(uk) Стаття присвячена теоретичним засадам відображення спонтанного усного мовлення, що полягають в обґрунтуванні систематизації та структурування емпіричного матеріалу для монографічних дескрипцій говірок в рамках описової діалектології. Авторка репрезентує його на досвіді корпусу усного мовлення говірки. Обґрунтовується специфіка відображення спонтанного усного мовлення як базового для опису говірки, визначаються металінгвістичні дані корпусу, класифікація його складових одиниць за лінгвістичними критеріями, а також діалектологічна параметризація цього звукового матеріалу.
(uk) У статті викладені позиції для увиразнення визначення говірки в сучасній українській діалектології, зокрема: установлення її походження (з урахуванням історичних свідчень), урахування матеріальної та духовної культури; виявлення ядерних та периферійних мовних рис, визначення діахроний та синхронний аспектів її функціонування, установлення традиційних диференційних та релевантних рис говірки як мовного портрета населеного пункту, вивчення говіркового складу міста як конгломерату навколишніх говірок тощо. Це не лише перспективна ділянка наукової роботи у плані мовознавчого термінологічного апарату,а й уніфікації опису та стратиграфії дослідження говірок в Україні, узагальнення сучасного наукового пізнання, створення наукової картини світу.
