Вивчення роману Віктора Гюго «Собор Паризької Богоматері» в курсі історії зарубіжної літератури студентами філологічних спеціальностей

Abstract

(uk) У статті запропоновано модель вивчення творчості французького письменника В. Гюго в курсі історії зарубіжної літератури для студентів філологічних спеціальностей. До розгляду пропонується відомий роман «Собор Паризької Богоматері», який засвідчив, що письменник залишився у полоні романтичної естетики, автор твору доводить, що вся історія людства –це безперервна боротьба добра і зла, любові і ненависті. У статті досліджується типово романтична поетика твору: засоби гротеску і контрасту, концепт долі, система образів.(en) The article proposes a model for studying the works of the French writer V. Hugo in the History of Foreign Literature by students of philological specialties. The literary heritage of the famous romanticist, who promoted love for mankind, is of great scientific interest, since the range of problems raised in his works has proved its relevance today. In the context of dynamic social changes, Hugo refers to the Middle Ages, but the nature of his historicism is specific: the author does not try to convey the historical fact accurately; he is more interested in the moral and ethical aspect of events. The article presents an analysis of Hugo’s famous novel “The Hunchback of Notre-Dame”, which suggests that the writer did not overstep the boundaries of romantic aesthetics. The French classic proved that the whole history of mankind is a continuous fight between good and evil, love and hate. The author genuinely believes that there is something else besides scientific and technical, economic progress –the most important, moral progress: people are gradually becoming better and kinder. The French classic’s worldview is based on humanism. The article investigates the typically romantic poetics of the work: grotesque and contrast, the concept of fate, the system of images, etc.