Наукові видання каф-ри дошкільної та початкової освіти
Постійне посилання зібранняhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/112
Переглянути
40 результатів
collection.search.results.head
Документ Праславянский социальный термин *kъrdъ/*kъrtъ ʻрод, семьяʼ: генезис и ареал(МАКС Пресс, 2018)(ru) В докладе предлагается этимологическая интерпретация группы славянских диалектных названий рода, семьи и некоторых их производных, делается попытка определить истоки их терминологической семантики, установить ее связи в кругу родственных неславянских форм. Предварительные результаты анализа указанных терминов общественного строя дают основания сориентировать их генезис на славянское этимологическое гнездо с и.-е. основой *(s)ker- ʻрезатьʼ и выделить ближайшее терминологическое и этимологическое соответствие в кельтской архаичной лексике. Формирование общей терминологической семантики у генетически тождественных славянских и кельтских лексем имело место в эпоху культурных контактов этих этносов на территории Чехии, Моравии и Паннонии.Документ Лексические архаизмы в русской гидронимии(2019) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, Alexandr Ivanovich(ru) Цель предлагаемой статьи – ввести в практику праславянской реконструкции новый материал, который скрывает русская гидронимия. Для этого были специально отобраны только лексемы с архаичной словообразовательной структурой, а также лексемы со связями за пределами русского диалектного ареала. В комплексе такой поход позволил не только восстановить сумму потенциально древних слов, но и выделить целый ряд архаичных изоглосс, вскрывающих следы диалектного членения праславянского языка.Документ Лингвистическая атрибуция топонимической лексики карпатского ареала. I(2019) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, Alexandr Ivanovich(ru) Статья посвящена этимологическому анализу нескольких топонимов карпатского ареала, предположительно, имеющих иранское происхождение, что согласуется с известными лингвистическими выводами об иранском наследии в топонимии Карпат. Для каждого из анализируемых названий с разной степенью вероятности восстанавливается отраженная в нем архаичная восточноиранская форма, завершающая соответствующий этимологический этюд. В частности, предлагается сармато-аланское происхождение для названий Бачкáн, Бисаранул, Донзáр, Комáр, Кондаг, Сагдар. Названные топонимы отражают такие среднеиранские прототипы (со всеми особенностями фонетики и морфологии языков среднеиранской эпохи): сарм.-алан. *bač-kan ʻразделенный источник, канал, потокʼ, *bi-saran ʻдвуглавая, расщеплённая гораʼ, *dān-i sar или *doni sar ʻречной исток, исток рекиʼ, *kam-ar или *kom-ar ʻпоток [вытекающий] из ущельяʼ, *kan dāg или *kon-dāg ʻгорная площадка в ущельеʼ, *sāg-dar ʻоленья стоянкаʼ.Документ Типология в семантике: ирано-славянские семасиологические встречи(«Астропринт», 2019) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, Alexandr Ivanovich(uk) Статтю присвячено актуальній проблемі загальної семасіології — до слідженню феномена регулярності семантичного розвитку в лексиці мов двох груп індоєвропейської генетичної сім’ї. Підхід до аналізу семантики з позицій охоплення кількох лексико-семантичних систем дає досліднику повнішу картину поширення мовних явищ і міцний ґрунт для узагальнень. Особливо цікаві спостереження за лексикою мов, носії яких представля ють різні культури, в тому числі культури й традиції спілкування. Ти пологічні аналогії в семантиці комунікації етносів із різною культурою вказують або на типологію мовного мислення, або на реалізацію спільних семантичних закономірностей, що почали діяти ще за часів прамови, або на мовні контакти різного часу. За об’єкт спостережень взято лексику іранських і слов’янських мов, чий вокабулярій ще порівняно мало розроблений на предмет порівняльно семасіологічного опису й виділення типологічно спільних рис у кореляції базового та похідного значень. Попередні спостереження дають підстави виділити такі семасіологічні паралелі: 1) обіґрування ситуації знахідки дитини на дорозі як спосіб обдурити смерть, що переслідує новонаро джених у сім’ї; 2) наділення символічною значимістю зав’язки, вузла, що розуміються як договір, обітниця, клятва і пов’язують суб’єктів право вої ситуації; 3) зв’язок руки з поняттям допомоги (імовірно, також і в ритуальному смислі). Решта семасіологічних зустрічей: відображене в семантиці прагнення осмислити й описати об’єкти довкілля шляхом по рівняння їх із частинами людського тіла; збереження семантикою слідів архаїчного погляду на зв’язок членів роду через кров (сім’я —> рід = ‘.люди однієї крові’); перехід verba facere —> verba dicere; переносне вживання ді єслів із питомою семантикою ‘хитати, хилитати’як ‘ходити’, ‘гуляти’; реалізацію семантичної потенції позначати непотрібне через каритивний префікс і корінь зі значенням ‘діло’; зміна ‘мести’ —► ‘викрадати’ та ‘мес т и’—* ‘проганяти’ тощо.Документ Одрибожић: обманчивость тривиальной формы(2018) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, A. I.(ru) В статье предлагается этимологический анализ двух именных сложений, зафиксированных в сербско-хорватском антропонимиконе: серб. Одрибог и хорв. Одрибожиħ. Эти антропонимы с тривиальной для славянских композит формой представляются идеологически обособленными от прочих имен с элементом *bogъ, будучи заимствованными из иранского вокабулярия. В них вероятно видеть иран. *Tīrī-baga- или *Ātr-baga-. Специфика исследуемых имен заключается в том, что они с большой долей уверенности могут быть определены как пришедшие из западноиранского источника (версия об отражении в этих именах зап.-иран. *Ādar-bag), предположительно, из словаря западноиранского этноса, вторгшегося на Балканы в составе булгарского союза племен.Документ Иранские языковые реликты в словацкой исторической топонимии – II(«Наука», 2019) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, A. I.(ru) В статье предлагается этимологический анализ группы топонимов, обозначавших различные географические объекты на территории исторической Словакии. Структура этих лексем не поддается объяснению в рамках славянского или венгерского языков, но находит близкие аналоги в иранском материале, что дает основания считать их следами сармато-аланского присутствия в ареале архаичной славянской (словацкой) топонимии. Полученные предварительные результаты позволяют реконструировать ряд сармато-аланских топонимов.Документ Irano – Slavica: историко-словообразовательные параллели(«Астропринт», 2019) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, A. I.(uk) У статті наведені результати дослідження, присвяченого вивченню словотвору в іранських та слов’янських мовах у порівняльно-історичному аспекті. Завданням статті був зіставний аналіз іранських та слов’янських лексем, що мають спільні індоєвропейські корні, в синхронії та діахронії. В частності, розглядалась їх етимологія та особливості функціонування на сучасному етапі. У процесі дослідження було підтверджено гіпотезу про спільну індоєвропейську спадщину для словотвору двох груп мов (іранських і слов’янських). У той же час було знайдено докази наявності спільних іновацій доби слов’яно-іранських контактів. Було здійснено детальний аналіз прототипів і дериватів із виокремленням типологічно спільних і конкретно мовних особливостей дерівації. Методологія цього дослідження включала індуктивний та дедуктивний методи, а також метод контрастивного аналізу. Проаналізовані словотвірні паралелі та одержані висновки мають велике значення для порівняльно-історичного та загального мовознавства. Компаративістика оперує також типологічним орієнтиром: не завжди важлива тільки наявність морфологічно ідентичних і хронологічно близьких комплексів (послідовностей морфем) у двох близько споріднених мовах; важлива типологічна близькість процесів модифікації структури слова, коли для цього використовується той самий елемент. Це свідчить про потенційну можливість однакового розвитку групи близькоспоріднених одиниць різних мов. Перспектива у дослідженні цієї проблеми в різних групах індоєвропейських мов.Документ Праславянский общественный термин *kъrdъ/*kъrtъ ‘род, семья’: генезис и ареал(2019) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, A. I.(en) The paper deals with the etymological interpretation of Slavonic dialectal lexical group, denoting clan, family, and some its derivatives. The author tries to determine the origin of terminological semantics of these lexemes and characterize their relations to other related non-Slavic forms. Preliminary results of the analysis of mentioned social terms are the reasons to substantiate their genesis within the etymological cluster with Indo-European *(s)ker- ʻcutʼ and figure out the closest terminological and etymological concordance in the Celtic archaic vocabulary. The formation of a common terminological semantics of genetically identical Slavonic and Celtic words took place in the epoch of cultural contacts of these ethnoses on the territory of Czechia, Moravia and Pannonia. Ultimately the author makes the precise conclusion about reflexes of the mentioned etymon, which indicate the semantic shift towards ʻto cutʼ > ʻto separateʼ > ʻto grow, thriveʼ, ʻto take rootʼ. Meanings ʻto be bornʼ, ʻliveʼ in Slavonic words evolved from ʻto grow, thriveʼ as a particular case of semantic history within system of derivatives from the stem *(s)ker-. Consequently social terms *kъrdъ/*kъrtъ ʻclan, familyʼ were derived from these verbs.Документ Miscellanea etymologica: Slavica(2019) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, A. I.(ru) В статье предложена этимологическая интерпретация группы славянских диалектных слов, которые ранее либо не попадали в поле зрения исследователей, либо не получили удовлетворительного истолкования в профильной литературе. Наблюдения за структурой указанных лексем позволило автору прийти к выводу о том, что большинство из них являются либо архаизмами праславянской эпохи (*čapeltь, *čьlpa, *glyxota, *xъlporъ, *kъrnopętъ, *molsnǫti, *žaxnǫti), либо дериватами, образованными по древним словообразовательным моделям, сохранившим актуальность в славянских диалектах (вичекóвзнути, чикúлдúха, чулúндá). Помимо исконной реликтовой лексики, автор смог выделить несколько древних заимствований из иранских и тюркских языков, интегрированных в славянский словарь в разное время (иран. *gātra-/*gāϑra-, *kandī-gunyā (*kandi-γunyā), тюрк. sagsagan). Остальная лексика, ставшая объектом исследования, отражает либо далеко зашедший процесс фонетического изменения уже известных слов в диалектах, либо процессы позднего диалектного словотворчества с глубоко индивидуальными ареальными особенностями (специально характеризуются в каждом случае).Документ Заметки по лексической реконструкции. І(КОД, 2019) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, Alexandr(uk) Дослідження присвячене проблемам реконструкції реліктових лексем, які були втрачені в апелятивному словнику,проте збереглися в ономастичному середовищі через його здатність консервувати мовну архаїку (лексичну, морфологічну). Будучи практично невичерпним ресурсом для досліджень із етимології та лінгвістичної реконструкції, ономастика (топонімія й антропонімія) постачає цінний матеріал, корисний не лише для відновлення елементів власного, питомого словника (і навіть цілих фрагментів генетичних гнізд) певної мови, ай для виділення найдавнішого лексичного прошарку, залишеного в ній іншою мовною культурою.