Наукові видання каф-ри дошкільної та початкової освіти
Постійне посилання зібранняhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/112
Переглянути
22 результатів
collection.search.results.head
Документ Стан єврейського шкільництва у структурі освіти Єлисаветградщини (середина ХІХ – початок ХХ століття)(2023) Дубінка, Микола Михайлович(ua) У статті здійснено аналіз стану єврейського шкільництва у структурі освіти Єлисаветградщини. Хронологічні межі дослідження сягають середини XIX – початку XX століття. Автором закцентовано увагу на діяльності початкових шкіл – хедер і талмуд-торів. Зазначені початкові школи становили важливий елемент традиційної єврейської системи освіти та релігійності, їх діяльність значною мірою пояснює наявність високого рівня грамотності серед єврейської національної меншини. Обґрунтовано, що завдяки діяльності окреслених навчальних закладів єврейській громаді Єлисаветградщини вдалося не тільки досягти достатнього освітнього рівня, а й зберегти свою етнічну самобутність. Не випадково, на підставі даних першого загального перепису населення у Херсонській губернії в 1897 році, переконливим є факт, що після поляків, євреї посідали в Україні друге місце за кількістю письменних, які становили 41,7% від усього населення. У змісті статті деталізується, що з середини ХІХ – до 20-х рр. ХХ століття спільними зусиллями єврейських громадських діячів, учених-рабиністів, згуртованості та благодійницькій діяльності єврейського народу на Єлисаветградщині утворилася й розвивалася широка мережа початкових навчальних закладів – хедерів, талмуд-тор та інших (єшибот, суботніх шкіл і бет-мідрашів (молитовних шкіл)) приватних і державних навчальних закладів. Завдяки своїй мережі єврейське шкільництво у структурі освіти Єлисаветградщини стрімко розвивалося та поширювалося на території всієї Херсонської губернії. Попри низький професійний рівень учителів, слабку матеріальну базу навчальних закладів, важкі соціально-економічні та правові умови життя єврейської спільноти, до 20-х рр. ХХ ст. саме через ці школи пройшли тисячі школярів, які стали рабинами, проповідниками, ученими-рабиністами та відомими громадськими діячами. Їх діяльність у подальшому стала значним внеском у справу розвитку єврейської освіти та збереження національної ідентичності. Перспективою подальшого вивчення проблеми є дослідження стану розвитку середньої та вищої освіти на Єлисаветградщині в ракурсі освіти національних меншин. (en) The article analyzes the state of Jewish schooling in the structure of education in Yelisavetgrad region. The chronological limits of the research reach the middle of the XIX – the beginning of the XX century. The author focused attention on the activities of elementary schools – heder and Talmud-Torah. These elementary schools were an important element of the traditional Jewish system of education and religiosity, and their activity largely explains the presence of a high level of literacy among the Jewish national minority. It is substantiated that thanks to the activities of the outlined educational institutions, the Jewish community of Yelisavetgrad region managed not only to achieve a sufficient educational level, but also to preserve its ethnic identity. It is no coincidence that, based on the data of the first general population census in the Kherson province in 1897, the convincing fact is that after the Poles, Jews took second place in Ukraine in terms of the number of literates, who made up 41.7% of the entire population. The content of the article details that from the middle of the 19th to the 20s of the 20th century, through the joint efforts of Jewish public figures, rabbinic scholars, the solidarity and charitable activities of the Jewish people in Yelisavetgrad region, a wide network of primary educational institutions was formed and developed – heders, Talmud-Tor and other (yeshibots, Sabbath schools and bet midrashes (prayer schools)) private and state educational institutions. Thanks to its network, Jewish schooling in the structure of Yelisavetgrad region's education rapidly developed and spread throughout the Kherson province. Despite the low professional level of teachers, the weak material base of educational institutions, the difficult socioeconomic and legal conditions of life of the Jewish community, by the 20s of the 20th century. it was through these schools that thousands of schoolchildren passed, who became rabbis, preachers, rabbinical scholars and famous public figures. Their activities subsequently became a significant contribution to the development of Jewish education and the preservation of national identity. The prospect of further study of the problem is the study of the state of development of secondary and higher education in the Yelisavetgrad region from the perspective of the education of national minorities.Документ Творча спадщина В. О. Сухомлинського у контексті викликів воєнного часу(РВВ ЦДУ ім. В. Винниченка, 2023) Савченко, Наталія Сергіївна; Галета, Ярослав Володимирович; Рацул, Анатолій Борисович; Рацул, Олександр Борисович; Філоненко, Оксана Володимирівна; Завітренко, Долорес Жораївна; Дубінка, Микола МихайловичДокумент «Я-концепція» як фактор професійного самовизначення особистості з позицій Р. Бернса(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2022) Дубінка, Микола Михайлович; Dubìnka, Mykola Mikhaylovich(ua) У статті, на основі дослідження Роберта Бернса, розкривається сутність поняття «Я-концепція», яке характеризує як відносно стійку, усвідомлену систему уявлень індивіда про самого себе, на основі якої він будує свою взаємодію з іншими людьми і ставиться до себе. Автор теоретично обґрунтовує зазначений феномен як визначальний фактор професійного самовизначення особистості, яка усвідомлює себе як суб’єкт конкретної професійної діяльності, включаючи самооцінку власних індивідуально-психологічних якостей та зіставляючи свої можливості з вимогами до даного напряму підготовки.Документ Проблема педагогічного спілкування в контексті ідей Василя Сухомлинського(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2018) Дубінка, Микола Михайлович; Дубинка, Николай Михайлович; Dubìnka, Mykola Mikhaylovich(uk) У статті автор розкриває основні засади педагогічного спілкування, що є базисом при організації та забезпеченні ефективного навчально-виховного середовища та обґрунтовує, що гуманістичні засади будь-якої комунікативної взаємодії є першоосновою та запорукою професійного успіху, зростання, зрілості фахівця. Проблема педагогічного спілкування та її характерні особливості розкриваються автором через призму ідей гуманістичної педагогіки видатного Вчителя Василя Сухомлинського.Документ Співвідношення категорій «вільний час» та «дозвілля» як важливих педагогічних дефініцій(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2021) Дубінка, Микола Михайлович; Dubìnka, Mykola Mikhaylovich(ua) У статті автор розкриває сутність понять «вільний час» та «дозвілля», обгрунтовуючи їх як важливі педагогічні дефініції; зазначає на характерних їх особливостях. Ураховуючи специфіку дозвілля, виокремлює ознаки (свобода вибору, без регламентації та менторства; добровільна участь; прагнення отримати радість, задоволення від процесу та радість успіху щодо результату (компенсаційність); самостійність у поєднанні з відповідальністю; творчість та саморозкриття власних можливостей).Документ Професійне самовизначення майбутнього вчителя як психолого-педагогічна проблема(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2020) Дубінка, Микола Михайлович; Дубинка, Николай Михайлович; Dubìnka, Mykola Mikhaylovich(uk) У статті автор розкриває питання професійного самовизначення, окреслюючи це як важливу психолого-педагогічну проблему; зазначає на основних засадах професійного самовизначення майбутніх учителів у процесі їх фахової підготовки; доводить, що представлений процес професійного розвитку особистості має специфічні властивості, а сформованість професійного самовизначення є першоосновою та запорукою ефективності подальшого професійного становлення майбутнього фахівця.Документ Професійне самовизначення майбутнього вчителя як психолого-педагогічна проблема(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2020) Дубінка, Микола Михайлович; Дубинка, Николай Михайлович; Dubìnka, Mykola Mikhaylovich(uk) У статті автор розкриває питання професійного самовизначення, окреслюючи це як важливу психолого-педагогічну проблему; зазначає на основних засадах професійного самовизначення майбутніх учителів у процесі їх фахової підготовки; доводить, що представлений процес професійного розвитку особистості має специфічні властивості, а сформованість професійного самовизначення є першоосновою та запорукою ефективності подальшого професійного становлення майбутнього фахівця.Документ Соціальне самовизначення школяра як основа формування системи суспільних відносин(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2019) Дубінка, Микола Михайлович; Дубинка, Николай Михайлович; Dubìnka, Mykola Mikhaylovich(ua) У статті розкривається сутність поняття «соціальне самовизначення особистості». Автор акцентує увагу на характерних особливостях самовизначення школяра, представляючи даний феномен як визначальну характеристику особистості, діяльність якої спрямована на усвідомлення своєї соціальної сутності, свого місця у житті, в соціальній структурі суспільства. Автор наголошує, що здатність до самовизначення – характерна властивість людини, яка утверджує особистісний спосіб буття. Ключові слова: особистість школяра, соціальне самовизначення, активність, суб’єкт діяльності, соціальна дійсність, суспільство.Документ Роль потребнісно-мотиваційної спрямованості у процесі самовизначення особистості(КДПУ ім. В. Винниченка, 2010) Дубінка, Микола Михайлович(uk) У статті на основі розкриття значущості процессу самовизначення особистості вказується на ролі потреб-нісно-мотиваційної спрямованості та визначається характер взаємозв’язку зазначених констант.Документ Особливості організації освітньо-пізнавальної діяльності студентів у педагогічному ВНЗ(КДПУ ім. В. Винниченка, 2010) Дубінка, Микола Михайлович(uk) У статті розкривається специфіка освітньо-пізнавальної діяльності студента майбутнього педагога в процесі навчання у педагогічному ВНЗ та вказується на способах її організації.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »