Наукові видання каф-ри дошкільної та початкової освіти
Постійне посилання зібранняhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/112
Переглянути
12 результатів
collection.search.results.head
Документ Kandak, хорв. Skorsur, ст.-пол. Bagakard, ст.-рус. *Валгасъ и их аланские прототипы(2021) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, A. I.(en) The paper deals with the etymological interpretation of presumably Alanian personal names, mentioned in works of ancient historians and ancient legal documents. Earlier these anthroponyms either did not become visible to other researchers (Croat. Skorsur, Old Russ. *Валгасъ) or got another explanation in specialized literature (Goth. Kandak, Old Pol. Bagakard). Results of etymological analysis enable the author to reconstruct Alanian prototypes for four anthroponyms: Gothic Candac (in Jordan) = Alan. *Kand-ak ʻyoung manʼ < Proto-Iran. *kanta-ka-, which correlates with *kantī-ka- ʻgirl, little girlʼ; Croat. Skorsur = Alan. *skarrasur[a] ʻthe one who chase beast, preyʼ, ʻchaserʼ; Old. Pol. Bagakard = Alan. *Kard[a]-baγ < Proto-Iran. *Kṛta-baga- ʻcreated by godʼ along withinverted West. Iran. *Baga-kṛta-; Old Russ.. *Валгасъ = Alan. *wal[i]-gas, cf. Osset. wælygæs, wæligæs ‘herdboy tending lambs’. Etymological analysis is closely linked to formulation and developing of the questions of ethnic history and particularly the question of infiltration Alanian tribes in Pannonia and (at a later period) into the territory of Lithuania as part of Tatarian faction in service to the Lithuanian Duke Gediminas.Документ Склад давньоанглійських антропонімів-композит у пам’ятках VI–X вв(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2021) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, A. I.(uk) Стаття присвячена розгляду структури антропонімічних композитів у давньоанглійській мові раннього періоду. Приклади, ексцерповані з пам’яток правового змісту (хартій, боргових зобов’язань, відпускних грамот тощо), класифікуються відповідно до лексичних складників (11 маркерів), які виділяються в складі особових імен-композит. Здійснено окремі спостереження над фонетичним оформленням антрополексем у документах.Документ Slavo-Alanica(2021) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, A. I.(ru) В статье рассматривается ряд лингвистических свидетельств контактов древних славян и алан – восточноиранского кочевого народа, который, согласно средневековым хро-нистам, а также по данным археологии, в VI в. н. э. заселял южнорусские степи, Приазовье и отчасти Крым. Фактологическую базу, на которую опирается автор в своих выводах, образует сумма этимологий, среди которых: а) славяно-аланские сепаратные семанти-ко-этимологические тождества на уровне формульных выражений поэтического, право-вого языка, образованных по общим для обоих языков клише (псл. *bьrati sьrdьce ~ алан. *zard [?]-varun; псл. *čariti kъrtІ~ ср.-иран. (алан.?) *karda kar[n]-; псл. *činiti koranІ~ алан. *kar[a]na, согд. vadu-karanāk); б) вероятные аланские заимствования в славянский сло-варь (*mā-goša ދлентяйތ, *ba-kandak или *ba-kandag ދритуальный хлебތ, *bārag или *barg[a] ދпастуший мешокތ, *barn[a] ދобязательствоތ, ދгарантия попеченияތ); в) весьма близкие типологические аналогии (псл. *ne-orbъ/*ne-orba ~ осет. magūsa | magosa и пр.). Ареал ве-роятных следов Slavo-Alanica, обозреваемых в статье, очерчивается степными говорами Украины, говорами Одесской и Херсонской областей, т.е. территориями, отчасти входившими в регион контактов асо-славянского племени антов и алан. На основании сказанного делается вывод о возможной принадлежности перечисленных лексических и фразеологических единиц к остаткам алано-антского адстрата, унаследованного местной славянской речью.Документ Народная этимология и лексическая архаика в формах донского гидронима Нетриус(2020) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, Alexandr IvanovichДокумент Alanica в топонимии Дона(2020) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, A. I.(en) The aim of the proposed study is to determine the Iranian trace in the toponymy (mostly in hydronymy), attested in the basin of the Don river. In particular, taking into account the results of the etymological analysis of a toponym group in the Don river region, the author considers that the conclusion about its Alanian genesis is very likely. An important factor leads to this thought: the words reconstructed in this study have a close equivalent or full identity only in the archaic Ossetian vocabulary (appellative and toponymic), which inherits Alanian lingual tradition. There is a reason to reconstruct the following Alanian words: *aspa-sāg, *aspa-[s]nav-, *mar-āf, *sāga-stān, *sūs-at, *uz-tarp, *us-tarp, *xalxal-an, *xanʒa. *Aspa-[s]nav- and *uz-tarp, *us-tarp are of particular interest for the practice of etymology and comparative-historical linguistics. The first example is an Iranian word-coinage of a Slavic toponym such as Кобылья Снова and consequently indicates the ancient Alanian and Slavonic language contacts. The second lexeme can be evidence of Iranian and Baltic lingual interaction in the Don and the Dnieper region. The conclusion on Alanian heritage in the Don toponymy can be supported with data from archaeology and history, therefore it is clear that further search of evidences of Iranian lexical relicts in this region will be in perspective.Документ Testing as one of the forms of control of the implementation of linguistic material by students of the humanities(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2020) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, Alexandr Ivanovych; Громко, Тетяна Василівна; Hromkо, Теtiana Vasylivna(uk) Тестування сприяє виробленню практичних навичок та умінь, необхідних для свідомого використання мовних засобів, а також навичок логічного мислення та активізації розумової діяльності. Тести укладаються на матеріалі конкретної теми для перевірки рівня сформованості певних навичок або вмінь. Прикладом такого підходу демонструються укладені авторами збірники тестових завдань для модульного контролю з дисциплін «Українська мова за професійним спрямуванням» та ін. (для нефілологічних факультетів) «Комунікативні технології», «Технології мовної комунікації». Результати тестового контролю дають можливість оцінити не тільки здібності і ступінь старанності студента, а й уміння викладача правильно вибудувати програму навчання, використати прийоми індивідуалізації навчання тощо.Документ Miscellanea etymologica: toponymica(КОД, 2021) Iliadi, Alexander; Іліаді, Олександр Іванович(uk) Статтю присвячено перегляду кількох версій етимологічного тлумачення гідронімів (назв водних географічних об’єктів) давньої Словаччини, раніше віднесених до іранського (сармато-аланського) субстрату в місцевому слов’янському історичному топоніміконі. Автор порівнює наявні в науковому обігу етимології, виявляючи вразливі місця в їхній аргументації, а також констатує недостатність доказів для тих чи тих тверджень. Спеціальну увагу приділено проблематичному питанню неоднозначності орфографії документальних форм гідронімів, яка часто дає підстави для кількох (абсолютно різних) тлумачень одного слова. Відповідно, акцентується на проблемі вибору якогось певного варіанта як найбільш «авторитетного» (максимально наближеного до питомої, етимологічної форми) для дослідження. Критична оцінка етимологій, запропонованих раніше, виявила нові ресурси для генетичної інтерпретації розглянутих п’яти водних назв, які досить упевнено можна віднести до кельтського та германського лексичного спадку в гідронімії Словаччини. З-поміж них виділяється питомо германський гідронім, дооформлений середньоіранським терміном географічної номенклатури, що свідчить про лексичну рецепцію залишків германського топонімічного стратуму в мовленні сармато-аланського населення і, відповідно, про мовну взаємодію двох етносів.Документ Иранские языковые реликты в словацкой исторической топонимии – III(ИЛИ РАН, 2020) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, A. I.(ru) В статье предлагается этимологический анализ группы топонимов, обозначавших различные географические объекты на территории исторической Словакии. Структура этих лексем не поддается объяснению в рамках славянского или венгерского языков, но находит близкие аналоги в иранском материале, что дает основания считать их следами сармато-аланского присутствия в ареале архаичной славянской (словацкой) топонимии. Полученные предварительные результаты позволяют реконструировать ряд сарматоаланских слов.Документ Забытый персонаж восточнославянской демонологии: *Кантысар (реконструкция формы мифонима и семантики образа)(Астропринт, 2020) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, A. I.(ru) В статье предлагается этимологический анализ имени мифологического персонажа Царь Хан из текста малорусского заклинания от змеиного укуса. Ряд признаков подсказывает, что мы имеем дело с расщепленной в результате переосмысления формой *Кантысар, след которой угадывается в архаичной украинской лексике похоронного обряда. В частности, тут упомянут хозяин могил, взимающий плату с умерших за место под землёй. Дальнейшие поиски источника слова приводят к выводу об отражении в *Кантысар аланского *Kanti sar «Хозяин могил» или «Подземный хозяин». Учет контекста слова и сопутствующей семиотики позволяет в общих чертах установить семантику его образа и поставить его в один ряд с другими фигурами славянской демонологии, также воспринятыми из иранского источника. Адаптация инородной мифологической фигуры к системе образов славянской мифологии стала возможной благодаря функциональной близости *Кантысар к местным хтоническим персонажам, с которыми он был отождествлен. Попутно с этимологией имени Кантысар устанавливается генезис имени украинского демонологического персонажа довгомýд ʻнаполовину – зверь, наполовину – человекʼ (< алан. *dewaga-mand, *dewga-mand ʻодержимый демономʼ).Документ Miscellanea etymologica: Slavica. II(2020) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, A. I.(ru) В статье предложена этимологическая интерпретация группы славянских диалектных слов, которые ранее либо не попадали в поле зрения исследователей, либо не получили удовлетворительного истолкования в профильной литературе. Наблюдение за структурой указанных лексем позволило автору прийти к нескольким выводам. 1. Некоторые из упомянутых славянских слов обнаруживают архаичные особенности, выдающие в них единицы праславянского возраста (відь, вíра, вíритися, масéса, чукíрни(й), чумак, чупірдáти, чутíти). 2. Семантика нескольких диалектных слов сохраняет реликты старой системы смысловых отношений периода славяноиранских языковых контактов (закарп., бойк. бог, поднепр. закон). 3. Пути, прототипы заимствований из неславянских языков могут уточняться при введении в практику этимологии новых фактов (вост.-слав. казнá). 4. Один из примеров показывает интересную особенность лексико-семантической системы славянских языков – деонимизацию крёстных антропонимов, причем семантический диапазон новообразованных имен нарицательных оказывается ограниченным характеристикой внешних признаков человека или его интеллектуальных свойств (сапетóн).