Наукові видання каф-ри дошкільної та початкової освіти
Постійне посилання зібранняhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/112
Переглянути
46 результатів
Фільтри
Налаштування
collection.search.results.head
Документ Kandak, хорв. Skorsur, ст.-пол. Bagakard, ст.-рус. *Валгасъ и их аланские прототипы(2021) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, A. I.(en) The paper deals with the etymological interpretation of presumably Alanian personal names, mentioned in works of ancient historians and ancient legal documents. Earlier these anthroponyms either did not become visible to other researchers (Croat. Skorsur, Old Russ. *Валгасъ) or got another explanation in specialized literature (Goth. Kandak, Old Pol. Bagakard). Results of etymological analysis enable the author to reconstruct Alanian prototypes for four anthroponyms: Gothic Candac (in Jordan) = Alan. *Kand-ak ʻyoung manʼ < Proto-Iran. *kanta-ka-, which correlates with *kantī-ka- ʻgirl, little girlʼ; Croat. Skorsur = Alan. *skarrasur[a] ʻthe one who chase beast, preyʼ, ʻchaserʼ; Old. Pol. Bagakard = Alan. *Kard[a]-baγ < Proto-Iran. *Kṛta-baga- ʻcreated by godʼ along withinverted West. Iran. *Baga-kṛta-; Old Russ.. *Валгасъ = Alan. *wal[i]-gas, cf. Osset. wælygæs, wæligæs ‘herdboy tending lambs’. Etymological analysis is closely linked to formulation and developing of the questions of ethnic history and particularly the question of infiltration Alanian tribes in Pannonia and (at a later period) into the territory of Lithuania as part of Tatarian faction in service to the Lithuanian Duke Gediminas.Документ Лексические архаизмы в русской гидронимии(2019) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, Alexandr Ivanovich(ru) Цель предлагаемой статьи – ввести в практику праславянской реконструкции новый материал, который скрывает русская гидронимия. Для этого были специально отобраны только лексемы с архаичной словообразовательной структурой, а также лексемы со связями за пределами русского диалектного ареала. В комплексе такой поход позволил не только восстановить сумму потенциально древних слов, но и выделить целый ряд архаичных изоглосс, вскрывающих следы диалектного членения праславянского языка.Документ Лингвистическая атрибуция топонимической лексики карпатского ареала. I(2019) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, Alexandr Ivanovich(ru) Статья посвящена этимологическому анализу нескольких топонимов карпатского ареала, предположительно, имеющих иранское происхождение, что согласуется с известными лингвистическими выводами об иранском наследии в топонимии Карпат. Для каждого из анализируемых названий с разной степенью вероятности восстанавливается отраженная в нем архаичная восточноиранская форма, завершающая соответствующий этимологический этюд. В частности, предлагается сармато-аланское происхождение для названий Бачкáн, Бисаранул, Донзáр, Комáр, Кондаг, Сагдар. Названные топонимы отражают такие среднеиранские прототипы (со всеми особенностями фонетики и морфологии языков среднеиранской эпохи): сарм.-алан. *bač-kan ʻразделенный источник, канал, потокʼ, *bi-saran ʻдвуглавая, расщеплённая гораʼ, *dān-i sar или *doni sar ʻречной исток, исток рекиʼ, *kam-ar или *kom-ar ʻпоток [вытекающий] из ущельяʼ, *kan dāg или *kon-dāg ʻгорная площадка в ущельеʼ, *sāg-dar ʻоленья стоянкаʼ.Документ Slavo-Alanica(2021) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, A. I.(ru) В статье рассматривается ряд лингвистических свидетельств контактов древних славян и алан – восточноиранского кочевого народа, который, согласно средневековым хро-нистам, а также по данным археологии, в VI в. н. э. заселял южнорусские степи, Приазовье и отчасти Крым. Фактологическую базу, на которую опирается автор в своих выводах, образует сумма этимологий, среди которых: а) славяно-аланские сепаратные семанти-ко-этимологические тождества на уровне формульных выражений поэтического, право-вого языка, образованных по общим для обоих языков клише (псл. *bьrati sьrdьce ~ алан. *zard [?]-varun; псл. *čariti kъrtІ~ ср.-иран. (алан.?) *karda kar[n]-; псл. *činiti koranІ~ алан. *kar[a]na, согд. vadu-karanāk); б) вероятные аланские заимствования в славянский сло-варь (*mā-goša ދлентяйތ, *ba-kandak или *ba-kandag ދритуальный хлебތ, *bārag или *barg[a] ދпастуший мешокތ, *barn[a] ދобязательствоތ, ދгарантия попеченияތ); в) весьма близкие типологические аналогии (псл. *ne-orbъ/*ne-orba ~ осет. magūsa | magosa и пр.). Ареал ве-роятных следов Slavo-Alanica, обозреваемых в статье, очерчивается степными говорами Украины, говорами Одесской и Херсонской областей, т.е. территориями, отчасти входившими в регион контактов асо-славянского племени антов и алан. На основании сказанного делается вывод о возможной принадлежности перечисленных лексических и фразеологических единиц к остаткам алано-антского адстрата, унаследованного местной славянской речью.Документ Типология в семантике: ирано-славянские семасиологические встречи(«Астропринт», 2019) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, Alexandr Ivanovich(uk) Статтю присвячено актуальній проблемі загальної семасіології — до слідженню феномена регулярності семантичного розвитку в лексиці мов двох груп індоєвропейської генетичної сім’ї. Підхід до аналізу семантики з позицій охоплення кількох лексико-семантичних систем дає досліднику повнішу картину поширення мовних явищ і міцний ґрунт для узагальнень. Особливо цікаві спостереження за лексикою мов, носії яких представля ють різні культури, в тому числі культури й традиції спілкування. Ти пологічні аналогії в семантиці комунікації етносів із різною культурою вказують або на типологію мовного мислення, або на реалізацію спільних семантичних закономірностей, що почали діяти ще за часів прамови, або на мовні контакти різного часу. За об’єкт спостережень взято лексику іранських і слов’янських мов, чий вокабулярій ще порівняно мало розроблений на предмет порівняльно семасіологічного опису й виділення типологічно спільних рис у кореляції базового та похідного значень. Попередні спостереження дають підстави виділити такі семасіологічні паралелі: 1) обіґрування ситуації знахідки дитини на дорозі як спосіб обдурити смерть, що переслідує новонаро джених у сім’ї; 2) наділення символічною значимістю зав’язки, вузла, що розуміються як договір, обітниця, клятва і пов’язують суб’єктів право вої ситуації; 3) зв’язок руки з поняттям допомоги (імовірно, також і в ритуальному смислі). Решта семасіологічних зустрічей: відображене в семантиці прагнення осмислити й описати об’єкти довкілля шляхом по рівняння їх із частинами людського тіла; збереження семантикою слідів архаїчного погляду на зв’язок членів роду через кров (сім’я —> рід = ‘.люди однієї крові’); перехід verba facere —> verba dicere; переносне вживання ді єслів із питомою семантикою ‘хитати, хилитати’як ‘ходити’, ‘гуляти’; реалізацію семантичної потенції позначати непотрібне через каритивний префікс і корінь зі значенням ‘діло’; зміна ‘мести’ —► ‘викрадати’ та ‘мес т и’—* ‘проганяти’ тощо.Документ Одрибожић: обманчивость тривиальной формы(2018) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, A. I.(ru) В статье предлагается этимологический анализ двух именных сложений, зафиксированных в сербско-хорватском антропонимиконе: серб. Одрибог и хорв. Одрибожиħ. Эти антропонимы с тривиальной для славянских композит формой представляются идеологически обособленными от прочих имен с элементом *bogъ, будучи заимствованными из иранского вокабулярия. В них вероятно видеть иран. *Tīrī-baga- или *Ātr-baga-. Специфика исследуемых имен заключается в том, что они с большой долей уверенности могут быть определены как пришедшие из западноиранского источника (версия об отражении в этих именах зап.-иран. *Ādar-bag), предположительно, из словаря западноиранского этноса, вторгшегося на Балканы в составе булгарского союза племен.Документ Alanica в топонимии Дона(2020) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, A. I.(en) The aim of the proposed study is to determine the Iranian trace in the toponymy (mostly in hydronymy), attested in the basin of the Don river. In particular, taking into account the results of the etymological analysis of a toponym group in the Don river region, the author considers that the conclusion about its Alanian genesis is very likely. An important factor leads to this thought: the words reconstructed in this study have a close equivalent or full identity only in the archaic Ossetian vocabulary (appellative and toponymic), which inherits Alanian lingual tradition. There is a reason to reconstruct the following Alanian words: *aspa-sāg, *aspa-[s]nav-, *mar-āf, *sāga-stān, *sūs-at, *uz-tarp, *us-tarp, *xalxal-an, *xanʒa. *Aspa-[s]nav- and *uz-tarp, *us-tarp are of particular interest for the practice of etymology and comparative-historical linguistics. The first example is an Iranian word-coinage of a Slavic toponym such as Кобылья Снова and consequently indicates the ancient Alanian and Slavonic language contacts. The second lexeme can be evidence of Iranian and Baltic lingual interaction in the Don and the Dnieper region. The conclusion on Alanian heritage in the Don toponymy can be supported with data from archaeology and history, therefore it is clear that further search of evidences of Iranian lexical relicts in this region will be in perspective.Документ Иранские языковые реликты в словацкой исторической топонимии – II(«Наука», 2019) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, A. I.(ru) В статье предлагается этимологический анализ группы топонимов, обозначавших различные географические объекты на территории исторической Словакии. Структура этих лексем не поддается объяснению в рамках славянского или венгерского языков, но находит близкие аналоги в иранском материале, что дает основания считать их следами сармато-аланского присутствия в ареале архаичной славянской (словацкой) топонимии. Полученные предварительные результаты позволяют реконструировать ряд сармато-аланских топонимов.Документ Irano – Slavica: историко-словообразовательные параллели(«Астропринт», 2019) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, A. I.(uk) У статті наведені результати дослідження, присвяченого вивченню словотвору в іранських та слов’янських мовах у порівняльно-історичному аспекті. Завданням статті був зіставний аналіз іранських та слов’янських лексем, що мають спільні індоєвропейські корні, в синхронії та діахронії. В частності, розглядалась їх етимологія та особливості функціонування на сучасному етапі. У процесі дослідження було підтверджено гіпотезу про спільну індоєвропейську спадщину для словотвору двох груп мов (іранських і слов’янських). У той же час було знайдено докази наявності спільних іновацій доби слов’яно-іранських контактів. Було здійснено детальний аналіз прототипів і дериватів із виокремленням типологічно спільних і конкретно мовних особливостей дерівації. Методологія цього дослідження включала індуктивний та дедуктивний методи, а також метод контрастивного аналізу. Проаналізовані словотвірні паралелі та одержані висновки мають велике значення для порівняльно-історичного та загального мовознавства. Компаративістика оперує також типологічним орієнтиром: не завжди важлива тільки наявність морфологічно ідентичних і хронологічно близьких комплексів (послідовностей морфем) у двох близько споріднених мовах; важлива типологічна близькість процесів модифікації структури слова, коли для цього використовується той самий елемент. Це свідчить про потенційну можливість однакового розвитку групи близькоспоріднених одиниць різних мов. Перспектива у дослідженні цієї проблеми в різних групах індоєвропейських мов.Документ Праславянский общественный термин *kъrdъ/*kъrtъ ‘род, семья’: генезис и ареал(2019) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, A. I.(en) The paper deals with the etymological interpretation of Slavonic dialectal lexical group, denoting clan, family, and some its derivatives. The author tries to determine the origin of terminological semantics of these lexemes and characterize their relations to other related non-Slavic forms. Preliminary results of the analysis of mentioned social terms are the reasons to substantiate their genesis within the etymological cluster with Indo-European *(s)ker- ʻcutʼ and figure out the closest terminological and etymological concordance in the Celtic archaic vocabulary. The formation of a common terminological semantics of genetically identical Slavonic and Celtic words took place in the epoch of cultural contacts of these ethnoses on the territory of Czechia, Moravia and Pannonia. Ultimately the author makes the precise conclusion about reflexes of the mentioned etymon, which indicate the semantic shift towards ʻto cutʼ > ʻto separateʼ > ʻto grow, thriveʼ, ʻto take rootʼ. Meanings ʻto be bornʼ, ʻliveʼ in Slavonic words evolved from ʻto grow, thriveʼ as a particular case of semantic history within system of derivatives from the stem *(s)ker-. Consequently social terms *kъrdъ/*kъrtъ ʻclan, familyʼ were derived from these verbs.