Наукові видання каф-ри української філології та журналістики

Постійне посилання зібранняhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/25

Переглянути

collection.search.results.head

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Проблема голоду в оповіданнях Бориса Грінченка «Без хліба» й Володимира Винниченка «Голод»
    (2021) Лаврусенко, Марія Іванівна; Lavrusenko, M.
    (ua) Розмірковування над тим, що керує поведінкою людини, котра опинилася у межовій ситуації, – розум чи інстинкт – стало предметом зображення художніх творів зарубіжних й українських авторів на зламі ХІХ і ХХ ст. Актуальною для української прози означеного періоду виявилася проблема поведінки людини, котра опинилася у скрутному матеріальному стані, що призвів до голоду. Вона порушена в оповіданнях «Без хліба» Б. Грінченка й «Голод» В. Винниченка. У своїх творах письменники лише штрихово окреслюють час подій, їхня увага зосеред-жується на психології людини, котра позбавлена засобів для фізичного існування. Аналіз досліджень З. Фрейда, А. Маслоу, К. Лоранца, К. Рімана дає право зробити висновок, що людиною у стані стресу, зокрема голоду, керують інстинкти самозбереження, тобто несвідоме, природні фізіологічні інстинкти. Із цих позицій ми проаналізували оповідання «Без хліба» Б. Грінченка й «Голод» В. Винниченка. Змалювання психології людини, яка опинилася у ситуації голоду, в оповіданні Б. Грінченка «Без хліба» відпо-відає канонам реалістичної стильової манери. Ходом оповіді автор визнає, що діями та вчинками Петра керує несвідоме, однак ключовим у визначенні Я головного героя, його життя у соціумі стає Над-Я, мораль. Оповідання В. Винниченка «Голод» підтверджує висновки вчених-психоаналітиків, що в межовій ситуації поведінкою і вчинками людини керують інстинкти, несвідоме. Проблема оповідань Б. Грінченка «Без хліба» й В. Винниченка «Голод» суголосна – поведінка людини, котра йде на злочин під тиском нестерпних умов існування, що призвели до голоду. Письменники об’єктивно змальову-ють обставини, що штовхають їхніх героїв на неприпустимий учинок. Реаліст Б. Грінченко виправдовує свого героя, верх над його поведінкою бере християнська мораль, яка змушує людину визнати свій гріх і стати на шлях праведного життя. Модерніст В. Винниченко доводить, що Над-Я, мораль поступається Воно, несвідомому, коли вирішується питання життя і смерті. Проведені спостереження над творами Б. Грінченка й В. Винниченка дають нам право зробити висновок, що обидва митці прагнули правдиво висвітлити психологію людини в умовах голоду, але мотивація вчинків персона-жів творів суголосна тим стильовим манерам, прихильниками яких є автори оповідань.