Факультет української філології, іноземних мов та соціальних комунікацій
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/4
Переглянути
12 результатів
Результати пошуку
Документ Мова передвоєнного дискурсу: лінгвістичні засоби створення ворожих образів і символів (на прикладі російсько-української інформаційної війни)(2019) Кирилюк, Ольга Леонідівна(ua) У статті досліджено мовні засоби розпалю-вання міжнаціональної ворожнечі в роки, що передують російській збройній агресії проти України 2014 року. Про-ведений аналіз дає підстави зробити висновок, що росій-ська пропаганда заздалегідь готувала суспільство до війни з Україною, використовуючи «мову ворожнечі». Робило-ся це шляхом нанизування на образ України й українця асоціатів за допомогою лексем із негативними конотаці-ями. Зокрема, у 2005 році в період звичної «газової вій-ни» російський президент використав жаргонну лексику: «Україна тирить газ». Лексема «тирить» надає зниже-ного відтінку контексту, прирівнюючи державу до дрібно-го злодія й компрометуючи її на міжнародній арені. Так само ще до початку збройної агресії введені в інформацій-не поле терміни «фашисти» й «укропи» як синоніми до тноніма«українці». У 2008 році в інформаційний простір потрапляють тези про поділ України. Ця ідея нав’язува-лася шляхом використання таких слів і словосполучень, як «останній етап», «дві України», «два народи», «роз-пад», «недоєвропейці», «малороси», «половина народу», «агонія», «держава, яка не відбулася» тощо. Ненависть розпалювалася також за допомогою мистецтва, зокрема й кіно, у якому стосовно українців використовувалися такі слова і фрази: «фашист», «русофоб»,«бойовики Банде-ри», «головорізи», «вирізали цілі хутори й села», «зарпла-та з Берліна». Так само мінялося сприйняття звичних для росіян образів українських поетів, у тому числі й Т. Шев-ченка. Щодо нього також використано поняття «фашизм», «нацизм», що є абсурдним навіть із погляду історичних умов. Для виправдання анексії територій інших держав пропагандистами створений термін «кордони цивілізації» на противагу поняттю «кордони держави». Отже, росій-ська пропаганда заздалегідь формувала образ ворога в майбутній війні, що свідчить про давно вибудовані плани агресії проти України.Документ Переклад Сучасної Поезії: Можливий Чи Ні?(2020) Чернишенко, Ірина Анатоліївна; Гречихіна, Наталія; Chernyshenko, Iryna; Grechykhina, Natalia(uk) Стаття присвячена труднощам перекладу поетичних текстів, які містять в собі «неперекладні елементи». Мова, зокрема, йде про можливість адекватного перекладу сучасного вірша англійської мови, який повністю складається з віддієслівних іменників з суфіксами – er та –or, на кшталт teacher, talker, corrector. Постає питання, чи можливо передати це у перекладі. Автори доводять думку, що головне у перекладі вірша – це збереження образу, який у свою чергу, складається із змістовних сем. Повторюваність форм можна передати за допомогою перекладацької трансформації компенсації. У статті надаються та аналізуються декілька варіантів перекладу, виконаних авторами та студентами. Вказано на основні завдання перекладача, та типові помилки, допущені у перекладі.Документ Семантика українських та англійських дієслів соціальної взаємодії(КОД, 2020) Григоренко, Наталія Миколаївна; Grygorenko, Natalia(uk) У статті розглядається семантика дієслів соціальної взаємодії в англійській та українській мовах, продемонстровано інтерактивний характер мови вже на цьому рівні. Простежується зв'язок між різними лексико-семантичними групами дієслів з точки зору наявності в структурі їхніх значень семантичних позицій «суб’єкт дії» та «об’єкт дії» стосовно людської діяльності. Проаналізовано зв'язок між семантикою досліджуваних одиниць та їхньою валентністю. Вибудовано семантичну класифікацію одиниць з ієрархією типових структурних рубрик в семантичному просторі дієслів соціальної взаємодії в обох мовах.Документ Назви спокою / неспокою в англійській та українській мовах(КОД, 2018) Григоренко, Наталія Миколаївна; Григоренко, Наталья Николаевна(uk) У центрі уваги пропонованої статті знаходиться семантика одиниць, які вживаються на позначення станів спокою та неспокою в англійській та українській мовах. Стаття ілюструє особливості семантичної структури іменникових емотивів-номінативів обох мов, труднощі виокремлення диференційних сем окремих емоційних модальностей у назвах емоційних явищ. Проведено зіставний компонентний аналіз членів досліджуваних синонімічних рядів, проаналізовано специфіку відношень між елементами ціх семантичних мікрополів, простежено зв’язки між ними та іншими назвами емоційних явищ на прикладі англійської та української мов.Документ Народні географічні терміни на позначення річки та її частин у центральноукраїнських говірках(КОД, 2018) Громко, Тетяна Василівна; Громко, Татьяна Васильевна; Hromko, Tetiana(uk) У статті аналізуються народні географічні терміни на позначення річки та її частин. У результаті проведеного дослідження зафіксовані в центральноукраїнських говірках Кіровоградщини ці назви мають широку репрезентацію. Аналізовані слова об’єднані в семантичні ряди окремими релевантними ознаками: місце, розмір і походження. Діалектні особливості зумовлюють значну варіативність народних географічних термінів на позначення річки та її частин за фонетичним та словотвірним оформленням, що спричиняється до їх синонімічного використання, увиразнення місцевого мовлення тощо. До складу аналізованої групи ввійшли найменування, що виникли внаслідок впливу інтралінгвальних і екстралінгвальних чинників. В межах проаналізованої групи слів, як однозначні, позбавлені переносно- образних значень і емоційно-експресивної функції, так і ті, що мають свою специфіку, зумовлену тісним зв'язком, по-перше, з топонімічними утвореннями і, по-друге, з реаліями географічного середовища, що динамічно змінюються. Дослідження їхнього походження та семантичних відтінків показало як спільне, так і відмінне на матеріалі інших українських діалектів. Українська народна географічна термінологія, як і в слов’янських мовах, допоки вивчена в аспектах співвідношення української і запозиченої лексики, в етимологічному та системному. Перспективу всебічного аналізу цієї групи лексики вбачаємо у збиранні матеріалу з усього українського простору та всебічному дослідженні процесів у народній географічній термінології в просторі й часі.Документ Народні географічні терміни на позначення каменя в центральноукраїнських говірках(Аксіома, 2017) Громко, Тетяна Василівна; Громко, Татьяна Васильевна(uk) Народні географічні терміни на позначення каменю об’єднані в семантичні ряди окремими релевантними ознаками: розмір, походження. Діалектні й говіркові особливості зумовлюють варіативність аналізованих слів за фонетичним та словотвірним оформленням, що спричиняється до їх синонімічного використання, увиразнення місцевого мовлення.Документ Семантична структура слова та структура значення (на прикладі українського сльозата англійського tear)(Видавець Лисенко В. Ф., 2017) Григоренко, Наталія Миколаївна(uk) Стаття ілюструє особливості семантичної структури іменникової лексичної одиниці, труднощі виокремлення її лексико-семантичних варіантів та зв’язків між ними на прикладі української та англійської лексем. Увагу приділено статусу конотативного компонента значення та відтінку значення, їхньому взаємозв’язку. Проведено зіставний компонентний аналіз структури значень українського іменника СЛЬОЗА та англійського TEAR. Розглянуто специфіку лексикографічного відображення семантичних особливостей одиниць обох мов.Документ Особливості вербалізації поняття зворушення в англійській та українській мовах(КДПУ ім. В. Винниченка, 2014) Григоренко, Наталія Миколаївна(uk) У статті розглянуто структурно-семантичні особливості простору назв зворушення як складових лексико-семантичної групи «Емоційна сфера людини» в англійській та українській мовах: проаналізовано структуру їхніх значень, встановлено семантичні відношення між елементами виявлених мікрополів із з’ясуванням спільних та національно-своєрідних рис їхньої організації.Документ Контрастивний аспекту вивченні фразеологічних одиниць із компонентом вогонь (на матеріалі української та англійської мов)(Видавець Лисенко В. Ф., 2016) Лисенко, Людмила Олександрівна(uk) У статті проведено контрастивный аналіз фразеологізмів із компонентом «вогонь» в українській та англійській мовах, а також визначено, що він відіграє першочергову роль у формуванні фразеологічного значення, оскільки виступає у ролі мотивуючого компонента семантики аналізованих фразеологізмів. У всіх досліджуваних одиницях української та англійської мов компонент «вогонь» сигналізує сему «смерть», іноді — «очищення», «витримка».Документ Назви shame / сорому в англійській та українській мовах(Видавець Лисенко В. Ф., 2016) Григоренко, Наталія Миколаївна(uk) У центрі уваги пропонованої статті знаходиться семантика одиниць, які вживаються для позначення почуття сорому в англійській та українській мовах. Проаналізовано специфіку відношень між елементами синонімічних рядів цієї емоційної модальності в обох мовах.