Наукові видання каф-ри мистецької освіти
Постійне посилання зібранняhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/115
Переглянути
8 результатів
collection.search.results.head
Документ Музично-виконавська інтерпретація у структурі професійної компетентності майбутнього викладача музичного мистецтва(2022) Шевцова, Олена Борисівна; Shevtsova, Olena(ua) У статті розкрито сутність і значення музично-виконавської інтерпретації як основного і важливого компонента в структурі професійної компетентності майбутнього викладача музичного мистецтва. Аналіз наукових праць дозволив зробити висновки, що художньо-інтерпретаційний процес є складним, поліфункціональним утворенням, вимагає для свого здійснення володіння комплексом художньо-інтерпретаційних умінь, котрі як системоутворювальний фактор у структурі музично-виконавської компетентності, репрезентуються надалі в практичній художньо-творчій діяльності й є ознаками сформованості професійної компетентності майбутнього викладача музичного мистецтва. Інтроспективний пошук, пов’язаний з уточненням внутрішніх структурних компонентів художньо-інтерпретаційного процесу, його змісту та особливостей, дав змогу визначити феномен музично-виконавської компетентності майбутнього викладача музичного мистецтва як інтегровану професійно значущу особистісну якість, що передбачає сформованість художньо-інтерпретаційних умінь у різних видах музично-виконавської творчості та їх успішну реалізацію у професійній діяльності. Якісні характеристики художньо-інтерпретаційних умінь (емоційно-образне мислення, здатність співпереживання, ідентифікація, індивідуальна неповторність, творче самовираження) формуються через засвоєння різних взаємопов’язаних видів і форм музичної діяльності: виконавської (інструментальної, вокальної, диригентсько-хорової); самостійно-творчої (музикування, імпровізація, композиція, аранжування); рефлексивно-оцінювальної (критичне судження, аналіз, самоаналіз, рефлексія). Сформованість художньо-інтерпретаційних умінь спрямовується на досягнення таких педагогічних цілей: залучити студентів до процесу спільної творчості, вплинути на розвиток духовного світу засобами різновидів музично-виконавської діяльності, розвинути асоціативно-образне мислення, здатність осмислювати художньо-інтонаційний сенс музичного твору, виявляти особистісне, індивідуально-неповторне ставлення до музичного твору, вплинути на розвиток здатності до самовираження і само актуалізації у власній творчості.Документ Спів-творчість у процесі музично-виконавської інтерпретації художнього образу(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2022) Шевцова, Олена Борисівна; Shevtsova, Olena(ua) У статті аналізуються наукові праці відомих педагогів-музикантів, у яких художньо-виконавська інтерпретація визначається як активний творчий процес, індивідуальне, неповторне художньо-образне розуміння змісту музичного твору. Встановлено, що виконавська інтерпретація передбачає творчий пошук, ціннісне осмислення й оцінку музичного твору, завдяки чому створюється адекватний, але не тотожний авторському баченню художній образ, що містить весь потенціал «Я» особистості виконавця в процесі художнього пізнання. Тому наявність високого ступеня творчої самостійності, розвиненості неповторного асоціативного комплексу, фантазії, уяви, мистецтва перевтілення, співпереживання і співтворчості в художньо- інтерпретаційному процесі сприяє нестереотипному розв’язанню творчих завдань, «входженню» в глибинні прошарки музичного твору, діалогічності художнього спілкування, художнього діалогу і спів-творчості з авторм музичного твору.Суб’єктивізація відтворення музичного образу є закономірним явищем, оскільки кожен виконавець відрізняється рівнем обсягу знань, умінь, розвитком емоційно-емпатійної культури, технікою виконання, досвідом художнього сприйняття, розвитком музичних здібностей та іншими виконавськими якостями, що характеризують його як унікальну особистість і детермінують індивідуальний художньо-інтерпретаційний процес. Доведено, що саме завдяки елементам співтворчості, збагаченню художньо-інтерпретаціного процесу неординарним мисленням виконавця, його особистісно-індивідуальним ставленням до твору художня інтерпретація стає не тільки адекватною й переконливою, а особистісно-переконливою, особистісно-адекватною, гармонійно поєднуючи класичне трактування твору з індивідуальним баченням й відчуттям його сутності, реалізується духовно-особистісний потенціал твору, наступає стан, що сприяє розв’язанню особистісного завдання. Через співтворчість здійснюється діалогічність свідомостей, розуміння іншого як самого себе, переживання «духу» музичного твору. Здатність до співтворчості як певний спосіб діалогового спілкування між композитором і тим, хто осягає художній образ, визначає рівень музично-виконавської компетентності майбутнього вчителя музичного мистецтва.Документ Проблемно-пошукові методи навчання в класі основного музичного інструменту (фортепіано)(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2021) Кулікова, Світлана Вікторівна; Kulikova, Svitlana Viktorovna(ua) Устатті автор розглядає можливості застосування проблемно-пошукових методів в роботі над музичним твором в класі основного музичного інструменту (фортепіано). До проблемно-пошукових або евристичних методів відносяться метод маєвтики та метод синектики, які з успіхом можна застосувати на заняттях з основного музичного інструменту.Документ Структурні компоненти творчого розвитку майбутнього вчителя музичного мистецтва(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2021) Кулікова, Світлана Вікторівна; Kulikova, Svitlana Viktorivna(ua) У статті автор розглядає структурні компоненти творчого розвитку майбутнього вчителя музичного мистецтва на заняттях з основного музичного інструменту (фортепіано). До структурних компонентів творчого розвитку студента-музиканта відносяться чуттєво-емоційний, художньо-образний та виконавський.Документ Modern technologies in music education(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2019) Кулікова, Світлана Вікторівна; Куликова, Светлана Викторовна; Kulikova, Svitlana Viktorovna(uk) У статті автор розглядає сучасні технології в музичній освіті України, до яких відносяться: мультимедійні технології, модульне навчання та етнопедагогічні технології.Документ Використання мультимедійних технологій на уроках музичного мистецтва на основі вивчення творчої спадщини композиторів Єлисаветграда- Кіровограда-Кропивницького(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2019) Локарєва, Юлія Валеріанівна; Локарева, Юлия Валериановна; Lokareva, Julia Valerianivna(uk) У статті висвітлюються проблема патріотичного виховання студентів, національної гідності, патріотизму, актуальні питання регіоналістики, музикознавчої ерудованості студентів на основі вивчення творчої спадщини композиторів свого регіону, окремі аспекти впровадження мультимедійних технологій на уроках музичного мистецтва.Документ Формування виконавських навичок у майбутніх учителів музичного мистецтва в процесі фахової підготовки(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2019) Свещинська, Наталя Василівна; Свещинская, Наталья Васильевна; Sveshchinska, Natalya Vasilivna(uk) У статті розглядаються та узагальнюються теоретичні підходи до вирішення проблеми професійної підготовки вчителів музичного мистецтва, акцентується важливість та ефективність використання спеціальних предметів фахового спрямування (основний музичний інструмент, диригування, вокал) для ефективного коригування процесом розвитку виконавських навичок студентів в процесі фахової підготовки.Документ Потенціал музично-теоретичної підготовки у професійному становленні майбутніх учителів музичного мистецтва(КДПУ ім. В. Винниченка, 2016) Локарєва, Юлія Валеріанівна; Lokareva, Julia(uk) У статті розглядаються актуальні проблеми професійного становлення педагогів-музикантів, висвітлюється багатий навчальний, розвивальний та творчий потенціал музично-теоретичної підготовки студентів у вищих мистецьких навчальних закладах, наголошується на поліфункціональності музично-теоретичних дисциплін у професійному становленні майбутніх учителів музичного мистецтва.