Наукові видання каф-ри української філології та журналістики
Постійне посилання зібранняhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/25
Переглянути
4 результатів
collection.search.results.head
Документ Сучасна текстографія діалектоносіїв степової говірки(КОД, 2019) Громко, Тетяна Василівна; Громко, Татьяна Васильевна; Hromko, Tatiana(uk) У статті описується сучасний стан текстографії говірки села Піщаний Брід Добровеличківського району Кіровоградської області степового говору південно-східного наріччя. Наводяться приклади уже висвітлених і досі не опублікованих зразків діалектних текстів цієї говірки. З’ясовано значення діалектних текстів для вивчення української мови та її говорів, а також окреслено перспективи збирання матеріалів для текстотеки говірки і створення належної емпіричної бази для досліджень діалектного мовлення, поповнення корпусу текстів української діалектної мови. Автор підкреслює перспективність цього напрямку мовознавчого дослідження в плані опублікування текстів місцевого мовлення.Документ Теоретичні засади відображення спонтанного усного мовлення у моноговірковому звуковому корпусі(КОД, 2021) Громко, Тетяна Василівна; Hromko, Tatiana(uk) Стаття присвячена теоретичним засадам відображення спонтанного усного мовлення, що полягають в обґрунтуванні систематизації та структурування емпіричного матеріалу для монографічних дескрипцій говірок в рамках описової діалектології. Авторка репрезентує його на досвіді корпусу усного мовлення говірки. Обґрунтовується специфіка відображення спонтанного усного мовлення як базового для опису говірки, визначаються металінгвістичні дані корпусу, класифікація його складових одиниць за лінгвістичними критеріями, а також діалектологічна параметризація цього звукового матеріалу.Документ Увиразнення дефініції говірки в сучасній українській діалектології.(2020) Громко, Тетяна Василівна; Hromko, Tatiana(uk) У статті викладені позиції для увиразнення визначення говірки в сучасній українській діалектології, зокрема: установлення її походження (з урахуванням історичних свідчень), урахування матеріальної та духовної культури; виявлення ядерних та периферійних мовних рис, визначення діахроний та синхронний аспектів її функціонування, установлення традиційних диференційних та релевантних рис говірки як мовного портрета населеного пункту, вивчення говіркового складу міста як конгломерату навколишніх говірок тощо. Це не лише перспективна ділянка наукової роботи у плані мовознавчого термінологічного апарату,а й уніфікації опису та стратиграфії дослідження говірок в Україні, узагальнення сучасного наукового пізнання, створення наукової картини світу.Документ Робота з газетними текстами під час вивчення курсу «Українська мова (за професійним спрямуванням)»(КОД, 2018) Громко, Тетяна Василівна; Hromko, Tatiana(uk) Сьогодні звертається увага на роль засобів масової інформації, і при цьому значення читання газетних текстів у процесі навчання української мови є винятковим: це й джерело інформації з фаху, і засіб підвищення рівня володіння мовою, й предмет всебічної обізнаності тощо. У статті розглядається робота з газетними текстами студентів політологічних та історичних спеціальностей у процесі та основні методи роботи з ними при вивченні курсу «Українська мова (за професійним спрямування)». Газети подають найважливіші аспекти суспільно-політичного життя, не орієнтуватися в яких студенти гуманітарного профілю просто не можуть. Подано фрагмент укладеного автором вебліографічного покажчика «Електронні газети». Ураховуючи дидактичний принцип послідовності організації навчально-пізнавального процесу курсу, нами було виділено чотири етапи моделі поетапної організації роботи з періодикою: діагностико-підготовчий, процесуальний, контрольно-коригувальний, першоджерельний, при яких наводяться стислі характеристики видів роботи з газетними текстами. Указані напрямки роботи сприяють пошуку оптимальних форм організації роботи з газетним матеріалом: це завдання на контроль розуміння змісту тексту, завдання на відтворення матеріалу статті, а також ряд творчих завдань з використанням лексичного матеріалу і змістовних елементів статті. При цьому обов'язково варто враховувати: рівень підготовки студентів із предмета, їхню загальну ерудицію, досвід викладача, використання конкретної лексики, фразеології.