Наукові видання каф-ри української філології та журналістики
Постійне посилання зібранняhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/25
Переглянути
2 результатів
Search Results
Документ Новий лексикон періоду повномаштабної російсько-укранської війни : лексико-семантична деривація та особливості словозміни(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Ковтюх, Світлана Леонідівна(ua) У статті проаналізовано частину великого пласту нових слів української мови – як апелятивів, так і онімів, переважна більшість яких утворена в період повномасштабної російсько-української війни з використанням наявних у питомому словникові лексичних одиниць унаслідок переосмислення їхньої семантики. Досліджено алгоритм дериваційного процесу та словозмінні особливості (останні на засадах морфологійної парадигматики) переважно воєнно-політичних словотвірних інновацій, а також новотворів-пропріативів на позначення населених пунктів на теренах України та внутрішніх міських, селищних або сільських об’єктів, що з’явилися внаслідок перейменувальних процесів 2022 – 2024 років. З’ясовано, що нові похідні одиниці в межах лексико-семантичного способу утворено внаслідок онімізації, трансонімізації, апелятивації (останню засвідчено спорадично). Найчастіше при цьому бувають задіяні дериваційно-семантичні механізми метафоризації чи метонімізації. У мовознавстві активно послуговуються запропонованим Л. Гуссенсом 1990 року поняттям «метафтонімія», яке кваліфікують як концептуальну взаємодію між метафорою та метонімією. Пропонуємо новий термін «метафтонімізація» для позначення синкретизму дериваційних процесів метафоризації та метонімізації, тобто у випадках переосмислення лексичних значень лексико-семантичних варіантів, набуття ними нової семантики внаслідок одночасного перенесення і за подібністю, і за суміжністю без використання додаткових словотворчих засобів. У процесі семантичної деривації зазнає змін як лексичне значення слова, так і його словозмінна парадигма. При цьому іменники з повною парадигмою можуть переходити до розряду субстантивів, які вживають тільки або переважно в множині, рідше – тільки в однині. Іменник, який відмінювався лише в однині, може трансформуватися в лексему, яку формально використовують у формах множини, хоч потенційно вона може мати повну словозмінну парадигму. Зафіксовано також перехід іменника singularia tantum у лексичну одиницю, що відмінюється в однині та множині. Крім цього, засвідчено випадки синтаксично-позиційної невідмінюваности, коли переважно відіменникові (часто відантропонімні) назви вулиць, провулків, площ, проспектів тощо у формі родового відмінка однини, рідше множини функціонують як застиглі словоформи генітива навіть у разі редукції родової апелятивної назви. (en) The article analyzes part of a large stratum of new words of the Ukrainian language – both appellatives and onyms, the vast majority of which were formed during the full-scale Russian-Ukrainian war using lexical units available in the specific dictionary as a result of rethinking their semantics. The algorithm of derivation process and wordchanging features (the latter on the basis of morphological paradigmatics) of mainly military-political word-forming innovations, as well as new-creation-propriatives for designating settlements on the territory of Ukraine and internal urban, settlement or rural objects that appeared as a result of the renaming processes of 2022–2024 are investigated. It was found that new derivative units within the lexical-semantic method are formed due to onimization, transonymization, appellation (the latter is witnessed sporadically). Most often, derivational-semantic mechanismsof metaphorization or metonymization are involved. Linguistics actively uses the concept of "metaphthonymy" proposed by L. Hussens in 1990, which is qualified as a conceptual interaction between metaphor and metonymy. We propose a new term "metaftonymization" to refer to the syncretism of derivational processes of metaphorization and metonymization, that is, in cases of reconsidering the lexical meanings of lexical-semantic variants, their acquisition of new semantics due to simultaneous transfer both in similarity and in adjacency without the use of additional word-forming means. In the process of semantic derivation, both the lexical meaning of the word and its word-changing paradigm undergo changes. In this case, nouns with a full paradigm can move to the category of substantives used only or mainly in the plural, less often – only in the singular. A noun that was conjugated only in singular can be transformed into a lexeme that is formally used in plural forms, although potentially it can have a complete word-changing paradigm. There are cases of the noun singularia tantum passing into a lexical unit that is conjugated in the singular and plural. In addition, cases of syntactic-positional invariability have been witnessed, when the names of streets, alleys, squares, avenues, etc. in the form of a generic case of singular are predominant, less often the sets function as invariable word forms of the genitive even in the case of reduction of the generic appellative name.Документ Мікротопоніми села Казавчина Голванівського району Кіровоградської області(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Волчанська, Ганна Василівна; Закордонець, О. П.; Василик, С. С.(ua) У статті здійснено комплексний аналіз власних назв дрібних географічних об᾽єктів с. Казавчина Голованівського району Кіровоградської області. З’ясовано специфіку мікротопонімів у системі власних назв; зібрано назви дрібних географічних об’єктів с. Казавчина; виявлено локальні особливості мікротопонімів, які раніше не були об’єктом дослідження лінгвістів : природні, історичні та соціально-культурні чинники виникнення мікротопонімів на досліджуваній території; визначено семантичні групи мікротопонімів; здійснено лексико-семантичний та словотвірно-структурний аналіз досліджуваних одиниць; виявлено діалектні особливості мікротопонімів. Проаналізований у роботі матеріал свідчить, що виникнення мікротопонімів залежить від історичних і соціально-культурних чинників; у мікротопонімії села активно функціонують як назви власне природних об’єктів, так і найменування, пов’язані з господарською діяльністю людини; виокремлено відапелятивні, відонімні та відонімно-відапелятивні мікротопоніми; за структурою мікротопоніми поділяються на прості, складі та складені; основним способом творення є суфіксальний; частина мікротопонімів мають фонетичні, морфологічні та лексичні особливості, притаманні подільським говіркам південно-західного наріччя і степовим говіркам південно-східного. Мікротопоніми в мовному портреті сучасного українського села є елементом, який тісно пов’язаний з його історичним розвитком. Аналіз онімів с. Казавчина показав, що велика кількість цих назв є символами радянської епохи. Характерною рисою оновлення онімного простору с. Казавчина є поява мікротопонімів, пов’язаних із сучасними подіями та героями сьогодення. Мікротопоніми є елементами маркування певних територій і виконують функцію локальних орієнтирів на прилеглій місцевості. Вони є одним із способів впливу на особистість : зі зміною назв мікротопонімів твориться нова система координат. (en) A comprehensive analysis of the proper names of small geographical objects of Kazavchyna village, Golovanivsk district, Kirovohrad region, is carried out. The specificity of microtoponyms in the system of proper names has been clarified; the names of small geographical objects of Kazavchyna village have been collected. Local features of microtoponyms, which were not previously the object of research by linguists, were revealed : natural, historical, and socio-cultural factors of the emergence of microtoponyms in the studied territory. Semantic groups of microtoponyms are defined; lexical-semantic and word-formation-structural analysis of the studied units was carried out; dialectal features of microtoponyms are revealed. The material, analyzed in the work, shows that the occurrence of microtoponyms depends on historical and sociocultural factors; in the microtoponymy of villages, both the names of natural objects and names related to human economic activity actively function. Appellative, homonymous and homonymous-vidapellative microtoponyms are distinguished; by structure, microtoponyms are divided into simple, compound and compound; the main method of creation is suffixation; some of the microtoponyms have phonetic, morphological and lexical features inherent in the Podil dialects of the southwestern dialect and the steppe dialects of the southeastern dialect. Microtoponyms in the language portrait of a modern Ukrainian village are an element closely related to its historical development. The analysis of the names of Kazavchyna village showed that a large number of these names are symbols of the Soviet era. A characteristic feature of the renewal of the nameless space of Kazavchyna village is the appearance of microtoponyms associated with modern events and today's heroes. Microtoponyms are elements of marking certain territories and perform the function of local landmarks in the surrounding area. They are one of the ways to influence a person: with the change of the names of microtoponyms, a new coordinate system is created.