(ua) У статті окреслено перспективу дослідження девербативів в українській літературній мові в контексті теоретичних здобутків сучасної лінгвістики, обґрунтовано міжрівневий статус словотвірної морфонології. Сформульовано теоретичні проблеми віддієслівної словотвірної морфонології української мови, розглянуто проблемні питання дериваційних відношень, напрямків морфонологічних трансформацій, визначено морфонологічні позиції віддієслівних похідних. Установлено, що типологічною ознакою дериваційних парадигм дієслів є їхнє внутрішнє структурування за частиномовними зонами девербативів. З’ясовано морфонологію словотвірних гнізд із членованими і нечленованими питомими та іншомовними вершинними дієсловами в сучасній українській літературній мові, спрогнозовано можливі морфонологічні зміни, встановлено морфонологічні моделі.
