Наукові видання каф-ри української філології та журналістики
Постійне посилання зібранняhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/25
Переглянути
28 результатів
Фільтри
Налаштування
collection.search.results.head
Документ Філософські парадокси Емми Андієвської(2024) Буряк, Олена ФедорівнаДокумент Образ матері в романі Марії Матіос «МАМИ́»(2023) Буряк, Олена Федорівна(ua) У статті осягається художня специфіка образу матері в новому романі Маріїі Матіос «Мами́ » (2023), якому авторка дає жанровизначення «драма на шість дій», що увиразнює ідейно-тематичні домінанти, пафос твору. Образи жінок у цьому романі збагачують авторську галерею драматичних образів матерів в інших творах письменниці («Мама Маріца – дружина Христофора Колумба», «Солодка Даруся», «Майже ніколи не навпаки», новели зі збірки «Нація»). Ключова проблема жіночого буття «мати і дитина» осмислюється авторкою у тісному взаємозв’язку з іншими проблемами: ставлення суспільства до матері, суспільний статус матері загиблого на війні сина, проблема самотності, сенсу життя. Проаналізовано наскрізний психологічний сюжет «драми на шість дій» – переживання матір’ю смерті своєї дитини: зображено особисті апокаліпсиси у свідомості п’яти героїнь, кожній із яких присвячений окремий розділ роману: «Мама Марія» (Україна. Тепер уже завжди), «Мама Веронця» (Україна. 2015), «Мама Михайлина» (Україна. В часі і між 1953 і 2015 роками), «Мама Сидонія» (Україна), «Мама Мамая». Письменниця глибинно осягає вияви колективного жіночого, материнського свідомого і підсвідомого, нюансово відтворюючи спектр почуттів, емоцій, станів жінки. Завершальний емоційний акорд у творі – так звана шоста дія, розміщена після прозової частини тексту, «Пієта», в якій образ матері підноситься до біблійного рівня через алюзію продуковану заголовком. Для відтворення інтимних, сокровенних думок, почуттів жінки авторка використовує різні форми внутрішнього мовлення: монолог, діалог, уявний діалог. У романі «Мами́» втілено в драматичному ключі «вічний» мотив безмежної любові матері до дитини. Актуальність твору увиразнюється зображенням сучасного історичного контексту – АТО, сучасна російсько-українська війна, але насамперед – емоційною суголосністю з почуттями й переживаннями сучасних матерів. (en) The article comprehends the artistic specificity of the mother’s image in Mariya Matios' new novel "Mothers" (2023), to which the author gives the genre definition "drama in six acts", which emphasizes the ideological and thematic dominants, the pathos of the work. The women’s images in this novel enrich the author's gallery of dramatic images of mothers in other works of the writer ("Mother Marica, the Wife of Chrystopher Columbus", "Sweet Darusya", "Almost Never the Other Way Around", short stories from the collection "Nation"). The key problem of a woman's existence "mother and child" is understood by the author in close relationship with other problems: society's attitude towards the mother, the social status of the mother of a son killed in the war, the problem of loneliness, the meaning of life. The end-to-end psychological plot of the "drama in six acts" – the mother's experience of the death of her child – is analyzed: the personal apocalypses in the minds of five heroines are depicted, each of which is dedicated to a separate chapter of the novel: "Mother Mariya" (Ukraine. Now and Already Forever), " Mother Verontsya" (Ukraine. 2015), "Mother Mykhailyna" (Ukraine. In time and between 1953 and 2015), "Mother Sydoniya" (Ukraine), "Mother Mamaya". The writer deeply understands the manifestations of the collective femininity, maternal consciousness and subconscious, nuancedly recreating the spectrum of feelings, emotions, states of a woman. The final emotional chord in the work is the so-called sixth act, placed after the prose part of the text, "Piyeta", in which the mother's image is raised to the biblical level through the allusion produced by the title. To reproduce the intimate, secret thoughts and feelings of a woman, the author uses various forms of internal speech: monologue, dialogue, imaginary dialogue. To reproduce the intimate, secret thoughts and woman's feelings, the author uses various forms of internal speech: monologue, dialogue, imaginary dialogue. In the novel "Mothers" the "eternal" motif of a mother's boundless love for her child is embodied in a dramatic way. The relevance of the work is expressed by the depiction of the modern historical context – the ATO, the modern Russian-Ukrainian war, but above all – by its emotional resonance with the feelings and experiences of modern mothers.Документ Роман Марії Матіос «Мами́» феміністичний вимір(2023) Буряк, Олена ФедорівнаДокумент Художня специфіка образу в поезіях Миколи Вінграновського(Видавничий дім «Гельветика», 2023) Буряк, Олена Федорівна(ua) У статті проаналізовано особливості художнього образу в поезіях Миколи Вінграновського. Осмислено комплекс ознак, властивих художньому образу, таких як полісемантичність, багатовимірність, асоціатив-ність, моційність у їх взаємозумовленості. Невизначеність семантичного ядра активізує асоціативний потенціал художнього образу. Його багато-вимірність породжується зазвичай симбіозом двох семантичних ядер: «жінка» й «акація» («Сеньйорито акаціє…»), «жінка» й «Батьківщина» («Вас так ніхто не любить…»). Це може надавати образу оксиморон-ного звучання, продукуючи оригінальний симбіоз інтимного й громадянського пафосу («Вас так ніхто не любить…»). Розвиток асоціацій, продукованих художнім образом, забезпечує пластичне переростання предметного ряду в метафоричний: сутнісні ознаки акації прочитуються і як характеристики жінки («Сеньйорито акаціє…»). Особливий художній ефект виникає в результаті авторського переосмислення традиційних, фольклорно-міфологічних символів за принципом антитези. У верлібрі «Я сів не в той літак» ідею нерозділеного кохання втілює образ літака з одним крилом, що генетично пов’язаний із фольклорним символом ідеальної любові чоловіка і жінки – парою птахів. Художні рішення автора, зокрема творення образу із використанням реалій технізованого світу, відобра-жають зміни світоглядної концепції шістдесятників – руйнацію гармонії людини й природи, пошук нових орієнтирів у світі цивілізації, ревізію ціннісної ієрархії, ролі і місця людини у світі. Новаторство Вінграновського – оригінальне творче продовження української фольклорно-міфологічної й літературної традицій. Водночас митець послуговується алгоритмами образотворення, властивими шіст-десятникам.Документ Підтекст роману Олеся Гончара «Собор» як ідейнотвірний чинник(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2017) Буряк, Олена Федорівна(ua) У статті висвітлюється функціональна роль підтексту в продукуванні антирадянського пафосу роману «Собор» Олеся Гончара і в такий спосіб заперечується його соцреалістична сутність. Авторська стратегія – розвінчати міф про гуманізм як іманентну рису радянської ідеології через мозаїчні вкраплення, важливі для розуміння ідеї, в лакований лубок соціалістичного раю і в такий спосіб зруйнувати ідеа льну візію. Визначено способи і форми втілення імпліцитних смислів. Для творення підтексту письменник використовує традиційні художні засоби (іронія, алюзії), пейзажні та портретні деталі, а також застосовує оригінальний художній прийом – вибудовує на підтекстовому рівні антитези у вставних оповіданнях «Чорне вогнище» і «Бхілайське вогнище», що увиразнює антирадянський пафос твору. Завдяки органічній взаємодії експліцитного й імпліцитного рівнів актуалізується комплекс проблем, що працює на ідею роману: антигуманність, аморальність влади, бюрократизм чиновників, бездуховність суспільства.Документ Філософічність інтимної лірики Оксани Забужко(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2017) Буряк, Олена ФедорівнаУ статті осмислено специфіку вияву філософічності, породженої інтелектуалізмом як сутнісною ознакою інтимної лірики Оксани Забужко. Розглянуто різні форми і способи актуалізації філософського начала: філософські проблеми, акценти і смисли, філософські алюзії та ремінісценції. Потужна енергетика максималістських почуттів в інтимній ліриці Забужко продукує оригінальну взаємодію і кардинальність розв’язання традиційних філософських проблем. Поетеса визначає параметри любові в контексті ключових філософських категорій «свобода», «життя», «смерть»: любов – це шлях до свободи через «смерть» скутої нормами особистості задля нового гармонійного життя. Яскраво виявлена емоційно-почуттєва домінанта обумовлює й відповідний комплекс художніх засобів (гіпербола, оксиморон) і прийомів (антитеза, градація). Любов як долання особистісних меж і соціальних прокрустових норм – самопізнання – самореалізація – такі етапи розвитку ф ілософської концепції любові в поезії О. Забужко.Документ Авторські підзаголовки у творах Олександра Жовни як маркер жанротворення(2022) Буряк, Олена ФедорівнаДокумент Філософія любові Ігоря Калинця(2018) Буряк, Олена ФедорівнаДокумент Пошуки еліксиру безсмертя в індивідуальному авторському міфі Ігоря Калинця(2020) Буряк, Олена ФедорівнаДокумент Філософія любові Ігоря Калинця(2018) Буряк, Олена Федорівна
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »