Наукові видання каф-ри української філології та журналістики
Постійне посилання зібранняhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/25
Переглянути
25 результатів
Фільтри
Налаштування
Search Results
Документ Проблема національного буття українців у творчості Івана Нечуя-Левицького(Видавничий дім «Гельветика», 2023) Лаврусенко, Марія Іванівна(ua) Російська імперія, до складу якої входили українські землі, постійно ставала на заваді розвитку нашої національної культури. Метрополія доводила вищість титульної нації (росіян) через численні заборони, які особливо посилилися в кінці ХVІІІ–ХІХ століттях (руйнування Запорізької Січі, скасування козацьких полків як військових формацій, розгром Кирило-Мефодіївського братства, десятилітнє ув’язнення Тараса Шевченка, Валуєвський циркуляр, Емський указ тощо). Завданням цих заборон було русифікувати народи, які були в складі колонії, виховати імперську людину – невігласа, байдужого до свого коріння. Здолати цю національну проблему допомагала художня література. Навіть у складні часи тиску росії на Україну митцям вистачало мужності бодай на підтекстовому рівні говорити про потребу створення майбутньої держави, про таку цінність, як національна свобода. Прикладом цьому є художній і публіцистичний доробок Івана Нечуя-Левицького. Проза митця вказує на його прагнення бачити Україну незалежною. Аналіз статті «Сьогочасне літературне прямування, повістей «Кайдашева сім’я» і «Хмари» засвідчує, що письменник проблеми нереалізованості українців, відсутності національної держави пояснює агресивною політикою російської імперії щодо нашого народу. Стаття «Сьо- гочасне літературне прямування» підкреслює право української літератури на самостійний розвиток. Автор наголошує на давності нашого красного письменства порівняно з російським. Духовний занепад українців, розбрат, відсутність умов для реалізації повісті «Кайдашева сім’я» Іван Нечуй-Левицький пояснює довгими роками бездержавності, незнанням власної історії. У повісті «Хмари» автор змальовує два покоління україн- ської інтелігенції ХІХ століття, які не спроможні були стати на захист свого народу. Головну причину невдач національної еліти письменник бачить у політиці царської імперії, яка прагнула русифікувати українців.Документ Історія української літератури (ХІ – початок ХХІ століття)(2023) Буряк, Олена Федорівна; Лаврусенко, Марія ІванівнаДокумент Проблема голоду в оповіданнях Бориса Грінченка «Без хліба» й Володимира Винниченка «Голод»(2021) Лаврусенко, Марія Іванівна; Lavrusenko, M.(ua) Розмірковування над тим, що керує поведінкою людини, котра опинилася у межовій ситуації, – розум чи інстинкт – стало предметом зображення художніх творів зарубіжних й українських авторів на зламі ХІХ і ХХ ст. Актуальною для української прози означеного періоду виявилася проблема поведінки людини, котра опинилася у скрутному матеріальному стані, що призвів до голоду. Вона порушена в оповіданнях «Без хліба» Б. Грінченка й «Голод» В. Винниченка. У своїх творах письменники лише штрихово окреслюють час подій, їхня увага зосеред-жується на психології людини, котра позбавлена засобів для фізичного існування. Аналіз досліджень З. Фрейда, А. Маслоу, К. Лоранца, К. Рімана дає право зробити висновок, що людиною у стані стресу, зокрема голоду, керують інстинкти самозбереження, тобто несвідоме, природні фізіологічні інстинкти. Із цих позицій ми проаналізували оповідання «Без хліба» Б. Грінченка й «Голод» В. Винниченка. Змалювання психології людини, яка опинилася у ситуації голоду, в оповіданні Б. Грінченка «Без хліба» відпо-відає канонам реалістичної стильової манери. Ходом оповіді автор визнає, що діями та вчинками Петра керує несвідоме, однак ключовим у визначенні Я головного героя, його життя у соціумі стає Над-Я, мораль. Оповідання В. Винниченка «Голод» підтверджує висновки вчених-психоаналітиків, що в межовій ситуації поведінкою і вчинками людини керують інстинкти, несвідоме. Проблема оповідань Б. Грінченка «Без хліба» й В. Винниченка «Голод» суголосна – поведінка людини, котра йде на злочин під тиском нестерпних умов існування, що призвели до голоду. Письменники об’єктивно змальову-ють обставини, що штовхають їхніх героїв на неприпустимий учинок. Реаліст Б. Грінченко виправдовує свого героя, верх над його поведінкою бере християнська мораль, яка змушує людину визнати свій гріх і стати на шлях праведного життя. Модерніст В. Винниченко доводить, що Над-Я, мораль поступається Воно, несвідомому, коли вирішується питання життя і смерті. Проведені спостереження над творами Б. Грінченка й В. Винниченка дають нам право зробити висновок, що обидва митці прагнули правдиво висвітлити психологію людини в умовах голоду, але мотивація вчинків персона-жів творів суголосна тим стильовим манерам, прихильниками яких є автори оповідань.Документ Філософські ідеї Фрідріха Ніцше в оповіданні Володимира Винниченка «Момент»(2010) Лаврусенко, Марія Іванівна(ua) У статті досліджується специфіка художнього осмислення філософії життя Ф. Ніцше в оповіданні В. Винниченка «Момент».Документ Реконструкція історії Трипілля в романі Василя Кожелянка «Третє поле»(2009) Лаврусенко, Марія Іванівна(ua) Стаття досліджує особливості художньої реконструкції трипільської епохи у романі Василя Кожелянка «Третє поле»Документ Образ трипільського світу в повісті Д. Гуменної «Велике Цабе»(2004) Лаврусенко, Марія ІванівнаДокумент Митець у постколоніальному світі в романі Володимира Даниленка «Клуб «Старий Пегас»(«ТОВ «Роял Принт», 2020) Лаврусенко, Марія Іванівна(ua) У доробку сучасного українського письменника, представника «житомирської школи» В. Даниленка чільне місце посідає іронічно-сатирична проза, в якій критикуються різні аспекти нашого життя доби незалежності. Таким є й роман «Клуб „Старий Пегас”», що порушує проблему абсурдності буття митця в посттоталітарному світі. Через іронічно-сатиричні описи атмосфери клубу «Старий Пегас», який очолює головний герой твору Юлій Солодчук, прочитується ставлення нової генерації українських письменників до тих митців старшого покоління, які живуть минулим. Авторські алюзії, іронічно-сатиричні оцінки піддають осуду поведінку національної мистецької спільноти, котра нищить талановиту особистість. Як антитеза до членів клубу змальований Юлій Солодчук – людина нового часу й нового світогляду, яка виступає проти імітації творчості. Пародійно-сатиричний тон домінує в змалюванні освіти України. У викривальній манері автор змальовує університет культури. Осуду піддається й загальна атмосфера закладу, і поведінка ректора, який утілює в життя свої комерційні плани й принижує гідного викладача. Письменник утверджує думку, що протистояти корупції й невігластву творча людина не може. Психологію письменника Солодчука В. Даниленко розкриває й через змалювання пікантних подробиць його нещасливого особистого життя. Змістом свого роману автор переконує читача в тому, що справжній митець завжди самотній. Його гармонія – у творчості, яка, за З. Фрейдом, утілює пережите. Роман В. Даниленка «Клуб „Старий Пегас”» має антиколоніальне звучання. Він порушує позачасову проблему стосунків у мистецькому середовищі, творчої людини й суспільства, актуалізує питання розвитку сучасної літератури й освіти.Документ Психоаналіз як ключ до інтерпретації родинних стосунків у повісті Володимира Даниленка «Тіні в маєтку Тарновських»(2019) Лаврусенко, Марія Іванівна(ua) У повісті «Тіні в маєтку Тарновських» Володимир Даниленко змалював модель поведінки чоловіка і дружини у сучасній родині з позицій теорії психоаналізу З. Фрейда. Система подружніх стосунків, зображених у творі, відповідає усталеному в українському суспільству стереотипу сім’ї. Автор приводить реципієнта до усвідомлення того, що сформовані в попередні часи стандарти родини у сучасному світі зазнають змін. Окрім досягнення статусу в суспільстві, актуальним для чоловіка і дружини є інтимна гармонія. Висновки письменника звучать суголосно тенденціям сучасної постмодерної літератури, яка відкрито говорить про заборонені в колоніальні часи теми, актуалізує право на свободу і щастя людини у всіх сферах.Документ Постколоніальний дискурс роману Володимира Даниленка «Клітка для вивільги»(2017) Лаврусенко, Марія Іванівна(ua) Стаття аналізує постколоніальні концепти роману Володимира Даниленка «Клітка для вивільги». У ній досліджено особливості змалювання трагічної долі співачки Аліни Іванюк у радянському суспільстві. Розвідка коментує також специфіку зображення життя мистецької еліти Житомира 60-х років ХХ століття. Наголошено, що автор розвінчує колоніальну політику радянської влади, утверджує думку про свободу як головну цінність людського існування. Розвідка вказує на перспективність вивчення творів В. Даниленка в контексті постколоніального аналізу.Документ Проблема духовного стоїцизму в новелі Леоніда Мосендза «Роксоляна»(2017) Лаврусенко, Марія Іванівна(ua) У статті проаналізовано новелу Л. Мосендза «Роксоляна», з’ясовано суголосність авторської позиції у змалюванні історії України з представниками празької школи. Досліджено функції обрамлення твору в розкритті ідеї. Через призму сприйняття оповідача охарактеризовано персонажів твору. Прокоментовано специфіку авторського підходу до змалювання комплексу Роксолани. Визначено, що провідний мотив новели митця, – утвердити ідею дієвого патріотизму. Вказано на перспективність вивчення малої прози Леоніда Мосендза, бо вона сприяє формуванню в українському суспільстві типу сильної національно орієнтованої особистості.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »