Факультет української філології, іноземних мов та соціальних комунікацій
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/4
Переглянути
8 результатів
Результати пошуку
Документ Інструменти з елементами штучного інтелекту в сучасному усному перекладі(Видавничий дім «Гельветика», 2025) Стасюк, Богдан Вікторович(ua) Статтю присвячено новітньому, гібридному виду усного перекладу з використанням технічних засобів, а саме – машинного дублювання, яскравий випадок застосування якого був реалізований в резонансному інтерв’ю Президента України В. Зеленського, яке він дав відомому американському подкастеру Л. Фрідману в грудні 2024 р. У процесі створення інтерв’ю було залучено складний алгоритм забезпечення усного перекладу з низкою проміжних стадій, що стали неочевидними для глядачів і слухачів, зокрема – синтезом генерованих голосів на основі реальних із допомогою штучного інтелекту. Подальше поширення матеріалів цього інтерв’ю (різномовних, дубльованих штучним інтелектом відеозаписів із відповідним субтитруванням) справило неоднозначне враження навіть на професійну аудиторію, яка не змогла визначити механізму появи публічних матеріалів, навіть маючи професійну підготовку. Це відкриває небезпечні можливості для інформаційної, суспільно-політичної маніпуляції аудіовізуальною продукцією, що в повній мірі санкціоновано учасниками відповідних проєктів з обох сторін і, цілком очевидно, є наслідком недостатнього розуміння потенційних наслідків, що такі документальні інтерв’ю можуть нести для їх реципієнтів. Помилки машинного перекладу, обтяжені процесом створення різномовних стенограм та їх подальшого озвучення (дублювання) штучно згенерованими голосами, які не можливо відрізнити від реальних без спеціальної підготовки та устаткування, можуть бути зведеними в повсякденну практику створення інформаційних матеріалів новинного чи публіцистичного характеру. На відміну від протизаконного використання аналогічних за своєю ІТ-природою дипфейків, переклад і дублювання документальних інтерв’ю дозволено до публікації самими їх учасниками, що відкриває значні можливості для прихованого маніпулювання громадською думкою та публічною оцінкою таких матеріалів задля поширення шкідливих наративів в рамках дифамаційних та пропагандистських кампаній. (en) The paper has been devoted to the study of the newest, hybrid type of interpretation with the use of technical means, namely, machine dubbing, a striking case of which public could see in the resonant interview of the President of Ukraine Volodymyr Zelenskyy given to the well-known American podcaster Lex Fridman in December 2024. A complex algorithm for providing interpretation was used in the process of the interviewing. It involved a number of intermediate stages that were not totally clear to its viewers and listeners, in particular, the production of generated voices which were trained and made on the basis of real ones. The subsequent dissemination of the interview materials (multilingual AI-dubbed videos with proper subtitling) made a mixed impression even on the professionally trained audience who was unable to establish the mechanism of how public materials were created. Such cases could potentially open some dangerous opportunities for the informational, social and political manipulation by means of audiovisual products. Moreover, such practice is fully authorised by the respective projects participants on both sides. It seems to be obviously a consequence of their lack of understanding how dangerous these documentary AI-enhanced interviews could be for the society. Machine translation errors, compounded by the process of creating multilingual transcripts and their subsequent dubbing (voiceover) with the help of artificially generated voices, cannot be distinguished from real ones without special training and equipment. It can be possibly reduced to the everyday practice of creating news or journalistic materials. Unlike illegal deepfakes, whose IT nature is the same, machine translations and AI dubbing of documentary interviews are allowed to be published by their participants, which opens significant opportunities for covert manipulation of public opinion and public assessment of such materials capable of spreading harmful narratives as part of defamation and propaganda campaigns.Документ Методологія повторного видання старих перекладів(КОД, 2019) Стасюк, Богдан Вікторович; Stasiuk, B.(uk) На прикладі роману «1919» модерніста Дж. Дос Пассоса в статті розглянуто методологію підготовки старих перекладів до повторної публікації. Автор виділяє етапи дослідження та опрацювання тексту друготвору, зупиняється на проблемі розбіжностей різних редакцій старих перекладів, виправлення їх помилок і неточностей, функціонуванні паратекстів. Статтю підсумовує розлогий алгоритмом підготовки перевидання старих перекладів.Документ Найновіший твір володимира винниченка англійською мовою: перший переклад «Чорної пантери і білого медведя»(2020) Стасюк, Богдан Вікторович; Stasiuk, B.(uk) Статтю присвячено перекладу п’єси В. Винниченка «Чорна Пантера і Білий Медвідь». Це найновіший текст у фрагментарному корпусі англомовних перекладів письменника і важлива ланка в історії українсько-англійського художнього перекладу, яка сприятиме його зміцненню та розвитку. Перекладач успішно опрацьовує реалії та культурну специфіку тексту, а також фахово нейтралізує часову відстань між вихідним та цільовим творами. Проте Ю. Ткач зазнає труднощів, розв’язуючи задачі на ґрунті типологічних відмінностей мов, що в авторському мовленні стають засобами виразності, зокрема застосування форм звертання та вжиток зменшувально-пестливих форм.Документ Українська мелвілліана: огляд стану проблеми(КОД, 2018) Стасюк, Богдан Вікторович(uk) Статтю присвячено огляду сучасного стану проблеми рецепції творчості американського писъменника-романтика Германа Мелвілла і, зокрема, його роману «МобіДік, або Білий Кит» в Україні. Від моменту появи першого перекладу твору цього автора минуло 40років, але кількість публікацій, присвячених його літературній спадщині, менше сотні, більшість із яких становлять фрагментарні дослідження. Переклади всього двох його романів були виконані без опори на академічні видання відповідних першотворів, а тому можуть вважатися умовно застарілими. Літературно- критичний та перекладознавчий супровід публікацій Германа Мелвілла в Україні експлуатує традиційні для вітчизняної науки теми і мало спирається на досвід світового мелвілознавства. Автор розглядає типові аспекти досліджень американського письменника українськими науковцями, пропонує способи розширити їх тематику, формулює нові перспективні напрямки вивчення рецепції Германа Мелвілла на українському грунті. Водночас він наводить вичерпну характеристику представленим на ринку перекладам та визначає низку вимог, яким би мало відповідати сучасне академічне (пере)видання «Мобі Діка». Крім того, в статті наголошується на необхідності глибшого розгляду проблеми засвоєння цільовою культурою тем, мотивів та образів головного твору із доробку Германа Мелвілла як одного з ключових для формування національної мариністики.Документ Неопосередкований перекладацький проект у сучасному літературному процесі(Видавець Лисенко В. Ф., 2015) Стасюк, Богдан Вікторович(uk) Стаття присвячена індивідуальним перекладацьким проектам як новітньому явищу в сучасному українському літературному процесі. На прикладі роботи перекладача В’ячеслава Бродового визначені їх сутнісні характеристики, позитивні і негативні сторони.Документ Перекладацька стилізація у відтворенні короткої прози Ред’ярда Кіплінґа(КДПУ ім. В. Винниченка, 2014) Стасюк, Богдан Вікторович; Стець, Сергій(uk) Одна з найскладніших проблем художнього перекладу полягає в спробах відтворення авторського діалекту, зокрема індивідуальних рис мовлення персонажів, в яких відображаються регіональні та соціальні особливості мовців. У статті розглянуто вищеназвані лінгвістичні маркери авторського мовлення та мовлення персонажів в оповіданнях Ред’ярда Кіплінґа із циклу «Stalky & Co.», які нещодавно були перекладені українською мовою. Ретельному аналізу було піддано методологію та алгоритм перекладу.Документ Проблеми відтворення ідіостилю Валерія Шевчука в українсько-англійському художньому перекладі(КДПУ ім. В. Винниченка, 2012) Стасюк, Богдан ВікторовичУ статті розглядаються проблеми відтворення ідіостилю письменника в художньому перекладі. Дослідження виконано на матеріалі англійського перекладу історичної повісті Валерія Шевчука "Диявол, який є". Наведено свідчення незворотних утрат і лакун на рівні прагматичного комунікативного ефекту.Документ Особливості відтворення полікультурних реалій в українсько-англійському художньому перекладі(КДПУ ім. В. Винниченка, 2013) Стасюк, Богдан ВікторовичУ статті розглядаються особливості відтворення реалій полікультурного походження в українсько-англійському художньому перекладі на прикладі англійської інтерпретації повісті Бориса Антоненка-Давидовича «Смерть». Наводяться основні способи та прийоми в роботі перекладача із відтворення національно-культурної специфіки оригінального тексту, визначається залежність обраної стратегії перекладу від мовно-культурного та історичного контексту.