Факультет української філології, іноземних мов та соціальних комунікацій

Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/4

Переглянути

Фільтри

2017 - 20192

Налаштування

Авторsearch.filters.applied.operator.equals: search.filters.author.Вечірко, Оксана ЛеонідівнаКлючові словаsearch.filters.applied.operator.equals: search.filters.subject.grotesque

community.search.results.head

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Вивчення роману Віктора Гюго «Собор Паризької Богоматері» в курсі історії зарубіжної літератури студентами філологічних спеціальностей
    (КОД, 2019) Вечірко, Оксана Леонідівна; Vechirko, Oksana
    (uk) У статті запропоновано модель вивчення творчості французького письменника В. Гюго в курсі історії зарубіжної літератури для студентів філологічних спеціальностей. До розгляду пропонується відомий роман «Собор Паризької Богоматері», який засвідчив, що письменник залишився у полоні романтичної естетики, автор твору доводить, що вся історія людства –це безперервна боротьба добра і зла, любові і ненависті. У статті досліджується типово романтична поетика твору: засоби гротеску і контрасту, концепт долі, система образів.
  • Ескіз
    Документ
    Особливості художнього світу Е.Т.А. Гофмана: методичний аспект
    (2017) Вечірко, Оксана Леонідівна
    (uk) У статті запропоновано модель вивчення творчості німецького письменника Е.Т.А. Гофмана в курсі шкільної програми. Літературна спадщина відомого романтика викликає великий науковий інтерес, адже коло проблем, що порушені у художніх творах митця, не втратила своєї актуальності і в наш час. У його складній та багатогранній творчості провідними залишаються теми митця і мистецтва, особливе місце у духовному світі Гофмана займає музика, яка увійшла в його життя як велика таємниця буття. Автор статті, розглядаючи особливості художнього світу німецького романтика, наголошує на специфічному поєднанні елементів реальності із фантастичною грою авторської уяви. Люди у фантасмагоричному світі Гофмана поділяються на дві категорії: щасливих філістерів та мрійників, «ентузіастів», «справжніх музикантів», які не вміють і не хочуть жити за законами міщанського світу. Аналізуючи поетику творів Гофмана в статті пропонується визначити зміст термінів: іронія, гротеск та фантасмагорія. До розгляду пропонується відома сатирична казка «Малюк Цахес» (1819) як одне із найкращих гротескно-сатиричних зображень німецького суспільства початку Х1Х століття. У статті окреслено основні етапи роботи із художнім текстом, зокрема, визначення проблематики, жанрової природи (казка нових часів), особливості художньої структури (принцип двосвіття), аналіз ключових епізодів твору.