному баченні. З одного боку, цей географічний бік мовної картини світу відзначається значною розгалуженістю, самобутністю лексичного фонду, а також певною структурною організацією; йому властиві будь-якого роду ономасіологічні і семасіологічні процеси, що протікають у сфері конкретної, денотативної лексики. Народні географічні терміни у порівнянні з іншими мовними пластами не відзначаються образністю або емоційно-експресивними засобами. Одна з найдавніших за походженням, народна географічна термінологія почасти залишає слід і в топоніміці. До того ж, крім мовознавчих студій, дослідження народних географічних термінів може бути принагідним і для природничих, історичних, етнологічних наук тощо. З іншого боку, народні географічні терміни можуть поповнити склад наукової географічної термінології, адже вони детально представляють географічний об’єкт, у даному випадку «болото», природне явище тощо. Становлення, розвиток і функціонування народної тельмографічної термінології визначається рядом позамовних і власне мовних факторів, які перебувають у тісному взаємозв’язку. Системну організованість досліджуваної географічної лексики засвідчують різні внутрішньолінгвальні (динамічність семантики лексем, явища синонімії, антонімії, звуження чи розширення семантики номінації реалій) та позалінгвальні чинники (геоморфологічні, гідрографічні особливості території, історичні, соціально-економічні). Сфера функціонування, семантичні зрушення й особливості значення тельмографічних термінів впливають на ареальне закріплення народних географічних термінів. Ядром аналізованого лексичного класу є загальновідомі терміни, здебільшого праслов’янського походження, які відзначаються ширшими семантичними можливостями. В аналізованих ареалах народні географічні терміни на позначення болота представлені семантичними, фонетичними та граматичними варіантами та дериватами. Подальші дослідження лексем на позначення географічних об’єктів матимуть важливе значення не лише для мовознавчих студій, а й для природничих, історичних, етнологічних тощо.Документ Українські словники народної географічної термінології і проблеми діалектології(Ліра, 2017) Громко, Тетяна Василівна; Громко, Татьяна Васильевна; Hromko, T. V.(ua) Аналіз лексикографічних видань слов’янської географічної термінології засвідчує недостатнє з цього погляду дослідження українського діалектного континууму. Проаналізовано два словники народної географічної термінології. Констатовано регіональні лексикографічні начала до заповнення лакун народної географічної термінології на всеукраїнському континуумі, які сприятимуть створенню Словника народної географічної термінології України.Документ До питання походження лексики степового говору(2018) Громко, Тетяна ВасилівнаДокумент Лексикографія народної географічної термінології України(Четыре четверти, 2017) Громко, Тетяна Василівна; Громко, Татьяна Васильевна; Hromko, T. V.; Данилюк, О. К.; Danyliuk, O. K.(ru) Анализ лексикографических изданий славянской географической терминологии подан с констатацией недостаточного исследования с этой точки зрения украинского диалектного ареала. Проанализированы авторские словари. Констатируются региональные лексикографические начала к заполнению лакун народной географической терминологии на всеукраинском континууме, которые будут способствовать созданию Словаря народной географической терминологии Украины.Документ Актуальні аспекти вивчення лексики північно-західного ареалу степового говору(РОДОВІД, 2018) Громко, Тетяна Василівна; Громко, Татьяна Васильевна; Hromko, T. V.(uk) Проаналізовано історичні та лінгвістичні фактори, що вплинули на формування лексики північно-західного ареалу степового говору, поширеного на території Кіровоградської області. Указані усі відомі лінгвогеографічні, лексикографічні студії та розвідки, в яких фіксуються окремі говірки Кіровоградщини, зокрема її степовий говір. Подано дані часткового картографування та лексикографічного опису народної географічної термінології на матеріалі Кіровоградщини.Документ Семантичні процеси в народних географічних термінах на позначення рельєфу (на матеріалі говірок центральної України)(Центр наукових публікацій, 2017) Громко, Тетяна Василівна; Hrotnko, T.V.(uk) Народні географічні терміни становлять значний семантичний і структурний інтерес. При спільності географічної семантики спостерігається ряд семантико-словотвірних моделей, серед яких є як утворення, представлені в інших слов’янських мовах, українських говорах, так і вузьколокальні діалектизми.Документ Языковые особенности в регионах Германии(Видавець Лисенко В. Ф., 2017) Воронкова, Ніна Романівна; Воронкова, Нина Романовна(uk) Стаття присвячена темі діалектних відмінностей в різних регіонах Німеччини, історії їх виникнення, розвитку їх ролі в сучасному німецькому суспільстві. Подана порівняльна характеристика лексичних одиниць за їх вимовою, значенням, а також за інтонацією в реченні та наведені приклади. В статті також йдеться про перспективи існування діалектів та важливість літературної норми німецької мови.Документ Point fortкак авторский приём (на примере произведений Ю. Семёнова)(КДПУ ім. В. Винниченка, 2013) Семенюк, Олег Анатолійович; Білоус, Віктор; Белоус, Виктор; Семенюк, Олег АнатольевичНа прикладах з текстів окремих творів Юліана Семенова робиться припущення про створення та використання письменником творчого прийому, який автори назвали point fort.