Наукові видання каф-ри української філології та журналістики
Постійне посилання зібранняhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/25
Переглянути
2 результатів
collection.search.results.head
Документ Жанрово-стильові особливості новели Любові Пономаренко «Гер переможений»(КДПУ ім. В. Винниченка, 2016) Буряк, Олена Федорівна; Buryak, Оlena(uk) У статті визначено комплекс рис, які характеризують жанрову специфіку новели Любові Пономаренко «Гер переможений»: психологізм образів, особливості сюжетобудови, роль оповідача, функції художньої деталі. «Гер переможений» – оригінальна модифікація новелістичного жанру. Функціонування комплексу канонічних ознак новели підпорядковане авторській концепції – осягнення людини через призму загальнолюдського, звільнення особистості від ідеологічних стереотипів. Головним предметом розповіді є не стільки незвичайна подія, як незвичайний герой. Саме тому художньо-стильова домінанта Любові Пономаренко – психологізм, що визначає специфіку інших жанрових параметрів новели. У центрі авторської уваги типовий новелістичний герой зі сформованим світоглядом, характером, який в екстремальній ситуації виявляє свої сутнісні риси: німець в безвиході полону керується гуманістичними принципами.Документ Український часопростір у повісті Володимира Даниленка «Сповідь джури Самойловича»(КДПУ ім. В. Винниченка, 2016) Лаврусенко, Марія Іванівна; Lavrusenko, Mariya(uk) Дослідження присвячене особливостям змалювання українського часопростору в повісті В. Даниленка «Сповідь джури Самойловича», що увійшла до книги «Грози над Туровцем». У розвідці акцентовано на неоднозначній оцінці видання в українській літературознавчій науці. Зауважено, що художній простір твору поєднує три знакові місцини України – Запорізьку Січ, Дике поле і Київщину-Житомирщину. Ці географічні координати осмислюються в часи безслав’я вітчизняної історії – добу Руїни. Однак автор не розглядає цю епоху як трагічний етап українського минулого, хоча він посіяв пустку в людських серцях, відібрав надію на порятунок від чужинців, що нав’язували нам свою мову, звичаї і порядки. Державна несвобода виховала і справжню людину-патріота, сильну особистість, котра змогла зберегти в своєю генетичному коді державний інстинкт, виплекати його в своїх дітях. У центрі сюжету твору – доля села Туровець і людей, що живуть у ньому, зокрема, вільнолюбивого козака Юрія Великоборця, що заснував це поселення. Зауважено, що осмислюючи добу Гетьманщини і долю пересічної людини того часу, автор дещо ідеалізував головного героя твору Юрія Великоборця. Персонаж постав як суперчоловік, якому під силу здолати будь-яку життєву перешкоду. Наголошено, що Туровецька історія ХVІІ ст., викладена в повісті В. Даниленка, сприймається і як історія становлення окремого роду, і як модель руху усієї України до свого вільного існування. Підкреслено, що художній міф про село Туровець на Житомирщині і її засновника-лицаря Юрія Великоборця в повісті В. Даниленка «Сповідь джури Самойловича» – це спроба змінити акценти в зображенні поведінки чоловіка-українця в кризових ситуаціях, це спосіб показати силу й мудрість патріархального начала в родині й державі.