Наукові видання каф-ри української філології та журналістики
Постійне посилання зібранняhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/25
Переглянути
8 результатів
Search Results
Документ Сучасний урбанонімний простір міста Кропивницького(Видавничий дім «Гельветика», 2025) Демешко, Інна Миколаївна(ua) Урбанонімний простір міста – вираження культурно-історичного фрейму міста. Через зміну історичних та політичних подій помітне активне перейменування назв вулиць, площ, проспектів, бульварів. Наукова розвідка має на меті проаналізувати сучасну урбанонімну систему міста Кропивницького, виявити тенденції перейменування, мотиви номінацій та установити мотиваційну, лексико-семантичну, функціонально-прагматичну специфіку сучасного урбанонімного простору міста Кропивницького. Актуальним залишається питання опису сучасного урбанонімного простору міста Кропивницького, вияву тенденцій перейменування, мотивів номінацій, проаналізувати мотиваційну, лексико-семантичну, функціонально-прагматичну специфіку сучасного урбанонімного простору м. Кропивницького. Характерно, що урбаноніми відображають політику держави, етнічну, культурну специфіку міста. Переважна більшість – це комеморативні назви, що передають інформацію про історію, культуру міста. Онімні та апелятивні назви міста відображають сучасні українські реалії, відповідають історичним, етнографічним, естетичним, культурним критеріям. Урбаноніми міста Кропивницького відповідають принципам української топоніміки, відображають сучасну ідеологічну політику держави, представляють етнічну, культурну специфіку міста. Годоніми Кропивницького мають демократичний, проукраїнський характер, відповідають ідеям, тенденціям української топонімної системи. В урбаноніміконі Кропивницького переважають меморіальні назви (несуть інформацію про історію краю та держави). За семантикою твірних основ годоніми міста Кропивницького поділяються на відонімні та відапелятивні. Найдинамічніша підгрупа годонімів міста на честь героїв та полеглих героїв російсько-української війни, а також на честь місцевих видатних діячів, науковців, митців, історичні назви, назви, що характеризують місцевість. Вивчення нових годонімів міста Кропивницького для створення сучасної лінгвальної картини урбанімного простору міста. Годоніми міста Кропивницького утворено лексико-семантичним (різновиди цього способу – трансонімізація, онімізація), морфологічним та морфолого-синтаксичним способами. (en) The urban space of a city is the expression of its cultural and historical frame. Due to the change in historic and political events, there is an active retitling of the names of streets, squares, avenues, and boulevards. The research aims to analyze the modern urban system of the city of Kropyvnytskyi, to identify trends in renaming, motives for nominations, and to establish the motivational, lexical-semantic, functional-pragmatic specificity of the modern urban space of Kropyvnytskyi. The issue of describing the modern urban space of Kropyvnytskyi, identifying renaming trends, motives for nominations, analysing the motivational, lexical and semantic, functional and pragmatic specificity of the modern urban space of Kropyvnytskyi is relevant. The urbanonyms reflect the stateʼs policy, ethnic and cultural specificity of the city. The vast majority are commemorative names that convey information about the history and culture of the city. The cityʼs onymous and appealing names reflect the modern Ukrainian realities and meet historical, ethnographic, aesthetic and cultural criteria. The urban names of Kropyvnytskyi comply with the principles of the Ukrainian toponymy, reflect the current ideological policy of the state, and represent the ethnic and cultural specifics of the city. The memorial names (carrying information about the history of the region and the state) are dominated in urbanonomicon of Kropyvnytskyi. According to the semantics of the constituent bases, the godonyms of Kropyvnytskyi are divided into the names which are derived from onyms and appellatives. The hodonyms of Kropyvnytskyi are democratic, pro-Ukrainian in nature, and correspond to the ideas and trends of the Ukrainian place name system. The most dynamic subgroup includes the names in honor of heroes and died heroes of the Russian-Ukrainian war, as well as in honor of local prominent figures, scientists, artists, historical names, and names that characterize the area. The study of the new godonyms of Kropyvnytskyi creates the modern language picture of the cityʼs urban space. The newly formed hodonyms of Kropyvnytskyi are formed by lexical and semantic (varieties of this method – transonymization, ononymization), morphological and morphologicalsyntactic methods.Документ Стратифікація морфонологічних трансформацій девербативів в українській мові(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Демешко, Інна Миколаївна(ua) У статті досліджено специфіку стратифікаційних підходів при аналізі морфонологічних трансформацій віддієслівних похідних. Зʼясовано морфонологічні чинники під час творення девербативів, ураховуючи стратифікаційні підходи. Установлено стратифікаційні підходи при аналізі віддієслівних дериватів у морфонологічному аспекті. Стратифікаційні морфонологічні моделі відкривають перспективи раціонально й економно встановити закономірності, послідовність морфонологічної операції, урахувати вплив форманта на твірну основу в дериваційному процесі, специфіку контактної зони (фіналі твірної основи та ініціалі форманта). Визначено класи суфіксальних морфем - субʼєктів української мови, ураховуючи контекст альтернацій та характер контактної зони. У практичній частині дослідження також проілюстровано обмежувальні та стимулювальні чинники при творенні девербативів. Зазначено, що врахування структури вершинних слів у словотвірному гнізді, особливості дериваційних процесів, морфонологічні правила діють для словозмінної і словотвірної морфонології. У процесі аналізу морфонологічної структури українських словотвірних гнізд із вершинним дієсловом стверджено, що віддієслівні деривати підтримують словотвірні і морфонологічні моделі та передбачувану стратифікацію морфонологічної системи. Опис морфонології словотвірного гнізда (динамічної морфонології) сприяє встановленню морфонологічних правил творення похідних різних блоків у межах словотвірного гнізда відповідного морфонологічного класу (нечленованих і членованих твірних основ) і морфонологічного типу. Визначено механізми, що впливають на структуру девербативів – усічення дієслівної фіналі, консонантні та вокалічні альтернації фонем, нарощення (розширення) кореневої чи суфіксальної морфеми, зміна акцентної позиції похідного. (en) The article deals with the specifics of stratification approaches in the analysis of morphonological transformations of verbal derivatives. The morphonological factors in the creation of derivatives are clarified, taking into account stratification approaches. The essential approaches for the analysis of the verbal derivatives in the morphonological aspect are established. The stratification morphonological models open up the prospects for rational and economical establishment of regularities, sequence of morphonological operations, taking into account the influence of the formant on the stem in the derivational process, the specifics of the contact zone (final of the stem and initial of the formant). The classes of suffix morphemes of the Ukrainian language subjects are defined according to the context of the alternatives and nature of the contact zone. The practical part of the study also illustrates the limiting and stimulating factors in the creation of the deverbs. It is noted that taking into according the structure of the apex words in the word-formation nest, the peculiarities of derivational processes, and morphonological rules are valid for word - change and word-formation morphonology. In the process of analyzing the morphonological structure of the Ukrainian word nests with the apex verb, it is argued that the verbal derivatives support word-formation and morphonological models and the predictable stratification of the morphonological system. The description of the morphonology of the word-formation nest (dynamic morphonology) contributes to the establishment of the morphonological rules for the creation of derivatives of different blocks within the word-formation nest of the corresponding morphonological class (non - membered and membered stems) and morphonological type. The mechanisms affecting the structure of derivatives are identified: truncation of verbal finals, consonantal and vocalic alternations of phonemes, extension of the root or suffix morpheme, change of the accentual position of the derivative.Документ Застосування інтерактивних технологій навчання в підготовці майбутніх журналістів(2023) Демешко, Інна Миколаївна; Demeshko, I.(ua) У статті розглянуто проблеми професійно-орієнтованого навчання української мови для студентів спеціальності 061 «Журналістика» в сучасному освітньому просторі. Сучасна концепція мовної освіти передбачає навчально-методичне забезпечення студентів, створення комплексу та системи завдань, відповідних професійно-орієнтованих заходів, проходження виробничої практики для підготовки конкурентоспроможного фахівця-журналіста і швидшої адаптації до професійної діяльності. На заняттях для студентів зазначеної спеціальності використовуються такі інтерактивні методи, як електронні навчальні видання, ситуативні проблемні завдання, мультимедійні лекції та практичні заняття, тренінги, майстер-класи, ігрове навчання, прес-конференції, круглі столи, кейс-методи. При підготовці висококваліфікованих фахівців спеціальності 061 «Журналістика» необхідно усвідомлено реалізовувати компетентністний підхід, застосовуючи компетентнісну модель навчання, інтерактивних технологій, STEAM-методики, ураховуючи особливості інтегральних, загальних та професійних компетентностей. Упровадження STEAM-освіти формує навички командної роботи, критичного мислення, уміння застосовувати знання для розв’язання конкретних завдань. Використання STEAM-методики спрямовує до креативності, самостійності, відповідальності за прийняті рішення. При оцінюванні реалізуються такі завдання: формування дослідницької gропозиції, написання репортажів, створення концептуальної карти, захист проєкту, інгвостилістичний аналіз тексту, переважно публіцистичного стилю. Організація та використання інтерактивного навчання спонукає до колективного, групового навчання в співпраці, моделюючи життєві або виробничі ситуації, використовуючи відповідні рольові ігри, пов’язані із журналістикою, що сприяє ефективно розв’язувати проблеми, створювати творчу атмосферу довіри, взаємодії, підтримки та співпраці.Документ Лексико-словотвірні інновації в медіадискурсі періоду війни(Видавничий дім «Гельветика», 2023) Демешко, Інна Миколаївна(ua) У статті розглянуто специфіку сучасного медіатексту й медіадискурсу періоду війни в мовознавчому аспекті. З’ясовано мотиваційні функції та специфіку лексико-словотвірних новотворів у сучасному медій- ному дискурсі. Зазначено, що функціонування й активне використання новотворів у медіадискурсі пояснюється врахуванням комунікативно-інформаційних суспільних потреб у номінації процесів, опредметнених дій, явищ із прагматичним спрямуванням і використанням у публіцистичному стилі й інтернет-джерелах. Характерно, що всі структурні компоненти неолексем відповідають мовній і мовленнєвій системності мовної практики, активності дериваційних ресурсів української мови. Інноваційні лексико-словотвірні процеси сприяють формуванню та інтерпретації мовної картини світу. Реципієнти масової комунікації добирають найраціональніші неологійні мовні засоби. У період росій- сько-української війни зросла кількість новотворів, це переважно відантропонімні та відойконімні утво- рення. Помітна тенденція до творення десубстантивів, денумеративів, девербативів вербативного блоку. Військові терміни й похідні від них активно використовуються в мовленні пересічних українців та адап- туються до української мовної системи. У мові помітні переходи лексем із пасивного до активного вжитку, явища термінологізації та детермінологізації властиві для воєнної й військової лексики. Аналіз медіатексту як комунікаційного продукту, авторської позиції та стилю сприяє виявленню лексико-словотвірних інновацій, специфіки онімів, відантропонімних і відойконімних похідних. У неолексемах відбувається переосмислення семантичного навантаження, переважно розширення семантики похідного. Функції новотворів у медіатекстах розкривають принципи системної організації мови, сприяють узго- дженню з ментальною онтологією української мови, забезпечують існування метамовних аналогів, слово- твірних типів і моделей, усі компоненти яких релевантні щодо змісту, конотативного забарвлення та структури мовленнєвої діяльності суб’єктів.Документ Toolkit for the Formation of Narrative Strategies of the Russian-Ukrainian War (Using the 2022-2023 Media Language as an Example)(2021) Кирилюк, Ольга Леонідівна; Демешко, Інна Миколаївна; Нестеренко, Тетяна Анатоліївна; Волчанська, Ганна Василівна; Kyryliuk, O.; Shulska, N.; Zinchuk, R.; Demeshko, I.; Nesterenko, T.; Volchanska, H.; Fenko, N.(en) The article clarifies the scope of the concepts of narratives and subnarratives, comprehensively characterizes the narratives of Russian propaganda updated as of February 24, 2022. On the basis of processed materials of social networks and texts of traditional mass media, the peculiarities of the formation of narrative strategies of the Russian-Ukrainian war are determined. The analytical-synthetic method, methods of comparison and fact-checking served as the basis for the thematic classification of false messages, which are combined into eight blocks: 1) disbelief; 2) demonization of Ukraine and Ukrainians; 3) justification of aggression; 4) split; 5) intimidation; 6) ennoblement of the enemy; 7) shifting blame; 8) scaling of the conflict. Focusing on the priorities of multi-vector research made it possible to identify seven ways of suggestive influence on the recipient with the help of language tools: 1) introduction into a common synonymous series, which contributes to the formation of additional negative connotations of the word; 2) specifying seme, the functional range of which usually correlates with the purpose of language units of the first variety; 3) statements in the form of truisms, thanks to which the information appears as obvious and does not require proof; 4) conceptual metaphors aimed at justifying the war, contempt for Ukrainian national symbols; 5) euphemisms, with the help of which it is possible to either reduce the scale of the committed negative action, or to hide the negative consequences of the actions of opponents; 6) presuppositions leading to shifting the blame for the war onto Western countries and international alliances; 7) dehumanizing and demonizing vocabulary, which takes part in modeling situations that cause hatred and justify aggression.Документ Застосування правописних компетентностей при вивченні дисциплін мовознавчого циклу(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2020) Демешко, Інна Миколаївна; Demeshko, I.(uk) У статті розкрито технологію навчання української мови на засадах компетентнісного підходу, застосування правописних (орфографічних і пунктуаційних) компетентностей при вивченні дисциплін мовознавчого циклу. Установлено, що при вивченні дисциплін мовознавчого циклу необхідно усвідомлено реалізовувати компетентністний підхід, застосовуючи компетентнісну модель навчання, враховуючи особливості інтегральних, загальних та професійних компетентностей.Документ Морфонологічні типи і властивості вершинних дієслів словотвірних гнізд в українській мові(КОД, 2021) Демешко, Інна Миколаївна; Demeshko, I.(uk) У статті визначено морфонологічні типи вершинних дієслів словотвірних гнізд в українській мові. З’ясовано їхні властивості за характером фіналі дієслівної основи, морфонологічними трансформаціями в морфонологічно маркованих похідних на різних ступенях деривації. Установлено, що для неподільних дієслівних основ характерні відкриті (МТ-1 –МТ-10) й закриті (МТ-11 – МТ-22) дієслівні основи, для подільних дієслівних основ – відкриті (МТ-1 – МТ-48) дієслівні основи. Для членованих дієслівних основ типовою є відкрита структура суфікса (V, VCV), тобто неприкрита або прикрито-відкрита (CV).Документ Морфонологічні класи словотвірних гнізд із нечленованими вершинними дієсловами в українській мові(2020) Демешко, Інна Миколаївна; Demchenko, I.(uk) У статті з’ясовано морфонологічну структуру словотвірних гнізд із непохідними вершинними дієсловами, визначено морфонологічні класи й типи вершинних неподільних дієслів словотвірних гнізд в українській мові, установлено морфонологічні моделі морфонологічно маркованих девербативів, критерії визначення морфонологічних класів. З’ясовано специфіку кожного морфонологічного класу за характером фіналі дієслівної основи, морфонологічними трансформаціями в морфонологічно маркованих похідних на І-ому, а префіксальних девербативів – на ІІ-ому й ІІІ-ому ступенях деривації.