Наукові видання каф-ри дошкільної та початкової освіти
Постійне посилання зібранняhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/112
Переглянути
502 результатів
Фільтри
Налаштування
collection.search.results.head
Документ Особливості жіночої освіти Єлисаветградщини ІІ половини ХІХ – початку ХХ століття(2014) Прибора Тетяна Олександрівна(ua) Дослідником охарактеризовано особливості виникнення жіночих середніх навчальних закладів, проаналізовано чинники, які впливали на їх розвиток. Звертається увага на педагогічні умови, в яких відбувався цей процес. Автор розглядає типи початкових і середніх навчальних закладів, які діяли на території Єлисаветградщинив в кінці ХІХ – на початку ХХ століття. Серед початкових навчальних закладів на досліджуваній території діяли церковно-парафіяльні школи і початкові народні училища. Середні заклади були представлені народним училищем другого і першого розряду, що перетворилося на жіночу гімназію і жіночою учительською гімназією. У статті детально розглянуто створення, призначення, навчальний процес у жіночій Єлисаветградській гімназії.Документ Інтерпретування оцінних суджень суб’єктів освітньої діяльності щодо іміджу викладача ЗВО(2019) Довга Тетяна Яківна, Плачинда Тетяна Степанівна, Левченко Оксана Олександрівна(ua) У статті порушується проблема іміджу викладача закладу вищої освіти. Авторами запропоновано суб’єктам освітнього процесу висловити свої погляди щодо іміджу сучасного викладача через відповіді на питання анкети «Імідж викладача». Проведене дослідження дало змогу з’ясувати що саме необхідно робити для формування позитивного іміджу викладача, тому подальше дослідження буде спрямоване на розробку та впровадження рекомендацій щодо формування позитивного іміджу викладача закладу вищої освіти. (en) The article deals with the problem of a higher education teacher’s image. Taking into consideration the standards of modern time and innovation views of college kids, the authors asked educational process subjects (teachers and students) to express their ideas about a modern teacher’s image. The questionnaire "Teacher’s Image" created by the authors was posted in social media FaceBook and allowed to question a big number of teachers and students anonymously. The questions of the questionnaire were both about personal appearance and professional competence. The respondents named five characteristics of positive and negative image of a teacher as well. In general, the answers as for the positive image of a higher education teacher did not differ considerably. The majority of the respondents noticed that a teacher’s inner world, professionalism and humane treatment of students are the base of the positive image. As for the negative image the respondents stressed the absence of: cooperation between a teacher and a student; an individual approach towards a student; good dress sense and creating own style; sense of humor; democratic teaching style; professional culture; the ability to control own emotions and general state; the ability to predict and resolve conflicts. The research conducted allowed finding out what exactly must be done to form the positive image of a teacher and thus the further research will be aimed at the development and implementation of recommendations as for formation of the positive image of a higher education teacher.Документ Особливості жіночої освіти Єлисаветградщини ІІ половини ХІХ – початку ХХ століття(2014) Прибора, Тетяна Олександрівна(ua) Дослідником охарактеризовано особливості виникнення жіночих середніх навчальних закладів, проаналізовано чинники, які впливали на їх розвиток. Звертається увага на педагогічні умови, в яких відбувався цей процес. Автор розглядає типи початкових і середніх навчальних закладів, які діяли на території Єлисаветградщинив в кінці ХІХ – на початку ХХ століття. Серед початкових навчальних закладів на досліджуваній території діяли церковно-парафіяльні школи і початкові народні училища. Середні заклади були представлені народним училищем другого і першого розряду, що перетворилося на жіночу гімназію і жіночою учительською гімназією. У статті детально розглянуто створення, призначення, навчальний процес у жіночій Єлисаветградській гімназії.Документ «Я досліджую світ» у другому класі(УОВЦ «Оріон», 2019) Котелянець, Наталка Валеріївна; Андрусенко, Ірина; Вдовенко, Вікторія; Агєєва, ОленаДокумент Фізіологічний та психічний розвиток особистості молодшого школяра в процесі трудового навчання(ГО «Інститут інноваційної освіти», 2017) Котелянець, Наталка ВалеріївнаДокумент Integration of Reflection and SelfRegulation as Factors of Personality’s SelfActualization(2019) Котелянець, Наталка Валеріївна; Котелянець, Юлія; Довга, Тетяна Яківна; Dovha, Tetiana; Kotelianets, Natalka; Plachynda, Tetiana; Kotelianets, Yuliia(ua) The study aimed to determine the formation level of future professionals’ reflexive abilities and the development of a steady need for self-regulation of their activities via comparative quantitative research methods. As a result, the number of subjects with high and medium level of development of the reflexive component increased by 17.9% and 5.9%. In conclusion, the integration of reflection and selfregulation has a positive impact on the process of self-creation of the personality of a future professional.Документ Прогностичні завдання підготовки вчителя початкових класів для реалізації методичної системи трудового навчання(ХОГОКЗ, 2017) Котелянець, Наталка Валеріївна(ua) У статті розглядаються результати дослідження проблеми підготовки вчителя початкових класів для реалізації методичної системи трудового навчання. Розкрито специфіку професійної діяльності вчителя початкових класів, його особистісні якості, провідні чинники успішності технологічної навчальної діяльності, загальнопедагогічні та специфічні функції; визначено компоненти готовності вчителя до навчання учнів початкової школи «Технології», схарактеризовано педагогічні умови формування у майбутніх учителів початкових класів технологічних знань й умінь. На основі проведених досліджень визначено готовність вчителя до навчання учнів початкової школи «Технології» як інтегральну властивість особистості, що дозволяє йому успішно організовувати і здійснювати формування суб'єктного досвіду трудової діяльності учнів в процесі навчального співробітництва на уроках трудового навчання, що включає в себе когнітивний, операційно-практичний, креативний і емоційно-ціннісний компоненти.Документ Структура і зміст технологічної культури учнів(2017) Котелянець, Наталка ВалеріївнаДокумент Формування елементарних математичних уявлень у дітей дошкільного віку засобом Lego-конструктора(ПНДІЕІ, 2019) Демченко, Юлія Миколаївна; Нікітіна, Олена Олександрівна(ua) У статті обґрунтовується потреба застосування у формуванні елементарних математичних уявлень у дітей дошкільного віку засобів Legoконструктора. аналізуються Lego-технології в освітньо-виховному процесі дошкільного навчального закладу як одне з нових та актуальних проблем в сучасній педагогіці. Обґрунтовується доцільність реалізації в освітньому середовищі LEGO, що об’єднує в собі чітко сформульовану концепцію і спеціально скомпоновані для занять у групі комплекти LEGO. Аналізується використання Lego-технології, цеглинок Lego в ігрових та навчальних цілях, що надає можливість вирішувати складні пізнавальні, пошукові та творчі завдання в цікавій, доступній, зрозумілій, ігровій формі. Зокрема кожна дитина отримує можливість експериментувати, творити, знаходити нові способи розв’язання поставленої задачі. Lego-технологія сприяє розвиткові самостійності дітей. Маніпулюючи з елементами конструктора, дитина сама намічає і реалізовує свій план роботи, для того, аби елементи конструктора перетворились на функціональну іграшку, необхідно проявити творчість, витримку, фантазію. У свою чергу така діяльність сприяє формуванню у дітей дошкільного віку таких якостей, як уміння концентруватися, здатність до співробітництва, почуття самовпевненості. Ці якості є необхідними у подальшому формуванні вміння вчитися цілеспрямовано та сприймати нове усвідомлено й з великим інтересом. Автор робить висновок, що формування елементарних математичних уявлень у дітей дошкільного віку на основі використання методу Lego-технології та інтерпретації математичного змісту може забезпечити механізм стійкого математичного розвитку дитини; створення освітнього простору дитячих навчальних закладів як основи процесу реалізації математичного змісту шляхом організації проникнення дитини у сутність відношень між об’єктами навколишнього світу, активного освоєння їх дошкільниками на різних рівнях розуміння та інтерпретації з використанням «відкритих» дітьми інструментів пізнання, логічного відображення світу.Документ Роль самостійної навчально-пошукової діяльності школярів початкових класів на уроках математики у розвитку їх розумового виховання(ГО «Львівська педагогічна спільнота», 2019) Демченко, Юлія Миколаївна