Факультет української філології, іноземних мов та соціальних комунікацій
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/4
Переглянути
16 результатів
community.search.results.head
Документ Методичні рекомендації до підготовки курсових робіт із іноземної філології та зарубіжної літератури(2024) Пянковська, Ірина Володимирівна; Вечірко, Оксана Леонідівна; Долгушева, Ольга Валеріївна(ua) Методичні рекомендації підготовлені для студентів спеціальності 014 Середня освіта (Англійська мова і література) факультету української філології, іноземних мов і соціальних комунікацій, які виконують курсові роботи з іноземної філології (англійської, німецької) та зарубіжної літератури. Матеріали містять загальні вимоги до структури курсової роботи, методичні вказівки до змісту розділів та їхнього оформлення, вимоги та рекомендації щодо підготовки до захисту.Документ Національна ідентичність в екзотичних новелах Проспера Меріме(Видав. дім "Гельветика", 2024) Вечірко, Оксана Леонідівна(ua) Проблема ідентичності стала предметом уваги філософів, соціологів, психологів та літературознавців. В сучасних умовах глобалізації погляди на цю дефініцію дещо змінюються, але особлива увага зосередилася на понятті «національна ідентичність» як одному із пріоритетних факторів збереження та розвитку націй. Сьогодні в умовах російської агресії особливої актуальності набуває ця проблема. Загальновідомо, що література є важливим джерелом формування національної ідентичності. У статті проаналізовано новелістику французького письменника Проспера Меріме. У рамках статті розглянуто не тільки його досвід літератора, а й історика-дослідника. Наслідком багаторічного вивчення історичних джерел П. Меріме стало створення цілого ряду спеціальних археологічних та історичних розвідок, серед яких є роботи, присвячені історії України, зокрема есе «Богдан Хмельницький» та «Українські козаки та їхні останні гетьмани». На матеріалі екзотичних новел П. Меріме розкриває національні звички, цікавиться легендами та фольклором різних народів. Так, в основу новели «Матео Фальконе» покладено драматичний сюжет, де головний герой, керуючись неписаними законами свого народу, вбиває власного сина. Предметом художнього дослідження у творі «Вовкулака» стало життя невеликої етнічної групи жемайтів (жмудь). Це класичний готичний твір з елементами надприродніх жахів, де автор розглядає містичну основу національного. Новела Меріме «Таманго» розповідає про життя напівдикого африканського племені, вона створена під впливом європейського аболіціоністського руху, одвічний двобій природи і цивілізації покладений в основу твору. Отже, літературна географія П. Меріме достатньо широка, у рамках літератури «місцевого колориту» він досліджує важливий аспект національної ідентичності – національний характер та звертається до міфології як визначальної складової етнокультурної парадигми. Цікавиться французький класик фольклорними та міфологічними джерелами, які розкривають психологічні глибини народної ментальності, персонажі його новелістики – це сильні, цілеспрямовані особистості. (en) The problem of identity has become the subject of attention of philosophers, sociologists, psychologists, and literary critics. In the modern conditions of globalization, views on this definition are mildly changing, but special attention has been focused on the concept of “national identity” as one of the priority factors for the preservation and development of nations. Today, in the context of russian aggression, this problem is becoming particularly relevant. It is common knowledge that literature is an important source of national identity formation. The novelist of the French writer Prosper Mérimée is analysed in the paper. The paper examines both his experience as a writer and a research historian. The result of P. Mérimée’s long-term study of historical sources is the creation of a number of special archaeological and historical investigations, including works on the history of Ukraine, in particular the essays “Bohdan Khmelnytskyi” and “Ukrainian Cossacks and Their Last Hetmans.” In his exotic novellas, P. Mérimée reveals national habits, takes an interest in the legends and folklore of different peoples. For instance, the novella “Mateo Falcone” is based on a dramatic plot where the main character, guided by the unwritten laws of his people, kills his own son. The subject of literary research in the literary work “Lokis” is the life of a small ethnic group of Samogitia. This is a classic Gothic literary work with elements of supernatural horror, where the author examines the mystical basis of the national. Mérimée’s novella “Tamango” tells about the life of a semi-wild African tribe, inspired by the European abolitionist movement, and the eternal battle between nature and civilization is the core of the literary work. Thus, P. Mérimée’s literary geography is quite wide; within the framework of the literature of “local colouring,” he explores an important aspect of national identity, more properly national character, and refers to mythology as a defining component of the ethno-cultural paradigm. The French classic is interested in folk and mythological sources that reveal the psychological depths of the folk mentality; the characters of his novelist are strong, purposeful individuals.Документ Identity Drama: Anti-And Postcolonial Discourse(2021) Лаврусенко, Марія Іванівна; Буряк, Олена Федорівна; Гольник, Оксана Олександрівна; Цепа, Олександра Володимирівна; Вечірко, Оксана Леонідівна; Lavrusenko, Mariia; Buriak, Olena; Holnyk, Oksana; Tsepa, Oleksandra; Vechirko, Oksana(en) The article highlights the artistic specifics of the anti- and postcolonial discourse of the stories "Lullaby" by the American writer of Indian origin Leslie Marmon Silko and "Thunderstorms over Turovets" by the Ukrainian novelist VolodymyrDanylenko. Through the prism of the conflict "globalized world - ecumenical world" the peculiarities of the embodiment of the drama of national self-awareness are considered.Документ Художній світ Тараса Шевченка: рецепція тексту і підтексту(Мачулін, 2019) Клочек, Григорій Дмитрович; Буряк, Олена Федорівна; Вечірко, Оксана Леонідівна; Гольник, Оксана Олександрівна; Лаврусенко, Марія Іванівна; Михида, Сергій Павлович; Перцова, Інна Василівна; Ратушняк, Олександр Михйлович; Рибальченко, Валентина Костянтинівна ,; Цепа, Олександра Володимирівна(ua) У монографії системно осмислюються актуальні проблеми рецепції творчості Тараса Шевченка у вітчизняному та діаспорному літературознавстві: розглядається специфіка художнього світу митця, особливості психопоетики його внутрішніх конфліктів; виокремлюються концептуальні складники його художнього мислення; розкривається феномен потужної енергетики його текстів, значимість підтекстових смислів; виявляються прийоми психологізму, особливості конструювання ідилічного простору. Рання творчість поета постає у зіставленні з доробком Адама Міцкевича та Фрідріха Шиллера. Книга зацікавить студентів філологічних факультетів, учителів української мови і літератури, усіх, хто захоплюється енергетикою і мудрістю поетичного слова Тараса Шевченка.Документ «Він хотів бути «шикарним, як леопард» (М. Хвильовий у контексті есеїстики Є. Маланюка)(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2019) Вечірко, Оксана Леонідівна; Вечирко, Оксана Леонидовна; Vechirko, Oksana Leonidivna(ua) Стаття присвячена творчим взаєминам українських митців Євгена Маланюка і Миколи Хвильового – людям, що відіграли важливу роль у процесі національного державотворення 20-их років минулого століття. Розглянуто есеїстичні студії «13 травня 1933 року» та «13. 5. 1933» представника «празької школи», проаналізовано його спроби наукового осмислення художньо-естетичних поглядів М. Хвильового, акцентовано увагу на багатовимірності розуміння творчого феномену яскравого представника генерації «Розстріляного відродження». Досліджуючи постать М. Хвильового в особистісному і творчому аспектах, Є. Маланюк наголошує, що наслiдки революції, які б мали згармонiзувати життя й наповнити його змістом, у М. Хвильового сформували трагічне світовідчуття й глибоке розчарування в ідеології, що, зрештою, розвинуло суперечливість його особистості, світоглядну амбівалентність. (ru) Статья посвящена творческим взаимоотношениям украинских писателей Евгения Маланюка и Николая Хвылевого – людям, которые сыграли важную роль в процессе создания украинского государства двадцатых годов прошлого века. Рассмотрены эссеистические студии «13 мая 1933» и «13. 5. 1933» представителя «пражской школы», проанализированы его попытки научного осмысления художественно-эстетических взглядов Хвылевого, акцентировано внимание на многомерности понимание творческого феномена яркого представителя поколения «Расстрелянного возрождения». Исследуя наследие Н. Хвылевого в личностном и творческом аспектах, Е. Маланюк отмечает, что последствия революции, которые должны гармонизировать жизнь и наполнить её содержанием, у Н. Хвылевого сформировали трагическое мироощущение и глубокое разочарование в идеологии, что, в конце концов, развило противоречивость его личности, мировоззренческую амбивалентность. (en) The article is devoted to the creative relationships between Ukrainian artists Yevhen Malaniuk and Mykola Khvylovyi, who played a key role in the 1920s national state building. In particular, the critical works by the representative of the Prague School were reviewed; his attempts to comprehend scientifically the artistic and aesthetic views of M. Khvylovyi were analyzed. The article is focused on the multidimensional understanding of the creative phenomenon of the prominent representative of the Executed Renaissance generation. Names of several Ye. Malaniuk’s essays dedicated to the worshipper of the commune behind the mountains and related to the tragic number “13”, such as “Trynadtsiate Travnia Tysiacha Deviatsot Trydtsiat Tretioho Roku” (the 13th of May 1933) and “13. 5. 1933”, have become eloquent. In the literary and critical essay of Ye. Malaniuk we can note personal and creative vectors of investigating the M. Khvylovyi’s figure. The consequences of the revolution, which should have made life more balanced and meaningful, just made M. Khvylovyi see the world from the tragic side and feel deep disappointment in ideology, which eventually developed into a contradictory personality, worldview ambivalence of the artist. Yevhen Malaniuk has been on the warpath against false Ukrainianness all his life, he blamed Little Russianness, betrayal and slave instincts of his own nation, which, in his opinion, led to the defeat of Ukrainian statehood. Considering this, an important place in his studios, as well as in M. Khvylovyi’s pamphlets, is allocated for interpreting the essence of Little Russianness. While living as an emigrant, Ye. Malaniuk closely watched the artistic process in Ukraine, acting as an analyst. He created a concise psychologized portrait of a “romantic with unbending spirit”.Документ Вивчення роману Віктора Гюго «Собор Паризької Богоматері» в курсі історії зарубіжної літератури студентами філологічних спеціальностей(КОД, 2019) Вечірко, Оксана Леонідівна; Vechirko, Oksana(uk) У статті запропоновано модель вивчення творчості французького письменника В. Гюго в курсі історії зарубіжної літератури для студентів філологічних спеціальностей. До розгляду пропонується відомий роман «Собор Паризької Богоматері», який засвідчив, що письменник залишився у полоні романтичної естетики, автор твору доводить, що вся історія людства –це безперервна боротьба добра і зла, любові і ненависті. У статті досліджується типово романтична поетика твору: засоби гротеску і контрасту, концепт долі, система образів.Документ Вивчення роману Ч. Діккенса «Пригоди олівера твіста» в курсі історії зарубіжної літератури студентами філологічних спеціальностей(2020) Вечірко, Оксана Леонідівна; Vechirko, Oksana(uk) У статті розглянуто деякі методичні аспекти вивчення творчості Ч. Діккенса у вищих навчальних закладах і школі. Увага акцентується на особливостях художнього стилю письменника та проблематиці творчості в контексті вікторіанської доби. До розгляду пропонується відомий роман «Пригоди Олівера Твіста», у якому автор,орієнтований на осмислення проблем соціальних через призму моральних цінностей, намагається застерегти суспільство від байдужості і змусити стати справедливішим і милосерднішим.Документ Художній світ «Кримських сонетів» Адама Міцкевича: методичний аспект(КОД, 2018) Вечірко, Оксана Леонідівна; Вечирко, Оксана Леонидовна; Vechirko, Oksana(uk) У статті запропоновано модель вивчення творчості польського письменника А.Міцкевича в курсі шкільної програми. Літературна спадщина відомого романтика викликає великий науковий інтерес у контексті україно-польських літературних взаємин, дослідження доробку відомого романтика Польщі залишається актуальним і до сьогодні. Розглянуто питання щодо дискусії культурно- національної приналежності письменника: за право називати Адама Міцкевича своїм національним поетом сперечаються одразу декілька держав — Польща, Литва та Білорусь. Засновник польського романтизму, відомий діяч визвольного руху, цей письменник глибоко національний, але й водночас загальнолюдський. У статті розглянуто літературні взаємини А.Міцкевича і О.Пушкіна, попри традиційність думок про велику дружбу двох поетів сучасні літературознавці неоднозначно інтерпретують характер їх стосунків. Вивчаючи думки критиків автор статті дійшов висновку, що у цьому творчому діалозі двох митців позиція російського романтика зайвий раз доводить, що великодержавна хвороба майже невиліковна. Польській поет залишався вірним високим ідеалам за звільнення своєї батьківщини, за духовну свободу всього людства. До розгляду пропонується відома збірка А. Міцкевича «Кримські сонети», досліджується типово романтична поетика сонетного циклу, зокрема жанрові особливості, характер ліричного героя, орієнтальні мотиви, пейзаж та ін.Документ Мала проза М. Хвильового й Б. Пільняка: спроба компаративного аналізу(КДПУ ім. В. Винниченка, 2016) Вечірко, Оксана Леонідівна; Vechirko, Oksana(uk) М. Хвильовий і Б. Пільняк прийшли в літературу водночас: на початку 20-х років ХХ століття. Це була пора, коли ще лунали відгомони "срібного століття" в красному письменстві, існував творчий плюралізм, який реалізувався в різних літературно-творчих організаціях, їхніх естетичних маніфестах і програмах. Аналізуючи художню манеру М.Хвильового і Б.Пільняка, критики стверджували, що започаткована вона була М.Коцюбинським, В.Стефаником, А. Бєлим і А. Ремізовим. Розглядаючи стильові особливості творів обох митців, дослідники відзначали продовження традицій орнаментальної прози. Не обійшли увагою і таку рису, як лірична організація тексту й пов'язана з нею особлива форма творів. У статті розглянуто основні типи оповідань М. Хвильового та Б. Пільняка, зокрема монологічне, поліфонічне, безсуб'єктне; проаналізовано організацію мовних особливостей тексту. Дослідження художньої форми оповідань обох митців виявляють багато спільного – фрагментарність, рефренізацію тощо, їхні оповідання нагадують вірші в прозі, що загалом притаманне імпресіонізму, авторське новаторство виявляється у створенні особливих стильових форм.Документ Особливості художнього світу Е.Т.А. Гофмана: методичний аспект(2017) Вечірко, Оксана Леонідівна(uk) У статті запропоновано модель вивчення творчості німецького письменника Е.Т.А. Гофмана в курсі шкільної програми. Літературна спадщина відомого романтика викликає великий науковий інтерес, адже коло проблем, що порушені у художніх творах митця, не втратила своєї актуальності і в наш час. У його складній та багатогранній творчості провідними залишаються теми митця і мистецтва, особливе місце у духовному світі Гофмана займає музика, яка увійшла в його життя як велика таємниця буття. Автор статті, розглядаючи особливості художнього світу німецького романтика, наголошує на специфічному поєднанні елементів реальності із фантастичною грою авторської уяви. Люди у фантасмагоричному світі Гофмана поділяються на дві категорії: щасливих філістерів та мрійників, «ентузіастів», «справжніх музикантів», які не вміють і не хочуть жити за законами міщанського світу. Аналізуючи поетику творів Гофмана в статті пропонується визначити зміст термінів: іронія, гротеск та фантасмагорія. До розгляду пропонується відома сатирична казка «Малюк Цахес» (1819) як одне із найкращих гротескно-сатиричних зображень німецького суспільства початку Х1Х століття. У статті окреслено основні етапи роботи із художнім текстом, зокрема, визначення проблематики, жанрової природи (казка нових часів), особливості художньої структури (принцип двосвіття), аналіз ключових епізодів твору.