Факультет української філології, іноземних мов та соціальних комунікацій
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/4
Переглянути
17 результатів
Результати пошуку
Документ Новий лексикон періоду повномаштабної російсько-укранської війни : лексико-семантична деривація та особливості словозміни(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Ковтюх, Світлана Леонідівна(ua) У статті проаналізовано частину великого пласту нових слів української мови – як апелятивів, так і онімів, переважна більшість яких утворена в період повномасштабної російсько-української війни з використанням наявних у питомому словникові лексичних одиниць унаслідок переосмислення їхньої семантики. Досліджено алгоритм дериваційного процесу та словозмінні особливості (останні на засадах морфологійної парадигматики) переважно воєнно-політичних словотвірних інновацій, а також новотворів-пропріативів на позначення населених пунктів на теренах України та внутрішніх міських, селищних або сільських об’єктів, що з’явилися внаслідок перейменувальних процесів 2022 – 2024 років. З’ясовано, що нові похідні одиниці в межах лексико-семантичного способу утворено внаслідок онімізації, трансонімізації, апелятивації (останню засвідчено спорадично). Найчастіше при цьому бувають задіяні дериваційно-семантичні механізми метафоризації чи метонімізації. У мовознавстві активно послуговуються запропонованим Л. Гуссенсом 1990 року поняттям «метафтонімія», яке кваліфікують як концептуальну взаємодію між метафорою та метонімією. Пропонуємо новий термін «метафтонімізація» для позначення синкретизму дериваційних процесів метафоризації та метонімізації, тобто у випадках переосмислення лексичних значень лексико-семантичних варіантів, набуття ними нової семантики внаслідок одночасного перенесення і за подібністю, і за суміжністю без використання додаткових словотворчих засобів. У процесі семантичної деривації зазнає змін як лексичне значення слова, так і його словозмінна парадигма. При цьому іменники з повною парадигмою можуть переходити до розряду субстантивів, які вживають тільки або переважно в множині, рідше – тільки в однині. Іменник, який відмінювався лише в однині, може трансформуватися в лексему, яку формально використовують у формах множини, хоч потенційно вона може мати повну словозмінну парадигму. Зафіксовано також перехід іменника singularia tantum у лексичну одиницю, що відмінюється в однині та множині. Крім цього, засвідчено випадки синтаксично-позиційної невідмінюваности, коли переважно відіменникові (часто відантропонімні) назви вулиць, провулків, площ, проспектів тощо у формі родового відмінка однини, рідше множини функціонують як застиглі словоформи генітива навіть у разі редукції родової апелятивної назви. (en) The article analyzes part of a large stratum of new words of the Ukrainian language – both appellatives and onyms, the vast majority of which were formed during the full-scale Russian-Ukrainian war using lexical units available in the specific dictionary as a result of rethinking their semantics. The algorithm of derivation process and wordchanging features (the latter on the basis of morphological paradigmatics) of mainly military-political word-forming innovations, as well as new-creation-propriatives for designating settlements on the territory of Ukraine and internal urban, settlement or rural objects that appeared as a result of the renaming processes of 2022–2024 are investigated. It was found that new derivative units within the lexical-semantic method are formed due to onimization, transonymization, appellation (the latter is witnessed sporadically). Most often, derivational-semantic mechanismsof metaphorization or metonymization are involved. Linguistics actively uses the concept of "metaphthonymy" proposed by L. Hussens in 1990, which is qualified as a conceptual interaction between metaphor and metonymy. We propose a new term "metaftonymization" to refer to the syncretism of derivational processes of metaphorization and metonymization, that is, in cases of reconsidering the lexical meanings of lexical-semantic variants, their acquisition of new semantics due to simultaneous transfer both in similarity and in adjacency without the use of additional word-forming means. In the process of semantic derivation, both the lexical meaning of the word and its word-changing paradigm undergo changes. In this case, nouns with a full paradigm can move to the category of substantives used only or mainly in the plural, less often – only in the singular. A noun that was conjugated only in singular can be transformed into a lexeme that is formally used in plural forms, although potentially it can have a complete word-changing paradigm. There are cases of the noun singularia tantum passing into a lexical unit that is conjugated in the singular and plural. In addition, cases of syntactic-positional invariability have been witnessed, when the names of streets, alleys, squares, avenues, etc. in the form of a generic case of singular are predominant, less often the sets function as invariable word forms of the genitive even in the case of reduction of the generic appellative name.Документ Елементарні парадигматичні класи субстантивів прикметникового типу відмінювання(РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2011) Ковтюх, Світлана Леонідівна(uk) У статті розглянуті теоретичні питання словозміни іменників ад’єктивного типу на засадах морфологічної парадигматики в сучасній українській літературній мові, виокремлені елементарні парадигматичні класи субстантивованих лексем з урахуванням низки релевантних для них чинників.Документ Перспективи розвитку системи словозміни іменників у сучасній українській мові(КОД, 2019) Ковтюх, Світлана Леонідівна; Kovtiukh, Svitlana(uk) У статті проаналізовано пропозиції робочої групи Української національної комісії з питань правопису щодо відмінювання іменників, опубліковані в проекті «Українського правопису» (2018), також розглянуто зауваження та пропозиції в указаній сфері, оприлюднені у звіті про громадське обговорення проекту «Українського правопису» в новій редакції, уміщеного на сайті МОН. Крім того, окреслено перспективи розвитку системи словозміни іменників з урахуванням напрацювань у галузі морфологічної парадигматики.Документ Особливості відмінювання та правопису мілітіпсевдонімів у сучасній українській мові(2020) Ковтюх, Світлана Леонідівна; Ковтюх, Светлана Леонидовна; Kovtiukh, S.(uk) У статті розглянуто низку термінів на позначення прихованих неофіційних імен військових: мілітіпсевдонім, позивний, псевдо. Зазначено, що за головними ознаками вони близькі до прізвиськ та зоонімів, зокрема мають неповну відмінкову парадигму. Проаналізовано специфіку словозміни мілітіпсевдонімів, з особливою увагою до родового, давального, місцевого та кличного відмінків однини. Запропоновано уніфікувати орфографію мілітіпсевдонімів: писати їх з великої букви та без лапок.Документ Різниця між поняттями «активний словник», «загальновживана», «міжстильова» та «емоційно нейтральна» лексика(КОД, 2018) Ковтюх, Світлана Леонідівна; Ковтюх, Светлана Леонидовна; Kovtiukh, Svitlana(uk) У статті розглянуто дефініції термінів «активний словник», «загальновживана», «міжстильова» та «емоційно нейтральна» лексика, які вказують на різні групи лексикону української мови залежно від критеріїв, покладених в основу типології. У наукових, навчальних, довідково-енциклопедичних джерелах почасти засвідчено сплутування понять, які позначають досліджувані терміни. Головну увагу зосереджено на відмінних ознаках указаних конгломератів лексем, для яких не характерні усталені, непорушні межі. Лексичні одиниці мають здатність переходити з одного розряду до іншого, змінювати семантику, виконувати різні функції, що спричинює труднощі їхньої кваліфікації, віднесення до того чи того розряду лексем, зважаючи на систему традиційних класифікаційних чинників. З метою з’ясування термінологічної спеціалізації зіставлено денотативно-сигніфікативні значення вказаних терміноодиниць, що дало змогу точнішої диференціації позначуваних ними понять, а саме: лексика активного вжитку не має ознак застарілості чи новизни; загальновживана — не обмежена професійними, територіальними (діалектними) або вузькосоціальними рамками; міжстильова — не має яскравих рис того чи того функціонального стилю; експресивно нейтральна лексика — це слова, що не мають яскраво вираженої позитивної або негативної оцінки.Документ Вимова звука [о] без наближення перед складом з наголошеним [у] в українській літературній мові(КОД, 2018) Ковтюх, Світлана Леонідівна; Ковтюх, Светлана Леонидовна; Kovtiukh, Svitlana(uk) У статті розглянуто орфоепічні норми щодо вживання ненаголошеного звука [о] перед складом з наголошеним [у]. Головну увагу зосереджено на винятках, коли досліджуваний ненаголошений голосний у такій позиції вимовляють чітко й виразно, без наближення до звука [у]. Проаналізовано, як у різни х джерелах: орфоепічних словниках, наукових працях, посібниках і підручниках для вищої школи — репрезентовано рекомендації щодо вимови голосного [о] перед складом з наголошеним [у]. Сформульовані власні міркування про орфоепічні особливості цього звука в сучасній українській літературній мові з урахуванням низки чинників: фонетичного, акцентуаційного, семантичного, лексичного, етимологічного, морфемного, словотвірного, морфологічного. Зокрема вказано, що голосний [о] перед складом з наголошеним [у] варто вимовляти без наближення в тих словах, у яких між звуками [о] та [у] засвідчено збіг трьох і більше приголосних.Документ Homo sum, humani nihil a me alienum puto(Центр оперативної поліграфії «Авангард», 2017) Ковтюх, Світлана Леонідівна; Kovtiukh, Svitlana(ua) У статті висвітлено основні факти життя та професійної діяльності ветеранів кафедри української мови державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка – старшого викладача Світлани Петрівни Пономаренко та кандидата філологічних наук, доцента Тамари Іванівни Поляруш. Для обох альма матер – Київський державний університет імені Тараса Шевченка, обох учили легендарні викладачі. Ті особистості, яких ми нині шануємо як національну інтелектуальну еліту, жили з ними в гуртожитках, училися й працювали поруч, на їхніх очах творився величезний шмат нашої історії.Документ Статус професіоналізмів у лексико-семантичній системі української мови(Центр оперативної поліграфії «Авангард», 2017) Ковтюх, Світлана Леонідівна; Ковтюх, Светлана Леонидовна; Kovtiukh, Svitlana(ua) У статті досліджено професіоналізми як різновид однієї з підсистем лексико-семантичної системи сучасної української мови - спеціальної лексики з погляду сфер уживання. Зокрема встановлено не зовсім коректне віднесення професіоналізмів до стилістично маркованих чи застарілих слів, з ’ясовано різницю між термінами, номенклатурою, жаргонізмами, професійною лексикою та професіоналізмами, указано на їхні парадигматичні відношення на основі спільності чи протилежності значень у лексико-семантичній системі сучасної української мови. Запропоновано типологію професіоналізмів - виокремлено основні тематичні групи, також визначено способи творення досліджуваних слів на прикладі неофіційних фахових лексем медичної сфери.Документ До проблеми вживання флексії -ей у родовому відмінку множини іменників І відміни(Видавець Лисенко В. Ф., 2017) Ковтюх, Світлана Леонідівна(uk) У статті досліджено проблему ідентифікації фіналі -ейу родовому відмінку множини іменників жіночого роду м’якої, мішаної та твердої груп І відміни в українській мові: чи це флексія, чи кінцевий сегмент основи слова. В останньому випадку, характерному для словоформ м’якої групи, засвідчене нульове закінчення, також відбувається чергування голосної фонеми /е/ з нульовою. Крім кількох лексем І відміни, закінчення -ей у генітивній формі множини мають іменники жіночого роду ІІІ відміни, деякі слова pluralia tantum, спорадично іменники чоловічого й середнього роду ІІ відміни.Документ Вплив переносних значення та вживання на морфологічну парадигматику іменників(КДПУ ім. В. Винниченка, 2011) Ковтюх, Світлана Леонідівна(uk) У статті розглянуто різницю між переносним значенням та переносним уживанням лексем сучасної української мови, а також яким чином ці явища впливають на морфологічну парадигматику субстантивів.